169891 (625426), страница 4
Текст из файла (страница 4)
| Абсолютний мінімум температури | 36 | 37 | 29 | 13 | 3 | 2 | 4 | 2 | 5 | 23 | 24 | 31 | 37 |
| Абсолютний максимум температури | 12 | 11 | 22 | 30 | 32 | 37 | 38 | 38 | 37 | 29 | 24 | 13 | 38 |
Середньорічна температура повітря складає 7,2 °С, найнижча вона в січні мінус 5,8 °С, найвища - в липні 20 °С. Інтенсивне підвищення температури відзначається від березня до квітня і від квітня до травня. Абсолютний мінімум температури має негативне значення з вересня до травня. Найбільш низька температура мінус 37°С спостерігається у лютому. Найбільш високі значення місячного абсолютного мінімуму 4°С можуть бути у липні місяці. Сума річних опадів 450-480 мм, за рік випадає в середньому 490-500мм, але бувають роки, коли опадів випадає менше.
Початок весни в Черкасах наступає 15-20 березня. Бувають пізні і рані весни. За початок літа вважається дата переходу середньодобової температури повітря через плюс 15°С. Середня температура за літо складається плюс 19°С. Вологі західні вітри приносять значну кількість опадів. Характерною особливістю літнього періоду є громові зливи. В окремі роки влітку спостерігаються посушливі періоди. Осінь Черкасах настає з переходом добової температури плюс 10°С і більш низьких. На протязі осені спостерігається загальне зниження температури.
Прямий вплив на характер забрудненості повітря у місті чинить напрям вітру. Протягом року у місті мають перевагу вітри північного, північно-західного і східного напрямків. У річному русі найменша швидкість вітру припадає на літній період близько 3,2 м/с. Взимку швидкість вітру досягає 4,6 м/с. Дані подані в таблиці 2.2
Таблиця 2.2 - Середня місячна і річна швидкість вітру (м/с)
| Місяць | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Рік |
| Швидкість вітру, м/с | 4,5 | 4,6 | 4,5 | 4,2 | 3,7 | 3,4 | 3,1 | 3,1 | 3,2 | 3,5 | 4,0 | 4,6 | 3,9 |
Таблиця 2.3 - Середня швидкість вітру за липень, січень, рік у місті Черкас
| Місяць | Пн | ПнСх | Сх | ПдСх | Пд | ПдЗх | Зх | ПнЗх |
| Січень | 5,6 | 3,9 | 4,9 | 4,2 | 4,2 | 4,4 | 5,3 | 6,0 |
| Липень | 4,4 | 3,7 | 3,4 | 2,7 | 3,5 | 3,5 | 4,5 | 4,5 |
| Рік | 4,7 | 4,0 | 4,1 | 3,8 | 4,2 | 4,1 | 4,7 | 5,1 |
Рисунок 2.1 - Січнева роза вітрів
Рисунок 2.2 - Липнева роза вітрів.
Рисунок 2.3-Роза вітрів за рік
2.3 Методика оцінки рівня забруднення СО
Визначаємо тип вулиці, поздовжній нахил, відносну вологість повітря, тип перехрестя та інтенсивність руху автомобілів на годину (N).
Таблиця 2.4
| Тип вулиці | Поздовжній нахил | Швидкість вітру, м/с | Відносна вологість % | Тип перехрестя | Інтенсивність Руху на год (N) |
| Дорога з багатоповерховою забудовою з двох боків | 0 | 1 | 100 | Регульоване з світлофорами, звичайне. | 200 |
| Міська вулиця з односторонньою забудовою | 4 | 3 | 80 | Саморегульоване | 300 |
| Вулиця з одноповерховими будівлями | 6 | 4 | 70 | Не регульоване зі зниженням швидкості | 350 |
Визначаємо склад автотранспорту в долях одиниць: 0,05 з великою вантажопідйомністю з дизельними двигунами 0,05 - автобусів, 0,7 - легкових автомобілів. Вираховуємо концентрацію СО за формулою:
=
де
- фонове забруднення атмосферного повітря нетранспортного походження, мг/м3
- сумарна інтенсивність руху автомобілів на міській дорозі, автом/ годину, у
- коефіцієнт токсичності автомобілів за викидами в атмосферне повітря оксидів вуглецю,
- коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості,
- коефіцієнт, що враховує забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю в залежності від величини поздовжнього нахилу,
- коефіцієнт, що враховує зміни окису вуглецю в залежності від швидкості вітру.
- те ж у залежності від відносності повітря,
- коефіцієнт збільшення забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю.
Коефіцієнт токсичності автомобілів розраховуємо за формулою:
=
,
- склад автотранспорту в частках одиниці,
- табличне значення.
Порівняти одержану концентрацію СО з ГДК чадного газу (СО) для повітря (5 мг/м3) (1977 рік). Беручи до уваги наближення автошляху до житлових та адміністративних будівель, зробити висновок щодо екологічної ситуації в досліджуваному районі. Нахил визначити приблизно, вітер визначити анемометром, або (приблизно). На кожній точці спостережень провести оцінку вулиці:
Тип вулиці;
Нахил;
Швидкість вітру;
Відносна вологість повітря: психрометр (приблизно);
Наявність захисної смуги з дерев;
За даними підрахунків розрахувати завантаженість вулиць автотранспортом за добу. Порівняти отримані дані з ГОСТ - 17.2.2 03-77;
Низька інтенсивність руху - 2,7-8 тис. автомобілів на добу;
Середня інтенсивність руху - 8-17 тис. автомобілів на добу;
Висока інтенсивність руху - 17-27 тис. автомобілів на добу;
Регулювання частоти двигунів ВАЗ з заміром вмісту "СО" у відпрацьованих газах в режимі холостого ходу.
Вміст СО в відпрацьованих газах при мінімальній частоті обертів коленвала не повинно перевищувати значення табл.2.
| Марка двигуна | Частота оберта коленвала мин-1 | Вміст СО в відпрацьованих газах,% не більше | ||
| Для автомобилей виготовлених | ||||
| До 01.07.78 | с 01.07.78 до 01.01.80 | с 01.01.80 | ||
| 1. n мин. холостого хода | ||||
| ВАЗ-2101, 2102, 21011, 2103, 2106, 2121 | 720 - 800 | 3,5 | 2 | 1,5 |
| ВАЗ-2105, 2107 | 820 - 900 | - | - | 1,5 |
| ВАЗ-2108, 21081, 21083, 21051, 21053 | 720 - 800 | - | - | 10 |
| 2.0.6 n ном. Холостого хода | ||||
| ВАЗ-2101, 2102, 21011, 2103, 2105, 2107 | 3300 - 3400 | 2 | 1,5 | 1 |
| ВАЗ-2106 | 3100 - 3200 | 2 | 1,5 | 1 |
| ВАЗ-2121 | 3200 - 3300 | 2 | 1,5 | 1 |
| ВАЗ-2108, 21081, 21083, 21051, 21053 | 3300 - 3400 | - | - | 1 |
ГОСТ 17.2.2 03-87 Дійсний стандарт розповсюджується на автотранспортні засоби з бензиновими двигунами, виготовленими в СРСР.
Стандарт установлює норми гранично допустимого вмісту СО и углеводородів в відпрацьованих газах автомобилей при роботі двигуна на режимах холостого хода, а також методи їх обрахунку.
Стандарт не розповсюджується на автомобілі, повна маса яких менше 400 кг або максимальна швидкість не перевищує 50 км/год, на автомобілі з двухтактними і роторними двигунами, на автомобілі високого класу, а також на автомобілі, які експлуатуються в високогорних умовах.
2.4 Дослідження модельних ділянок
2.4.1 Модельна ділянка №1 " вул. Котовського - бул. Шевченка"
Перша модельна ділянка для дослідження рослин була вибрана мною на вулиці Косовського і бул. Шевченка. Вздовж вулиці розташовані дев'яти поверхові і пяти поверхові будинки. Дорога асфальтована, вздовж вулиці ростуть зелені насадження: дерева фруктові і декоративні та кущі, трав'янисті рослини. На вулиці спостерігається активна зона вітрів, які дмуть з заходу на схід. Ширина дослідженої ділянки 5 метрів. Грунти переважно чорнозем змішаний з піском і щебенем. Зелена зона вздовж вулиць має в строєні стоянки для автомобілів. Вулиця має двосторонній рух автотранспорту.
















