129991 (618925), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

В родинах із переважанням гіперопіки над дитиною значущі відмінності у прояві негативних емоцій дитини виявлені лише за руховим показником, Скоріш за все, такі відмінності обумовлені особливостями даного стилю виховання. Так як діти, що увійшли до виборки, тільки вчаться ходити, батьки (а особливо, матері) дуже часто намагаються допомогти дитині, беручи за руку, підіймаючи з підлоги, тим самим обмежують рухову активність дитини і, як наслідок, викликають негативні емоції, що проявляються саме в руховій формі (дитина виривається, б`є іграшку або матір).

В родинах із домінуванням авторитарного стилю виховання значущі відмінності виявлені за всіма показниками прояву негативних емоцій, а саме вербальним, мімічним і руховим. Такі результати не є несподіваними і ще раз підтверджують нашу гіпотезу. Тобто малюк, розраховуючи на безумовну любов з боку матері, зустрічається із суворістю і необхідністю заслугування любові. Окрім того, обурення з приводу надмірної суровості викликає додаткове покарання збоку матері. Тобто виникає замкнуте коло. І дитина задля отримання материнської любові проявляє негативні емоції усіляко: криком, плачем, гримасою та ударами. Окрім того, у родинах із авторитарним типом виховання значимі відмінності були виявлені за проявом і позитивних емоцій за вербальним показником, що може бути зумовлено: а) складною диференціацією позитивних і негативних емоцій; б) прагненням дитини отримати позитивну реакцію матері; в) підсвідомим сприйняттям дитиною батька як більш авторитетного, менш емоційного і такого, що обмежує прояв будь-яких емоцій дитини.

Тобто наша гіпотеза підтверджується, прив`язаність дітей до батьків проявляється у демонстрації перш за все негативних реакцій.

Загальні висновки

Немовлячий і ранній вік є фундаментом у формуванні особистості. І рідні, що оточують маля з народження, без сумніву, сильніше за інших впливають на розвиток людини. До цих людей і формуються найсильніші, найважливіші в житті прив`язаності, які не виникають самі по собі, а підкоряються генетичним, фізіологічним, психологічним законам. Тому вивчення цих законів, механізмів і форм потребує особливої уваги вчених, є актуальним і буде реальним внеском у будівництво майбутнього немовляти.

Аналіз наукової літератури показав, що основну увагу учені сфокусували на вивченні сутності феномену прив`язаності та факторів, що призводять до формування як надійної, так і амбівалентної та ненадійної прив`язаності (Виготський, Боулбі, Ейнсвойт, Еріксон, Піаже,). В основному дослідження базуються на гіпотетичних моделях, що ускладнює спроби їх експериментального підтвердження.

Окремої уваги заслуговує теорія прив`язаності Дж.Боулбі , який вважає прив`язаність не вродженою якістю або результатом раннього навчання. На його думку, вродженними є деякі форми поведінки немовля, завдяки яким близькі люди піклуються про нього, наприклад, посмішка чи гуління. Саме ці прояви допомагають адаптуватися немовляті, забезпечуючи піклування, таке необхідне у цей період життя. Так формується основний результат взаємодії матері і дитини - емоційна прив`язаність, що примушує дитину жадати присутності матері, особливо в стресових ситуаціях.

В емпіричній частині були описані етапи емпіричної перевірки негативних реакцій у дітей 11-13 місяців, як прояв надійної прив`язаності.

Основною гіпотезою дослідження було припущення, що діти 11-13 місяців проявляють значимо більше негативних емоцій у присутності матері у порівнянні з періодом часу, коли вони знаходились із батьком.

Використовуючи методику незнайомої ситуації, адаптацію російськомовної версії опитувальника для вивчення темпераменту дітей раннього віку, методику PARI, або методику виміру батьківських установок і реакцій і польове спостереження, було досліджено 19 дітей віком 11-13 місяців. Отримані дані були занесені в таблицю (див. додаток А і Б) і методом якісного і статистичного аналізу із застосуванням t-критерію Ст'юдента були перевірені на достовірність.

Було виявлено значущі відмінності у кількості негативних проявів дітей в присутності матерів у порівнянні з негативними проявами дітей, що знаходились із батьками.

Висунута гіпотеза підтвердилася: кількість негативних проявів дітей в присутності матерів мають значимі відмінності у порівнянні з кількістю негативних проявів дітей, що знаходились із батьками.

Також за додатковими показниками були отримані статистично значущі відміності. За темпераментом: у холериків і меланхоликів значимі відмінності виявлені тільки за вербальним показником, у сангвініків – за вербальним і руховим , у флегматиків – за всіма показниками. За статтю: у хлопчиків значущі відмінності у прояві негативних емоцій отримані за вербальним показником, у той час як у дівчат – за всіма показниками. За стилем виховання у родині: у родинах із демократичним стилем виховання значущі відмінності виявлені за вербальним показником, у родинах із гіперопекою – за руховим показником прояву негативних емоцій, із авторитарним стилем – за всіма показниками прояву негативних і за вербальним проявом позитивних емоцій.

Список використаної літератури

1. Авдеева Н.Н., Мещерякова С.Ю. Вы и младенец. - М.,1991.

2. Авдеева Н.Н., Мещерякова С.Ю., Ражников В.Г. Психология Вашего младенца: у истоков общения и творчества. М., АСТ, 1996.

3. Божович Т.А. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.,1968.

4. Буянов М.И.Ребенок из неблагополучной семьи. М., Просвещение, 1988.

5. Винникотт Д.В. Маленькие дети и их матери. М., “Класс”,1998

6. Выгодский Л.С. Мышление и речь. -М.,1982.

7. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6-ти томах. т.4, М., Педагогика, 1984

8. Выготский, Л. С. Избранные психологические исследования. М.-Л., 1932.

9. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие ребенка. - М.,1985.

10. Гарбузов В.И. Нервные дети. Ленинград-Москва, Медицина, 1990.

11. Захаров А.И. Детские неврозы. Сакт-Петербург, РЕСПЕКС, 1995.

12. Захаров А.И. Ребенок до рождения. Санкт-Петербург, Союз,1 998

13. Карпова С.Н. Осознание словесного состава речи дошкольниками. - М.,1967.

14. Карпова С.Н., Труве Э.И. Психология речевого развития ребенка. - Ростов-на-Дону, 1987.

15. Корницкая С.В. Влияние содержания общения со взрослым на отношение к нему ребенка: Автореф. канд. дис. М., 1975.

16. Лебединский В.В. и др. Эмоциональные нарушения в детском возрасте. М., Изд-во Моск. Ун-та, 1991

17. Лебойе Ф. За рождение без насилия. Пер.с фр. Репрод.изд. М., 1988

18. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. -М.,1975.

19. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения. В 2-х томах. т.2, М., Педагогика, 1983

20. Леонтьев, А. Н. Проблемы развития психики. – М., 1959.

21. Леонтьев, А. Н. Проблемы развития психики. М., 1959.

22. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. М., Педагогика,1986. М., “ЦПП”, 1997

23. Лурия А.Р., Юдович Ф.А. Речь и развитие психических процессов ребенка. - М., 1956.

24. Мещерякова С.Ю., кандидат психологических наук, ведущий научный сотрудник лаборатории психологии детей дошкольного возраста. Путь к материнству начинается с младенчества. Мозг и поведение младенца. М., 1993.

25. Мухина, В. С. Возрастная психология. М.: Издательский центр «Академия»,1999.

26. Немов Р.С. Психология. Книга 2. - М.,1995.

27. Немов, Р. С. Психология.

28. Петровский, А. В. Психология развивающейся личности. / Под ред. Петровского, А. В. – М., 1987.

29. Петровский, А. В. Психология развивающейся личности. М., 1987.

30. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка. - М.-Л.,1932.

31. Пиаже, Ж. Избранные психологические труды. М., 1969.

32. Психическое развитие воспитанников детского дома. //Под ред. И.В. Дубровиной, А.Г.Рузской. - М.,1990.

33. Психология детей дошкольного возраста //Под ред. Запорожца А.В., Эльконина Д.Б. - М.,1964.

34. Развитие личности ребенка. М., 1987.

35. Развитие общения дошкольников со сверстниками / Под ред. А.Г. Рузской. М., 1989.

36. Развитие общения у дошкольников //Под ред. Запорожца А.В., Лисиной М.И. - М.,1964.

37. Развитие ребенка //Под ред. Запорожца А.В. - М.,1976.

38. Розенгард-Пупко Г.И. Формирование речи у детей раннего возраста.

39. Фолькельт Г. Экспериментальная психология дошкольника. - М.-Л.,1930.

40. Эльконин Д.Б. Детская психология. - М.,1960.

41. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды. М., Просвещение, 1989.

42. Эмоциональное развитие дошкольника. \ Кошелева А.Д. М., Просвещение, 1985

43. Эриксон Э. Детство и общество. Спб. , Ленато АСТ, 1996

Додаток А

Сирі бали спостереження за дітьми у присутності мами

Додаток Б

Характеристики

Список файлов курсовой работы