129991 (618925), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Об’єкт: вік немовляти і початок раннього дитинства.

Предмет – прив`язанність дітей віку немовляти і раннього віку до батьків.

Для перевірки висунутих гіпотез дослідження та досягнення його мети були поставлені такі завдання:

- добір методик із метою перевірки гіпотез;

- якісний і кількісний аналіз отриманих даних емпіричного дослідження;

- обговорення отриманих результатів за підсумками дослідження;

- встановлення подальших перспектив розробки заявленої проблематики.

Досліджуваними були 19 дітей, з них 10 хлопчиків, 9 дівчаток, віком від 11 до 13 місяців. За тривалістю вигодовування груддю: годують груддю до теперішнього часу – 12 матерів, годували до 9-12 місяців – 3, тривалість годування не перевищувала 6-7 місяців – 4 матері. Були відмінності за стилями виховання у сім’ї: демократичний стиль – 6 родин, авторитарний – 6, гіперопека – 7 родин.

Для підбору до виборки використовувалась методика незнайомої ситуації, або методика М. Д. Айнсворт. У спостереженні, розділеному на вісім епізодів, вивчається поведінка дитини в ситуації розлуки з матір'ю, її вплив на поведінку немовляти і здатність матері заспокоїти дитину після її повернення. Особливо показовою є зміна пізнавальної активності дитини при розставанні з матір'ю. Для цього дитина залишається з незнайомим дорослим і новою іграшкою. Критерієм оцінки прив`язаності є особливість поведінки дитини після відходу матері і її повернення. В ході дослідження прив`язаності за методикою М. Ainsworth виділено 4 групи дітей (їм відповідають 4 типи прив`язаності):

1. тип А - діти не заперечують проти відходу матері і продовжують грати, не звертаючи уваги на її повернення. Діти з подібною поведінкою позначаються як «індиферентні» або «ненадійноприв’язані». Тип прив`язаності називається «ненадійноуникаючий». Він є умовно-патологічним. Виявляється у 20% дітей. Після розставання з матір'ю «ненадійноприв’язані» діти не стурбовані присутністю незнайомця. Вони уникають спілкування з ним так само, як вони уникають і спілкування з матір'ю.

2. тип В - діти не дуже сильно засмучуються після відходу матері, але пнулися до неї зразу ж після її повернення. Вони прагнуть до фізичного контакту з матір'ю, легко заспокоюються поряд з нею. Це «надійний» тип прив`язаності. Такий тип прив`язаності спостерігається у 65% дітей.

3. тип З - діти дуже сильно засмучуються після відходу матері. Після її повернення спочатку чіпляються за матір, але практично зразу ж її відштовхують. Даний тип прив`язаності вважається патологічним («ненадійно-афективний», «маніпулятивний» або «подвійний» тип прив`язаності). Виявляється у 10% дітей.

4. тип D - після повернення матері діти або «застигають» в одній позі, або «тікають» від матері, що намагається наблизитись. Це «дезорганізований неорієнтований» тип прив`язаності (патологічний). Зустрічається у 5-10% дітей.

Таким чином, до виборки увійшли діти тільки з «надійним» типом прив`язаності.

Для визначення темпераменту дітей використовувалась «Адаптація російськомовної версії опитувальника для вивчення темпераменту дітей раннього віку».(Див. Додаток Є) Опитувальник включає шкали:

ТАБЛИЦЯ 2.1.1

Шкали опитувальника для вивчення темпераменту дітей раннього віку

Назва шкали	Опис шкали
Рівень активності	Рівень (частота і інтенсивність) крупної рухової активності, що включає частоту і протяжність переміщень в просторі
Стійкість уваги	Тривалість безперервної орієнтації на об'єкті уваги; опір тому, що відволікає увагу
Переключення уваги	Можливість переміщати фокус уваги від однієї дії (завдання) до іншого
Обійми	Коли вихователь тримає малюка, той виражає радість і тулиться до нього всім тілом
Дискомфорт	Кількість негативних емоцій, пов'язаних з якістю сенсорної стимуляції, включаючи інтенсивність, частоту і складність світла, звуку, фактури матеріалу
Страх	Негативні емоції, що включають хвилювання, тривогу і нервозність, пов'язану з очікуваним болем, стражданням і/або потенційно загрожуючими ситуаціями, переляк при несподіваних подіях
Фрустрація	Негативні емоції, пов'язані з перериванням поточних занять або перешкодою до досягнення мети
Задоволення високої інтенсивності	Задоволення і радість, пов'язані з ситуаціями, що включають високу інтенсивність, частоту, складність, новизну і невідповідність
Імпульсна	Швидкість виникнення реакції
Тормозний контроль	Здатність зупинити, стримати або обмежити поведінку під впливом вказівки
Задоволення низької інтенсивності	Задоволення і радість, пов'язані з ситуаціями, що включають низьку інтенсивність, складність, новизну і невідповідність
Моторна активність	Повторні невеликі рухи
Сенсорна чутливість	Виявлення слабких стимулів низької інтенсивності в зовнішньому середовищі
Позитивне передбачення	Захоплення з приводу майбутніх приємних занять
Смуток	Готовність розплакатися або понизити настрій у зв'язку з власним стражданням, засмученням, втратою предмету, або як реакція на страждання іншого
Сором’язливість	Повільне або загальмоване наближення і/або дискомфорт в соціальних ситуаціях, що включають новизну або невизначеність
Товариськість	Пошук взаємодій з іншими і задоволення від них
Здатність втішитися	Швидкість відновлення після незадоволення, захоплення або загального збудження

За темпераментними відмінностями у виборці: 6 сангвініків, холериків - 5, флегматиків -5 , меланхоліків -3 дитини. Опитувальник заповнювався мамою, т. я. саме мами дітей, що увійшли до виборки, приділяли більше часу своїм дітям і ми припустили, що вони зможуть оцінити реакції і поведінку дитини більш об`єктивно.

В ході курсової роботи використовувалась методика PARI ( parental attitude research instrument , див. Додаток Ж), яка призначена для вивчення відношення батьків до різних сторін сімейного життя (сімейної ролі) і виховання дітей. Автори - американські психологи Е.С. Шеффер і Р.К. Белл.

В методиці виділено 23 аспекти-ознаки, що стосуються різних сторін відношення батьків до дитини і життя в сім'ї. З них 8 ознак описують відношення до сімейної ролі і 15 стосуються батьківсько-дитячих відносин. Ці 15 ознак діляться на наступні 3 групи: 1 - оптимальний емоційний контакт, 2 - зайва емоційна дистанція з дитиною, 3 - зайва концентрація на дитині.

Відношення до сімейної ролі описується за допомогою 8 ознак:

1 - обмеженість інтересів жінки рамками сім'ї, турботами винятково про сім'ю;

2 - відчуття самопожертвування в ролі матері;

3 - сімейні конфлікти;

4 - сверхавторитет батьків;

5 - незадоволеність роллю господині будинку;

6 - «байдужість» чоловіка, його невключеність в справи сім'ї;

7 - домінування матері;

8 - залежність і несамостійність матері.

Відношення батьків до дитини описується за допомогою 15 ознак, які діляться на наступні 3 групи:

Оптимальний емоційний контакт (складається з 4 ознак):

1 - надання дитині можливості висловитися, вербалізації;

2 - партнерські відносини;

3 - заохочення активності дитини;

4 - зрівняльні відносини між батьками і дитиною.

Зайва емоційна дистанція з дитиною (складається з 3 ознак):

1 - дратівливість, запальність;

2 - суворість, зайва строгість;

3 - ухилення від контакту з дитиною.

Зайва концентрація на дитині (описується 8 ознаками):

1 - надмірна турбота, встановлення відносин залежності;

2 - подолання опору, придушення волі;

3 - створення безпеки, побоювання образити;

4 - виключення позасімейних впливів;

5 - придушення агресивності;

6 - придушення сексуальності;

7 - прагнення прискорити розвиток дитини.

Кожна ознака вимірюється за допомогою 5 думок, урівноважених з погляду вимірюючої здатності і смислового змісту. Вся методика складається з 115 думок. Думки розташовані в певній послідовності, і відповідаючий повинен виразити до них відношення у вигляді активної або часткової згоди або незгоди.

Схема перерахунку відповідей в бали міститься в «ключі» методики.

За даними дослідження виявлено за стилями виховання у сім’ї: з демократичним стилем виховання – 6 родин, із авторитарним – 6, із гіперопекою – 7 родин.

Для дослідження прояву прив`язаності нами було обрано спостереження, яке складалося з двох епізодів: 15 хвилин дитина знаходилась с татом, після цього – 15 хвилин із мамою. Для забезпечення достовірності отриманих результатів, були запроваджені наступні заходи:

1.Під час спостереження батьки приблизно половину часу із дитиною грали, іншу половину – просто знаходились поруч.

2.Спостереження проводилось у дитини вдома, щоб забезпечити звичність ситуації.

3. Під час спостереження були задоволені всі біотичні потреби дитини: вона була нагодована, суха, через півгодини після сну.

4. Для запобігання впливу настрою дитини і батьків, перед основним спостереженням, за яким і відбувалося оцінювання, було проведено підготовче, за день до основного, за тих самих умов.

5. Спостерігач знаходився за полем зору дитини.

6. Прояв емоцій дитини фіксувався за трьома критеріями: вербальним, мімічним і пантомімічним.

2.2 Обробка та інтерпретація результатів емпіричного дослідження

Після проведення методик усі результати були занесені у таблицю (див. додаток А, Б). Це дало змогу швидко провести статистичну обробку потрібних нам показників.

Нашою гіпотезою було припущення, що прив`язаність дітей до батьків проявляється у демонстрації перш за все негативних реакцій. Для перевірки достовірності висунутої гіпотези ми використовували t-критерій Ст'юдента, за допомогою якого ми зіставили кількість негативних (вербальних, мімічних, рухових) проявів дитини у присутності батька із кількістю негативних (вербальних, мімічних, рухових) проявів дитини у присутності матері.

За отриманими результами діти 11-13 місяців у присутності матері проявляють більше негативних емоцій, у порівнянні із батьками, тобто наша гіпотеза підтвердилась.

Як показано в таблиці 2.2.1, найбільше значення t-показника за всіма досліджуваними, розділеними на дві групи отримано за вербальними проявами негативних емоцій, також отримані високі значення за руховими та за мімічними проявами негативних емоцій. Причинами отриманих значущіх відмінностей можуть бути:

а) Те, що негативні емоції є основним сигналом, за допомогою якого дитина звертає на себе увагу при виникненні фізіологічних потреб, і найчастіше саме мати відповідає за їх задоволення, тож у дитини просто з`являється просто «звичка» виявляти негативні реакції у присутності матері.

б) Постійна потреба у підтвердженні безумовності любові, а, як відомо, носієм безумовної любові є, знову ж таки, мама.

в) Можливо, має місце і вплив історично сформованих ролей батька і матері як суворого, сильного і доброї, тої, що піклується. Тим паче, що результати опитувальника PARI підтверджують таке припущення. Тобто, дитина підсвідомо за допомогою негативних проявів поведінки розраховує на більшу увагу зі сторони матері, ніж батька.

г) Більша потреба в увазі матері (в порівнянні із батьком) внаслідок більш сильної прив`язаності до неї і бажання будь-яким чином задовольнити цю потребу, навіть за допомогою негативних реакцій матері.

Таблиця 2.2.1

Отримані дані за всіма досліджуваними, розділеними на 2 групи

Характеристики

Список файлов курсовой работы