179749 (628375), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Коз показує кількість оборотів коштів, інвестованих в запаси.

4. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

, (2.24)

де - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, обор./рік;

ЧВ – чиста виручка від реалізації продукції р.035, тис. грн.;

- середньорічна величина дебіторської заборгованості: р.150 гр.3 – векселі одержані на початок звітного періоду, гр.4 – теж саме на кінець звітного періоду; - дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; - дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом; р. 210 – інша поточна дебіторська заборгованість, тис. грн.

Цей коефіцієнт повинен збільшуватися.

5. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

, (2.25)

де - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, обор./рік;

ЧВ – чиста виручка від реалізації продукції р.035, тис. грн.;

- середньорічна величина кредиторської заборгованості: р.520 - векселі видані на початок звітного періоду, гр.4 – теж саме на кінець звітного періоду; р.530 - кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; р.540 р.600 – поточні зобов’язання за розрахунками, тис. грн.

Показники ділової активності відіграють важливу роль у нормальному функціонуванні підприємства.

1. Аналіз платоспроможності. Методи прогнозування кризового розвитку підприємства

Однією з ключових ознак фінансової стійкості підприємства є його ліквідність. Під терміном ліквідність прийнято розуміти здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання перед усіма контрагентами і державою. Необхідність аналізу стану ліквідності підприємств у ринкових умовах зумовлюється насамперед тим, що жодне з них у цих умовах не гарантоване від банкрутства, тобто становища, коли воно не може розрахуватися за своїми боргами і зазнає фінансового краху. [17] Аналіз ліквідності підприємства дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання.

У якості зовнішнього прояву фінансового стану підприємства виступає платоспроможність підприємства, суть якої є забезпеченість оборотних активів довгостроковими джерелами формування. Більша чи менша ступінь забезпеченості оборотних активів довгостроковими джерелами.

Для оцінки платоспроможності використовуються показники ліквідності балансу:

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності К_ал. Він показує, яку частину короткострокової заборгованості може покрити підприємство своїми грошовими коштами та короткостроковими фінансовими вкладеннями, які швидко реалізуються у разі потреби. К_ал. розраховується як відношення грошових засобів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань підприємства.

К_ал = = , (2.26)

де К_ал - коефіцієнт абсолютної ліквідності, грн. на гривню;

І_п - поточні фінансові інвестиції, тис. грн.;

К – грошові кошти та їх еквіваленти, тис. грн.;

Зп – поточні зобов’язання, тис. грн.

1. Згідно з нормативним значенням, коефіцієнт К_ал. повинен бути > 0 та має відбуватися його збільшення у процесі діяльності підприємства. Головним фактором підвищення рівня абсолютної ліквідності є рівномірне та своєчасне погашення дебіторської заборгованості [13].

1. Коефіцієнт швидкої або критичної ліквідності К_кл . Цей показник відповідає на запитання, чи здатне підприємство розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями (відображеними у розділі IV пасиву бухгалтерського балансу) перед усіма кредиторами наявними ліквідними оборотними активами [13].

Розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів до поточних зобов’язань підприємства .

К_кл= = , (2.27)

де К_кл - коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності, грн. на гривню;

З – запаси підприємства, тис. грн.;

Ао – оборотні активи, тис. грн.;

Зп – поточні зобов’язання, тис. грн.

1. Нормативне значення коефіцієнта : 0,6≤ К_кл ≥0,8 [18].

1. Коефіцієнт покриття К_п відображає платіжні можливості підприємства, що прогнозуються, за умовою погашення короткострокової дебіторської заборгованості і реалізації запасів, які має підприємство [13]. К_п визначається відношенням оборотних активів до поточних зобов’язань підприємства.

К_п= = (2.28)

де К_п – коефіцієнт покриття, грн. на гривню;

Ао – оборотні активи, тис. грн.;

Зп – поточні зобов’язання, тис. грн.

Нормальне обмеження показника: К_п >1,0. За відміною від коефіцієнту абсолютної ліквідності, який показує миттєву платоспроможність, коефіцієнт покриття відображує прогноз платоспроможності на відносно віддалену перспективу.

Згідно Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999р. банкрутство – це визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовільнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.[19]

Підставою для визнання підприємства неплатоспроможним (банкрутом) служить виконання умов: значення Кп менше нормативного (тобто 1) і (або) коефіцієнт забезпечення власними засобами Кзк менше нормативного (тобто 0,1).

При незадовільній структурі балансу, але сприятливій динаміці зміни коефіцієнта поточної ліквідності для перевірки реальної можливості у підприємства відновити свою платоспроможність розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності терміном на 6 місяців. При задовільній структурі балансу і несприятливій динаміці зміни показника для перевірки стійкості фінансового становища розраховується коефіцієнт утрати платоспроможності на термін 3 місяці.

До стану банкрутства підприємство може призвести погіршення усіх показників, які визначають його фінансову стійкість, тому саме на них базується аналіз імовірності настання такого стану.

Щоб дати оцінку ймовірності банкрутства підприємства, треба побудувати певний інтегральний показник, який би включав у себе найважливіші характеристики фінансової стійкості. Для цієї мети можна рекомендувати такий набір показників фінансової стійкості підприємства:

1) рентабельність капіталу за “чистим прибутком”;

2) рентабельність продукції;

3) оборотність коштів, вкладених в оборотні активи;

4) коефіцієнт фінансової незалежності;

5) ліквідність (коефіцієнт покриття поточних пасивів).

Підставою для визначення підприємства неплатоспроможним (банкрутом) служить виконання умов: значення Кn менше нормативного (тобто 1) і (або) коефіцієнт забезпечення власними засобами Кзк менше нормативного (тобто 0,1).

Коефіцієнт відновлення (утрати) платоспроможності розраховується по формулі:

Кв(у) = , (2.29)

Де: Кв(у) – коефіцієнт відновлення (утрати) платоспроможності, частини одиниці;

Кпн,Кпк- значення коефіцієнта покриття відповідно на початок і кінець звітного періоду;

П- період відновлення (утрати) платоспроможності,міс.;

Т-тривалість звітного періоду, міс.;

Кпц- установлене (нормативне) значення коефіцієнта покриття.

Якщо значення коефіцієнта відновлення платоспроможності більше одиниці, то може бути прийняте рішення про наявність у підприємства реальної можливості відновити свою платоспроможність. Якщо значення коефіцієнта втрати платоспроможності менше 1, може бути прийняте рішення про втрату платоспроможності. Для оцінки можливості банкрутства можуть використовуватися інтегральні показники. Наприклад, метод рейтингової оцінки підприємства. У загальному виді алгоритм порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану може бути представлений у виді послідовності наступних дій.

1. Вихідні дані представляються у виді матриці (а_ij), тобто таблиці, де по рядках записані номери показників (i= 1, 2, 3...n), а по стовпцях – періоди (j= 1, 2, З...m).

2. По кожному показнику заноситься в стовпець еталонне значення (m + 1).

3. Вихідні показники матриці стандартизуются у відношенні відповідного еталонного показника по формулі

1. Інтегральний показник комплексної оцінки розраховується підсумовуванням фактичних значень, або розраховується для кожного об’єкту за формулою:

(2.30)

де L - число показників, використовуємих для рейтингової оцінки;

N_i - нормативний рівень для коефіцієнта:

K_i - i коефіцієнт;

- ваговий індекс i коефіцієнта.

Легко помітити, що при повній відповідності значень фінансових коефіцієнтів k_{1 …} k_L їх нормативним мінімальним рівням рейтинг підприємства буде дорівнювати 1, обраної як рейтинг умовного задовільного підприємства. Фінансовий стан підприємств із рейтинговою оцінкою менш 1 характеризується як незадовільне.[13]

У світовій практиці найбільше часто використовується індекс Альтману. Для розрахунку індексу відібрано п’ять найбільше значимих для прогнозу банкрутства показників, що характеризують у загальному виді прибутковість капіталу і його структури з різноманітних позицій. Індекс Альтману (Z) розраховується по формулі:

Z = 3,3* К1+1*К2+0,6*К3+1,4*К4+1,2*К5, (2.31)

Де:

Z- функція від К1...К5;

3,3...1,2- коефіцієнти регрессії, що характеризують кількісний вплив на Z кожного включеного в модель показника при фіксованому положенні інших;

К1-прибутковість загального капіталу (характеризує загальну рентабельність підприємства)

(2.32)

Де:

Пдо – прибуток до сплачування відсотків та податків, грош.од.

За – загальні активи, грош.од.

К2- прибутковість на базі чистого виторгу від реалізації

(2.33)

Де:

ВР – Виручка від реалізації, грош.од.

За – Загальні активи, грош.од.

К3- коефіцієнт співвідношення власного капіталу по ринковій оцінці і позикового, тобто:

(2.34)

Де:

Характеристики

Список файлов курсовой работы