179749 (628375), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Коефіцієнт автономії Ка(частки од.), який розраховують відношенням загальної величини власного капіталу (ф.1р.380) до підсумку балансу (ф.1р.640).

Ка = ВК(ф.1р.380) / ПБ(ф.1р.640), (2.1)

Де:

Ка- кофіцієнт автономії, частки одиниць;

КВ- загальна величина власного капіталу, грош. од.;

ПБ- величина підсумку балансу, грош.од.;

2. Коефіцієнт фінансування Кз/с (грн. на грн.) (коефіцієнт фінансового ризику) характериує співвідношення позикових та власних засобів. Згідно з нормативним значенням, коефіцієнт К_з/с повинен бути < 1,0 [6]. Позитивно оцінюється зменшення коефіцієнту К_з/с, тому що це свідчить про збільшення фінансової незалежності і визначається за формулою:

Кз/с = Кз (ф.1р.430 +р.480+р.620+р.630) / КВ (ф.1р.380), (2.2)

Де:

Кз/с- коефіцієнт фінансування, грн. на грн;

Кз- величина залучених засобів, грош.од.

КВ –величина власних засобів, грош. од

3. Показник фінансового ліверіджу характеризує взаємозв’язок між прибутком та співвідношенням власного та залучного капіталу. По Ковальову В.В. фінансовий ліверідж – це потенційна можливість впливати на прибуток шляхом змінення обсягу та структури власного та позикового капіталу. Його рівень вимірюється співвідношенням темпів приросту чистого прибутку (ЧП%) до темпів приросту валового прибутку (П%). Приріст фінансового лівереджа супроводжується підвищенням ступені фінансового ризику, який пов’язаний з можливою недостачею коштів для виплати відсотків по довгостроковим кредитам і займам. Незначне змінення валового прибутку і рентабельності інвестованого капіталу в умовах високого фінансового лівереджа може привести к значному зміненню чистого прибутку, що шкідливо при падінні виробництва . Показник фінансового лівереджу Фл (грн. на грн.), розраховують відношенням довгострокового позикового капіталу до власного капіталу.

Фл = Кдз(ф.1р.430+р.480) / Кв (ф.1 р.380), (2.3)

Де:

Фл - коефіцієнт фінансового ліверіджу,грн. на грн ;

Кдз - довгостроковий позиковий капітал, грош.од.

Кв – величина власного капіталу, грош. од.

Зростання фінансового ліверіджу супроводжується підвищенням ступені фінансового ризику, що пов’язан з можливою нестачею кошт для виплати відсотків по довгостроковому кредиту та займам. Незначна зміна валового прибутку та рентабельності інвестованого капіталу в умовах високого фінансового ліверіджу може привести до значного змінення чистого прибутку, що небезпечно при спаді виробництва.

Якщо Фл = 1, то підприємство фінансує свою діяльність тільки за рахунок власних засобів. Чим вище коефіцієнт фінансового ліверіджу, тим вища ступінь фінансового ризику інвестування.[12]

4. Коефіцієнт фінансової напруги К_фн , який характеризує питому вагу залученого капіталу у загальній сумі власних і позикових коштів підприємства. Він розраховується як відношення позикового капіталу до всього капіталу. Якщо показник К_фн перевищує значення 0,5 , ринкова стійкість підприємства характеризується як незадовільна [13].

К_фн= (2.4)

де К_фн – коефіцієнт фінансової напруги, частка одиниці;

Зк – позиковий капітал, тис. грн.;

Сз – загальна сума засобів, авансованих у діяльність підприємства, тис. грн.

Маючи на увазі те, що довгострокові кредити та займи сприяють фінансовій усталеності підприємства, корисно поряд із коефіцієнтом співвідношення позикових та власних засобів розглядати також коефіцієнт співвідношення короткострокових пасивів та перманентного капіталу К_{к.п./п.к.} , що обчислюється як відношення короткострокових пасивів до суми реального власного капіталу та довгострокових пасивів. Нормативне значення коефіцієнту: К_{к.п./п.к.} ≤1,0 [14].

К_{к.п./п.к.} = (2.5)

де К_{к.п./п.к.} - коефіцієнт співвідношення короткострокових пасивів та перманентного капіталу, грн. на гривню;

Зп – поточні зобов’язання, тис. грн.;

Зд – довгострокові зобов’язання, тис. грн.;

Вк – власний капітал, тис. грн.;

2.2 Аналіз взаємозвязку активу і пасиву балансу: показники фінансової усталеності, визначення типу фінансової усталеності

Фінансова усталеність є відображенням стабільного перевищення доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства та шляхом ефективного їх використання сприяє безперервному процесу виробництва та реалізації продукції. Тому фінансова усталеність формується у процесі усієї виробничо-господарської діяльності та є головним компонентом загальної усталеності підприємства.

Фінансова стійкість підприємства – є забезпеченність матеріальних оборотних засобів власними джерелами фінансування. Вона встановлюється порівненням суми власного оборотного капіталу з загальної сумою матеріальних оборотних фондів . Фінансова стійкість – це критерій надійності партнера . Фінансова стійкість підприємства формується насамперед під впливом рентабельності його діяльності. Якщо підприємство збиткове або малорентабельне, якщо величина його прибутку падає, не виконуються планові накреслення з цього найважливішого якісного показника, говорити про задовільний фінансовий стан, фінансову стійкість підприємства не доводиться навіть при збереженні якийсь час спроможності розрахуватися за своїми фінансовими зобов’язаннями.

Фінансова стійкість – це стан підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Основними показниками фінансової стійкості є:

1. Коефіцієнт забеспеченності власними засобами Кзк. Він визначається як відношення різниці між обсягом власного капіталу та фактичною вартістю необоротних активів до фактичної вартості оборотних активів. Нормативне значення коефіцієнту: К_зк ≥ 0,1 [15].

(2.6)

Де:

Кзк – Коефіцієнт забезпеченості власними засобами, грн/грн.

К.в. – величина власного капіталу, грош. од.

Ф.н.а – фактична вартість необоротних активів, грош.од.

Ф.в.о – фактична вартість оборотних активів, грош.од.

Нормативне значення Кзк 0,1. Якщо Кзк на кінець звітного періоду 0,1, то структура баланса незадовільна, а підприємство неплатоспроможнє.

2. Чистий оборотний капітал або робочий капітал Рк. Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання та розширювати подальшу діяльність. Коефіцієнт Рк має бути більше ніж нуль та повинне відбуватися збільшення коефіцієнту на протязі діяльності підприємства. Він розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов’язаннями:

Рк = О.а(ф.1р.260) – П.з (ф.1р.620) (2.7)

Де:

Рк – робочий капітал, тис.грн.

О.а – величина оборотних активів, грош.од.

П.з.- Вартість поточних зобов`язань, грош. од.

Або його розмір можна також визначити перевищенням сум власного капіталу (ф.1р.380) та довгострокових зобов’язань (ф.1р.430+р.480) над вартістю необоротних активів (ф.1р.080).

3. Коефіцієнт забеспеченності власними оборотними засобами Кзрк (частки од.) розраховується як відношення величини робочого капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченність підприємства власними оборотними засобами:

(2.8)

Де:

Кзрк – Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами, грн/грн

Р.к – робочий капітал, грош. од.

О.а. – величина оборотних активів, грош.од.

Нормативне значення коефіцієнту: К_зрк >0,1. Якщо коефіцієнт забезпеченості власними засобами на кінець звітного періоду має значення менше 0,1 , то структура балансу організації вважається незадовільною, а саме підприємство – неплатоспроможним [14].

4. Коефіцієнт маневреності та власного капіталу Мск показує, яка частина власного капіталу організації знаходиться у мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати капіталом.

(2.9)

Де:

Мск – Коефіцієнт маневреності та власного капіталу, грн/грн

Рк – робочий капітал, грош. од.

Свк – сума власного капіталу, грош. од.

Високі значення Мск позитивно характеризує фінансовий стан. Нормативне значення коефіцієнта приблизно 0,5. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка капіталізована. З точки зору становища фінансів, чим цей коефіцієнт вище – тим краще. Рівень коефіцієнта маневреності залежить від специфіки галузі і виробництва. Наприклад, коли порівнювати цей коефіцієнт по фондомістким і матеріаломістким виробництвам, то по-перше він повинен бути нижчим, так як в таких виробництвах істотна частина власного капіталу інвестується в основні фонди. Щоб покращити фінансове положення необхідно випереджати темп росту власного оборотного капіталу над темпами росту виробничих запасів і власного капіталу.

5. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капітала та визначається відношенням довгострокових кредитів та займів (ф.1 р.430+р.480+р.620+р.630) до загальної суми активів підприємства (ф.1р.080 + р.260+р.270).

(2.10)

Де:

Кдзп – коефіціент довгострокового залучення позикових коштів, грн/грн

Дкз – довгострокові кредити та займи, грош. од.

Зса – загальна сума активів підприємства, грош.од.

Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є стабільність його діяльності в світлі довгострокової перспективи. Вона пов’язана із загальною фінансовою структурою підприємства, ступені його залежності від кредитів та інвесторів. Так, багато бізнесменів та представників державного сектору економіки віддають перевагу вкладати у справу мінімум власних коштів, а фінансувати її за рахунок коштів, що взяті в борг. Але якщо структура “власний капітал – позикові кошти” має значне переваження в бік боргів, підприємство може стати банкрутом, якщо декілька кредиторів одночасно будуть вимагати свої гроші назад у “незручний “ час.

При визначенні фінансової стійкості слід установити тип фінансової усталености підприємства. Для цього проводять зіставлення величини запасів (ф.1 р.100р.140) з загальною величиною основних джерел для їх формування. Джерелами покриття запасів є робочий капітал (Рк) та кредити банків під товарно-матеріальні цінності (С^кк). Частина короткострокових кредитів (Кt), що наведена у балансі (ф.1 р.500), не призначена для покриття запасів та їх видають під товари відвантажені. Поряд з цим для покриття запасів використовується частина кредиторської заборгованості, що заліковується банками при кредитуванні. Названі величини в балансі не відображаються, але для них можливо оцінити верхні границі. Кредити під товари відвантажені обмежені зверху дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги (ф.1 р.160), а кредиторська заборгованість, що заліковується банками при кредитуванні, неперевищує сум заборгованості за товари і послуги (ф.1 р.530) та заборгованості по авансам одержаним (ф.1 р.540). Фінансова стійкість в довгостроковому плані характеризується співвідношенням власних та позикових коштів. Але цей показник дає лише загальну оцінку фінансовій стійкості. Цьому в світовій та вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблена ця система показників.

Аналіз та розрахунок цих показників дозволяє класифікувати фінансові ситуації за ступеню їх стійкості.

Таким чином, величину С^кк можна визначити як:

С^кк = Кt+(Ктов + Кав)- Дтов, (2.11)

Де:

С^кк – кредити банків під товарно-матеріальні цінності за обліком кредитів під товари відвантажені та частини кредиторської заборгованості, що заліковуються банком при кредитуванні, тис.грн.;

Ктов, Кав – відповідно кредиторська заборгованість за товари та з одержаних авансів,тис.грн.;

Дтов – дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис.грн.

Розрізняють 4 типи фінансової усталеності:

1. Абсолютна стійкість фінансового стану, якщо запаси та витрати менше суми власного оборотного капіталу і кредитів банка під товарно-матеріальні цінності.

Абсолютна стійкість задається умовою:

З Рк+С^кк , (2.12)

Де:

З- величина запасів, тис.грн.;

Рк- робосий капітал, тис.грн;

При цьому коефіцієнт забеспеченності запасів і витрат джерелами коштів (Ко.з.) більше одиниці.

Ко.з. = Рк+С^кк / З 1, (2.13)

1. Нормальна стійкість, при якій гарантується платоспроможність підприємства. Цей тип усталеності характеризується співвідношенням

З = Рк + С^кк (2.14)

1. Нестійкий фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів та платіжних зобов’язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел коштів (С⁰) та оборот підприємства (резервного фонду накопичення та споживання), кредитів банку на тимчасове поповнення обігових коштів, перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською.

З = Рк+С^кк+С⁰ , (2.15)

Де:

Характеристики

Список файлов курсовой работы