№ лист.

Питання

Відповідь

1.

Методи регулювання водного режиму грунтів при їх недостатньому природному зволоженні

Призначення агротехнічних заходів та їх види:

Лісотехнічні заходи, призначення і види:

Гідротехнічні заходи, призначення і види:

1. Агротехнічні

Прості, доступні, дешеві, дають ефект в перший рік виконання, але не здатні радикально змінити водний режим грунту;

1. Лісотехнічні

Доступні, виявляють багатогранний вплив на навколишнє середовище, але “починають працювати” через 10-11 років, нездатні радикально змінити водний режим грунту

1. Гідротехнічні (зрошення)

Дорогі, складні, але створюють оптимальний водний режим грунту.

1. для збільшення вологоємності грунту: внесення органічних добрив, глибоке розпушування.

2. Зменшення випаровування води грунтом: вирівнювання поверхні, мульчування.

3. Зменшення випаровування води рослинами: знищення бур’янів, вирощування сортів з низьким водоспоживанням.

4. Зменшення поверхневого стоку: обробіток впоперек схилу, щілювання, кротування, снігозатримання.

зменшують швидкість вітру (отже зменшують випаровування), затримують сніг і поверхневий стік.

Полезахисні і водорегулюючі лісосмуги.

у разі недостатності агротехнічних і лісомеліоративних заходів для ліквідації дефіциту зволоження грунту, будують зрошувальні системи

2.

Зрошення – це ...

Обводнення – це ...

Види зрошення

• за призначенням

• за характером

Методи зрошення залежно від принципу розподілу води:

штучне зволоження грунту для отримання високих стабільних урожаїв с.-г. культур

комплекс гідротехнічних споруд і заходів, призначених для забезпечення водою безводних і маловодних районів.

• зволожуюче;

• удобрювальне;

• утеплювальне;

• промивне

- регулярне (вода подається систематично на протязі вегетаційного періоду)

- нерегулярне (разове) полив поверхневими водами весною – лиманне зрошення.

1. поверхневе

2. дощування

3. аерозольне

4. краплинне

5. внутрігрунтове

6. субірігація – штучний підйом і підтримання рівня підгрунтових вод.

3.

Зрошення впливає на...

При зволоженні грунту до стану найменшої вологоємкості

При надмірному зволоженні:

• водно-фізичні властивості грунту

• біологічні процеси в грунті

• мікроклімат

- створюється оптимальний для рослин водно-повітряний режим грунту.

- активізуються мікробіологічні процеси в грунті.

- прискорюється мінералізація органічних речовин

- поживні речовини розчиняються і стають доступними для рослин.

• знижується температура повітря

• збільшується урожай с.- г. культур, підвищується його якість.

Руйнується структура грунту, грунт запливає, ущільнюється, погіршується повітряний режим грунту, поживні речовини вимиваються в нижні горизонти, підгрунтові води піднімаються і можуть визвати засолення грунту.

4.

Зрошувальна система – це..

Види зрошувальних систем

• за конструкцією:

• за способом подачі води:

Елементи зрошувальної системи

Переваги і недоліки відкритих самопливних зрошувальних систем:

Переваги і недоліки закритих зрошувальних систем:

Комплекс споруд для забору води із джерела і розподілу її по полях.

• відкриті

• закриті

• комбіновані;

- самопливні

• з механічною подачею води;

1. джерело (ріка, озеро, ставок, підземні води)

2. водозабір (самопливний або насос)

3. магістральний канал (подає воду від джерела до зрошуваного масиву (МК).

4. розподільчі канали (подають воду до полів)

5. регулююча мережа тимчасові зрошувачі (поливні тр/пр), вивідні і поливні смуги, дощувальні машини (переводять воду у стан ґрунтової вологи)

6. скидна мережа(відводить зайву воду при спорожненні каналів при аваріях і зливах)

7. дороги

8. лісосмуги

9. гідротехнічні споруди (водовипуски, перепади, швидко токи, трубчасті переїзди, дюкери, акведоки).

• прості і дешеві але мають низький коефіцієнт земельного використання (К_зв)

• МК має довгу холосту частину

• великі втрати води на випаровування і фільтрацію з каналів.

- мають велику будівельну вартість

• матеріалоємні, але високий К_зв

• малі втрати води на фільтрацію і випаровування

• низька експлуатаційна вартість.

№ п/п

Питання

Відповіді

1.

Види поливів за призначенням:

1) Передпосівні, післяпосівні (невеликими поливними нормами для покращення сходів с.-г. культур;

2) Посадкові і післяпосадкові (невеликими поливними нормами для приживлення розсади);

3) Провокаційні (для дружного пророс- та бур’янів, потім їх знищують шляхом обробітку грунту);

4) Промивні (для видалення з грунту шкідливих солей)

5) Вологозарядкові (восени після збирання врожаю, полив великими поливними нормами для зволоження на глибину 1-2 м для створення запасів вологи, дають можливість відстрочувати основні поливи).

6) Удобрювальні (для внесення поживних речовин в грунт)

7) Основні вегетаційні (для відновлення запасів вологи в кореневмісному шарі грунту);

8) Протизаморозкові (для запобігання весняних і осінніх заморозків в садах і виноградниках);

9) Освіжні (тільки при дощуванні в самі жаркі години для зниження температури повітря і рослин).

2.

Поливна норма –

Зрошувальна норма –

кількість води, що подається на 1 га поля за один полив

M = 100 ∙ h ∙ (γ – β ) м³/га

де h – активний шар грунту

α – об’ємна маса грунту т/м³

γ – вологість грунту, яка відповідає його найменшій вологоємності; % від маси сухого грунтуβ = 0,7 ... 0,8 β_нв – мінімальна допустима вологість грунту.

кількість води, яка подається на 1 га поля за вегетаційний період (м³/га)

М_n = E – 10 · η · H – ( W_n - W ) – W _г

де Е – сумарне водоспоживання с.-г. культур, мм;

η – коефіцієнт використання опадів;

Н – кількість опадів за вегетаційний період, мм

W_n, W_{k –} запаси вологи в грунті на очат - ку і в кінці вегетаційного періоду м³/га

W_г – капілярне підпитування активного шару грунту підгрунтовими водами, м³/га.

3.

Режим зрошення с.-г. культур –

Кількість поливів

Способи визначення строків поливів:

Сутність методу С.М. Алнатьєва

сукупність зрошувальних і поливних норм, кількості та строків поливів.

n =

1) за вологістю грунту (складно, ведуться спостереження за вологістю грунту, полив призначається, коли вона наближається до β_мін = 0,7 β_нк;)

2) за критичними фазами розвитку рослин (пшениця: вихід в трубку, налив зерна); простий, дешевий, але не враховується вологість грунту;

3) за фізіологічними ознаками рослин (концентрація клітинного соку, ширина відкриття продихів – показники, які характеризують вологозабезпеченість рослин, дорогий, складний спосіб, але точний;

4) за зовнішніми ознаками рослин (рослини в’януть, жовтіють, засихають; простий дешевий спосіб, але поливи завжди запізнюються, втрачається частина урожаю.

5)біокліматичний метод (метод Алнатьєва ).

1) розрахунок сумарного водоспоживання с.-г. культури по декадах вегетації.

2) Розрахунок дефіциту вологи в грунті за кожну декаду

Д = Е – Н

3) побудова кривої суми дефіцитів по декадах.

4) встановлення строків поливів графічно за допомогою кривої суми дефіцитів.

4.

Призначення графіка поливів.

Поливна витрата –

Побудова рафіку поливів:

Недоліки неукомплектованого графіка поливів

Мета укомплектування графіку:

Правила укомплектування графіків поливів:

• наочне зображення поливного режиму

• визначення поливної витрати, за якою розраховують канали і споруди;

• для організації поливів при експлуатації системи.

кількість води, яку треба подати на поле за одиницю часу (л/сек.)

Q =

де Q – поливна витрата, с/сек.;

m – поливна норма, м³/га

F – площа поля, га;

Т – тривалість поливу, діб

1. по горизонталі відкладають строки поливів, по вертикалі – поливні витрати кожен полив зображається прямокутником у якого ширина = Т, а висота = Q

2. якщо поливи двох і більше культур співпадають в часі, то їх надбудовують один над одним.

1. перерви роботі системи

2. значні коливання у величині поливних витрат. Розміри каналів і споруд слід розраховувати на найбільшу поливну витрату. Під час перерв канали пересихають.

• зрізати піки

• заповнити провали на графіку.

1) змінюють тривалість поливу;

2) переносять строки поливу (до з-х діб)

3) поливи двох культур не повинні співпадати

1. об’єм води, який треба подати на поле за полив не повинен змінюватись