95986 (613338)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Курсова робота

Зовнішньоекономічні зв’язки Японії та розвиток економічних відносин з Україною

Зміст

Вступ

Розділ 1. Економічна модель Японії

1.1 Японія в світовому господарстві

1.2 Структура японської економіки

Розділ 2. Зовнішньоекономічна діяльність Японії

2.1 Діяльність Японії на міжнародному ринку

2.2 Структура зовнішньої торгівлі та фінансів

Розділ 3. Розвиток економічних відносин України і Японії

Висновки

Список використаної літератури

Додаток а

Таблиця 1

Таблиця 2

Таблиця 3

Таблиця 4

Таблиця 5

Таблиця 6

Вступ

Японія – одна з найбільш високорозвинених країн світу, що займає друге місце в світі по економічній потужності. На неї доводиться близько 7% світового ВВП. На наш погляд, це пояснюється не стільки численністю населення (126 млн. чоловік в 2006 р.), скільки високим рівнем розвитку. Її економічний потенціал дорівнює 61% американського, але| за показниками виробництва на душу населення вона перевищує американський рівень. На Японію доводиться 70% сукупного продукту Східної Азії, її ВВП, підраховані на базі поточних валютних курсів, в чотири рази перевищує ВВП Китаю. Вона досягла високого рівня технічної досконалості, особливо в окремих напрямах передових технологій.

Нинішні позиції Японії в світовому господарстві – результат її економічного розвитку в другій половині поточного століття.

Також варто відзначити, що в економіки Японії величезну роль зіграли післявоєнні економічні реформи, без яких «економічне диво» Японії не могло б відбутися.

За об'ємом експорту товарів і золотовалютних резервів Японія займає третє місце в світі. Ця країна випереджає всі капіталістичні країни, окрім США, за об'ємом витрат на НІОКР.

По окремих видах продукції японських компаній припадає на частку ваговита частина експортних постачань в світі. Перетворення Японії на одного з головних світових експортерів продукції машинобудування і наукоємкої продукції стало підсумком її промислово і науково-технічного розвитку.

Хоча розмови про «японське диво вже припинилися, «феномен» Японії продовжує хвилювати розуми фахівців і неспеціалістів. Не дивлячись на ряд складних внутрішніх проблем, а також погіршення з середини 70-х р. зовнішніх умов, Японія як і раніше розвивається динамічніше, ніж інші капіталістичні країни. Зі всіх неладів вона виходить сильнішою і впевненішою в собі, неухильно укріплюючи свої економічні (разом з ними і політичні) позиції на світовій арені.

Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що, не дивлячись на те, що Японія дуже далека від нас географічно, виробами її промисловості заповнена вся Україна, і збільшення обсягів японських інвестицій і розширення сфери співробітництва мало би величезне значення для розвитку вітчизняної економіки. Проте, розвиток українсько-японських зв'язків в економічній сфері дотепер стримується низкою істотних факторів. Серед них одними з найбільш специфічних і значущих факторів є: відсутність довіри з боку японського партнера до України як до країни можливих інвестицій, що базуються на сприйнятті японцями реалій нашого громадського життя з погляду оцінки політичної й економічної ситуації в Україні. Але все ж таки Японія зацікавлена в закупівлі сировини, зокрема, для металургії у України, а також у розвитку торгівлі з Україною й в інвестуванні в розвиток української інфраструктури.

Мета даної курсової роботи – на основі вивченого матеріалу про розвиток японської економіки проаналізувати сучасний стан зовнішньоекономічних зв’язків Японії та перспективи розвитку економічних відносин України з Японією.

Предметом дослідження даної курсової роботи – є міжнародна діяльність Японії. Об’єктом дослідження – показники зовнішньоекономічної діяльності країни.

Поставлена нами мета передбачає виконання ряду наступних завдань:

• розглянути структуру економіки Японії;

• проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність Японії;

• дослідити перспективи розвитку японсько-українських економічних відносин.

Розділ 1. Економічна модель Японії

1.1 Японія в світовому господарстві

Японія – держава в Східній Азії, розташована на островах Хоккайдо, Хонсю, Сікоку і Кюсю і багаточисельних дрібних островах, що примикають до них. Територія – 372,2 тис. км². Столиця – Токіо (10,9 млн.). Інші крупні міста з населенням понад 1 млн. чіл. – Іокогама, Осака, Нагоя, Кіото, Саппоро, Хіросіма, Фукуоко, Кітакюсю. Адміністративно – територіальне ділення – 47 префектур. Населення – 124,1 млн. (2005 р.), 99,4% - японці, останні – корейці, китайці, американці, айні і інші. Офіційна мова – японська. Основні релігії – синтоїзм і буддизм. Грошова одиниця – йєна = 100 сіну. Національне свято – 23 грудня – День народження імператора ] [Додаток А, Табл.. 5].

Японія – конституційна монархія. Згідно конституції, що діє з 1947 р., імператор (з 1989 р. - Акіхіто) є «символом держави і єдності народу», його статус визначається волею всього народу, якому належить суверенна влада. Найвищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган – парламент, що складається з двох палат – палати представників (512 депутатів) і палати радників (252 депутата). Термін повноважень депутатів палати представників – 4 роки, палати радників – 6 років (з перевибранням половини складу кожні 3 роки). Виконавча влада здійснюється кабінетом міністрів на чолі з прем'єр – міністром (з серпня 1993 р. – М. Хосокава, лідер Нової партії Японії), обираним парламентом [2, 192].

Японія – одна з найбільш високорозвинених країн світу, що займає друге місце (після США) в світі по економічній потужності. ВНП Японії (3,4 трлн. $ у 1991 р.) більше 14% світового. По об'єму ВНП на душу населення Японія випередила США. Не дивлячись на економічний спад і скорочення промислового виробництва по темпах економічного зростання (1,8% в 1992 р.). Японія продовжує займати|позичати| одне з провідних місць серед країн Заходу.

У економічно активному населення Японії переважають найняті робітники – 44,5 млн. чоловік. Самостійні господарі – 9,1 млн. чіл., допомагаючі члени сім'ї - 5,5 млн. [2, 203].

У останні десятиліття Японія виступає як одна з провідних економічних держав, будучи другою за величиною національною економічною силою в світі. Населення Японії складає приблизно 2, 3% загальносвітовій чисельності, але|та| створює воно близько 16% ВМП, обчисленого по поточних валютних курсах, і 7, 7% — по купівельній спроможності ієни. Її економічний потенціал дорівнює 61% американського, але по показнику виробництва на душу населення вона перевищує американський рівень. На Японію доводиться 70% сукупного продукту Східної Азії, її ВВП, підрахований на базі поточних валютних курсів, в чотири рази перевищує ВВП Китаю. Вона досягла високого рівня технічної досконалості, особливо в окремих напрямах передових технологій. Нинішні позиції Японії в Світовому господарстві — результат її економічного розвитку в другій половині поточного століття У 1938 р. на її долю доводилося всього 3% ВМП.

Після закінчення війни японська економіка виявилася в стані розрухи. В той же час імпорт сировини, палива і продовольства був практично припинений. Більшість підприємств були закриті Рівень промислової продукції на початку 1946 р. складав 14% від довоєнного. У країні лютувала інфляції: кількість паперових грошей з 1945 по 1947 рр. зросла 4 рази. В кінці 1945 р. реальна заробітна плата робітників складала 13% від довоєнного, також низького рівня. Безробіття в результаті зупинки військового виробництва, демобілізації з армії і флоту, депортації японців з колишніх колоній раніше окупованих територій стала масовою і досягла майже 10 млн. чіл. Заводи і фабрики закривалися унаслідок нерентабельності, відсутності сировини, браки коштів і так далі [5, 82].

Впродовж 1946–1949 рр. була проведена земельна реформа, яка майже повністю ліквідовувала поміщицьку власність на оброблювану землю. Розмір земельної власності обмежувався площею 3 га, на острові Хоккайдо - 12 га. Поміщицька земля, що залишилася, підлягала викупу державою з подальшим продажем її колишнім орендарям Натуральна оплата, що доходила до 50% урожаю, замінювалася нижчою грошовою оплатою. В результаті реформи система селянської земельної власності по суті стала вирішальною підвищилася товарність сільського господарства, почав відроджуватися внутрішній ринок.

Серйозні зміни потерпіла і промисловість. Так, були поділені монополістичні концерни «Міцуї», «Міцубіси», «Сумітомо», «Ясуда». Їх акції і коштовні папери підлягали розпродажу серед службовців цих компаній. У 1947 р. набрав чинності закон про заборону надмірній концентрації економічної потужності, по якому заборонялося утворення держательських компаній, картелів і інших монополістичних об'єднань, а також володіння більш ніж 25% акцій інших компаній.

У 1946 – 1947 рр. було введено нове трудове законодавство: встановлений 8 – годинний робочий день, підвищена заробітна плата за наднормові роботи, введені оплачувані відпустки і соціальне страхування, трудящі отримали право на страйки, передбачалася охорона праці жінок і підлітків і так далі.

Аграрна реформа, почата в жовтні 1946 р., привела до ліквідації крупних землеволодінь. Це дозволило широко застосовувати методи інтенсивного землеробства і гарантувати вже в 1947 самозабезпечень країни продуктами харчування. В той же час були прийняті ряд заходів по обмеженню народжуваності, зокрема, було дозволено штучне переривання вагітності [5, 94].

Реорганізація промисловості привела до зменшення впливу найбільших монополістичних груп, що об'єднували промислові підприємства, банки і торгівельні фірми довкола декількох сімей (таких, як Міцуї і Міцубіси і ін.).

У тому, що стосується японської валюти, слід зазначити, що грошова реформа по німецькому зразку була проведена в грудні 1948 р. Донині інфляція трималася на рівні 100% в рік, після реформи темпи інфляції в Японії лише трохи перевищували відповідні показники в інших промислово розвинених країнах. Новий паритет йєни по відношенню до долара (1$ = 360йен) свідчив про міру девальвації японської валюти за роки військових дій: напередодні Другої світової війни долар був прирівняний лише до 4 йєнам.

У 1949 р. була проведена реформа податкової системи. В цілому податки значно підвищилися. Проте одночасно стався їх перерозподіл – понижені податки на корпорації шляхом переоцінки вартості основного капіталу, скасовані податки на надприбуток за рахунок збільшення оподаткування трудящих Це створювало сприятливі умови для прискореного накопичення капіталу і підвищення темпів економічного зростання яке, проте обмежувалося низьким купівельним попитом, оскільки заробітна плата японського робітника в перші післявоєнні роки була в 5 – 8 разів менше заробітної плати західноєвропейського і американського робітника [5, 99].

Без всіх цих реформ «економічне диво» Японії не могло б відбутися.

1.2 Структура японської економіки

На високі темпи зростання японської економіки був націлений її господарський механізм, що склався після Другої світової війни, своєрідність меж якого дозволяє говорити про особливу модель.

Японія має відмінну від інших західних країн соціальну структуру, що характеризується дуалізмом сучасної промисловості. Основне місце в зайнятості і виробництві оброблювальної промисловості належить дрібним і середнім підприємствам. При цьому доля дрібних підприємств не виявляє ясно вираженої тенденції до скорочення.

Особливість економічної структури — вертикальна інтеграція фірм, їх групування, яке пронизує всю систему ділових стосунків в країні. Розрізняються два рівні або типи утворення економічних угрупувань. Перший — традиційний для більшості західних країн. Він базується на переплетенні капіталу і особистої унії. Унікальність японської господарської системи визначається наявністю груп (кейрецу), які є об'єднаннями крупних компаній з дрібними і середніми, що базуються на різного вигляду зв'язках, головними з яких виступають виробничі, визначувані головними фірмами [19, 45].

Субпідрядними стосунками охоплено понад 60% дрібних і середніх компаній оброблювальної промисловості. Особливість даної практики полягає в довгостроковості зв'язків, що зумовлює її єдиний організаційний характер. Підпорядкуванню а не поглинанню дрібних і середніх фірм сприяло законодавство, яке обмежувало процеси централізації капіталу, передбачаючи одностайну згоду директорів підпорядковуваних компаній.

Найчастіше крупні компанії мають декілька груп, коли поєднуються виробничі і розподільні функції. В цьому випадку торгівельні компанії розташовуються між головною фірмою і мережею магазинів роздрібної торгівлі.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы