182592 (629530), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Параметри рівняння визначаємо методом найменших квадратів. Для цього сформуємо і розважимо систему рівнянь:

Розважимо систему рівнянь і отримаємо наступні значення параметрів:

Рівняння прямої матиме вигляд:

Таким чином із збільшенням водоочисних споруд збільшується кількість споживання чистої води.

Для вимірювання тісноти між факторною і результуючою ознаками і визначення його напряму використовуємо лінійні коефіцієнти кореляції, який визначається за формулою:

- середнє значення добутку ознак;

- середнє значення самих ознак;

- середньоквадратичне відхилення фактичних значень ознак х та у від їх середніх величин.

Це означає, що зв'язок між очисними спорудами і кількістю спожитої свіжої води тісний.

Обчислюємо коефіцієнт детермінації:

Отже, зміна обсягу споживання свіжої води на 92% обумовлена зміною кількості очисних споруд.

Рис.2.1. Графічна кореляція залежності.

3. Типологічні розрахунки

3. 1. Завдання 1

Студенту необхідно зробити вибірку автотранспортних підприємств з таблиці 3 (номер варіанту згідно номера студента в списку групи у деканаті) за номерами вказаними в таблиці 2.

Утворена таким чином сукупність автотранспортних підприємств слугує вихідними даними для виконання завдання.

Таблиця 3.1.

Дані про автотранспортні підприємства

Таблиця 3.2

На основі даних по 28 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати:

1) Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.

2) Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників необхідних для аналізу. Зробити висновки.

На основі даних таблиці та згідно із завданням:

• Згрупуємо АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з різними інтервалами. Для цього визначимо розмір інтервалу за формулою:

,

де х_мах, х_міn – найбільше і найменше значення;

n – кількість груп.

Знаходимо найменшу та найбільшу кількість вантажних автомобілів.

Міn = 20 вантажних автомобілів;

Max = 80 вантажних автомобілів.

Оскільки потрібно виділити 4 групи за рівними інтервалами, то

n = 4.

Отже: .

• Сформуємо групи АТП за кількістю вантажних автомобілів:

[20;32), [35;50), [50;65), [65;80].

• Для кожної групи розрахуємо питому вагу в загальній сукупності.

;

;

;

.

• Шукаємо середню кількість вантажних автомобілів за формулою середньої арифметичної простої

;

;

;

.

• Визначаємо середню продуктивність для кожної групи (т/км):

;

;

;

.

• Визначаємо середній процент використання автомобілів по групам:

;

;

;

.

Отримані дані заносимо в таблицю.

Таблиця 3.3

Отже, найбільш продуктивним є АТП третьої групи, оскільки середня продуктивність по даній групі найвища. Найбільшу питому вагу в загальній кількості АТП займають підприємства другої та четвертої групи (їх кількість найбільша – 28,6). Найнижчий відсоток використання вантажівок в першій групі (65%), також в даній групі найменша середня кількість вантажівок (25).

Використовуючи результати попереднього групування і утворивши групи АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, здійснимо комбінаційний розподіл АТП за кількістю автомобілів і коефіцієнтом використання.

Розмір інтервалу за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів обчислюємо за формулою:

,

Характеристики

Список файлов курсовой работы