181898 (596556), страница 10
Текст из файла (страница 10)
Управління прибутком є важливою частиною економіки господарюючого суб'єкта. Розподіл прибутку є зворотнім боком процесу виробництва. Наскільки вдалим буде цей процес, настільки буде при незмінних умовах зростати ефективність виробництва. Найбільш складним є механізм розподілу прибутку на підприємствах колективної форми власності, оскільки він повинен будуватися з урахуванням багатьох факторів. Процес управління прибутком підприємств колективної форми власності, складовою частиною якого є дивідендна політика передбачає вибір оптимальної системи розподілу, яка б задовольняла загальновиробничі інтереси підприємства у поєднанні з інтересами співвласників, причому ці інтереси є специфічними в залежності від організаційно-правової форми колективної власності.
Одним з методологічних підходів до вирішення цього питання має стати узагальнення існуючого досвіду з адаптацією його до вітчизняних умов. На практиці кожне підприємство повинне підійти до цієї проблеми, виходячи з притаманних йому особливостей та зовнішніх факторів впливу.
Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, і безпосередньо імпортними операціями веде до більш чіткої координації діяльності підприємства, стимулює менеджерів до реалізації своїх рішень в подальшій роботі, сприяє більш чіткому визначенню фірмою своєї мети і завдань, покращує забезпечення фірми необхідною інформацією, допомагає більш раціональному розподілу ресурсів, сприяє активізації роботи по вивченню світового ринку.
Важливим елементом управління прибутком підприємства являється правове поле реалізації, під яким слід розуміти сукупність кодексів та законів України, указів президента України, постанов кабінету міністрів, нормативних актів органів державного регулювання, що у межах своїх повноважень провадять державне регулювання підприємницької діяльності, а також сукупність внутрішньогосподарських документів. Звичайно, таке законодавче поле не існує відокремлено і являється органічною складовою фінансового права.
Загалом, правове поле антикризового фінансового менеджменту проявляється двояко. По-перше, це сукупність нормативно-правових актів, які регулюють фінансово-економічні та організаційно-правові аспекти реалізації управління прибутком суб'єкта господарювання. Серед таких нормативно-правових актів, які безпосередньо чи опосередковано регулюють фінансові відносини на підприємстві, що пов'язані із планування, контролем, формування, розподілом, перерозподілом та споживанням прибутку суб'єкта господарювання, можна виділити наступні групи: законодавчі акти; підзаконні нормативні акти; внутрішньогосподарські документи, по-друге, це сукупність державних органів, які здійснюють реалізацію певних функцій по державному регулюванню фінансів суб'єктів господарювання взагалі та управління прибутком підприємством зокрема, а також об'єктивно сформовані та відтворювані форми та методи участі держави у системі економічних відносин щодо підприємницької діяльності в ринковому середовищі України підприємств шляхом вироблення відповідних фінансових та економіко-правових норм та правил.
Дослідження управління імпортними операціями було проведено на прикладі діяльності ТОВ «Бріктон». Його основною діяльністю є торгівля будівельними матеріалами. Підприємство є агентом-представником таких провідних світових фірм-виробників. Завдяки багаторічному досвіду, налагодженої роботи та чіткої політики, ТОВ «Бріктон» не тільки входить в коло фірм-лідерів, що займаються торгівлею фарбами іноземного виробництва на Україні, і має позитивні результати фінансової діяльності, а й має подальші перспективи розвитку, що пояснюється вже завойованими позиціями і долею ринку, послідовною торгівельною політикою і напрямом на довгострокову співпрацю з іноземними партнерами, а також продовженням зростання попиту на якісні будівельні матеріали як серед приватних підприємців, так і серед державних будівельних організацій.
При обґрунтуванні ефективності імпорту фарб та будівельних матеріалів підприємством «Бріктон» та оцінки факторів, що впливають на ефективність та вигідність здійснення імпортних операцій, слід доповнити показниками порівняльного ефекту та ефективності альтернативних варіантів закупівлі аналогічного чи альтернативного товару.
Слід відмітити, що подібний аналіз проводяться на кожному підприємстві, яке має чітко визначену торгівельну політику. Тому, ТОВ «Бріктон», проводячи аналіз ефективності даного контракту з фірмою-виробником, дійшло висновку про оптимальність даного варіанту через вигідні умови постачання, відносну близькість розташування виробника та порівняно низькі витрати на транспортування, а також вигідні умови платежу, безперечну якість товарів та надійність партнера.
При плануванні імпорту товарів підприємству доцільно зробити маркетингове дослідження ринку і налагодити збут продукції. Проводячи аналіз ефективності імпорту по кожному постачальнику, ТОВ «Бріктон» зможе забезпечити максимальні прибутки від кожної закупівельної операції. Для цього для покращення ефективності діяльності, досліджуване підприємство повинно діяти за стратегічною схемою, яка запропонована в роботі. Для початку, фірма повинна організувати маркетинговий відділ, що забезпечить стабільність реалізації, що дасть змогу працювати на довгострокових засадах із підприємствами-постачальниками.
Наступним етапом – є просування даної продукції. Це дасть змогу збільшити обсяги реалізації та пришвидшити оборотність активів підприємства. На третьому етапі потрібно заключити угоди про постійне постачання продукції. Говорячи про більш дорогі стратегії, то варто зазначити, що для підвищення ефективності роботи, доцільно розширити асортимент товарів, розширення географії збуту, а організація виробництва нових товарів. Отже, дана стратегія дозволить зробити закупівлю товарів для подальшої реалізації максимально-ефективною.
Рівень міжнародної конкурентоспроможності в умовах сучасного етапу глобалізації найбільшою мірою залежить від рівня інформатизації суспільства, яка, завдяки революційному впливу на підвищення ефективності суспільного виробництва і сприянню досягненню високих економічних і соціальних показників розвитку, відіграє роль прискорювача соціально-економічного прогресу, призводить до створення передумов та елементів більш високорозвиненого типу суспільства – з переходом спочатку до стадії інформаційного суспільства, а згодом й до стадії суспільства, що базується на знаннях.
Комплексний розвиток всіх складових процесу інформатизації: від створення сучасної інформаційної техніки, новітніх інформаційно-комунікаційних технологій та потужних інформаційних мереж до розвитку інформаційно-інтелектуальних ресурсів і ринку інформаційних продуктів та послуг, забезпечує широке використання інформації у суспільно-господарському процесі, житті та діяльності кожного члена суспільства.
Рівень впровадження інформації сьогодні багато в чому визначає науково-технічний та інноваційний розвиток економік країн та суб’єктів економічної діяльності, підвищує ефективність процесу управління, суттєво змінює структуру конкурентоспроможності і сприяє розвитку набутих конкурентних переваг, що відносить інформаційне забезпечення до найбільш динамічних, швидко обновлюваних і гостро конкурентних ділянок міжнародного співробітництва і суперництва.
Список використаних джерел
1. Конституція України від 28 червня 1996 року.
2. Закон України «Про економічну самостійність України» від 3 серпня 1990 року.
3. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 року.
4. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року.
5. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від від 18 вересня 1991 року.
6. Закон України «Про єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 року.
7. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року.
8. Декрет Кабінету Міністрів України «Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності» від 11 січня 1993 року.
9. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Програми стимулювання експорту продукції» від 26 жовтня 2001 року.
10. Внешнеторговые сделки / Составитель И.С. Гринько. – Сумы, 1994.
11. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення / В.Т. Шлемко, І. Ф. Бінько: Монографія. – К.: НІСД, 1997.
12. Інвестиційний клімат: теорія і практика: Монографія. /За заг. Ред. А.О. Чемериса. – Л.: ЛФ УАДУ, 2001.
13. Инициатива Блейзера: завершение экономической трансформации в странах бывшего СССР. – К.: The Bleyzer Foundation, 2002.
14. Статистичний щорічник України за 2002 рік. / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Техніка, 2003.
15. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С. Власюка. – К.: НІСД, 2002.
16. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / Під заг. Ред. А. І. Кредісова. – К., 2000.
17. Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України). Матеріали ІХ науково-теоретичної конференції. – К.: Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2001.
18. Алексеев И.С. Управление внешнеэкономической деятельностью. – М.: ИТК «Дашков и Ко», 2002.
19. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – Т.1. – К.: НИКА-ЦЕНТР, 1999.
20. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: Підручник. – К.: Таксон, 2004. – 704 с.
21. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності Підручник. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 544 с.
22. Гребельник О.П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи: Монографія. – К., 2001.
23. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. – Учеб. Для узов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 671 с.
24. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Наукова думка, 1998.
25. Дроздов Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства:» Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172–382 с.
26. Жук В.М. Комерційні відносини України. – Чернівці: Рута, 2002.
27. Захарченко М.Л. Менеджмент во внешнеэкономической деятельности. – Х.: ООО «Одиссей», 2003.
28. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Підручник для вузів / І.В. Багрова, Н.І. Рєдіна, В.Є. Власик, О.О. Гетьман; За редакцією д-ра екон. наук, проф. І.В. Багрової. – К. Центр навч. л-ри, 2004. – 580 с.
29. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. – 3‑тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002.
30. Козик В.В., Пайкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини. – К.: Знання-Прес, 2001.
31. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М., 1990.
32. Кредисов А.И., Березовченко С.Н., Волошин В.В. и др. Управление внешнеэкономической деятельностью / Под общ. ред. А.И. Креди-сова. – К., 1996.
33. Крылов Г.Ф., Соколова М.И. Практикум по маркетингу: ситуационные задачи и тест-контроль. – М., 1995.
34. Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності.К. Фінансист, 2000 – 634 с.
35. Лук’яненко Д.Г., Мозговий О.М., Губський Б.В. Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник / За ред. Д.Г. Лук’яненка. – К.: КНЕУ, 2003.
36. Лук'яненко Д.Г. Міжнародна економіка. – К., 1996.
37. ЛюкшиновА.Н. Стратегический менеджмент. – М., 2000.
38. Макеева О.А. Менеджмент внешнеэкономической деятельности. Одесса, «Астро-принт», 2001.
39. Маринич М.А. Введение во внешнюю торговлю. – Минск, 2000.
40. Мескон М., Альберт М., Xeдoypu Ф. Основы менеджмента: Пер с англ. / Общ. ред. и вступ, ел. Л.И. Евенко. – М., 1994.
41. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М., 1992.
42. Моррис Р. Маркетинг: ситуации и примеры: Пер. с англ. – М., 1994.
43. Немцов В.Д. Стратегічний менеджмент. – К., 2001.
44. Панченко Є.Г. Міжнародний менеджмент. – К., 1996.
45. Пахомов С.Б. Международный маркетинг: опыт работы заграничных фирм. – М., 1993.
46. Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга. – М., 1997.
47. Рум‘янцев А.П., Рум‘янцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 384 с.
48. Саллі В.І., Трифонова О.В., Швець В.Я. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 152 с.
49. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 448 с.
50. Шмиттгофф К. Экспорт: право и практика международной торговли. – М., 1993.
51. Будзишен Л. Газ – основа стратегічного партнерства /Урядовий кур'єр. – 1999, 3 липня.
52. Вірван Л. Сучасні проблеми зовнішньоекономічної політики України та перспективи їх вирішення. // Вісник академії митної служби України. – 2003, – №2. – с. 15 – 21.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
