116019 (617730), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Розглянемо, наприклад, роботу над виразністю читання байки "Щука".

Перед читанням пояснюємо учням окремі незрозумілі слова.

Розглянемо кожну із складових частин байки.

На Щуку хтось бомагу в суд подав,

Що буцім би вона такеє виробляла,

Що у ставу ніхто життя не мав:

Того заїла в смерть, другого обідрала.

Слово бо магу вводить в атмосферу іронії: на неї не зважатимуть. Іронічний наліт можна залишити на другому рядку, де підвищенням тону виділяється одне із двох останніх слів. Якщо виділяється перше із них, то друге у вимові зливається з ним:

… такеє виробляла

Строфа закінчується крапкою, але тут краще надати останньому її слову незакінченої інтонації ("другого обідрала…"). Тоді інтонація скаже, що злочинів було більше, аніж ті два, про які згадано в тексті.

Піймали Щуку молодці

Та в каплиці

Гуртом до суду притаскали,

Хоча й мокренькі стали.

Тут учителеві треба бути готовим до того, що учні часто обривають фразу на слові каплиці. Можна запропонувати дітям у такому разі поставити біля цього слова для пам’яті знак загину. Слово мокренькі може звучати з відтінком легкої іронії.

На той раз суддями були:

Якіїсь два Осли,

Одна нікчемна Шкапа

Та два стареньких Цапа, -

Усе народ, як бачите, такий

Добрячий та плохий.

Займенник той підкреслює сама ритміка твору, і з точки зору логіки читання виділення цього слова закономірне. І тому нічого (як часом роблять деякі вчителі, намагаючись "підправити автора") наполягати на перенесенні логічного наголосу на слово раз. Дієслово були вимовляється з такою логічною інтонацією, як об’єднуюче слово перед переліком. Перелік – оформити в тоні безнадійної іронії (мовляв: хіба то суд?). Після слова такий значна пауза. Щоб краще інтонувати це слово, уявіть, що після нього йде: "ну, як би вам сказати…". Слова добрячий та плохий вимовляються так, як вимовляють: "таке щось воно плюгаве, миршаве" (з більш чи менш помітним відтінком огиди).

За стряпчого, як завсіди годиться,

Була приставлена Лисиця…

Іронія, з якою ці рядки вимовляються, покликана викрити хитрість у сумлінні з пихою. Досить уявити собі хитру й чванькувату персону і пригадати, яке враження вона справляє, щоб відчути звучання цитованих рядків.

А чутка у гаю була така,

Що ніби Щука та частенько,

Як тільки зробиться темненько,

Лисиці й шле то щупачка,

То сотеньку карасиків живеньких

Або линів гарненьких…

Тут іронія набуває інших відтінків: від слова частенько і наступних повіває обережною вкрадливістю. Інтонація має викликати в уяві слухача, а отже, попереду у самого читця, живу картину того, як скрадалася "Щука" зі своїми подарунками, боячись поголосу. Перелікові у кінці строфи можна надати відтінку інтонаційної незавершеності, що створюватиме ілюзію продовження (мовляв, і так далі, і тому подібне), хоча в даному разі це і не обов’язково.

Чи справді так було, чи, може хто збрехав

(Хто ворогів не мав!), -

А все таки катюзі,

Як кажуть, буде по заслузі.

Інтонація першого рядка у цій строфі має красномовно говорити, що оповідач хитрує: висловлюючи сумнів словами, він показує тоном, що сам він не сумнівається в тому, що чутка була правдивою. В інтонуванні останніх двох рядків повинно відчуватися: "овва! Як б и не так! Як рак свисне!"

Зійшлися судді, стали розбирать:

Коли і як воно, і що їй присудити?

Як не мудруй, а правди нігде діти.

Кінців не можна поховать…

У перших двох рядках іронія автора загострена проти удаваної поважності та серйозності. У третьому і четвертому – проти підлих хитрувань, які на цей раз виявляються марними.

Недовго думали – рішили

І Щуку на вербі повісити звеліли

Тут викривається оманливе торжество справедливості, як і в наступних рядках. Другий рядок має відтінок удаваної загрози, так само як і слова Лисиці:

- Дозвольте і мені, панове, річ держать! -

Тут обізвалася Лисиця. –

Розбійницю таку не так судить годиться:

Щоб більше жаху їй завдать

І щоб усяк боявся так робити –

У річці вражу Щуку утопити!

У звертанні Лисиці до суддів можуть переважати і улесливість, і розв’язність, і напускна загрозливість. Підвищення тону нагнітається у словах жаху і усяк, а слова завдать і робити підкреслюються силовим притиском. Може бути й інший варіант, особливо для рядка:

І щоб усяк боявся так робити…

Отже, перелом інтонації можна здійснити або на слові усяк, або на слові робити. Остання фраза Лисиці звучить удавано-грізно, роблено-патетично, тріумфуюче:

У річці вражу Щуку утопити!

Можна й підняти регістровий рівень на слові Щуку, супроводжуючи його вимову грізно-патетичним жестом: вказівний палець догори, а на слові утопити – вказівний палець донизу.

- Розумна річ! – всі зачали гукать…

Вираз обличчя оповідача під час вимови перших двох слів цієї фрази може бути хитруватим, удавано глибокодумним чи бундючним. Під час вимови слів автора можна залишити мімічну маску такою ж, а можна і змінити її, що приведе до зміни в тоні. Звичайно, краще, коли слова суддів вимовляти з напускною суворістю, а слова автора, - немовби хитрувато поглядаючи збоку на цю комедію.

Послухали Лисичку

І Щуку кинули - у річку.

Ці слова можуть супроводжуватись сумним похитуванням голови.

Використовуючи грамзапис як зразок, доцільно д авати дітям додаткові завдання:

1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;

2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати очима текст так, щоб відчувати, як він звучить;

3) послухати цей текст у виконанні артиста і зіставити його інтонаційну редакцію з своєю.

2.3 Шляхи вдосконалення методики вивчення байок в початковій школі на прикладі розробки уроку читання "Українська байка" в третьому класі початкової школи

Рішення проблеми вдосконалення методики вивчення байок лежить у площині використання монографічного методу вивчення байок Відмінна риса даного методу полягає в тому, що вивчення байок у період початкового навчання виступає як самостійний напрямок читання.

Однак, щоб дитина стала повноцінним цінителем байок, важливо створити умови для їхнього читання. Головне - організація читацького оточення, матеріал для читання, що направляє розвиток читацької діяльності.

Іншими, не менш важливими умовами є:

1. підбір байок;

2. підготовленість учителів до роботи з над байкою.

Мета уроку вивчення байок - аналіз її змісту й форми. Всі ж інші завдання - розвиваючі й виховні - вирішуються опосередковано, через провідну.

Нижче наведений приклад проведення уроку, у ході якого вивчається байка Л.Глібова "Зозуля й Півень".

Мета уроку: Розширювати знання учнів про творчість Л.Глібова, про жанр байки. Розвивати образність мовлення, виразність читання. Виховувати справедливість, чесність.

Обладнання: портрет Л.Глібова, персонажі байки: Зозуля й Півень, малюнки до байки, читанка 4, дошка з записами.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Девіз уроку (на дошці):

Сторінки бережно гортаю, всі тексти швидко я читаю. Читати дуже я люблю і стисло текст перекажу.

Вступна частина

Педагог. Діти, я багато вам читаю, розповідаю небилиць, притч, потішок, прислів'їв, казок. Ми заучуємо вірші, пісні...

Діти. Байки.

Педагог. Правильно, байки. Чи відомо вам, дорогі друзі, що байка - один із самих древніх літературних жанрів? Вона з'явилася ще в Древній Греції. Особливо багато творів цього жанру створив давньогрецький байкар Езоп. Езоп жив більше 2,5 тисячі років тому; байки свої він писав прозою. Дотепність і спритність прославили його ім'я в століттях. Вважається, що він першим почав складати байки - відкрив мову іносказання, коли поет висловлюється не прямо, а натяками.

У Древньому Римі байки латинською мовою створював Федр. Багато хто з його байок є переробкою байок Езопа.

У Європі прославилися своїми байками француз Ж. Лафонтен, в Англії - Т. Мур. У нас в Україні було чимало байкарів - Л Глєбов, О. Пчілка. Але кращим з усіх був Л. Глєбов. "Езопівською мовою" він володів майстерно. Що таке байки, ви вже знаєте. Це...

Діти. Це невелике оповідання, найчастіше у віршах.

Діти. Вірш.

Діти. Байка злегка схожа на казку. У ній звичайно діють не люди, а звірі, речі, рослини. Але ведуть вони себе по-людські: розмовляють, працюють, допомагають або заважають один одному. Вони добрі й злі, розумні й дурні, ну зовсім як люди.

Діти. І ще байка - це жива сценка: у ній хтось сперечається, свариться, мириться.

Педагог. Діти, а чим байка відрізняється від казки, оповідання, вірша?

Діти. Казки довгі, а байки короткі, їх легко читати.

Діти. У байці обов'язково повинне бути повчання, у якому говориться, що треба робити й чого робити не треба.

Діти. У байці завжди є глузування над чим-небудь поганим або дурним вчинком.

Педагог. На прикладі поведінки героїв байок показуються й засуджуються недоліки людей - заздрість, дурість, жадібність, хвастощі й інших.

Педагог. Молодці! З багатьма байками ви познайомилися. Я вам їх читала, сама інсценувала для вас, щоб було цікаво. А як ще ви знайомили з байками?

Діти. Ми дивилися діафільми, слухали пластинки й касети із записами байок.

Педагог. З байками Лафонтена я вас познайомила. Вони схожі на...

Діти. Казки.

Педагог. А чому?

Діти. Вони починаються, як і казки, зі слів "жили-були"

Педагог. Правильно. А як писав байки Лев Толстой?

Діти. Як оповідання.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

- Яке було домашнє завдання? (Навчитися виразно читати байку Л.Глібова "Вовк і Кіт", вміти читати в особах).

Читання байки учнями – конкурс на виразне читання.

Читання байки в особах.

- Хто найкраще прочитав? Чим сподобалося читання?

- Чого Вовк забіг у село? Від кого він хотів сховатися?

- Чому жодна порада Кота не підходила Вовкові?

- Що в поведінці Вовка особливо засуджується? Яка головна думка байки? Як ви розумієте прислів'я "Що посіяв, те й пожнеш"?

(Виставлення оцінок учням, кожна оцінка мотивується).

ІІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

- На минулому уроці ви ознайомилися, а на сьогодні навчилися виразно читати байку "Вовк і Кіт". Хто автор цієї байки?

- Що ви знаєте про Леоніда Глібова?

- Перед вами портрет байкаря. Подивіться на дошку. Що означають числа?

Леонід Глібов (1827-1893), с.Веселий Поділ.

(Підсумовую відповіді учнів).

- Видатний український письменник Леонід Глібов народився в с.Веселий Поділ на Полтавщині, писав вірші, пісні, віршовані загадки, п'єси і байки. Байок Глібов написав аж 107.

- Які байки Глібова ви вже читали? ("Чиж і Голуб", "Коник-стрибунець", "Вовк і Кіт").

- Кого описує автор у образі тварин? (Під образами тварин автор розуміє людей).

- Для чого пишуть байки? (У байках висміюють все лихе, щоб люди не робили так).

- А тепер відгадайте загадки:

Ку-ку, ку-ку! – кричу я в лісі,

На зріст маленька, свитка сіренька.

(Зозуля).

(Показую малюнок)

Двійчаста і розгониста хода,

Іде – як цар до трона,

На голові – корона.

(Півень)

(Показую малюнок),

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми ознайомимося з байкою "Зозуля і Півень", яку написав Л.Глібов, і навчимося виразно читати її.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Підготовка учнів до сприймання твору.

- Діти, чи розумієте ви значення слова "підлесливий"? (Це людина, яка хоче вислужитись, показати себе надто відданим, говорить у вічі одне, а має на думці інше; це людина, яка хоче піддобритись до когось і за це його слухає, вихваляє).

- Отже, підлеслива людина, це та, яка догоджає кому-небудь надмірно, незаслужено, вихваляє когось, щоб піддобритися. Сьогодні ми ознайомимось із значенням цього слова, прочитавши байку "Зозуля і Півень".

- А чи чули ви, як "співає" півень, зозуля? (Вони не співають. Півень кукурікає, а зозуля кує).

- А що роблять солов'ї, синички? (Соловейко виспівує гарні мелодії травневими ночами. У народі кажуть про тих, хто гарно співає, виспівує, як соловейко").

2. Перше читання твору.

Читаю байку "Зозуля й Півень".

- А зараз ви будете читати байку, але спочатку потрібно навчитися правильно читати слова, які зустрінуться у нашій байці.

Словникова робота.

На дошці слова:

Жалібненько, пшениченька, мерщій, безталанне, знічев'я,

Самостійне мовчазне читання байки.

Прочитайте байку про себе і скажіть:

- За що хвалили одні одного Півень і Зозуля?

- Чи відвертими, справедливими були ці вихваляння?

3. Повторне читання байки.

Читання байки вголос.

4. Робота над ідейним спрямуванням тексту.

Характеристики

Список файлов курсовой работы