180672 (628748), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Безробіття – це резерв робочої сили, що забезпечує можливість швидкого міжрегіонального і міжгалузевого перерозподілу робочої сили відповідно до коливань попиту і обумовлених ними коливань попиту виробництва на робочу силу. [6, 247]

Демографія (економічна) - вивчає економічні аспекти відтворення народонаселення, механізм взаємозв’язку економічних та демографічних процесів. У її завдання входить аналіз шляхів формування різної інтенсивності демографічних процесів під впливом змін економічних явищ. Іншим напрямком досліджень механізму взаємозв’язку економічних та демографічних процесів є аналіз впливу останніх на економічні процеси. [7]

Гендер – один із базових вимірів соціальної структури суспільства, який разом з іншими соціально-демографічними та культурними характеристиками організує соціальну систему. "Жіночі дослідження - як виклик традиційній науці, виникли, коли стало очевидним, що соціальні та гуманітарні науки під виглядом вивчення людини взагалі, вивчають винятково чоловіків" [4, 298]

Мігра́ція — процес зміни постійного місця мешкання індивідів або соціальних груп, що виражається в переміщенні в інший регіон, географічний район або країну. [4]

Глобаліза́ція (globalization) — перетворення певного явища на світове, планетарне, те, яке стосується усієї Землі, земної кулі. Процес розповсюдження інформаційних технологій, продуктів і систем по всьому світі, що несе за собою економічну і культурну інтеграцію. Прибічники цього процесу вбачають в ньому можливість подальшого процесу за умови розвитку глобального інформаційного суспільства. Опоненти попереджають про небезпеку глобалізації для національних культурних традицій та поглиблення соціальної нерівності. [4]

Розділ 2. Теоретичні засади дослідження соціального аспекту проблеми формування ринку праці в сучасних умовах

2.1 Проблема формування ринку праці в сучасних умовах

Для виникнення, формування й функціонування ринку праці необхідні певні умови. Насамперед мають бути забезпечені правові умови функціонування цього ринку, зокрема можливість вільного пересування на ньому громадян, вільного вибору роботи, тобто юридична свобода працівника, можливість самостійно розпоряджатися своєю здатністю працювати. Проте цього недостатньо, оскільки, з економічного погляду, власник робочої сили змушений продавати її тоді, коли у нього немає всього необхідного для ведення свого господарства як джерела для одержання засобів існування, або коли дохід з інших джерел є недостатнім.

Покупцем товару "робоча сила" на ринку виступає підприємець, який має все необхідне для ведення власного господарства. Крім своєї праці, підприємець залучає інших працівників за певну грошову винагороду. Відбувається обмін індивідуальної здатності до праці на засоби існування, необхідні для відтворення робочої сили, а також здійснюється розміщення працівників у системі суспільного поділу праці країни.

Важливою умовою формування й функціонування ринку праці є відповідність працівника вимогам робочого місця, а запропонованого місця — інтересам працівника.

Ринок робочих місць як складова ринку праці, що відбиває потребу у робочій силі, передусім характеризується кількістю вакансій на підприємствах і в організаціях. При цьому беруть до уваги вакансії як тих підприємств і організацій, які вже функціонують, так і тих, що тільки вводяться в дію. Крім того, враховуються і ті робочі місця, на яких працівники не задовольняють роботодавця, і тому він шукає їм заміну.

Необхідними аспектами функціонування ринку праці є також організація єдиної, замкненої по території країни й ефективно діючої системи бірж праці; широкомасштабна система професійної орієнтації, професійного навчання, підвищення кваліфікації і перепідготовки; наявність у територіальних органів виконавчої влади необхідних фінансових і матеріальних коштів, достатніх для організації ефективної роботи системи працевлаштування, організації громадських робіт, стимулювання зайнятості; соціальна підтримка громадян, включаючи безробітних і членів сімей, які перебувають на їхньому утриманні, та ін.

Одним з цікавим фрагментів у формуванні ринку праці, є переманювання цінних та кваліфікованих спеціалістів. До останнього часу для українського ринку праці це було звичайною справою. Для багатьох зустріч з хедхантерами (head-hunter "мисливець за головами", підбирає працівників на відповідальні посади для великих компаній, відбирає найбільш здібних випускників ВНЗ, переманює працівників фірм) була своєрідним засобом дізнатися свою теперішню ціну на ринку праці та підставою лишній раз нагади керівництву про перегляд зарплатні. Однак, у світлі останніх подій все змінилося. Криза на світових фондових біржах водночас сприяла охолодженню розігрітого до межі кадрового питання. [ 8, 30 ]

Залишившись без джерел фінансування, багато компаній, що працюють на Україні, вирішили зачекати з реалізацією нових проектів та розширенням бізнесу. Вже зараз в багатьох компаніях, чий бізнес пов’язаний з фінансами та нерухомістю можна спостерігати масове скорочення кадрів.

Найбільші звільнення прогнозують на металургійних підприємствах. Ще вчора цю галузь називали хребтом національної економіки. Тепер цей хребет перебитий. [ 8, 31 ]

Результатом фінансової кризи, за прогнозом рекрутенгових агенцій, буде те, що в найближчі півроку на ринку праці з’явиться багато безробітних спеціалістів. Близько 150 українських компаній вже заявили про необхідність оптимізації своїх витрат, яке в майбутньому виллється у звільнення "зайвих" співробітників. Слідом за банкірами до виходу слід готуватися страховим агентам, будівельникам, ІТ-спеціалістам, юристам і працівникам важкої промисловості.

Жахлива перспектива. В Міністерстві праці та соціальної політики не знають навіть, що робити з 10 тис. звільнених, вже не кажучи про півмільйонну армію безробітних. Центри зайнятості мінімум на рік стануть самою витратною статтею в державному бюджеті країни. [ 9, 36 ]

Кінець 2008 року стане тяжким випробуванням для багатьох компаній. Виживуть найбільші гравці, які приймають ряд необхідних, частіше радикальних заходів, щодо подолання кризи. Багато компаній погубила відсутність досвіду роботи в умовах кризи та обвального падіння фондового ринку. Навіть самі заслужені компанії ніколи не працювали при такому падінні біржового індексу. Такого падіння просто ніколи не було. [ 9, 37 ]

Але не зважаючи на критичну ситуацію, найбільш комфортними галузями для роботи залишаться фармацевтична та телекомунікаційна галузі. На цих ринках попит на фахівців зовсім не зменшився навіть зараз. [ 8, 32 ]

Таким чином, українська економіка та ринок праці в значній мірі може відчути на собі негативні наслідки світової кризи. Безумовно це треба розуміти та приймати ефективні рішення. [ 8, 42 ]

Ринок праці в Україні нині знаходиться тільки на завершальній стадії першого етапу його формування – фрагментарного ринку. На фоні роздержавлення економіки виникає потреба активного державного втручання в економічні процеси з метою формування господарського порядку, запобігання хаосу і безладдю. Не останню роль тут відіграє податкова політика держави, яка повинна бути підпорядкована плану перспективного розвитку України як в економічній, так і в політичній сферах. Зрозуміло, що процес формування ринку праці може і повинен спиратись на досвід інших країн, де цей ринок збудований, а їх економічна модель найбільше відповідає тій, що будує Україна. Але, як показує світовий досвід, теорія ринкової економіки, кожна країна повинна мати свою власну модель ринку праці та політику регулювання ринковими процесами. Адже вихідні умови як внутрішні, так і зовнішні для кожної країни свої.

2.2 Зміст і форми соціального аспекту формування ринку праці

Ринок праці має у своїй структурі два аспекти – економічний і соціальний. У нашій роботі ми розглянемо соціальний аспект ринку праці і його складові: безробіття; демографічний аспект; гендерну асиметрію; міграцію; глобалізацію.

Безробіття є неминучим супутником ринкової економічної системи, і навіть в умовах ідеального управління воно не може бути ліквідоване. Метою і критерієм ефективності управління економікою та ринком праці, зокрема, є відповідність рівня безробіття природній нормі. Прагнення утримувати безробіття на нижчому за природну норму рівні загрожує інфляцією та зниженням ефективності економіки.

Основний чинник безробіття в економічно розвинених країнах – науково-технологічний процес та запровадження нових технологій – впродовж 90-х років помітного впливу на скорочення попиту на робочу силу в Україні, як і в більшості країн перехідного періоду не здійснював. Пояснюється це передусім вкрай низькими інвестиціями і низьким рівнем запровадження сучасних технологій в економіку країни. [ 5, 51 ]

Безробіття існує в 2 формах природному (фрикційне та інституційне) і вимушеному (технологічне, структурне та регіональне) (див.: додаток А). На відміну від природного безробіття, що як правило, є певною мірою добровільним і не призводить до суттєвих негативних наслідків, вимушене є довготривалим, викликає необхідність повних або часткових змін способу життя. [ 5, 59-62 ]

Демографічний аспект. У комплексі передумов формування ринку праці розміщення продуктивних сил демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси - головна продуктивна сила. Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба брати до уваги, що населення - не лише виробник матеріальних благ і послуг, але і їхній споживач. Тому враховувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживчий ринок, і ринок праці. Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки:

• чисельність населення країни (регіону), його динаміка, характер відтворення;

• розміщення населення на території, щільність населення, форми розселення, міграції;

• статевовікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів, рівень їхньої кваліфікації;

• структура зайнятості населення;

• національний склад населення;

• демографічна політика держави.

Збільшення питомої ваги міського населення й зростання соціально-економічної ролі міст називається урбанізацією. У деяких економічно розвинутих країнах світу цей процес майже завершився, і відсоток міського населення сягнув високих позначок і далі майже не підвищується. В Україні показник урбанізації становить 68%.

Розселення й виробництво мають прямий та зворотний зв'язок. Довгий час домінуючим фактором було виробництво, яке зумовлювало певну систему розселення. І сьогодні сільське господарство й гірнича промисловість, наприклад, локалізують поселення. Але під впливом науково-технологічного прогресу великі міста "притягують" виробництво до себе. Зосередженість в містах науково-дослідних закладів, ВНЗ, великого контингенту висококваліфікованих фахівців сприяє розміщенню в них наукоємних виробництв, формуванню потужних інформаційних центрів. Подальший розвиток систем розселення веде до їх трансформації.

Національний склад населення не відіграє вирішальної ролі в економіці, хоча деякі національні аспекти треба враховувати у певних економічних ситуаціях. До них відносяться: ступінь етнічної однорідності у країні, національні традиції у трудовій діяльності, рівень національної культури, спосіб життя, темперамент тощо. Залежно від демографічної ситуації у країні здійснюється певна демографічна політика - комплекс соціально-економічних заходів, за допомогою яких уряд скеровує ці процеси у потрібному напрямку.

Гендерна асиметрія. В сучасних ринкових відносинах жінкам проблематично на рівних з чоловіками конкурувати на ринку праці. Цій категорії громадян без сумніву потрібна державна допомога – забезпечення всіх конституційних прав і гарантій. [10]

Існує неявний розподіл між чоловічою та жіночою зайнятістю, особливо по кадровій вертикалі. Жінкам здебільшого залишається конкурувати між собою в тих сферах діяльності, які вважаються чоловіками непрестижними та/або жіночими. Така неявна дискримінація носить назву професійної сегрегації, тобто нерівномірного розподілу жінок та чоловіків в економіці і на ринку праці. Під галузевою або професійною сегрегацією розуміється така структура зайнятості, коли жінки зайняті здебільшого в малооплачуваних професіях з наявністю "скляної стелі", яка заважає кар’єрному росту.

Крім того, недостатнє представництво жінок на керівних посадах в органах законодавчої та виконавчої влади, в бізнесі не дає їм змоги реально впливати на економічні перетворення, гальмує вирішення багатьох соціально-економічних питань, а також процес, спрямований на підвищення статусу жінок у суспільстві.

Водночас, сучасні процеси розвитку вимагають докорінних змін не тільки економічного чи політичного ладу, але й в менталітеті чоловіків та жінок. Особливо це стосується ринка праці, де і жінка і чоловік повинні мати можливість реалізувати своє право на праця та на отримання рівної винагороди за однакову працю. Для цього важливо неухильно втілювати положення конвенцій ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації та розробляти засади державної політики з урахуванням необхідності забезпечення рівних можливостей для участі жінок і чоловіків в політичному, економічному та соціальному житті.

Характеристики

Список файлов курсовой работы