154921 (622640), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Витрати в туристичній інфраструктурі відбивають величезний тягар, що несуть державний і регіональний бюджети. Головна проблема складається в затримці за часом витрат із власного бюджету на розвиток інфраструктури й у збільшенні надходжень від туристичного сектора. Вирішення цієї проблеми перекладається на державне чи приватне фінансування з закордонних джерел. Останні стають дорогими через великий відсоток позиції підвищення курсу іноземної валюти. [10]

Через сильну залежність від іноземних фінансів держава іноді прибігає до короткострокових мір для збільшення надходжень від міжнародного туризму, таким, наприклад, як обкладання податками і заборона товарів і послуг, імпортованих спеціально для туристичного сектора; застосування спеціальних податків для міжнародних туристів (наприклад, податків у аеропортах, податків, зв'язаних із тривалістю перебування в країні). Ці міри можуть збільшити резерви іноземної валюти на короткий проміжок часу, але для тривалого періоду вони неефективні, тому що впливають на конкурентноздатність країни і її туристський імідж за рубежем. Це згубно відбивається на розвитку туристської сфери в регіонах.

Крім того, країна може генерувати додатковий дохід від туристів через фіскальну систему, не руйнуючи власну індустрію туризму. Це досягається прямим і непрямим оподатковуванням доходів від туристів. У таких умовах вплив міжнародного туризму на державний бюджет залежить від економічної і фінансової ситуації в країні. При цьому основна складність складається в точному прогнозуванні витрат, необхідних для розвитку інфраструктури, і можливостей країни в одержанні іноземних позик. [5]

Обмін послугами міжнародного туризму між країнами, так само, як і обмін товарами, є частиною міжнародної торгівлі і відчутно впливає на експорт і імпорт країни. Надання першої медичної допомоги туристу в країні перебування є експортом для приймаючої країни, а харчування, що туристи одержують за рубежем, вважається імпортом для країни відправлення цих туристів.

Наслідки переходу до нового постіндустріального суспільства можуть бути і негативними, наприклад, у сфері зайнятості - через перехід великої частини трудових ресурсів з виробничого сектора в сферу послуг. Стримуючі міри дуже різноманітні - від обмежень ввозу і вивозу іноземної валюти, протекціоністських тарифів на перевезення до адміністративного квотування кількості подорожуючих. [9, 10]

Туризм не може розвиватися без взаємодії з навколишнім середовищем. Однак за допомогою керування розвитком туризму і при чіткому плануванні можна зменшити негативний вплив і збільшити позитивне. Тому необхідно шукати шляхи рекреації природних ресурсів, очищення повітря та морського узбережжя, намагатися не забруднювати навколишнє середовище. [11]

Висновки

Зростаюча індустрія туризму потребує кадрового забезпечення, а різноманітність праці створює широкі можливості використання як кваліфікованої, так і некваліфікованої праці. Зазначені характерні ознаки роблять туризм ефективною галуззю господарства, що відіграє дедалі більшу роль як в національних економіках, так і в світовій торгівлі послугами.

В той же час розширення та інтенсифікація туристичної діяльності сприяють залученню нових територій, а технічні можливості дозолять їх освоїти.

Тому сучасний етап розвитку можна охарактеризувати, як етап переосмислення його ролі і значення в людській життєдіяльності.

Важливим чинником розвитку туризму в сучасних умовах є сама глобалізація економічних процесів, яка пов’язана з переходом від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку. В умовах зростаючої взаємозалежності економік різних країн розширюється простір для туристичної діяльності. Адже посилення відкритості національних ринків, поглиблення міжнародного поділу і кооперації праці дає можливість туристичним фірмам залучати до своєї діяльності на конкурентній основі нові туристичні ресурси і як найповніше задовольняти зростаючі потреби в подорожах та екскурсіях.

Розглянувши розвиток туризму на прикладі Туреччини, слід сказати, що він є невід’ємною галуззю народного господарства, який з кожним роком все більше розвивається не лише в межах однієї країни, а й у цілому світі. Важлива роль туризму в розвитку регіональної економіки підтверджується ростом інвестицій у цю галузь з боку іноземного і вітчизняного капіталу. Вони спрямовані на будівництво готелів, мережі підприємств харчування і заправочних станції. Однак для плідної інвестиційної діяльності у визначеному регіоні необхідний сприятливий інвестиційний клімат – більш дешеві кредити і надання гарантій по кредитах.

У результаті аналізу рекреаційних ресурсів Туреччини в даній роботі робиться висновок про те, що на сьогоднішній день ця країна є однією з найбільш відвідуваних країн світу.

Володіє розвиненою індустрією туризму, яка здатна задовольнити потреби туриста у відпочинку, лікуванні, дозвілля та інших видах рекреаційної діяльності.

Туреччина пропонує іноземному туристові широкий спектр різноманітних послуг, таких як:

• пляжно-курортний відпочинок

• спортивний туризм

• екскурсійний туризм

• лікувально-оздоровчий туризм

• програми для дитячого відпочинку

• shop-тури.

Це дозволяє країні поповнювати бюджет іноземною валютою, розвивати інфраструктуру туризму, підтримувати зв'язки з іншими державами і тим самим розвивати економіку країни.

У Приморському краї може бути застосований багатий досвід Туреччини у використанні подібних рекреаційних ресурсів для розвитку внутрішнього туризму, а також для залучення іноземних туристів.

Туризм є життєво необхідною ланкою в сучасному суспільстві, яка у майбутньому має значні перспективи для розвитку.

ДОДАТКИ

Таблиця 1

Найпопулярніші напрямки світового туризму, 2009 рік

Джерело:

Таблиця 2

Мета візитів до Туреччини, 2009

Мета візиту	2009
	Іноземці	Частка у %	Турки на відпочинку	Частка у %
Загальна кількість	5 853 318	100,0	1 075 404	100,0
Туризм, розваги, культурна діяльність	3 452 171	59,0	190 844	17,7
Відвідини друзів та родичів	629 849	10,8	658 159	61,2
Навчання, тренування (менше ніж на рік)	51 425	0,9	2 903	0,3
Лікування	36 242	0,6	14 513	1,3
Паломництво	22 324	0,4	1 451	0,1
Шопінг	343 906	5,9	10 159	0,9
Транзит	390 972	6,7	60 228	5,6
Бізнес-туризм	204 052	3,5	47 167	4,4

Джерело:

Таблиця 3

Щомісячні туристичні прибутки і витрати Туреччини, 2009 рік

Місяць	Дохід від туризму, дол.	Кількість туристів	Середні витрати одного туриста	Витрати турецьких туристів за кордоном, дол.	Кількість турецьких туристів	Середні витрати одного туриста
Січень	885.471.907	1.172.736	755	274.058.487	352.491	777
Лютий	800.964.172	1.073.986	746	254.451.447	338.170	752
Березень	1.089.843.262	1.478.744	737	276.855.813	374.133	740
Квітень	1.053.011.064	1.677.867	628	296.878.902	427.658	694
Травень	1.692.014.157	ⁿ.769.178	611	320.070.319	461.661	693
Червень	1.948.181.766	3.175.128	614	389.585.837	567.063	687
Липень	3.054.318.835	4.138.652	738	333.771.377	437.854	762
Серпень	3.995.011.064	5.298.575	754	264.061.165	348.552	758
Вересень	ⁿ.938.646.647	3.917.099	750	195.375.294	262.293	745
Жовтень	ⁿ.262.486.441	3.186.698	710	310.224.994	448.433	692
Листопад	1.269.293.292	1.762.312	720	246.939.379	376.187	656
Грудень	921.721.525	1.278.219	721	344.174.546	497.575	692
Всього	21.910.964.131	30.929.192	708	3.506.447.562	4.892.070	717

Таблиця 4

Характеристики

Список файлов курсовой работы