131214 (619247), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Далі з’ясовуємо:

1. рівень тривожності по всьому тесту;

2. рівень тривожності по факторам тесту.

Якщо тривожність складає менш ніж 50% можна говорити, що у дитини нормальний рівень тривожності. Якщо у межах 50% - 75% - це завищена тривожність. Про високу тривожність свідчить те, що кількість неспівпадань по тесту (факторам) перевищує 75%.

Характеристика факторів тесту.

1. Загальна тривожність по школі – звичайний емоційний стан дитини у школі. Може бути позитивним на фоні загальної високої тривожності. Тобто дитина емоційно не спокійна, але у школі почуває себе достатньо впевнено та спокійно. Можливий і протилежний варіант: в цілому спокійна та емоційно стійка дитина відчуває себе у школі некомфортно.

2. Переживання соціального стресу – емоційний стан дитини, на фоні якого розвиваються його соціальні контакти (перш за все з ровесниками).

3. Фрустрація потреби в досягненні успіху – несприятливий психологічний фон , який не дозволяє дитині задовольняти свою потребу в успіху, досягненні високих результатів.

4. Страх самовиражатися – негативні емоційні переживання, які виникають у дитини в ситуаціях, які допомагають саморозкриттю, демонстрації своїх можливостей.

5. Страх ситуації перевірки знань – переживання тривоги у ситуаціях перевірки, особливо публічної, знань, досягнень, учбових можливостей. Типово для невстигаючих учнів. В останніх випадках є важливим симптомом емоційного неблагополуччя.

6. Страх не відповідати очікуванням оточуючих – тривожна орієнтація на значущих інших у оцінюванні своїх результатів, вчинків та думок. Сильні переживання з приводу оцінки їх оточуючими, чекання негативного оцінювання.

7. Низька фізіологічна опірність стресу – особливості психологічної орієнтації, які знижують пристосування дитини до ситуацій стресового характеру, підвищуючи вірогідність неадекватного , деструктивного реагування на тривожні фактори середовища.

8. Проблеми та страхи у відношеннях з вчителями – загальний негативний емоційний фон відношення з дорослими у школі, який знижує успішність навчання дитини.

3. Рівень успішності.

Рівень успішності відображає ступень встигання або не встигання молодших підлітків у процесі навчання. Нами була виконана виписка балів з 10 предметів: українська мова, російська мова, математика, історія, географія, англійська мова, фізкультура, малювання, праця, співи. Виведено середнє арифметичне.

Відповідно до показників середнього балу, ми прорангували дані за трьома рівнями:

- низький рівень – 1,0 – 4,9 балів;

- середній – 5,0 – 8,9 балів;

- високий – 9,0 – 12 балів.

4. Дослідження рівня самооцінки за методикою С.О. Будоссі, модифікація Ю.О. Кісєльова.

При вивченні самооцінки ми використали набір 20 якостей особистості : акуратність, доброта, життєрадісність, наполегливість, урозум, правдивість, принциповість, самостійність, скромність, товариськість, гордість, добросовісність, лінь, байдужість, егоїзм, нахабство.

Ri2 – ранг першої якості у другому стовпчику;

Пі – різниця рангів першої якості у стовпчиках.

Далі зводимо Ді у квадрат. Підраховуємо суму всіх Ді, зведених у квадрат. Після цього визначаємо коефіцієнт самооцінки за формулою:

Ч = 1 – 0,00075 * Σді2

Отриманий коефіцієнт самооцінки порівнюємо з психодіагностичною шкалою:

Дуже високий від +0,85 до +1 балу;

Завищений від +0,53 до 0,84 балу;

Адекватний від – 0,01 до +0,52 бала;

Знижений від – 0,32 до – 0,09 бала;

Дуже низький від - 0,93 до –1 бала.

Солодухова О.Г. та Солодухов В.Л. відзначають що самооцінка є вихідною, результативною стороною процесу пізнання свого “Я”, своїх фізичних сил, розумових здібностей, вчинків, свого відношення до оточуючих та до самого себе. Тому очевидний взаємозв’язок самооцінки та рівня домагання [30].

5. Вивчення рівня домагання.

Рівень домагання ми вивчали за допомогою методики Шварцландера. Її стимулюючий матеріал складає собою 4 таблиці 10 * 3 см., поділені на 10 стовпчиків та 3 рядки. Досліджуваному учневі пропонується поміркувати та відповісти, скільки “плюсів” він може поставити за 10 секунд. По сигналу експериментатора він починає малювати “плюси у кожному квадраті таблиці №1. Після цього підраховується кількість реально намальованих знаків. Цей процес повторюють для другої, третьої, четвертої таблиці. Слід пам’ятати, що довжина першого, другого та четвертого досліду по 10 секунд, а третього – 8 секунд для штучного відтворення ситуації невдачі.

Обробка результатів полягає у вираховуванні рівня домагання за формулою:

(Рдом 2 – Рдос 1) + (Рдом 3 – Рдос 2) + (Рдом 4 – Рдос 3)

Рдом = ^{_____________________________________________________________________________}

3

де Рдом 2 – рівень домагання за другою таблицею;

Рдос 1 – рівень досягнення за першою таблицею і так далі відповідно щодо вказаних номерів таблиць 2, 3, 4.

Потім за таблицею рівнів з’ясовується рівень домагання досліджуваного учня:

- низький рівень від 0,99 балів і нижче;

- середній рівень від 1 до 1,99 балів;

- високий рівень від 3 і вище.

Рівень домагання характеризує ступень важкості тих цілей, до яких прагне людина і досягнення яких здається людині привабливим і можливим. Бувають адекватні рівні домагання (людина ставить перед собою ту мету, яку реально може виконати) або неадекватні, завищені (претендує на те, чого не може досягти), або знижені (обирає легкі і спрощені цілі, хоча здібний на більше).

6. Стиль сімейного виховання та соціальний статус батьків.

Методом бесіди з вчителем, учнями 5-а, 5-Б класів, спостереження за взаємовідносинами учнів з батьками та аналізу документів (особові справки, класні журнали) ми з’ясовуємо місце стилю виховання та соціального статусу батьків у системі формування між особистісних відношень підлітків.

Таким чином, ми розглянули методи психологічного дослідження, використанні для вивчення між особистісних відношень молодших підлітків та виявлення психологічних причин дезадаптації учнів.

2.2 Обробка, аналіз результатів експериментального дослідження

Для виявлення психологічних причин дезадаптації молодших підлітків у міжособистісних стосунках та її впливу на ставлення особистісних якостей підлітка, у результаті психологічного дослідження, нами були одержані результати, позначені в таблиці 1, 2, в малюнках 1, 2.

Аналіз результатів соціометричного дослідження учнів 5-го класу.

До категорії “зірок” з учнів даного класу відносимо 5 чоловік (20%): Рибіна Катерина, Тирінов Юрко, Шилов Дмитро, Гончаров Сергій, Яковенко Надія. Так як ці діти одержали 6 та більше виборів, вони мають найбільший попит та симпатію серед однокласників.

До категорії “обраних” належать 9 чоловік (36%): Бондарева Віка, Верба Євген, Герус Дарина, Губенко Олена і т.д.; ці учні одержали середню кількість виборів (3 – 5 вибора), їм надається більша перевага у будь якій діяльності, тобто відношення до них з боку однокласників вибіркове.

До категоріі “знехтувальних” належить 7 чоловік (28%): Гайдар Яна, Кухтіна Аня, Николайкова Олеся, Серокуров Дмитро і т.д.; ці підлітки одержали 1 – 2 вибори, мають проблеми у взаємовідносинах з однолітками, не завжди вміють будувати між особистісні стосунки.

До категорії “відкинутих” належать 3 учня (12%): Абдуллаєва Наталія, Баранов Антон, Захнієва Ірина, ці учні отримали тільки негативні вибори, емоційне відношення до них з боку однокласників – негативне.

До категорії “ізольованих” належить 1 учень (4%) – Ашуба Ігор, він не одержав ні одного вибору, відношення до нього з боку ровесників байдуже.

Таблиця №1.

Соціоматриця 5 – А класу.

- дівчата Малюнок 2. І – зона “зірок”

Характеристики

Список файлов курсовой работы