86278 (612707), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Легко бачити, що вірно наступне твердження:
Непуста множина B підмножин множини задає на
відношення залежності тоді й тільки тоді, коли множини з B не порожні, кінцеві й не включений друг у друга.
У термінах бази B можна сформулювати умова транзитивності відповідного простору залежності.
2. Простір залежності
Теорема 1.
Нехай Z
- довільний простір залежності. Розглянемо наступні три твердження:
X — базис в A;
X — максимальна незалежна підмножина в A;
X — мінімальна множина, що породжує, в A.
Тоді й
.
Доказ:
(i) (ii) Якщо X – базис, то по визначенню 6 X – незалежна підмножина, що породжує. Доведемо від противного, що воно максимальне. Нехай існують незалежні множини
. Візьмемо
, тоді
незалежно, тому що будь-яка підмножина незалежної множини незалежно. Тому по визначеннях 3 і 5
, звідки
, одержали протиріччя з умовою. Тому X є максимальною незалежною підмножиною в A.
(ii) (i) Доведемо від противного, нехай
не базис в
, тобто
. Тоді
таке, що
незалежно й лежить в
, одержали протиріччя з максимальністю
.
(ii) (iii) Якщо X — максимальна незалежна множина в A, те всякий елемент в
A або належить X, або такий, що
залежно, а тому
в тім і іншому випадку, тобто
Оскільки
, те X - множина, що породжує. Виходить,
- базис простору
.
Доведемо тепер, що воно мінімально. Нехай множина . Доведемо, що воно не є породжує для A. Візьмемо
, але
. Тоді
незалежно, як підмножина множини X. Тому по визначеннях 3 і 5
і
, а це значить, що Y не є множиною, що породжує. Висновок: X – мінімальна множина, що породжує, в A.
(i) (iii) Справедливо, по доведеним вище твердженнях (i)
(ii) і (ii)
(iii). :
Визначення - позначення 10.
Для довільної множини простору залежності
Z
позначимо
множину всіх максимальних незалежних підмножин, а через
- множину всіх мінімальних підмножин, що породжують, цієї множини.
З теореми 1 випливає, що збігається із множиною всіляких базисів простору
й
для кожного
.
Наступний приклад показує, що зворотне включення вірно не завжди.
Приклад 10.
Розглянемо дев'яти елементну множину , що записана у вигляді матриці
. Залежними будемо вважати підмножини множини
, що містять «прямі лінії»: стовпці, рядки або діагоналі матриці
.
Розглянемо множини й
, вони буде максимальними незалежними, тому що не містять прямих і при додаванні будь-якого елемента з
, що не лежить у них, стають залежними. Тут максимальні незалежні множини містять різна кількість елементів.
Розглянемо ще одну множину , вона є мінімальним що породжує, тому що якщо виключити з нього хоча б один елемент, то воно вже не буде множиною, що породжує. Легко помітити, що
залежно, тому не є базисом. Даний приклад ілюструє, що (iii)
(i) не вірно в загальному випадку, тобто для довільних просторів залежності.
Для будь-якого простору залежності Z
виконуються наступні властивості:
Заміщення. Якщо
Доказ:
Нехай ,
. Тому що
залежить від
, те
залежить від незалежної підмножини
множини
, тобто
залежно. Тепер, якби
, те
було б підмножиною множини
й тому
, що суперечило б нашому припущенню. Тому
. Візьмемо
. Тоді
незалежно, тому що
. Але
залежно. Звідки
.
Вкладеність. Об'єднання будь-якої системи вкладених друг у друга незалежних множин є незалежною множиною, тобто - незалежно, де
також незалежні й
Доказ:
Доведемо від противного. Припустимо, що залежно, тоді в ньому найдеться кінцева залежна підмножина
:
. Маємо
, одержали протиріччя з незалежністю
.
Максимальність. Будь-яка незалежна множина втримується в максимальній незалежній множині.
Доказ:
Нехай - довільна незалежна множина в.
Утворимо множину
Z :
всіх незалежних множин, що містять
. Відносно
множина
є впорядкованою множиною, що задовольняє по властивості вкладеності, умові леми Цорна. Тоді по лемі Цорна в
існує максимальний елемент
.
Теорема 2.
Будь-який простір залежності має базис.
Доказ:
Візьмемо порожню множину, вона незалежне. По властивості максимальності воно повинне втримуватися в деякій максимальній незалежній множині, що по теоремі 1 є базисом.
3. Транзитивність
Особливий інтерес представляють транзитивні простори залежності. Важливим результатом є доказ інваріантності розмірності будь-якого транзитивного простору залежності.
Доведемо деякі властивості, справедливі для транзитивних просторів залежності Z
.
Властивість 1: залежить від
.
Доказ:
залежить від
, тобто
, і
. Розглянемо
, тоді
- незалежно й
- залежно, а
, одержуємо, що
, тому
. Маємо
.
По визначенню 8 будь-яка підмножина
залежить від
Властивість 2: Якщо залежить від
, а
залежить від
, те
залежить від
.
Доказ:
Запишемо умову, використовуючи властивість 1 , а
, тоді очевидно, що
.
Властивість 3: Якщо X — мінімальна множина, що породжує, в A, те X - базис в A.
Доказ:
Нехай X — мінімальна множина, що породжує, в A. Покажемо, що воно не може бути залежним, тому що в цьому випадку його можна було б замінити власною підмножиною, що усе ще породжує A. Дійсно, у силу транзитивності відносини залежності, будь-яка множина, що породжує множина X, буде так само породжувати й множина A. Отже, X - незалежна множина, що породжує, що по визначенню 6 є базисом.
Властивість 4: для кожного
.
Доказ: Потрібне із властивості 3.
Властивість 5 (про заміну.) :
Якщо X — незалежна множина й Y — множина, що породжує, в A, то існує така підмножина множини Y,
що
й - базис для A.
Доказ:
Розглянемо систему J таких незалежних підмножин Z множини A, що .
Тому що X незалежно, те такі множини існують; крім того, якщо — деяке лінійно впорядкована множина множин з J, те його об'єднання
знову належить J, оскільки Z задовольняє умові
, і якщо Z залежне, те деяка кінцева підмножина множини Z повинне було б бути залежним; ця підмножина втримувалося б у деякій множині
в суперечності з тим фактом, що всі
незалежні.
По лемі Цорна J має максимальний елемент М; у силу максимальності кожний елемент множини Y або належить М, або залежить від М, звідки . Цим доведено, що М — базис в A. Тому що
, те М має вигляд
, де
задовольняє умовам
.■
Визначення 11.
Простір залежності Z
називається кінцеве мірним, якщо будь-яке його незалежна множина кінцева.
Теорема 3.
Нехай Z
- транзитивний простір залежності. Тоді будь-які два базиси в цьому просторі рівно потужні.
Доказ:
Розглянемо спочатку випадок кінцеве мірного простору .
Нехай В, З — будь-які два базиси в А, їхнє існування забезпечується теоремою 2, і ,
,
, де різні елементи позначені різними буквами або постачені різними індексами. Застосуємо індукцію по max (r, s).
Якщо r = 0 або s = 0, то або
, і
. Тому можна припускати, що r ≥ 1, s ≥ 1, без обмеження спільності будемо вважати, що r > s, так що насправді r > 1.
Припустимо, що базиси будуть рівне потужними для будь-якого t < r
По лемі про заміну множина можна доповнити до базису D елементами базису З, скажемо
, t ≤ s < r.
Тепер перетинання D c У складається з n + 1 елемента, і D містить, крім того, ще t (< r) елементів, тоді як У містить, крім цього перетинання, ще r - 1 елементів, так що по припущенню індукції , тобто
.
Оскільки r > 1, звідси випливає, що t ≥ 1, і тому перетинання D із Із містить не менше ніж n+1 елементів. Використовуючи ще раз припущення індукції, знаходимо, що й, отже, r = s і базиси В и С рівне потужні.
Далі, нехай В - кінцевий базис в. Тоді й будь-який інший базис Із простору
буде кінцевим. Дійсно, У виражається через кінцеву множину елементів
у силу транзитивності
буде що породжує й незалежною множиною в
, тобто
.
Нарешті, якщо базиси В и С нескінченні. Кожний елемент із У залежить від деякої кінцевої підмножини базису З, і навпаки. Потужність множини всіх кінцевих підмножин усякої нескінченної множини дорівнює потужності самої множини. Тому потужності В и С збігаються.
Теорема 4.
Нехай Z
- довільний простір залежності, тоді наступні умови еквівалентні
Z транзитивне;
для будь-якого кінцевого
;
кінцевих і
Z
Z;
для будь-якого кінцевого
.
Доказ:
(i) (ii) Справедливо по теоремі 3 і прикладу 7.
(ii) (iii) Візьмемо
, так що
- незалежно й
. Допустимо, що твердження
Z невірно. Тоді
Z. Розглянемо
. Маємо
. Але
Z, тому
Z
. По (ii) маємо
. Але
- протиріччя.