97294 (613775), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Географічна структура світової торгівлі відображає як загальний стан світової економіки, так і її структуру, що ґрунтується на класифікації країн, котра використовується в дослідженнях та розрахунках установ та організацій ООН. За цією класифікацією країни поділяються на три основні групи (з підгрупами):

• промислово розвинуті країни (ПРК) з ринковою економікою та високим рівнем доходів населення;

• країни с перехідною економікою (колишні країни з централізовано плановою економікою);

• країни, що розвиваються, включаючи нові індустріальні країни (НІК).

Після другої світової війни домінуюче становище в торгівлі займали США. У 1953 р. їх експорт перевищував сумарний експорт Англії, Франції та Німеччини. З тих пір частка цих країн в міжнародній торгівлі знизилась майже наполовину. В 1989 р. їх випереджає ФРН, котра посідає перше місце серед світових експортерів. Знизилась частка Англії, а Японія, котра у 1963 р. посідала лише 14-е місце, перемістилась на 3-е місце, істотно наблизившись до США. Поліпшили свої позиції Франція і Італія. В групі країн, що розвиваються, зростання експорту відбулось в країнах Перської затоки – виробників нафти. У Південно – Східній Азії значно збільшили експорт Тайвань, Гонконг, Південна Корея та Сінгапур. Вчотирьох вони реалізують 7,3 % світового експорту проти 9,3 % Японії. Ці країни забезпечують 16 % загального імпорту промислової продукції в США та 29 % для Японії (головним чином високотехнологічні товари).

Такі країни, як Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, а тепер і Китай, мають досить ємкий національний ринок. Одні з них (Бразилія, Мексика) більше орієнтовані на експорт, інші (Індія, Аргентина, Китай) – більше на внутрішній ринок.

Конкуренція нових індустріальних країн (НІК) проявляється на трьох рівнях: на внутрішньому ринку деяких з них, на внутрішніх ринках всієї сукупності країн, що розвиваються, і на ринку промислово розвинутих країн. На ринку промислово розвинутих країн (ПРК), країни що розвиваються завойовують такі сектори як текстиль, одежа, шкіри, транзистори, телевізори та інше.

Закон порівняльних переваг невблаганно розширяє в ПРК ринки збуту для трудомісткої продукції країн, що розвиваються.

До першої десятки лідерів світової торгівлі за станом на 1990 р. належать такі країни.

Основні країни – експортери та імпортери (в млрд. дол. США, 1990 р.)

Дев'яності роки минулого сторіччя внесли помітні зміни щодо частки провідних країн в світовій торгівлі. Про свідчать таблиці, що характеризують питому вагу найбільших експортерів та імпортерів в 1999 році.

Світова торгівля Найбільші країни – експортери в 1999 році

Найбільші країни – імпортери в 1999 році

Дані таблиць свідчать про те, що США повернули собі лідируюче місце серед світових експортерів, яке вони посідали після другої світової війни. Після розпаду СРСР жодна з країн – спадкоємниць колишнього Союзу, включно Росію, не увійшла до десятки лідерів світової торгівлі. Місце СРСР в першій десятці міцно зайняли Китай (дев'яте місце серед провідних експортерів) та Гонконг (дев'яте місце серед провідних імпортерів).

За останнє десятиліття експорт ПРК зріс майже у 2 рази, а країн, що розвиваються, - менше ніж у 1,5 рази. Імпорт – відповідно у 1,5 раза і більш ніж у 2 рази.

Дуже важливу частину світової торгівлі становить регіональна торгівля. Лідирує в цьому напрямку ЄС, частка котрого у світовій торгівлі досягає 38,7 %. При цьому внутрішньо регіональні потоки ЄС становлять близько 25 % міжнародної торгівлі.

Інтеграція тихоокеанських країн охоплює понад 27 % світової торгівлі і має тенденцію до зростання. Істотна частина світової торгівлі припадає на товарообмін між країнами, які пов'язані між собою історично та географічно. Наприклад, США – Канада, Мексика – Латинська Америка, або Японія – країни Азії, що розвиваються та інші.

2. Структура міжнародної торгівлі за групами та видами продукції

Товарна структура світової торгівлі у значній мірі визначається законом порівняльних переваг. «Недостатні елементи», необхідні для відтворюваного процесу, країни імпортують із-за кордону. Для покриття імпорту товари, по яких країна має порівняльні переваги, ідуть на експорт.

Протягом останніх десятиліть у світовій торгівлі відбувся значний розвиток спеціалізації у виробництві товарів, яка супроводжувалась структурними змінами як основних груп товарів (продовольчі товари та сировина; руди, мінерали та кольорові метали; паливо; промислові товари), так і окремих видів всередині груп товарів.

Науково – технічний прогрес дедалі більше впливає на динаміку структури світової торгівлі. Нині переважна частина інноваційної продукції створюється і реалізується всередині ПРК. Водночас в торгівлі промисловими виробами з'явились товарні потоки, які перейшли з експорту ПРК в експорт країн, що розвиваються. Формування таких потоків пов'язане з «життєвим циклом» нових товарів. Новий товар, як правило , з'являється у ПРК з високим рівнем доходів, оскільки економічно новітні товари відносяться до предметів розкоші. З часу, коли продукт стає більш стандартизованим, його виробництво в країні з високим рівнем технології втрачає сенс. Виробництво цього товару переміщується в інші країни, котрі можуть використати стандартну технологію і дешеву робочу силу. Нарощуючи випуск, ці країни (наприклад, КР) набувають порівняльної переваги і у певний час можуть стати експортерами цього товару. А батьківщина інноваційного товару може втратити свою порівняльну перевагу, (якщо не з'являться нові інновації), і перетвориться на імпортера цього товару.

Відзначимо і ще один напрям структурних змін у світовій торгівлі. Він характерний для ПРК з високим рівнем доходів, в торгівлі між якими збільшується частка предметів розкоші – товарів тривалого користування – та зменшується частка предметів першої необхідності. Зокрема, знижується частка продовольства.

3. Структура міжнародної торгівлі за товарними формами

Традиційно об'єкти міжнародної торгівлі розподіляються на товар – продукт (паливно – сировинні, сільськогосподарські, промислові товари) та товар – послугу, котрий на відміну від товару – продукту не набуває уречевленої форми, а виготовляється і споживається в основному одномоментно і не підлягає зберіганню. Відтак більшість видів послуг ґрунтується на прямих контактах між виробниками і споживачами. Ця обставина відокремлює міжнародну торгівлю послугами від торгівлі товаром – продуктом. Проте ряд послуг продається в комплекті з товаром – продуктом. Особливо це стосується торгівлі наукомісткими товарами.

З самого початку найбільшу питому вагу міжнародному товарообігу займали товари – продукти. В міру розвитку міжнародного поділу праці і розгортання науково – технічної революції зросла роль експорту і імпорту послуг ( так званого невидимого експорту). Світовий ринок послуг став важливим сегментом світової торгівлі. Серед власне послуг виключно швидкими темпами зростають інжінірінгові, комунікаційні, банківські послуги, страхування, реклама. Значно повільніше відбувається розвиток транспорту та туризму.

Особливе місце в торгівлі послугами займають послуги, що обслуговують інновації (ліцензії і «ноу - хау»).

Протягом останніх десятиліть світова торгівля ліцензіями розвивається більш швидкими темпами, ніж торгівля товарами – продуктами, особливо у ПРК та НIК. На долю цих країн припадає 99% світового експорту ліцензій і патентів та 85% їх імпорту. Розвинуті країни на купівлю ліцензій витрачають в середньому 10% загальних витрат на науково – дослідницьку діяльність. Лідером є США, на долю яких припадає 2/3 продажів. Виробництво за американськими ліцензіями за кордоном у 2,5 рази перевищує товарний експорт США.

В розвитку світового товарного обігу чітко простежується тенденція до зниження традиційних одиничних товарів і поява нових товарних форм: товар – група, товар - об'єкт, товар – програма.

Розповсюдження товару – групи на світових товарних ринках відбувається у двох формах:

1. перетворення товарної маси в товари групового асортименту;

2. об'єднання товарів в комплекті поставки.

Дана форма панувала на світовому ринку до початку 80-х років. Найбільшими експортерами комплектного устаткування в цей період були Японія, ФРН та США.

Товар - об'єкт (підприємство) - пов'язаний із створенням великих підприємств різного призначення, що реалізуються на світовому ринку. Провідним постачальником товару - об'єкту на світовий ринок є США.

Товар – програма - пов'язаний з різко вираженим зростанням наукомісткості, з проривом в галузі нових ідей і технологій. Цей товар починається з ідеї, котра у подальшому стикується з необхідною матеріально – речовою базою, трудовими ресурсами, кредитно – фінансовими можливостями (наприклад, програма створення літака – аеробуса А-ЗXX).

Розвиток нових товарних форм здійснюється на верхньому, стратегічному поверсі світових товарних потоків і ґрунтується на поглибленні міжнародного поділу праці, розвитку міжфірмового та внутрішньофірмового поділу праці. Міжнародна торгівля одиничними товарами створює кон'юнктурний товаропотік з традиційною формою угод (контракти). Нові товарні форми, пов'язані з товаром – групою, товаром - об'єктом і особливо з товаром – програмою, створюють стратегічний товаропотік. Останній ґрунтується на довготривалих виробничих зв'язках зі спеціалізації і кооперування, на великомасштабних угодах, пов'язаних із спільним фінансуванням або спорудженням об'єктів, метою яких є вирішення великих народногосподарських інвестиційно – виробничих зв'язків. Формою угоди тут виступають: договір, концесія, генпідряд.

Поява нових товарних форм породжує виникнення нових послуг.

Йдеться, насамперед, про процес софтизації, тобто зростання питомої ваги інформаційних послуг. Значення останніх в епоху переходу від індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства домінує. Необхідно вказати і на зростання значення кредитно – фінансових послуг. Це значення, як правило, пов'язують с просуванням на світовий ринок товару - об'єкту і товару – програми. Особливого значення при просуванні такої товарної форми як товар – програма набувають науково – технічні, інжінірінгові та консультаційні послуги.

Характеристики

Список файлов курсовой работы