181898 (596556), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Так, на протязі аналізованого періоду спостерігаємо різке зростання прибутку від зовнішньоекономічної діяльності за аналізований період на 39,5%. Це свідчить про зростання прибутку від зовнішньоекономічної діяльності, як наслідок зростання імпортних операцій.

Розподіл вищевказаного прибутку від зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на основі розподілу на канали:

1) Першим каналом є сплата підприємствами майнових податків: податку на рухоме і нерухоме (проект) майно, внесення плати за землю, а за наявності надприбутків – рентних платежів.

2) Другий канал – перерахування підприємствами до бюджету податку на прибуток.

3) Розподіл прибутку товариства між суб'єктами володіння
і розпоряджання.

Межа розподілу прибутку на централізовану і децентралізовану частини, що визначає розмір джерел задоволення загальнодержавних інтересів та відокремлених інтересів підприємств, є рухомою. Визначають цю межу соціально-економічні вимоги періоду розвитку національної економіки та потреби держави і регламентує чинне законодавство.

Останнім часом Держкомстат України не відображає у статистичних щорічниках інформацію про тенденції розподілу і використання прибутку підприємствами різних галузей економіки як загалом, так і між суб'єктами володіння і розпоряджання зокрема. Статистичні дані на рівні областей дещо викривляють реальну картину такого розподілу, бо на ці процеси впливають не лише економічні, а й інші чинники. Однак пропорції у розподілі прибутку і його використанні навіть за таких умов, на нашу думку, можуть частково відобразити реальний стан використання одного з найважливіших власних ресурсів.

Загальна картина розподілу прибутку від зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Бріктон» дає чітке уявлення про розподіл прибутку від вищевказаного напрямку діяльності (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Розподіл прибутку ТОВ «Бріктон» від зовнішньоекономічної діяльності за 2006–2008 рр.

№ п/п	Показники	Роки				Відхилення, %
		2006 р.	2007 р.	2008 р.	2006 р.		2007 р.
1	Податки і платежі, які переказуються до бюджету	75,42	94,32	124,57	39,6		24,3
3	Чистий прибуток	94,27	117,89	155,7	39,6		24,3

Дані таблиці вказують на розподіл прибутку від зовнішньоекономічної діяльності, та їх відсоткове співвідношення до базового періоду.

Так, податки і платежі, які переказуються до бюджету становлять 13,6% прибутку від зовнішньоекономічної діяльності. Але, так як даний показник з кожним роком росте, то і показник змінюється, про що свідчать дані 2006–2008 рр. На основі яких податки і платежі, які переказуються до бюджету, на протязі аналізованого періоду зросли на 39,6%.

Використання прибутку від імпортних операцій на ТОВ «Бріктон» таке ж важливе, як і його накопичення. Використання грошових коштів відбувається згідно з чинним законодавством України.

Головним у підприємницькій діяльності будь-якого суб’єкта господарювання є те, що одержаний прибуток після сплати всіх податків, залишається в розпорядженні ТОВ «Бріктон» та використовується згідно чинного законодавства самостійно.

Управління грошовими коштами ТОВ «Бріктон» є одним з важливих напрямків, оскільки одержані прибутки є не тільки стимулом для працівників, але і стимулом для розвитку товариства.

Управління грошовими коштами складається з послідовних етапів:

• аналіз;

• планування;

• контроль;

• регулювання.

Кожен з етапів відіграє важливу роль, оскільки гроші для ТОВ «Бріктон» – це закуплені товари, заробітна плата працівників, платоспроможність, уникнення кризи та банкутства.

Економікою закладено жорсткий закон для підприємців: «Для того, що існувати, треба працювати». І тому кожне підприємство повинно виживати, діяти, спостерігати, вивчати самостійно, не чекаючи ніякої допомого на свій страх та риск.

Вивчаючи стан ТОВ «Бріктон», його особливості, керівництво прийшло до висновку, що прибуток буде спрямовано відповідно до потреб.

У зв’язку з тим, що 2006 рік не приніс ТОВ «Бріктон» прибутку, що в повній мірі задовільнив би потреби товариства, а збитки були досить значними, які необхідно було перекрити у наступному році, при розподілі прибутку у 2007 році було звернуто увагу на те, що технічне та матеріальне забезпечення на підприємстві потребує заміни, приміщення потребує ремонту, працівники пасивно відносяться до роботи, тому чистий прибуток доцільно розподілили наступним чином (табл. 2.8).

Таблиця 2.8. Напрямки використання ТОВ «Бріктон» за 2006–2008 рр.

№ п/п	Показники	Роки
		2006 р.	2007 р.	2008 р.
1	Фонд розвитку	65,98	82,52	108,61
2	Фонд соціального розвитку	9,42	11,78	15,51
3	Фонд заохочення стимулювання	14,14	17,68	23,27
4	Резервний фонд	4,71	5,89	7,75
5	Разом	94,27	117,89	155,17

В таблиці наведено дані використання чистого прибутку імпортних операцій на ТОВ «Бріктон» за 2006–2008 рр. Найбільше чистого прибутку використано на фонд розвитку – 70% та фонд матеріального стимулювання – 15%.

Розподіл прибутку поквартально не здійснюється, тому що суми коштів досить малі в розрізі кварталів, а по результатах роботи за рік ці суми значно більші і їх можна спрямувати на потреби ТОВ «Бріктон». Перед тим як затвердити річний план використання прибутку, керівництво ТОВ «Бріктон» збирає збори, на яких даний план затверджується.

Стратегія та тактика ТОВ «Бріктон» досить реальна, тому керівництво надіється на майбутнє процвітання товариства і ще більші прибутки.

Ознайомившись з документацією підприємства можна зробити наступні висновки:

1. Підприємству слід нарощувати темпи розвитку.

2. Розробляти перспективні плани, враховуючи непередбачувані зміни та швидко на них реагувати.

3. Плани розподілу прибутку повинні бути реальними і добре прорахованими.

4. Потрібно зважувати всі «за» і «проти» при прийнятті певних рішень.

5. Досліджувати економічні зміни в державі та слідкувати за прийняттям законів, їх змін та доповнень.

3. Шляхи вдосконалення управління прибутком на підприємстві при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

3.1 Пропозиції щодо вдосконалення управління прибутком підприємства при здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Низька результативність зовнішньоекономічної діяльності багато в чому пов'язана з недостатньо компетентними діями підприємств на зовнішньому ринку, які призводять до негативних наслідків, таких, як збитки в результаті необґрунтованого заниження цін, антидемпінгові розслідування та санкції з боку іноземних держав, обумовлені недобросовісною конкуренцією та ін. Це свідчить про відсутність чіткої зовнішньоторгової політики, слабкі канали збуту, недостатній досвід роботи на зовнішньому ринку, прагнення до швидкої віддачі шляхом продажу продукції, яка не потребує особливих зусиль з її просування, що в свою чергу вказує на необхідність подальшого теоретичного та методичного обґрунтування умов та напрямків активізації зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств на основі стратегічного управління.

Так, як свідчать маркетингові дослідження, що проводяться на ТОВ «Бріктон» підприємство з кожним роком збільшує імпорт продукції при досить неоднозначній ціновій та митній політиці, яка проводиться в Україні. З кожним роком в нашій державі досить часто змінюються як перелік товарів, які підлягають митному оформленню та сплаті митних зборів, так і суми митних зборів. Від чого в першу чергу страждають покупці для яких кожні два місяці міняється ціна товару, в яку входять і витрати на митне оформлення імпортного товару.

Процеси, що пов’язані із становленням та виходом на зовнішні ринки комерціалізованих суб’єктів господарювання, висувають перед економічною наукою та практикою господарювання нові завдання. Еволюційний розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств обумовлює необхідність вдосконалення на науковій основі організаційно-економічного механізму зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Передумовою освоєння нових ринків збуту є здійснення заходів з підвищення конкурентно-спроможності продукції підприємств, що в свою чергу потребує розробки відповідного науково-теоретичного обґрунтування.

Дане питання досить часто піднімається керівництвом підприємства в цілях розробки провідними менеджерами-практиками ТОВ «Бріктон» нової методики здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства, яка дозволить спростити існуючу систему зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Бріктон».

Активна участь держави в організації і здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) – характерна особливість для окремих високорозвинених країн. Державне регулювання в таких країнах охопило практично всі стадії ЗЕД, починаючи від аналізу ситуації в країні й за кордоном, розробки зовнішньоекономічної стратегії, визначення структурних і географічних пріоритетів і закінчуючи використанням широкої системи заходів контрольно-регулюючого і фінансово-стимулюючого характеру.

Продумана державна політика регулювання ЗЕД у країнах з розвинутими ринковими відносинами стала одним із головних важелів перетворення зовнішньоекономічних зв'язків у дієвий фактор їх розвитку. Зовнішньоекономічні зв'язки, як правило, сприяють інтеграційним процесам у світовому господарстві з максимальним урахуванням національних інтересів.

У практиці державного регулювання ЗЕД високорозвинених країн використовується широкий арсенал взаємодоповнювальних методів – законодавчих, адміністративно-правових, економічних, неформальних, що дасть змогу забезпечувати досягнення поставлених цілей. Так, японська практика регулювання ЗЕД опирається на широку нормативно-правову базу. Системою заходів законодавчого й адміністративно-правового регулювання є ієрархічна піраміда, яку завершує закон про валютний обмін і зовнішню торгівлю. Цей закон визначає загальну концепцію державного регулювання і має узагальнений характер. Він делегує повноваження детального делегування ЗЕД в тих чи інших сферах підзаконним актам. Такий «розподіл обов'язків», на думку японців, дасть змогу більш повно враховувати і адекватно реагувати на зміни в міжнародній законодавчій ситуації і нові моменти в розвитку національного господарства.

«Другий поверх» законодавства складають закони, які регулюють основні блоки ЗЕД: експортно-імпортні операції; митно-тарифну сферу; обслуговування зовнішньої торгівлі (закони про експортну інспекцію, страхування зовнішньої торгівлі, надзвичайні заходи з розвитку імпорту і розширення прямих інвестицій в Японії, банках, страховому бізнесі, цінних паперах, біржах та ін.); стандарти і технічні вимоги (закон про промислову стандартизацію та ін.); права інтелектуальної власності (закони про патенти, авторські права тощо). Митне регулювання ЗЕД тісно пов'язується з завданнями структурної переорієнтації економіки. Вирішенню поставлених завдань сприяє широка диференціація ставок митного тарифу.

Ефективність державного регулювання ЗЕД значною мірою забезпечується за рахунок розробки обґрунтованої зовнішньоекономічної стратегії зі всебічним врахуванням інтересів і можливостей країни на окремих етапах її розвитку та на перспективу. Характерною рисою зовнішньоекономічної політики високорозвинених країн є активна їх участь у створенні й розвитку нового міжнародного економічного порядку, а саме:

– розробка міжнародних правил, що сприяють глобалізації ділової активності і розмиванню економічних кордонів;

– формування нових норм руху капіталу і зарубіжних інвестицій, технологій;

– захист прав інтелектуальної власності;

– гармонізація стандартів.

Велике значення надавалось таким питанням, як посилення координації макроекономічної і валютно-фінансової політики розвинених країн, зміцнення міжнародної економічної системи, урегулювання зовнішньоторгових дисба-лансів. Важливе місце надавалось адекватній відповіді з проблем «Схід – Захід», підтримці зусиль східноєвропейських країн щодо інтеграції у світове господарство.

Досить доцільним на ТОВ «Бріктон» є застосування економічних важелів регулювання ЗЕД з метою підвищення ефективності кредитування імпортних операцій і зарубіжного інвестування. З цією метою запроваджені системи податкових пільг, орієнтованих на стимулювання як експорту, так і імпорту.

Розвитку ЗЕД сприяє диференційована система державного страхування торгівлі й інвестицій, яка надійно захищає інтереси національних операторів від різного роду ризиків. Вона охоплює загальне страхування торгівлі, страхування валютних ризиків, експортних векселів і облігацій, авансових платежів за імпорт, зарубіжних інвестицій, кредитів зарубіжним підприємствам.

Окремі країни виступають також організаторами системи обслуговування зовнішньоекономічних зв'язків і фінансують цю діяльність з бюджетних коштів. Дана система має розгалужений характер, охоплює такі сфери діяльності, як збір і аналіз маркетингової інформації, надання інформаційно-консультативних послуг, організація рекламно-виставкової роботи. Вона сприяє підвищенню ефективності ЗЕД, прилученню до неї нових учасників.

Важливим напрямком державної участі у ЗЕД є інформаційне забезпечення комерційної роботи, збір і аналіз зарубіжної комерційної інформації. Показовим прикладом є Японська організація сприяння розвитку зовнішньої торгівлі (ДЖЕТРО), яка створена в 1958 р. Вона є некомер-ційною і повністю фінансується урядом. ДЖЕТРО займається вивченням світових товарних ринків, збором і аналізом маркетингової інформації, організацією виставок японських товарів за кордоном і торгових інших виставок у Японії, рекламою і видавничою справою. Ця організація має 79 представництв у 56 країнах світу. Маючи розгалужену мережу різного роду закладів у багатьох країнах світу, ДЖЕТРО є одним із найбільших у світі джерел ділової інформації. її база даних оперує великою кількістю відомостей, у тому числі масштабним переліком зарубіжних експортерів і японських імпортерів.

Характеристики

Список файлов ВКР