160746 (623226), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Визначаємо суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет МП “ВІТ” (м. Тернополя), на основі даних задач 1 і 2.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет розраховується за формулою 2.5, вище розрахованого відомо, що
ПЗ = 4491,2 грн. .
ПК = 2932,00 грн.
Звідси знаходимо:
ПДВ до сплати = 4491,2 - 2932,00 = 1559,2 грн.
Отже, підприємство МП “ВІТ” повинно сплатити в бюджет податок на додану вартість в сумі 1559,2 грн.
Складання податкової декларації з податку на додану вартість.
Заповнюємо податкову декларацію на основі даних задач 1-3:
Податкові зобов’язання:
У рядку 1 "Операції на митній території України, що оподатковується за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів" заповнюємо:
поставки (без ПДВ) - 17964,8 грн. з таблиці 3.4 "Книга обліку продажу товарів".
Суму ПДВ - 4491,2 з таблиці 3.4 "Книга обліку продажу товарів"
Рядок 5 "Загальний обсяг постановки", який заповнюється так: суму значень 1-го до 4-го рядка колонки А. У нашому випадку це сума 17964,8 грн.
Рядок 5.1 заповнюємо так: з рядка 5 - загальний обсяг оподаткованих операцій звітного періоду (р.1+р.2.1+р.2.2+р.4) колонки А, у нашому випадку сума 17964,8 грн.
Рядок 9 "Усього податкових зобов’язань" заповнюється: сума значень рядків 1+6+7+8 (-чи+) колонки Б. Виходить сума 4491,2 грн.
Податковий кредит:
Рядок 10.1 підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою:
колонка А - 11728 грн. з таблиці 3.5 "Книга обліку придбання товарів".
колонка Б - 2932 грн. з таблиці 3.5 "Книга обліку придбання товарів"
Рядок 17 "Усього податкового кредиту", розраховуємо суму значень рядків 10.1+12.1+12.2+12.4+12.5+16 (-чи+) колонки Б. Вийшла сума 2932 грн.
Розрахунки з бюджетом за звітній період:
Рядок 18 заповнюється так: різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17), і виходить 1559,2 грн.
Рядок 20 "Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" (позитивне значення суми рядків 18 і 19). Сума становить 1559,2 грн.
Рядок 27 " Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду" розраховується так: рядок 20 - рядок 23, позитивне значення 1559,2 грн.
3.2 Шляхи удосконалення ПДВ
Реформування фінансової системи нашої держави зумовило необхідність суттєвих змін податкового поля, що є умовою економічного зростання та досягнення певної соціальної гармонії в суспільстві. Постійне вдосконалення податкової системи в цілому і конкретно окремих видів податків дає змогу оптимізувати й стабілізувати прибутки бюджетів усіх рівнів, регулювати дії ринкових суб'єктів господарювання, реалізовувати соціальне справедливу податкову політику. Важливе місце у процесі реформування податкової системи посідає вдосконалення і подальший розвиток ПДВ.
Аналіз законодавства переконує у потребі удосконалення норм Закону України від 4 квітня 1997 р. "Про податок на додану вартість", який містить численні правові колізії у сфері адміністрування ПДВ, а сам механізм його адміністрування є невиправдано складним, непрозорим та неефективним. Зокрема, його принциповими недоліками є наявність економічно невиправданих пільг з ПДВ та недосконалого механізму контролю за їх застосуванням; складність систем податкового та бухгалтерського обліку, не уніфікованих між собою.
Дія ПДВ лягає тяжким тягарем на підприємство й на кінцевого споживача, тобто на населення. Адже ще тільки купуючи сировину і матеріали, необхідні для виробництва продукції, підприємство вже сплачує 20%, які йдуть до державного бюджету. Реалізуючи свою продукцію, підприємство бере з покупців понад ціну ще 20% її вартості, які також йдуть державі. Вже тільки ці наведені факти переконливо свідчать про несправедливість ПДВ у соціальному плані, оскільки цим податком обкладаються не одержані підприємством доходи, а його витрати, пов'язані з виробництвом, причому підприємство, в кінцевому випадку, сплачує лише різницю між сплаченими та одержаними сумами ПДВ, а решту платять покупці продукції, які є кінцевими споживачами, в результаті чого купівельна спроможність населення різко падає через зростання цін, рівень споживання скорочується, а отже, скорочується і обсяг виробництва водночас полегшуючи доступ на внутрішній ринок дешевим імпортним товаром і сприяючи тим самим інвестуванню економіки іноземних держав, а не підтримці вітчизняного виробника [21].
Всі ці взаємопов'язані загальні проблеми з ПДВ виникають з інших, більш конкретних проблем. Тому для розв'язання проблем загального характеру необхідно проаналізувати та знайти шляхи вирішення тих проблем, які пов'язані з чинним законодавством щодо ПДВ.
Якщо порівняти правомірність використання ПДВ для поповнення доходної частити бюджету з тяжкою економічною ситуацією, що склалася в Україні, то ситуація з надходженнями від ПДВ, складається на користь бюджету. Дефіцит бюджету, інфляційні процеси, державний борг, високі темпи, спаду виробництва створили умови коли із зародженням ринкових основ господарювання в Україні рівень збільшення цін відхилився від рівня доходів кінцевих споживачів. У такому випадку виробник конкретної продукції, придбавши сировину, матеріали, комплектуючі вироби, обладнання за ціною, збільшеною на суму ПДВ, змушений також підвищувати ціну на власні вироби на суму ПДВ, адже інакше матиме збиткове виробництво.
Вироби потрапляють на ринок, де їх купують як працівники виробничої, так і невиробничої сфери. У зв'язку з тим, що ціна зросла, необхідно підвищувати обсяг коштів, призначених для сплати заробітної платні, пенсій, стипендій і т.п. Таким чином, кожний новий виток спричинятиме новому підвищенню цін. Про зменшення дефіциту бюджету у такій ситуації за допомогою сум ПДВ необхідно забути.
Серед науковців існує безліч думок щодо можливих шляхів вдосконалення ПДВ. Систематизувавши їх, можна навести наступні:
Установити диференційовані ставки ПДВ. Введення диференційованої шкали ПДВ (зменшення ставок на товари поширеного попиту) давно вже стало актуальним завданням для України. Витрати на товари поширеного попиту складають значну частку в бюджеті малозабезпечених верств населення. Немає сумніву, що такий крок приведе до підвищення добробуту більшості членів суспільства.
Увести помісячне звітування платників ПДВ, що застосовують спрощену систему оподаткування, що призведе до стабільних надходжень до Державного бюджету.
Привести у відповідність до діючих законодавчих актів нормативні документи податкової служби, що позитивно вплине на взаємовідносини між платниками податків та органами податкової служби.
З метою збільшення надходжень податку на додану вартість та розширення кола платників податок за нульовою ставкою справляти щодо операцій із продажу товарів, що були вивезені за межі митних кордонів України тільки для товаровиробників, а операції з посередницької діяльності щодо експорту - оподатковувати за ставкою 20% [2,32].
Аналіз динаміки пільг. Підвищенню фіскальної ефективності ПДВ сприятиме скорочення переліку операцій, звільнених від оподаткування, що розширить його податкову базу, компенсує втрати від зниження ставки, обмежить зловживання, забезпечить справедливіший розподіл податкового навантаження [3].
Зробити податкове законодавство простішим, послідовним та прозорішим.
Зменшити податкове навантаження шляхом розширення бази оподаткування за умови зменшення ставки ПДВ та скасування усіх пільг.
При визначені додано вартості потрібно зменшувати виручку на суму всіх матеріальних витрат, включаючи амортизаційні витрати.
Посилити контроль за здійсненням відшкодування ПДВ з бюджету.
Змінити механізм справляння ПДВ щодо підприємств торгівлі та посередницької діяльності. Встановити, що об'єктом оподаткування у вказаних підприємствах виступає валовий дохід, який визначається як різниця між ціною реалізації та ціною придбання. Це дасть можливість не застосовувати до підприємств торгівлі та посередницької діяльності механізм відшкодування податку на додану вартість.
Поліпшити адміністрування податків [8].
Аналіз чинного законодавства з ПДВ засвідчив ще один істотний недолік - подвійне оподаткування. Такий факт має місце при оподаткуванні підакцизних товарів, коли в оподатковувану податком на додану вартість базу включається сума акцизного збору. Більше того, в Україні існує велика кількість місцевих податків і зборів, джерелом сплати яких є собівартість - одна із складових бази для нарахування податкового зобов'язання з ПДВ.
Очевидно, що в такий спосіб держава вирішує свої фіскальні інтереси, одночасно порушуючи задекларовані нею ж принципи податкової політики.
Тобто додана вартість з метою оподаткування має бути максимально очищена від інших непрямих податків і платежів.
Проте крапку в питаннях щодо ПДВ має поставити Податковий кодекс України. Не випадково особливу увагу потрібно приділити саме цьому важливому документу. Адже гармонізувати податкове законодавство, привести його у відповідність із європейськими стандартами - мета "економічної конституції " нашої держави.
З метою зменшення ймовірності виникнення похибок під час підготовки прогнозу надходжень ПДВ слід враховувати окремі спостереження. Застосовуються деталізовані підходи до підготовки прогнозу надходжень ПДВ в практиці формування показників доходів Державного бюджету України. Стан інформаційного забезпечення прогнозних розрахунків надходжень ПДВ не повною мірою відповідає вимогам методичних підходів до розрахунків за часом. Інформація про численні показники, яка використовується для підготовки прогнозу, надається Держкомстатом, як правило із запізненням. Наприклад, при підготовці прогнозних розрахунків надходжень ПДВ на наступний рік наявні остаточні статистичні дані лише за минулі періоди.
Разом з цим умовою здійснення трьох основних прогнозних розрахунків (ПДВ з вироблених на території України товарів (робіт, послуг), ПДВ з ввезених на територію України товарів та відшкодування ПДВ з бюджету) є попередні прогнози основних макроекономічних показників, що призводить до виникнення можливих похибок на цьому етапі прогнозування.
Крім того, складання прогнозних розрахунків надходжень ПДВ вимагає опрацювання значних за обсягами масивів статистичної та облікової інформації. Відповідно, великими значення набуває якість похідної інформації, від якої залежить точність прогнозу надходжень ПДВ до бюджету.
Також ще один дещо радикальний і несподіваний напрямок реформування податку на додану вартість - перевести ПДВ з непрямого податку у прямий [25].
Тобто слід нараховувати ПДВ, який підлягає сплаті в бюджет, не як різницю між кредитовим і дебетовим ПДВ, а шляхом прямого нарахування цього податку на створену додану вартість. Як відомо, додана вартість складається з трьох частин - амортизації, зарплати, прибутку. Тож доцільніше, аби будь-який суб’єкт підприємницької діяльності саме з суми цих трьох складових і справляв податок. У результаті переведення ПДВ з непрямого податку в прямий не відволікатимуться обігові кошти підприємств; спроститься механізм справляння податку, принаймні за рахунок скасування податкових накладних та книг обліку; держава не матиме проблеми бюджетного відшкодування ПДВ; з’явиться можливість держрегулювання розвитку різних галузей, знизяться ціни на соціально значущі товари та підвищаться на предмети розкошів; стимулюватиметься експорт продукції за рахунок диференціації ставок ПДВ для різних товарних груп.
За діючої 20-відсоткової ставки ПДВ податкове, в тому числі обов’язкове соціальне, навантаження виглядатиме таким чином: на амортизаційні відрахування - 20%; на фонд оплати праці - 20%, плюс 37% (у Пенсійний фонд, фонди соцстраху від тимчасової працездатності та безробіття), ще від 1 до 13,8% (у фонд соцстраху від нещасних випадків на виробництві), загалом виходить - 58-70,8%; на прибуток - 20% плюс 30% податку на прибуток, загалом - 50%, а при спрямуванні останнього на заохочувальні виплати - 108-128,7%.
Виконання цих завдань у повному обсязі забезпечить досягнення високої ефективності податку на додану вартість в найкоротші строки.
На сьогоднішній день актуальним залишається питання подальшого удосконалення ПДВ в Україні з тим, аби він розглядався не лише як важливе джерело доходів бюджету, а як свідомий, цілеспрямований інструмент регулювання економічних процесів [29].
Висновки
На сьогоднішній день в Україні існує своя податкова система, яка не є простим копіюванням досвіду інших країн. Адже податкова система має відображати конкретні умови конкретної країни, рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню та внутрішню політику, традиції народу, географічне положення, кліматичні умови та безліч інших чинників. У зв’язку з цим склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків їх обчислення, форми розрахунків, організація податкової служби можуть значно відрізнятись.
Податок на додану вартість - це частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), що надходить до бюджету після їх реалізації. Інакше кажучи, ПДВ - це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді надбавки до ціни товару, який сплачується споживачами.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
