Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Зміст

Вступ

Розділ 1. Географо-кліматичні особливості смт. Козелець

Розділ 2. Видове різноманіття придорожньої рослинності околиць смт. Козелець

2.1 Представники деревовидної флори

2.2 Представники трав`янистої флори: характеристика та застосування

Розділ 3. Роль придорожніх рослин у фітоценозах

Висновки

Список літератури

Вступ

Зелені рослини — царство живих організмів. Назва була запропанована у 1981^[1] щоб відрізніти представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу. Також царство відоме під назвою Chlorobionta або група Chlorophyta/Embryophyta. Більшість членів царства були включені до царства Рослини (Plantae) в 1866 Ернстом Гекелем.

Представники царства - автотрофні організми, для яких є характерною здатність до фотосинтезу та наявність щільної клітинної оболонки, яка утворена здебільшого целюлозою. Запасною речовиною у рослин є, як правило, крохмаль.

Рослини є першою ланкою всіх харчових ланцюжків, так що від них залежить життя тварин. Вони є джерелом більш як десяти тисяч біологічно активних речовин, які діють на організм людини та тварин, зокрема при вживанні у їжу.

Рослини поширені у всіх фітоценозах, вони досить добре пристосовуються до певних умов існування.

Мета роботи – проаналізувати видовий склад природорожних рослин смт. Козелець.

Завдання роботи полягають в тому, щоб:

1. дати географо-кліматичну характеристику розміщення смт.Козелець;

2. проаналізувати видовий склад придорожніх рослин – деревних та трав`янистих видів;

3. розглянути роль придорожніх рослин у фітоценозах.

Розділ 1. Географо-кліматичні особливості смт. Козелець

Територія смт. Козелець знаходиться в зоні Українського Полісся. Ця зона охоплює північну частину України. Її південна межа проходить повз такі населені пункти: Рава-Руська — Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Житомир — Київ — Ніжин — Кролевець — на північ від Глухова.

Зона мішаних лісів — це майже 20% території України. Характерними особливостями її природних умов є низовинний рельєф, наявність піщаних і піщано-глинистих відкладів, густа річкова мережа, широкі річкові долини, достатнє зволоження і високий рівень ґрунтових вод, переважання дерново-підзолистих ґрунтів, значне поширення борових і суборових лісів. Більша частина зони в антропогені під час Дніпровського зледеніння була вкрита льодовиками. У той час сформувалися моренно-зандрові та зандрові рівнини, моренні гряди, еолові форми рельєфу. Клімат помірно континентальний, літо тепле й вологе, зима порівняно м'яка. Середні температури січня змінюються з заходу на схід від -4,5, -5 °С до -7, -8 °С. Середні температури липня змінюються відповідно від +17 до +19,5 °С. Безморозний період триває 160—180 днів. Зона мішаних лісів є найбільш зволоженою на рівнинній частині республіки. Річні суми опадів 600— 700 мм. Стійкий сніговий покрив тримається 90—100 днів. Густота річкової мережі 0,30—0,50 км/км². Для річок характерна тривала весняна повінь із широкими розливами, зимова межень. Підземні води є джерелом живлення річок і озер. Вельми поширені низинні болота.

У межах зони переважають мішано-лісові, хвойно-широколистяні ландшафти, які розвинулися за помірно теплого вологого клімату та наявності льодовикових, водно-льодовикових, давньо ілювіальних піщаних відкладів. їх відзначають значне поширення дерново-підзолистих ґрунтів під сосновими та сосново-дубовими лісами, складне перемежування зандрових і моренно-зандрових рівнин, долинно-терасових, лучних і болотних ландшафтних комплексів із меліоративними системами. На півдні зони поширені острівні опілля з ландшафтами північно-лісостепового типу.

Лісистість зони змінюється від 10 до 60%; у лісах ростуть сосна, береза, дуб, граб, липа, клен. Найбільше поширені дубово-соснові ліси

— 45% укритих лісом площ. Під боровими лісами піщані тераси й масиви. До 10% території зони — це лучні ландшафти, що розвинулись у заплавах річок. У їхніх травостоях переважають різнотравно-злакові угруповання. Характерна риса ландшафтної структури — болотні природні комплекси, де домінують низинні трав'янисто-мохові та лісові болота. Зона мішаних лісів України представлена Поліською провінцією — своєрідною ландшафтною провінцією, розташованою в межах України, Білорусі, Росії, з поділом на північну, південну і східну частини. Внутрішньопровінційна диференціація Українського Полісся зумовлена його розташуванням у межах різних геоструктур, до яких прив'язані різні за площею поєднання мішано-лісових (поліських), опільських, долинних, лучних і болотних ландшафтів. Українське Полісся за особливостями просторової ландшафтної диференціації розмежовується на такі фізико-географічні області: Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся.

Київське Полісся — низовинна акумулятивна рівнина з потужною товщею антропогенових відкладів, переважанням моренно-зандрових, борових і суборових терасових ландшафтів.

Розділ 2. Видове різноманіття придорожньої рослинності околиць смт. Козелець

2.1 Представники деревовидної флори

Рід Сосна — Pinus L.

Сосна звичайна — Pinus sylvestris L.

Дерево до 40 м заввишки і 70 — 90 см у діаметрі зі струнким стовбуром, вкритим грубою, темною, з тріщинами корою знизу і гладенькою золотисто-жовтою — у верхній частині. Крона у молодих дерев конічна, у старих — широка, округла або у вигляді парасольки. Хвоя зібрана в пучки по 2 шт., сіро-зелена, сиза або темно-зелена, завдовжки до 7 см, по краях зазубрена, живе 2 — 3 роки. Шишки поодинокі або зібрані по 2 — 3 шт., яйцеподібно-конусоподібні, видовжені або короткозагострені, до 7 см завдовжки і 2 — 3,5 см у діаметрі, дозрівають на другий рік.

Природно поширена майже по всій Європі до 70° північної широти та в Азії. На півдні України поширена у вигляді окремих острівців. У молодому віці росте швидко. До родючості ґрунтів не вибаглива. Може рости на сухих, вапнякових і заболочених ґрунтах, морозо-, посухо- і вітростійка. Міські умови витримує незадовільно, оскільки чутлива до забруднення повітря димом і газами, погано переносить ущільнення ґрунту. Доживає до 300—400 років.

Рекомендується для створення великих парків і лісопарків, поодиноких і групових посадок.

Рід Яблуня — Malus Mill.

Яблуня лісова — Malus silvestris (L.) Mill.

Дерево заввишки 10 — 15 м із широкою, розлогою, шатроподібною кроною. Листки до 10 см завдовжки, темно-зелені. Квітки до 4 см у діаметрі, білі, рожеві, зібрані по 5 — 6 шт. в зонтикоподібні китиці, пахучі. Плоди 2 —3 см в діаметрі, зеленувато-жовті, кислі.

Природно поширена в середній і південній частинах Європи. Росте відносно швидко, досить світлолюбна, достатньо зимостійка, до родючості ґрунтів не вибаглива, але краще росте на ґрунтах, удобрених перегноєм, та на добре дренованих, свіжих суглинкових і родючих супіщаних ґрунтах. Посухо-, димо- і газостійка, добре витримує обрізування.

Рекомендується для створення поодиноких посадок, груп, узлісь, масивів, формованих живих огорож у всіх районах країни.

Рід Горобина — Sorbus L.

Горобина звичайна — Sorbus aucuparia L.

Дерево заввишки до 15 (20) м або високий кущ з розлогою, рідкою кроною. Листки непарноперисті, до 25 см завдовжки, мають 9 — 15 (17) листочків. Квітки до 1 см в діаметрі, зібрані в щитки діаметром 10 — 15 см, зі своєрідним запахом. З'являються в травні — червні. Плоди кулясті, червоні, 1,5 см в діаметрі, починають достигати в липні, на рослині дуже декоративні [10].

Природно поширена в лісовій і лісостеповій зонах Європи, в Сибіру, на Далекому Сході. Зимостійка, але не витримує сухості повітря та ґрунту. Краще плодоносить на відкритих місцях. До родючості ґрунтів не дуже вибаглива. Чутлива до забруднення повітря димом і газами.

Рід Черемха — Padus Mill.

Черемха звичайна — Padus racemosa Gilib.

Дерево заввишки 10 (15) м або великий кущ з широкою, густою кроною, повислими гілками. Кора гладенька, матова, чорнувато-сіра, на молодих пагонах оливкова або вишнево-червона з іржаво-бурими або білими сочевичками. Листки видовжено-еліптичні, яйцеподібно-ланцетні, до 10 (15) см завдовжки, на верхівці загострені, по краях гостропилчасті, зверху темно-зелені, знизу сизуваті. Квітки білі, до 1,5 см у діаметрі, дуже пахучі, зібрані в китиці, цвітуть у травні впродовж 7 — 12 діб зразу після розпускання листя. Плоди чорні, кулясті, 0,8 см в діаметрі, солодкі, їстівні, достигають у вересні [6].

Природно поширена в Європі, Середній і Малій Азії на Далекому Сході. В Україні в дикорослому стані трапляється по всій території. Повсюди зимостійка, тіньовитривала, вологолюбна, найкраще росте на свіжих і вологих ґрунтах, але в парках росте і на досить сухих ґрунтах. Чутлива до загазованості повітря, пошкоджується хворобами і шкідниками. Міські умови витримує задовільно.

Рекомендується для створення поодиноких, групових посадок, узлісь, підліска, невеликих алей та в долинах річок

Черемха пізня — Padus serotina Agardb.

Дерево заввишки до 25 (30) м з широкопірамідальною кроною. Кора гладенька, темно-вишнева. Листки широколанцетні, 6 — 12 см завдовжки, загострені, зверху темно зелені, блискучі, знизу світлі, восени червоні. Квітки білі, без запаху, до 1 см в діаметрі, зібрані в китиці до 14 см завдовжки. Цвіте в травні — червні, на 2 — 3 тижні пізніше, ніж черемха звичайна. Плоди до 1 см в діаметрі, чорні, їстівні, дозрівають у серпні — вересні. Починає цвісти та плодоносити з п'яти років.

Природно поширена на сході Північної Америки. Широко культивується в Україні. Повсюди росте добре, морозостійка, витримує засухи, задимлення повітря, пісні, піщані та засолені ґрунти, міські умови та обрізування.

Рекомендується для створення поодиноких, групових, рядових посадок та алей у всіх районах країни.

Рід Гледичія — Gleditschia L.

Гледичія триколючкова, звичайна — Gleditschia triacanthos L.

Дерево заввишки до 45 м з плоскорозлогою ажурною кроною. Гілки і стовбур мають тверді, прості або гіллясті, часто трійчасті колючки завдовжки до 15 см. Листки двічіперистоскладні, темно-зелені, блискучі, до 30 см завдовжки. Квітки дрібні, зеленуваті, зібрані в китиці завдовжки до 8 см, з приємним запахом, з'являються в червні після розпускання листя. Плоди червоно-бурі, блискучі, завдовжки до 50 см, звисають, дозрівають у вересні — жовтні, на дереві залишаються до середини зими.

Природно поширена в Північній Америці. Широко культивується в Україні. Росте швидко на багатих ґрунтах, але може рости і на сухих пісних ґрунтах. Зимо-, посухо- і вітростійка, світлолюбна, добре витримує ущільнення ґрунту, в молодому віці — стриження.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы