115567 (598452), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Українська шкільна драма і шкільний театр протягам свого розвитку взаємодіяли з народним театром. Шкільна драма і вертеп позначилися на формуванні нової української літератури і становленні класичного театру.

(3 книги « Українська культура «)

Словниковий диктант

Пантоміма, світський театр, п’єса, Москаль-чарівник», Г. Квітка-Основ’яненко, трупа, вітчизняне мистецтво, паралельний, Наддніпрянщина, корифей театру, І. Карпенко-Карий, «Глитай, або ж Павук», присвята, львівські аматорські гуртки, літературно-драматичний, театрознавство, бароко, часопис «Українська хата», дисгармонія, інтелігентський, західноєвропейські театри, Київський театр імені Франка, режисер-новатор, співзасновник, антиісторичний, безголосся, без смаку, бовваніють, бездарність, бравісимо, журі, бряжчати, возносься, віч-на-віч, воронезький, все-таки, в цілому, година-дві, гордіїв вузол, ґречний, Державний академічний театр опери та балету імені Т. Шевченка, езопівська мова, заслужений діяч мистецтв, з-посеред, ірреальний, козир-дівка, мало-помалу, Міністерство культури України, вивчити напам’ять, напередодні, народний артист України, невважаючи на те що, недооцінювати, півзалу, підніжжя, пліч-о-пліч, по двоє, спідлоба, у стократ, уві сні.

Пояснювальний диктант

Театр використовує майже всі існуючі в культурі основні засоби як вербальної, так і невербальної комунікації. 2. Як не дивно, але формування засобів театральної мови розпочинається ще задовго до виникнення театру як такого. 3. Театральне мистецтво складається з двох найбільш істотних структурних складових: писаного тексту і драматичної сценічної дії, яка відбувається безпосередньо на сцені. 4. Первісна, найбільш давня відома нам драматична форма – це обряд. 5. У купальському обряді, як і в інших обрядах, – календарних і родинно-побутових, відбитий важливий принцип, принцип імітації події, який ліг в основу театру як мистецтва. б. На Різдво виконувались і вертепні вистави – у двоповерховій скриньці їздили закріплені на паличках ляльки. 7. Вертепні вистави вважаються похідними від шкільного театру, тому що з вертепом ходили по селах учні Києво-Могилянської академії та студенти братських шкіл – мандрівні дяки. 8.І до церкви, і до театру потрібно було одягати якнайкращий одяг. 9. У 1599 році трупа переїжджала на інший берег Темзи, в театр «Глобус», десятий відсоток в якому належав Шекспіру. 10. Свого найвищого розвитку старогрецьке театральне мистецтво досягло у творчості трьох великих трагіків 5 ст. до н.е.: Есхіла, Софокла, Еврипіда – і комедіографа Аристофана. 11. У епоху еллінізму грецький театр класичної пори перетерпів істотні зміни, які стосувалися драматургії, і акторського виконання, і архітектури театральних будівель.

6. Образотворче мистецтво

Живопис

Живопис – один з основних видів образотворчого мистецтва, художнє зображення на площині предметного світу кольоровими фарбами.

Зародження живопису відбувається у період первіснообщинного ладу (рисунки доби палеоліту із зображенням тварин). У живописі неоліту вперше з’являється образ людини. Найдавніші зображення на скелях, окремих каменях, стінах печер виконувалися різьбленням, вибиванням заглибин по контуру чи фарбами. Найвідоміші настінні зображення збереглися в печерах Альтаміра (північна Іспанія). В Україні відкрито виразні зображення тварин у так званій Кам’яній могилі у Приазов’ї. Вони нагадують кращі взірці палеолітичного мистецтва Європи і Кавказу. Настінні розписи були вже у Стародавньому Єгипті, Індії, Середній Азії. У середньовіччі настінні розписи розвинулися у Візантії, Болгарії, Грузії і на Русі.

За призначенням та особливостями художнього виконання живопис поділяється на такі види: монументальний, декоративний та станковий.

Монументальному живопису властиві філософсько-епічне розуміння дійсності, суспільно – значимий зміст, масштабність задуму, громадянський пафос, високий лад образів, звернення до великої колективної аудиторії.

Декоративний живопис призначений для прикраси. Отже, термін відноситься до орнаментальних розмалювань та композицій, що не мають самостійного ідейно – образного значення: пано, орнаментальне підкреслення функцій предмету або оточення великих настінних сцен.

Станковий живопис (від слова станок, мольберт, на який ставиться приготована основа – картон, дошка, полотно для малювання картин) об’єднує твори самостійного значення, не пов’язанім з архітектурним ансамблем. Їх можна переносити, зберігати в житлових приміщеннях, і установах, і музеях.

За тематикою живопис поділяється на жанри, як-от: побутовий, історичний, батальний, портрет, пейзаж, натюрморт, міфологічний, релігійний і анімалістичний.

Художні образи живопису створюються за допомогою малюнка, кольору, світлотіні, колориту і перспективи. Важливу роль відіграє композиція, побудова художнього твору, співвідношення окремих частин і елементів, що зумовлені його ідейно – образним змістом, характером і призначенням.

(3 книги «Українська культура: історія і сучасність)

Українська художниця Катерина Білокур

Сто років тому в селі Богданівна на київській землі народилась дівчина, про яку великий Пабло Пікассо скаже: «Це геніальна українська жінка. Якби у Франції була така, ми б примусили весь світ говорити про неї».

Ми, на жаль, не знаємо, що спонукало до малювання дівчину із маленького села Богданівна, від якого, за її словами, до Яготина – як до Марсу. Малювати розпочала ще в дитинстві. Перший свій справжній олівець вона випросила у брата, який уже ходив до школи. І таємно, щоб не дай Бог не побачили батьки, розмальовувала його шкільний зошит.

Але одного разу її захоплення малюванням все-таки помітили. Брату в школі дали завдання намалювати коня. «А чи вийде у мене», – задумалась Катруся. Вона взяла зошит брата і весь помалювала – її коні паслися, неслись галопом, були запряжені. Дівчина сміялась і плакала: «Господи, як гарно мені вдається!» Таку красу потрібно показати всім, вирішила Катря і, нажувавши хлібного м’якишу, розвісила по хаті свої картини.

Батько, коли побачив, дуже сварився і строго – настрого заборонив брати зошит брата. І справа навіть не в тому, що зошити для селянина дорого коштували, а батьки стали помічати, якою предивною, на їхній погляд, стала дочка. «Накарав же нас Господь! За що нам, бідним, така кара небесна? «– жалілись вони сусідам. «Ти б, Катре, краще вишивала, – сварили вони її, – а то сидиш, чортів малюєш».

За тяжкою домашньою роботою зовсім не лишалось часу в Катерини для улюбленої справи. Вона намагалась віднайти хоч декілька хвилин у вихідні та святкові дні, що у селян вважалось гріхом, бо потрібно було йти до церкви, відпочивати, а вона малювала, ховаючись від людей.

«Чудакуватою дівчиною» називали Катрусю в Богданівці. Але одного разу в село приїхала сім’я вчителів. Вони-то і показали Катрі справжні пензлики і фарби. У них вона вперше побачила і великий альбом репродукцій картин із Третьяковської галереї. Учителі показали їй Шевченкового «Кобзаря». «Ніби мені хтось дання дав, ніби опоїв мене, так запав він мені в душу», – писала художниця.

Після того як познайомилася з «Кобзарем», Катерина Василівна назвала Тараса Шевченка своїм «батьком» і остаточно вирішила стати художником. Але вчителі незабаром поїхали з села, і Катерина знову ж таки залишилась сам на сам з людською ворожістю.

Почула якось Катерина, що в Миргороді є технікум, де «вчать на художників», зібрала свої малюнки і поїхала туди. Але на перше ж питання приймальної комісії: «У вас є освіта? « – Катрі нічого було відповісти.

Тільки у тридцять років у Катерини Василівни з’явилась можливість малювати справжніми художніми фарбами, і до цього часу відносяться її ранні роботи. «Малювала Катря Білокур», – підписувала вона свої ранні замальовки. Але, боячись батьківського гніву, нікому їх не показувала, нікого не пускала в кімнату, де малювала (З газети).

Словниковий диктант

Первіснообщинний, вперше, різьблення, розписи, декоративний, натюрморт, співвідношення, фреска, непрозоре скло, гуаш, візантійський, в основному, багатофігурна композиція «Причастя», навпроти, іконописець євангеліст Лука, Київський державний музей російського мистецтва, морально – етичні, Харківський художній музей, костьольний живопис, півкартини, золотаво – коричнева гама, гравюра, ілюстрації, вітчизняна, монастир, старослов’янська, алегорія, всесвітньо відомий митець – графік, картина «Чорнобильська мадонна».

Пояснювальний диктант

1. Живопис – один з основних видів образотворчого мистецтва, художнє зображення на площині предметного світу кольоровими фарбами.

2. Зародження живопису відбулося у період первіснообщинного ладу (поліхромні рисунки доби палеоліту із зображенням тварин).

3. За призначенням та особливостями художнього виконання живопис поділяється на такі види: монументальний, декоративний та станковий.

4. Мозаїка, тобто присвячена музам, – це сюжетні або орнаментальні композиції, виконані з природних каменів, смальти (емалі) та керамічних плиток.

5.З давніх – давен (3 тис. до н. е.) відома фреска, або техніка живопису фарбами по свіжій штукатурці.

6.У західноєвропейському та українському мистецтві акварель застосовується з15 ст.

7. Фарби, розтерті на воді з клеєм і домішкою білила, мають назву гуаш, що по-французьки означає водяна

8. Майстри, які розписували Десятинну церкву, ймовірно, засвоїли константинопольську систему декорування храму, з якою в апсиді здебільшого зображали постаті Богоматері – Оранти (Оранта – благаючий), а в куполі – пів постаті Пантохратора (Христа Вседержителя) як єдиного Бога християнської церкви.

9. Наприкінці 16 ст. поряд з традиційним іконописом з’являються нові жанри: портрет, історичний живопис, пейзаж.

10. Творчість Шевченка-художника належить до здобутків українського образотворчого мистецтва.

11. Назви справжнього пейзажиста заслуговує той художник, який не лише вміє передати олією, пастелюючи аквареллю лінії і барви, тони і відтінки, але й глибоко любить свою країну, окрилює ту любов у глядача.

12.К. Чуковський писав: «Одних лише етюдів до «Запорожців» було в Рєпіна кількасот, і мені здалося, що у них навіть штрих український…»

13. Відвідувачі Дніпропетровського історичного музею імені Яворницького часто затримуються біля загадкової картини, намальованої на дверях.

14. Тамуючи біль, Тарас Шевченко частенько працював до світанку, тому що складна техніка гравюри – офорти в поєднанні з акватинтою давалось трудно.

Характеристики

Список файлов книги