13864 (596886), страница 22

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 22)

Показники використання агрегату на посіві ячменю перехресним способом

Показники	Фактичні	Проектні
Початок праці, час	7-28	7-00
Кінець праці, час	18-25	14-30
Загальна тривалість зміни, час	10-57	7-30
Робочий час без перерв на сніданки, час	10-41	7-00
Тривалість основної роботи, час	8-25	5-46
Коефіцієнт використання робочого часу, %	78,8	82,3
Змінний виробіток, га	57	42
Змінний виробіток, % до норми	135,7	100
Виробіток за годину основної роботи, га	6,8	7,7
Виробіток за годину робочого часу, га	5,3	6,0
Витрати матеріалів:
палива усього за зміну, кг	120	92
палива на 1 га, кг	2,4	2,2
насіння за зміну, т	5,0	3,8

причини простоїв і визначають можливість збільшення тривалості основної роботи за рахунок їхнього усунення, намічають заходи для ліквідації простоїв; аналізують кожен елемент нормованого робочого часу і виявляють можливість збільшення тривалості основної роботи за рахунок швидкого виконання інших частин трудового процесу на основі правильної їхньої організації; аналізують тривалість окремих операцій, установлюють ступінь і причини коливання цієї тривалості; виявляють погодженість взаємозалежних частин процесів праці; установлюють ступінь впливу умов, прийомів і способів виконання операцій, а також інших факторів на витрати часу і на тривалість важкої фізичної праці; виявляють і усувають зайві прийоми і рухи, викликані неправильною організацією роботи і незручною позою виконавця; намічають заходи по полегшенню праці; встановлюють доцільність прийнятого поділу праці і можливість поєднання обов'язків виконавців для підвищення продуктивності праці при гарній якості роботи; вивчають можливість і рекомендують поєднання різних операцій у часі; визначають ступінь використання технічних параметрів машин; виявляють можливість заміни машин, знарядь, пристосувань і устаткування іншими, більш продуктивними; аналізують тривалість відпочинку і чергування його з роботою; установлюють вплив фактичного режиму на стомлюваність і наступну працездатність виконавця; визначають ступінь * впливу на працездатність виконавця фактичних санітарно-гігієнічних умов праці; формулюють висновки і пропозиції по поліпшенню використання машин і робочого часу, а також по удосконалюванню організації трудового процесу й окремих його частин у послідовності, що відповідає порядку аналізу.

Проектування раціональної організації трудового процесу і норм витрат праці передбачає встановлення кращих прийомів і способів роботи й усунення всіх непродуктивних витрат робочого часу на основі дотримання принципів наукової організації трудових процесів, вишукування джерел збільшення частки й абсолютної тривалості основної роботи, а також виявлення інших шляхів підвищення продуктивності і полегшення праці виконавців. Вихідними служать матеріали не менш як трьох доброякісних хронографічних спостережень, досвід передовиків, типові нормативні таблиці й інший довідковий матеріал.

При нормуванні в розрахунок беруться середньопрогресивні норми витрати часу, що відбивають технічні можливості машин і доступні сумлінно працюючим виконавцям при правильній організації виконання як окремих операцій, так і всього процесу в цілому.

Норму основного робочого часу в розрахунку на гектар польових робіт визначають за формулою:

де: V_p - проектована швидкість руху, м/ч;

В_р - ширина захоплення агрегату, м.

При визначенні норми часу в розрахунку на гектар для виконання допоміжної роботи раціональну тривалість кожної операції множать на фактичне число її випадків (за матеріалами хронографії) і поділяють на фактичний виробіток за зміну. Після такого розрахунку визначають питому вагу (%) основної роботи і кожної допоміжної операції в загальних витратах часу на всі періодично (циклічно) повторювані операції, а потім установлюють їхню абсолютну тривалість. У нашому прикладі на гектар посіву ячменю витрати робочого часу на основну роботу складають 8,29 хв, на засипання насіння - 0,70, на поворот - 0,24 і всього - 9,23 хв. Питома вага основної роботи дорівнює 89,8%, засипання насіння - 7,5 і повороту -2,6%. Для визначення загальної тривалості основної і допоміжної роботи за зміну від тривалості робочого дня віднімають норматив часу на підготовчо-заключну роботу й інші циклічно не повторювані нормовані елементи. У нашому прикладі вона дорівнює: 420-(30 + 5) = 385 хв. При цьому основна робота за семи часовий робочий день займе 346 хв. (385 х 0,898), чи 82,3%.

Проробивши такі розрахунки, одержимо проектовані склад і структуру робочого часу (див. табл. 6.1).

Порівняння фактичних і проектованих даних дозволяє зробити висновок, що проектована структура робочого часу значно краща фактичної. Головна її перевага - більш висока питома вага основної роботи при менш тривалому робочому дні.

Норму виробітку для польових тракторних і кінних робіт обчислюють за формулою:

де: V_p - проектна робоча швидкість руху агрегату (км/ч), встановлена за матеріалами іспиту трактора у відповідних умовах експлуатації;

В_р - ширина робочого захоплення агрегату, що відповідає конструктивній ширині і вимогам агротехніки до розміру стикових міжрядь, м;

T_p - проектований основний робочий час за зміну (береться з проектованої структури робочого часу), ч;

0,1 - коефіцієнт домірності прийнятих одиниць для переведення їх у гектари.

У нашому прикладі норма виробітку на посіві при цих умовах складе:

Н_в = 6,7 х 10,8 х 5,766 х 0,1 = 42 га за зміну.

У тваринництві замість норм виробітку встановлюють норму обслуговування тварин на одного працівника. На основі норми обслуговування і планової зоотехнічної обґрунтованої продуктивності тварин визначають денну (місячну, річну) норму виробітку (нормоване завдання по виробництву продукції).

Для розрахунку норм обслуговування тварин дуже важливо правильно установити коло обов'язків кожного працівника ферми чи комплексу, тому що від цього залежить витрата часу виконавця в розрахунку на одну голову худоби, що обслуговується.

Норму обслуговування тварин (Нобс) визначають за формулою:

де: Т_зм - встановлена тривалість зміни (робітника дня) тваринника, хв.;

Т_т - норма часу на підготовчо-заключну роботу в розрахунку на день, хв.;

Т_оп - норма часу на особисті потреби і відпочинок виконавця за зміну, хв.;

Т_обс - норма часу на обслуговування однієї голови за день (хв.), що, у свою чергу, визначається рівністю:

Т_о6з-Т₁₊Т₂₊... +Т_н

де Т_и Т₂ +...+Т_н - нормативи часу на виконання робіт, що входять в обов'язок виконавця (доїння, годівля, чищення тварин і т.ін.) у розрахунку на одну голову за день. Норми часу на них встановлюють за матеріалами хронографії і хронометражу.

Хронометражне дослідження необхідне для розробки норм часу на окремі прийоми операції й у цілому на операцію, а також для уточнення діючих норм і вивчення способів роботи передових виконавців.

При вивченні операції за допомогою хронометражу найчастіше виділяють такі етапи роботи.

1. Попереднє вивчення процесу праці і досліджуваної операції і підготовка до хронометражу.

1. Спостереження і виміри тривалості прийомів операції.

1. Обробка й аналіз матеріалів хронометражного спостереження.

1. Проектування норм часу на операцію.

1. Перевірка на практиці норм часу і впровадження її у виробництво.

Хронометраж зазвичай проводиться після хронографії тією самою людиною. У цьому випадку хронографічне спостереження саме по собі вирішує ряд питань, пов'язаних з попереднім вивченням процесу праці в цілому й окремої операції. Якщо ж хронометраж проводиться окремо, то спостерігач зобов'язаний попередньо вирішити названі питання самостійно.

Хронометражу передують підготовчі роботи: роз'яснення виконавцю мети хронометражу; розчленовування операції на складові її елементи і вибір найбільш доцільної їхньої послідовності; докладний опис досліджуваної операції - заповнення хронометражної карти; установлення фіксажних крапок; запис переліку елементів операції і фіксажних крапок у спостережний лист.

Хронометражне дослідження, проведене з метою розробки нових норм часу, повинне бути виконано тільки при нормальних умовах роботи й організації праці. Тому хронометражист разом з виконавцем зобов'язаний намітити найбільш доцільний (типовий) порядок виконання прийомів операції, режим роботи устаткування й організацію робочого місця.

Цих умов робітник зобов'язаний дотримуватися в процесі хронометражного дослідження.

Перед проведенням хронометражу необхідно також підготувати документи й інструмент: карту хронометражного дослідження, спостережний лист, секундомір і т.ін. У спостережний лист завчасно записують усі прийоми досліджуваної операції у тій послідовності, у якій вони повинні чергуватися в процесі роботи. Для чіткого розмежування прийомів намічають і також записують у спостережливий лист назви фіксажних точок, що являють собою виразні ознаки, по яких хронометражист установлює початок і кінець кожного елемента операції. У залежності від мети хронометражу прийоми операції можуть замірятися безупинно (від першого до останнього) і вибірково.

Хронометражист повинний добре знати досліджувану операцію, бути уважним і домагатися строгого дотримання виконавцем наміченого режиму роботи устаткування, складу і послідовності виконання елементів даної операції. У процесі спостереження він зобов'язаний ретельно і критично вивчити умови виконання кожного прийому, виявити всі непотрібні і важкі рухи і на цій основі установити способи, що полегшують працю виконавця і витрати часу на окремі елементи й операцію в цілому.

Обробка матеріалів хронометражу включає: підрахунок тривалості кожного прийому операції (при безупинному способі виміру прийомів); аналіз хронометражних рядів з метою встановлення ступеня неуважності кожного ряду; виявлення дефектних вимірів часу і визначення фактичних коефіцієнтів стійкості; числення нормативних коефіцієнтів стійкості для кожного хронометражного ряду; виключення з хронометражних рядів вимірів часу, що викликають перевищення фактичного коефіцієнта стійкості над нормативним; проектування норм часу по кожному елементу (прийому) операції і на операцію в цілому.

Фактичний коефіцієнт стійкості хронометражного ряду визначають розподілом найвищої тривалості елемента операції на найменшу. Зіставлення нормативного і фактичного коефіцієнтів стійкості дозволяє виключити з хронометражного ряду помилкові виміри. Якщо останні складають понад 30% загального числа показників хронометражного ряду, спостереження по відповідному елементу операції проводять повторно.

Для розрахунку норм часу суму показників тривалості, що залишилися, того чи іншого елемента операції поділяють на число цих показників. Підсумовуванням нормативної тривалості всіх елементів знаходять норму часу на операцію в цілому. У норму не включають витрати часу на ті елементи операції, що виконуються автоматично, тобто без виконавця, зайнятого в цей момент іншими роботами.

Обчислені викладеним способом норми відображають вже досягнутий сумлінними працівниками рівень продуктивності праці. Тому рекомендується визначати середньопрогресивну норму часу на ті елементи, операції, тривалість яких залежить від інтенсивності праці виконавців. Для цього використовують формулу:

де: Н_врм - мінімально можлива тривалість операції; вона випливає вибірково з вимірів як сума всіх мінімальних витрат часу по кожному елементу операції;

Н_врп - планова норма часу;

Н_врс - середня тривалість з числа вимірів з витратами часу менше норми і більше мінімально можливої тривалості операції;

Н - число вимірів, узятих у розрахунок.

Нормативні таблиці по тваринництву містять норми часу на основні, допоміжні і підготовчо-заключні операції, що диференційовані за рівнем механізації, системами годівлі і утримання худоби, формами поділу праці й іншими умовами.

На ремонтних підприємствах системи АПК і в майстернях сільськогосподарських підприємств діють типові норми часу для умов типових ремонтних майстерень, що мають типові приміщення й оснащення. На основі типових норм керівник майстерні розробляє норми часу з урахуванням конкретних виробничих умов і досягнутого рівня продуктивності праці, встановлює нові з застосуванням хронометражу. Ці норми обговорюють на виробничих нарадах і їх затверджує керівник підприємства.

6.4 Оплата праці

У системі АПК незалежно від форм власності застосовується наймана праця, котра потребує оплати. У своїй сутності оплата має двоїстий характер:

• по-перше, це забезпечення прожиткового мінімуму робочої людини і його родини - відтворення робочої сили;

• по-друге, джерело розвитку підприємництва та суспільних структур держави за рахунок відрахувань з оплати праці.

У здійсненні принципу оплати, по праці важливу роль відіграють тарифна система і різні форми оплати.

Характеристики

Список файлов книги