180672 (628748), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Жіноче безробіття – це ще один аспект гендерного аналізу. Відомо, що жінки мають більше проблем як при звільненні, так і при працевлаштуванні. Незважаючи на те, що фактичні показники зареєстрованого та загального рівня безробіття у жінок навіть менші, ніж у чоловіків (8,4% та 9,6% відповідно згідно даних обстежень робочої сили), це скоріше обумовлено бажанням та необхідністю скорішого працевлаштування жінок. Жінки виявляють більшу активність у всіх заходах, що сприяють працевлаштуванню.
Для жінок існує багато обмежень на ринку найманої праці у вигляді більш високого рівня безробіття, нижчої порівняно з чоловіками заробітної плати, необхідності піклування за дітьми та інших сімейних обов’язків, які часто призводять до перерв у стажі роботи або його відсутності. Загалом, виділяються дві основні групи жінок з активною позицією на ринку праці. Перша – це група високоосвічених жінок, які мають високу кваліфікацію, менеджерські знання, володіють іноземними мовами, орієнтовані на роботу з міжнародним бізнесом. Таких жінок з кожним роком з’являється все більше. Друга категорія – жінки, в основному, з середньою спеціальною або вищою освітою, які володіють певним досвідом роботи. Обидві групи мають можливість вийти на якісно новий соціальний щабель в бізнес ієрархії та в суспільстві за умови розвитку програм підтримки жіночого підприємництва.[10]
Міграція. Диференціація природних умов та особливості забезпечення природно-ресурсним потенціалом визначають основні напрями господарської спеціалізації регіонів і їх місце в державному поділі праці. Сформована галузево-територіальна структура виробництва є основою розвитку сфери прикладання праці. Розподіл населення по території, його статевовікова структура, професійно-кваліфікаційний склад, система розселення, що склалась протягом тривалого періоду є основним чинником формування пропозиції на ринку праці. Пропозиція формується працездатним населенням, яке пропонує роботодавцю свою здібність до праці в обмін на фонд життєвих благ. Її формують в основному особи працездатного віку, а також підлітки і пенсіонери, які працюють чи бажають працювати.
Слід зазначити, що не завжди місце проживання є місцем прикладання праці. Це визначається неузгодженістю структури попиту і пропозиції, недостатніми можливостями реалізації працересурсного потенціалу через недостатній рівень розвитку сфери прикладання праці, тощо. Наявність попиту за межами регіону стає причиною сезонних трудових міграцій на великі відстані. Зв’язки з працевикористання можуть проявлятись як в межах регіону чи області – регіональні (в більшості випадків маятникові), країни – міжрегіональні, так і на міждержавному рівні – міжнародні.
Починаючи з середини 90-их років трудові міграції в країни близького і далекого зарубіжжя набули масового характеру і за своєю інтенсивністю перевищили ті, що мали місце в дорадянський період. [11] Основними причинами такого явища були високий рівень безробіття та низький рівень доходів, характерні для більшості сімей країни. Якість життя, рівень доходів і добробуту прямо пов’язані з ситуацією на ринку праці, співвідношенням попиту і пропозиції. Процеси вивільнення і перерозподілу робочої сили визначають рівень доходів і формують структуру витрат населення, яке проживає в межах даної території.
Трудова міграція – процес переміщення населення з метою працевлаштування, який формується внаслідок дії складного комплексу економічних, політичних, професійних інших мотивів, пов’язаних з неможливістю задоволення відповідних потреб населення. Трудова територіальна мобільність зумовлена не тільки соціально-економічними, а й соціально-психологічними чинниками. До них належать особливості історичного розвитку території, традиції і звичаї населення. У зв’язку з відсутністю в українській статистиці точних даних щодо тимчасового відпливу працівників за кордон, стає неможливим визначення кількісних характеристик основних потоків зарубіжних міграцій. Саме достовірність інформації на офіційному рівні дає можливість з’ясувати суть проблеми, визначити напрями її вирішення. Це пов’язано з відсутністю законодавства, яке б регламентувало і визначало статус, права і обов’язки громадян, які є учасниками трудових міграцій.
Ключові моменти вирішення проблеми нелегальної трудової міграції та подоланні їх негативних наслідків полягають у розробці нормативно-правових документів, які б забезпечили можливість оцінки реальної ситуації на локальному, регіональному та загальнонаціональному рівні, сприяли впорядкуванню міграційних потоків як у західному, так і у східному напрямах. Прийняття цільових урядових рішень прискорить стабілізацію на окремих локальних, регіональних і національному ринку праці. Особлива увага має бути напрямлена на оцінку міграційних потоків для регіонального розвитку з позицій комплексно-пропорційного розвитку території, успішність якого визначає стабільність національного господарства. [12]
Глобалізація як процес планетарного масштабу розділила світ на дві частини: прихильників цього процесу, які стверджують, що він сприяє розподілу праці, ефективному розподілу ресурсів і їх використанню у світовому масштабі, що супроводжується зростанням продуктивності праці і зростанням життєвого рівня населення - і супротивників, які вважають, що ідея глобалізації - це завуальована установка Західного світу, очолюваного олігархами, на використання багатств всієї планети, експлуатацію більшої частини людства в своїх інтересах. Враховуючи, що загальні продажі 200 найбільших в світі корпорацій перевершують економічну потужність економік всіх країн на земній кулі, разом узятих, за винятком дев'яти самих могутніх, можна уявити, якими величезними капіталами і якими можливостями реального впливу на світовий ринок вони володіють. [13]
Глобалізація є однією з важливих проблем профспілок, що виливається в використанні можливостей Міжнародної організації праці - трибічного органу, об'єднуючого понад 150 країн світу, в гармонізації відносин між економічним і соціальним розвитком країн і глобальною економікою, забезпеченні основоположних принципів і прав у сфері праці, закріплених в Декларації МОП 1998 року. На жаль, пропозиції Федерації профспілок щодо дослідження стану справ у області праці в ТНК (транснаціональних компаніях) не одержали підтримки з боку координаторів МОП. Зате щосили розгортається кампанія по розробці нового Трудового кодексу.
Ще одна проблема, що вимагає уваги профспілок, - глобальний рух робочої сили.
Велика кількість неформально зайнятих, які при щонайменшому коливанні економічної кон'юнктури (неминуче слідство глобалізації) можуть бути звільнені, створює напругу на ринку праці. В той же час, ринкові механізми, які змогли б компенсувати втрату робочих місць, ще не працюють. Про це говорить той факт, що середня тривалість пошуку роботи складає майже 11 місяців.
Профспілки не можуть бути сторонніми спостерігачами процесів згортання системи соціального захисту, знищення національних виробничих комплексів, утворення наднаціональних структур. Обов'язок уряду кожної держави при рішенні питань глобалізації - розробляти і вживати конкретні, дієві заходи по попередженню негативних наслідків інтеграційних процесів.
2.3 Вплив соціального аспекту на формування ринку праці в сучасних умовах
Останніми роками посилюється вплив складових соціального аспекту на ринок праці. Розглянемо ці процеси.
Безробіття негативно впливає на всі сторони життя суспільства – економіку, політику, соціальні відносини. Воно тягне за собою різкий занепад матеріального стану родин безробітних, зростання захворювань та злочинності, загостренню соціального напруження в суспільстві.
Демографічний аспект. У взаємодії з іншими передумовами й факторами розміщення продуктивних сил той чи інший структурний блок стає провідним, визначальним. Чисельність населення найбільше впливає на формування контингенту трудових ресурсів і потенціалу внутрішнього ринку країни або регіону. Певною мірою вона визначає й розмір валового внутрішнього продукту країни, хоча ця залежність не пряма: вирішальний вплив на цю величину справляють інші фактори (наприклад, продуктивність праці). Проте країна з великою кількістю населення, як правило, має чималий валовий внутрішній продукт (ВВП).
Гендерна асиметрія. Відсутність реально однакових умов реалізації права на працю в решті решт призводить до поступової фемінізації бідності. Це проблема не стільки соціальна, скільки економічна і лежить у сфері зайнятості. Хоча, безумовно, одинока жінка, що має утриманців, має набагато більше шансів залишитися за межею бідності. Але головні причини полягають як у звичайних перешкодах жінкам на шляху до працевлаштування, так і у дискримінаційній оплаті праці, що проявляється в зарахуванні жінок на низькооплачувані посади.
Існуючі в суспільстві гендерні стереотипи заважають ефективному розвитку сучасного ринку праці і викликають ряд проблем: низька заробітна плата жінок в порівнянні із заробітною платою чоловіків; вікова дискримінація, низький соціальний статус жінки в суспільстві.
Жінки залишаються найбільш вразливою категорією на ринку праці. Вагомих результатів у подоланні гендерної нерівності можна досягти тільки за умов усвідомлення суспільством в цілому і кожною людиною зокрема, що інтелектуальний та професійний стан і розвиток людини не залежить від статі, соціального походження, кольору шкіри. [10]
Міграція. Високий рівень безробіття обертається для країни не лише збитками, падінням рівня життя, він є також джерелом криміналізації, приводить до маргіналізації населення. Одночасно, через нестачу робочих місць, посилюється інтенсивність трудових міграційних процесів. Однією з причин посилення впливу міграційного чинника на функціонування національного ринку праці є низький рівень заробітків.
Тимчасові поїздки громадян країни з метою працевлаштування за кордон стали масовим явищем, масштаби якого демонструє незареєстрований ринок праці. Значний відплив трудових ресурсів, деформує професійно-кваліфікаційну структуру ринку праці. Особливо це стосується працівників освітньої сфери, медицини, фахівців з інженерних та технічних спеціальностей, які могли б реалізувати інноваційні принципи економічного зростання, обслуговувати високотехнологічні виробництва та в силу неможливості працевлаштування в межах країни реалізують свій потенціал в інших державах.
Нерегульоване міграційне скорочення населення приводить до погіршення демографічної ситуації, суттєво деформує вікову структуру населення, посилює соціальне напруження, стає причиною руйнації сімейних цінностей і традицій відносин між поколіннями. Одночасно виникають суттєві відмінності між зареєстрованим ринком праці і реальною ситуацією. Ці неузгодженості утруднюють визначення основних напрямів і створення конкретних механізмів для покращення соціально-економічної ситуації в країні. Одним із наслідків впливу трудових міграцій на функціонування ринку праці є втрата кваліфікації працівниками-мігрантами. Особи з високим рівнем професійної підготовки через нелегальний характер працевлаштування і досить часто невисокий рівень знань мови країни, де вони працевлаштовуються, виконують за кордоном малокваліфіковану роботу. [14]
Неврегульованість проблеми нелегальних трудових міграцій, недосконалість міграційного законодавства негативно позначається на рейтингу нашої держави у Європі та у світі. В умовах реформування господарства трудові міграційні процеси є глибоко суперечливими. Міграційні переміщення працездатного населення дозволяють згладжувати деякі з поточних економічних труднощів і суперечностей економічного розвитку, але водночас накопичується багато суперечностей, пов’язаних з переважно нелегальним характером трудових міграцій. Великомасштабна міграція, особливо кваліфікованих кадрів є причиною значних втрат інтелектуального потенціалу. Особливо гостро відчувається негативний вплив трудових міграцій на локальному рівні у розрізі окремих населених пунктів, де у зв’язку з високим рівнем безробіття і слабо розвиненою сферою прикладання праці досить значним є міграційний відтік. І ще породжує цілий ряд негативних явищ, що проявляються у деформуванні вікової структури, високому показнику навантаження на одного працюючого, зростанні незареєстрованого сегменту ринку праці. Багатоаспектний вплив трудових міграцій на різні сторони життєдіяльності населення вимагає активізації зусиль щодо захисту інтересів громадян України, врахування особливостей міграцій в соціально-економічному розвитку. [12]
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
