№ пит.

Питання

Відповіді

1.

Види джерел для зрошення та їх характеристика

Вимоги до джерел

Вимоги до якості води:

Зрошувальна здатність джерела

1. ріки в природному та зарегульованому стані (вода прісна, тепла, в деяких річках містить насоси, режим несталий) ;

2. озера, водосховища ( вода тепла, прісна)

3. підземні води (чисті, холодні часто мінералізовані);

4. води поверхневого стоку;

5. стічні каналізаційні води населених пунктів, ферм, промислових підприємств.

- вода повинна бути придатною для зрошення;

- запаси води повинні бути достатніми для потреб зрошення;

• джерело повинно бути поблизу зрошуваного масиву.

• температура 18 ... 20⁰С;

• мінералізація < 1г/л;

• невеликий вміст насосів діаметром > 0,1 мм.

• площа, яку можна полити з джерела

Зрошувальна здатність ріки визначається за формулою:

де F_зрош. – площа, яку можна полити з

джерела.

W_75-80% - об’єм витрати води 75-80% імовірності перевищення;

М_сер.зв. – середньозважена зрошуваль-

на норма

де М₁, М₂, М_n - зрошувальні норми брутто окремих культур сівозмін;

α₁ ; α₂ ; α_n – частка кожної культури в сівозміні.

2.

Способи забору води з джерела:

Види насосних станцій для забору води з поверхневих джерел

Лиманне зрошення – це

Умови застосування

Переваги (+) і недоліки (-) лиманного зрошення.

Класифікація лиманів та їх характеристика:

1. за характером заповнення

1. За конструкцією:

3) За глибиною наповнення

Зрошуваний масив

1 – самопливний без гребельний;

2 – самопливний гребельний

3 – механічний

Схема самопливного без гребельного водозабору

1 – шлюз – регулятор;

2 – магістральний канал;

3 – підпірний шлюз;

4 – випускний шлюз;

5 – скидне русло

Схема самопливного гребельного водозабору

6 – гребля;

7 – дамба

8 – промивний шлюз

9 – карман

• стаціонарні;

• сухопутні пересувні

• плавучі.

періодичне зрошення способом затоплення водами поверхневого стоку.

• в регіонах, де відсутні інші джерела води для зрошення;

• рельєф спокійний з уклоном 0,001 ... 0,005;

• наявність достатнього поверхневого стоку.

+ простий

+ дешевий спосіб зрошення;

+ затримується поверхневий стік, тобто попереджається змив грунту

• одноразовість поливу;

• нестабільність площі поливу по роках;

• неоднорідність зволоження.

1. безпосереднього заповнення (заповнюється поверхневими талими водами).

2. Заплавні (розміщенні в заплавах річок і заповнюються повеневими водами

3. Лимани, що заповнюються з водосховищ.

1. одноярусні

2. багатоярусні

• мілкі (04 ... 08 м )

• глибокі (0,4 ... 2 м

4.

Вибір місця під ставок

Характерні об’єми і рівні ставка:

Склад гідротехнічних споруд ставка та їх призначення:

• наявність балки коритоподібної форми із стійкими берегами.

• уклон дна і ≥ 0,005;

• грунти важкі;

• вище по схилу не повинно бути діючих ярів і населених пунктів;

• достатня площа водозбору.

• мертвий об’єм (для накопичення намулу і зимівлі риби);

• корисний об’єм (використовується для зрошення);

• робочий об’єм = корисний об’єм + об’єм води на випаровування + об’єм води на фільтрацію)

• повний об’єм (мертвий об’єм + робочий об’єм

РМО – рівень метрового об’єму,

НПР – нормальний підпертий рівень відповідає повному об’єму ставка

ФПР – форсований підпертий рівень допускається при пропусканні максимальної витрати води.

1 – гребля ( для створення водойми шляхом затримання поверхневого стоку;

2 – водозлив (для автоматичного скидання води вище НПР)

3 – водоспуск (для випуску води з будь-якого рівня.

4 – водозабір для зрошення

5.

Стічні води – це

Види стічних вод та їх склад:

Землеробськи поля зрошення (ЗПЗ)

Види ЗПЗ:

Умови використання стічних вод:

забрудненні господарсько-побутовими та промисловими відходами води, які виводять за межі населених пунктів і заводів через каналізацію

1. господарсько-побутові (органічні речовини, жири, миючі засоби, механічні домішки, бактерії)

2. промислові (механічні домішки, кислоти, мінеральні масла);

3. тваринницькі стоки (органічні речовини, механічні домішки, рештки кормів, бактерії яйця гельмінтів);

4. зливові (механічні домішки, мінеральні масла) формується на вулицях великих міст де є зливова каналізація.

зрошувальні системи, які використовують для зрошення стічні води.

• прийом стічних вод і зрошення цілий рік (на легких грунтах)

• прийом стічних вод цілий рік, зрошення – в теплий період:

• прийом і зрошення тільки в теплий період року.

- вирощування овочів (крім помідор, моркви, огірків, динь, кавунів), кормових зернових культур.

- поливи закінчуються за 20 днів до збирання урожаю.

- постійна зрошувальна мережа повинна бути закритою.

перед поливом стічні води очищають (пропускаючи через решітки, пісколовки і відстійники)

№ пит.

Питання

Відповідь

1.

Види засолення грунтів та причини його виникнення:

Послідовність вторинного засолення грунтів при великих втратах води з каналів і надмірних поливах:

Заходи щодо попередження вторинного засолення зрошуваних земель:

1) первинне (під впливом природних гідрогеологічних процесів.

Підземні води розчиняють гірські породи, збагачуються солями. В арідний (посушливій) зоні відбувається висхідний рух підземних вод, тому що випаровування вологи більше атмосферного зволоження. Вода випаровується – солі залишаються в грунті);

2) вторинне (піднімання рівня мінералізованих підземних вод внаслідок фільтрації в них поливної води). Виникає тоді, коли підземні води залягають не глибоко (з см), відсутній стік підгрунтових вод, великі втрати води з постійних каналів , надмірні поливи.

1. засолення вздовж постійних каналів,

2. плямисте засолення на полях;

3. суцільне засолення грунту на всій зрошувальній ділянці

1) будівельні: облицювання каналів, заміна відкритих каналів лотоками і трубопроводами;

заміна поверхневого зрошення дощуванням;

проектування скидної мережі для відведення надлишкових поверхневих вод;

2) експлуатаційні: своєчасний ремонт каналів, вирівнювання поверхні поля, точне дотримання режиму зрошення;

3) агротехнічні і лісотехнічні заходи: багаторічні трави, органічні добрива, руйнування плужної підошви; розпушування грунту після поливу; лісосмуги вздовж постійних каналів.

2.

Послідовність промивки засолених зрошуваних земель:

• глибока оранка;

• вирівнювання поля,

• влаштування чеків;

• подача води в чеки для зволоження грунту до НВ для розчинення солей, – повторна подача води (через 2 ...3 дні) – відведення води по скидній мережі або по дренажній;

• і так декілька разів. Промивка триває 2 ... 3 роки

3.

Призначення скидної мережі на зрошуваних землях

Розміщення скидної мережі

Призначення дренажу на зрошуваних землях.

Види дренажу:

Контроль режиму ґрунтових вод на зрошуваних землях

• відведення з поля надлишкових вод при спорожненні каналів, при аваріях, при зливах.

Скидні канали влаштовують по улоговинах або суміщають з кюветами доріг по межах полів.

Для відведення підгрунтових вод, якщо вони мінералізовані і залягають на глибині менше критичної і не мають природного відтоку.

• горизонтальний,

• вертикальний,

• комбінований.

Здійснюється за допомогою спостережних свердловин, розміщених рівномірно по всій території (одна свердловина на 100 ... 200 га)

№ пит.

Питання

Відповідь

1.

Осушення – це ...

Осушення необхідне...

Задачі осушення с.- г. угідь:

Об’єкти осушення в Україні

Найбільші осушувальні системи України:

• видалення надлишку води з поверхні землі та з грунту.

• при будівництві населених пунктів, заводів, аеродромів, доріг;

• при добуванні корисних копалин;

• при добуванні торфу;

• на с.-г. угіддях і лісових масивах.

• ліквідація причин пере зволоження грунту;

• підтримання оптимального водно-повітряного режиму грунту;

в Поліссі і Лісостеповій зонах (Львівська, Волинська, рівненська, Житомирська, Київська, Сумська, Івано-Франківська, Хмельницька, Чернігівська, Чернівецька та ін. обл.)

Берегівська, Верхньоприп’ятська,

Замисловецька, Ірпінська, Латорицька, Остерська, Трубізька, Турська

2.

Перезволожені землі поділяються:

1. в залежності від тривалості пере зволоження

1. постійно перезволожені землі поділяються на

3) залежно від розміщення і стадії розвитку болота поділяються на

1. тимчасово перезволожені (щороку в окремі періоди перезволожений кореневмісний шар грунту, решту часу грунт нормально зволожений)

2. постійно перезволожені (не використовуються в сільському господарстві.)

1. болота (шар торфу> 30 см)

2. заболочені землі (шар торфу <30 см)

3. мінеральні перезволожені землі (торф відсутній);

1. низинні (утворюються в пониззях, при заростанні водойм, шар торфу до 10 м, торф багатий на поживні речовини, шари торфу інколи чергуються з мінеральними прошарками; після осушення використовуються як с.- г. угіддя)

2. верхові (на плато в замкнутих пониззях, торф бідний на поживні речовини, тому що ступінь розкладання рослинних решток низька, реакція кисла, після осушення малопридатні для с.- г. угідь)

3. перехідні (в основному лісові болота, проміжне положення між низовими і верховими болотами);

3.

В залежності від причин перезволоження земель розрізняють такі типи водного живлення (ТВЖ) грунту:

На перезволоження грунтів також впливають

1. атмосферний (АТВЖ) (причина пере зволоження – атмосферні опади

2. підгрунтовий – (ПТВЖ) (причина – близьке залягання підгрунтових вод

3. підгрунтово-напірний (причина – вихід напірних підгрунтових вод через тріщини у верхньому водоупорі; болото знаходиться в глибокій котловині, осушення складне) (ПНТВЖ)

4. схиловий (делювіальний) причина – надходження поверхневих вод зі схилів. (СТВЖ)

5. намивний (алювіальний) причина – розлив річок (НТВЖ).

клімат, рельєф, геологічна будова.

4.

Вимоги с.- г. культур до водного режиму грунту:

Норма осушення –

Режим осушення – це

Показники режиму осушення:

Критична глибина залягання підгрунтових вод – це

Допустима тривалість затоплення під час вегетації с.- г. культур:

Вміст вологи в грунті впливає на вміст повітря в ньому.

Вимоги с.- г. культур до водно-повітряного режиму грунту залежать:

• від виду культури;

• фази її розвитку;

• механічного складу грунту.

Зернові – повітря 30%; вологість – 70% від пористості; глибина залягання підгрунтових вод – 0,8 м

Вимоги с.- г. культур до водного режиму перезволожених земель виражають нормою осушення.

глибина залягання підгрунтових вод, при якій в кореневмісному шарі створюється оптимальний водно-повітряний режим.

найбільш сприятливий для с.- г. культур і с.- г. техніки водний режим грунту.

• оптимальна вологість грунту;

• норма осушення

• критична глибина залягання підгрунтових вод;

• допустима тривалість затоплення

глибина, на якій підгрунтові води не впливають на водний режим кореневмісного шару грунту.

залежить від механічного складу грунту:

супісок – 300 см,

важкий суглинок – 550 см

багаторічні трави – 10 діб;

кукурудза – 0,8 доби;

зернові – 0,5 доби.

5.

Способи регулювання водного режиму:

1) агромеліоративні: вузько загінна оранка, поглиблення орного шару, кротування та інше.

Призначення: прискорення поверхневого стоку, збільшення випаровування води грунтом, підвищення акумулятивної здатності грунту, прискорення внутрішнього стоку.

Застосовуються як самостійні так і в поєднанні з гідромеліоративними засобами. Дешеві, прості, доступні.

2) гідромеліоративні: осушувальні і осушувально-зволожуючі системи