37264 (606952), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

В Україні, як і в усьому світі, профспілки є не лише буфером між роботодавцем та робітником, але й лобіюють інтереси людей найманої праці у державі. Використовуючи соціальні важелі профспілки співпрацюють з іншими громадськими та політичними організаціями для досягнення поставлених цілей.

Профспілки всього світу мають можливість об’єднуватися за географічними, галузевими чи іншими принципами за для широкої й плідної співпраці, захисту прав працівників та розбудови демократичного, громадського суспільства і розвитку соціального діалогу.

Конституція України визначає, що «професійні спілки є громадськими організаціями, що об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволі на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права». ⁴

Окрім Конституції України діяльність профспілок регламентується також Кодексом законів про працю і окремими Законами: «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про колективні договори і угоди», «Про об’єднання громадян».⁵

«Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.» ст. 36 Конституції України

Історичні передумови українського профспілкового руху, нестабільна політична та економічна ситуація в державі створили на території України суперечливі умови, за яких декілька об’єднань профспілок замість співпраці та спільної боротьби за права працівників змушені з тих чи інших причин конкурувати між собою.

Тому на сьогодні українська профспілкова мережа умовно поділена на «старі» профспілки, «вільні» профспілки та «жовті» профспілки (створюються роботодавцями).

Говорячи про старі профспілки мову ведуть про Федерацію Профспілок України (ФПУ), що є нащадком радянської монополістичної профспілки.

Разом із клеймом «про-радянської» профспілки ФПУ отримали у спадок складні корумповані схеми роботи й патологічну невід’ємність від інтересів держави і роботодавця. За цими старими профоб’єднанням тягнеться цілий шлейф скандалів, що негативно впливає не лише на діяльність ФПУ, а й на авторитет профспілок взагалі.

Вільні профспілки – то перші кроки незалежної української громадськості створити дієвий та незалежний від корумпованої влади профспілковий рух для захисту робітничих інтересів.

Основна відмінність вільних профспілок у тому, що створені вони були не державою і не для держави. Вільні профспілки в Україні з’явились з перших робітничих страйків і створені були самими робітниками і для робітників.

Саме за ідеологією розрізняють старі та вільні профспілки. Ідеологія вільних профспілок передбачає свободу від політичних та корупційних інтересів, гласність, прозору діяльність на демократичних засадах.

Вільні профспілки не залежать від інтересів роботодавців та політиків, не зачіпають релігійних, ідеологічних та інших свобод своїх членів.

Завжди відкриті до співпраці та діалогу, але не поступаються своїми принципами у боротьбі за права людей найманої праці.

Вільні профспілки, як не одна інша організація, всіляко підтримують свободу слова, прозору соціальну політику, гідні економічні та трудові умови життя суспільства.

Головним завданням вільних профспілок, профспілок нового європейського демократичного типу, є донесення до людини праці ідеології свободи, ідеології справедливості, ідеології солідарності. Адже ніхто не буде відстоювати права людини, коли вона сама не буде цього робити. Тому зараз це головна місія профспілок – змінити свідомість людей найманої праці для того, щоб вони зрозуміли, що за свої права треба боротись.

Часто говорять про те, що вільні профспілки завжди у конфліктах, завжди у боротьбі і протиріччях, але це і є ознакою того, що профспілка дієва. Коли ж у профспілці все тихо і мирно, немає жодних проблем – то не профспілка а бюрократичне гніздо, де роздаються путівки у санаторії «своїм» а на членські внески керівники купують собі авто.

Характерними ознаками профспілок КВПУ є:

- виконання справжніх функцій профспілок для захисту прав та інтересів найманих працівників;

- незалежність від державних органів та роботодавців;

- заборона на членство в профспілках роботодавців та власників підприємств;

- співпраця з іншими громадськими організаціями і політичними партіями лише на паритетних засадах. Профспілки КВПУ діють на засадах соціального партнерства і трипартизму, співпрацюють з органами державної виконавчої влади і об'єднаннями роботодавців, беруть активну участь у переговорах щодо Генеральної, галузевих і регіональних угод і колективних договорів.

2.2 Принципи діяльності профспілок

Незалежність профспілок - перший з основних принципів положення і діяльності профспілок, забезпечується :

- прямою забороною усякого втручання органів державної влади і посадових осіб у діяльність профспілок;

- майновою самостійністю;

- правом самостійно розробляти і затверджувати свої статути, визначати структуру, обирати керівні органи, організовувати свою діяльність ст. 14 ЗУ ”Про професійні спілки їх права і гарантії їх діяльності”;

- забороною контролю за діяльністю профспілок з боку органів юстиції, що реєструють профспілки в якості юридичної особи.

Другий принцип - самоврядування передбачене Законом “Про громадські об'єднання” і рівною мірою відноситься до всіх громадських об'єднань. Стосовно до профспілок він виражений у згадуваному вище їхньому праві самостійно приймати свої статути і регулювати свою внутрішню діяльність.

Третій принцип - добровільність об'єднання в профспілки закріплений як законодавством про профспілки ст.7 закону, так і Законом “Про громадські об'єднання”.

Четвертий принцип - рівноправність профспілок (ст.10 ЗУ ”Про професійні спілки їх права і гарантії їх діяльності”) означає, що усі профспілки і їхні органи одного рівня мають однакові права незалежно від чисельності,і яких-небудь інших ознак. Тим самим у законодавстві знайшов відображення і профспілковий плюралізм - наявність не одного, а декількох профспілок.⁶

П'ятий принцип - законність створення і діяльності, випливає із законодавства про профспілки і прямо закріплений Законом “Про громадські об'єднання”.

Існують принципи які обов’язкові лише для профспілки яка їх затвердила. Вони не можуть суперечити п’яти основним принципам діяльності професійних спілок. Прикладом може бути професійна спілка працівників освіти і науки України, яка організовує свою діяльність, виходячи з таких демократичних принципів: 1. Добровільності вступу до профспілки й виходу з неї; 2. Виборності всіх профспілкових органів знизу доверху; 3. Забезпечення представництва основних професійних груп галузі у виборних профспілкових органах; 4. Розмежування повноважень, визначення компетенції всіх профспілкових органів та самостійності виборних органів у вирішенні питань, що відносяться до їх компетенції; 5. Свободи дискусії на стадії обговорення питань, поваги до думки меншості та обов'язковості виконання прийнятих рішень; 6. Звітності всіх виборних органів перед профспілковими організаціями, що їх обрали, підпорядкованості нижчих профспілкових органів вищим; 7. Колегіальності в роботі організації та виборних органів і особистої відповідальності за виконання прийнятих рішень і профспілкових доручень; 8. Єдності профруху, солідарності всіх членів профспілки, всіх її структур в реалізації статутних завдань; 9. Нормованого фінансового забезпечення ефективної діяльності профспілкових органів усіх рівнів; 10. Рівності прав членів профспілки; 11. Єдиних підходів до організації та нормування діяльності профспілкових органів усіх рівнів; 12. Взаємної відповідальності профспілкових органів усіх рівнів.⁷

2. Загальна характеристика статусу профспілок у сфері праці

Як суспільне явище профспілки являють собою багатообразну і складну систему відносин і зв'язків внутрішнього і зовнішнього характеру. Це - сама масова громадська організація.

Профспілки входять у політичну систему суспільства як специфічні громадські організації зі своїми задачами і функціями, обумовленими їхніми статутами.

Основні задачі профспілок зв'язані зі здійсненням їх головної функції - захисту прав і інтересів працівників у сфері праці і зв'язаних із працею відносин. Саме з цією метою профспілки виникли, для цього в них об’єднувалися і об’єднуються трудящі.

Згідно з Конституцією України громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, які об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Профспілки створюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права (ст. 36 Конституції України).

Повноваження профспілок регламентуються Законом України "Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності", прийнятим Верховною Радою України 15 вересня 1999 p. Усі інші законодавчі акти у цій сфері застосовуються у частині, що не суперечить цьому Законові. Це - КЗпП (статті 43, 45, 52, 61, 64, 66, 67, 69, 71, 79,80,86,96,97,160, 161,193,226;глава II"Колективний договір"), Закони України "Про колективні договори і угоди", "Про охорону праці", "Про оплату праці".

Згідно із Законом "Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності" професійна спілка визначається як добровільна, неприбуткова громадська організація, яка об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) (ст. 1).

Потреба захисту прав і інтересів працюючих особливо актуальна в сучасний період, що підсилив соціально-економічні протиріччя. Здійсненню захисної функції профспілок сприяє соціальне регулювання суспільних відносин, у які вони вступають у процесі своєї діяльності. Відносини за участю профспілок регулюються різними видами соціальних норм - морали, етики, права, традицій та ін. Одні з них склалися в практиці взаємодії профспілок з державними, господарськими органами, працівниками, і формально не закріплені. Інші - передбачені актами профспілкових органів. Треті містяться в нормативних правових актах.⁸

Діяльність профспілок регулюється в основному ними самими, як самостійними громадськими організаціями за допомогою внутрішніх профспілкових норм, прийнятих керівними профспілковими органами. Такі норми не носять правового характеру (хоча багато з них мають правовий наслідок) і містяться в статутах профспілок і їхніх об'єднань, інших профспілкових актах. З кола суспільних відносин, у котрі вступають профспілки, правовому впливу піддаються тільки ті, регулювання яких об’єктивно можливо, економічно, соціально і політично необхідно. Право сприяє здійсненню поставлених перед профспілками завдань, виконанню їхніх захисних функцій.

Суспільні відносини за участю профспілок регулюються правом у тій мері, у який це необхідно для забезпечення представництва і захисту інтересів працюючих, успішного функціонування профспілок і подальшого розвитку суспільства.⁹

2.4 Права та обов’язки профспілок

Що таке профспілка та якими дієвими повноваженнями у сфері захисту прав працівників вона наділена? Профспілка (з лат. professio – робота, професія) – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Законодавством передбачено, що профспілки реалізують свої повноваження на підприємствах, в установах і організаціях через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, – через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки.

Проаналізувавши законодавство про профспілки, не можна не погодитись з фактом наявності у профспілок могутнього арсеналу, що дозволяє їм контролювати механізм додержання трудових та соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством про працю. Так, зокрема, профспілки мають право брати участь від імені працівників в процесі укладання колективних договорів, генеральної, галузевих, регіональних угод та контролювати їх виконання. Оскільки змістом таких договорів і угод є умови оплати праці, соціально-економічного забезпечення, умови охорони праці, тривалість робочого часу, відпочинку та інші додаткові гарантії і соціально-побутові пільги, профспілки мають можливість захистити від свавілля певної сторони члена профспілки.

Законодавець закріпив також право профспілок проводити у встановленому порядку збори, мітинги, пікетування, демонстрації задля підтримки своїх вимог під час проведення переговорів щодо розробки, укладення чи зміни колективного договору, угоди. Крім того, профспілки наділені правом вимагати від роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він ухиляється від участі в переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов’язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори. ¹⁰

У сфері додержання законодавства про охорону праці профспілки, зокрема, у разі виявлення загрози життю або здоров’ю працівника, мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників. Профспілки також можуть проводити незалежну експертизу умов праці та об’єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх вимогам нормативно-правових актів з питань охорони праці. Важливим з огляду на об’єктивність та повноту розслідування нещасного випадку на виробництві або профзахворювання є право профспілок брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань та можливість давати свої висновки по них.

Крім цього плюсами для членів профспілки є, по-перше, те, що профспілки можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії, в яких члени профспільноти безоплатно та на пільгових умовах можуть отримати відповідну консультацію та юридичну підтримку. По-друге, члени профспілки можуть розраховувати на допомогу профспілки в проходженні медекспертизи у випадках постійної чи тимчасової втрати працездатності. По-третє, вони мають можливість користуватися майном профспілок, а це можуть бути, зокрема, будинки культури, спортивні споруди, санаторії, профілакторії, бази відпочинку. По-четверте, члени профспілки можуть користуватися послугами кредитних організацій, отримувати матеріальну допомогу за рахунок коштів профспілки.

Характеристики

Список файлов курсовой работы