176445 (596144), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Також у правовій літературі висловлюється думка, що при застосуванні терміну „чесні звичаї” відносно конкуренції він відображає моральні, соціальні і економічні традиції, які існують в конкретному суспільстві².

Отже, в узагальненому вигляді, чесні звичаї ділової практики – це певні загальноприйняті правила поведінки суб’єктів економічної діяльності, що склались історично і відображають морально-етичні уподобання суб’єктів в процесі їх економічних взаємовідносин.

В процесі розвитку суспільства чесні звичаї ділової практики поступово знайшли своє відображення в окремих нормативно-правових актах, хоча така юридична трансформація не означає що чесні звичаї ділової практики зникли як соціально-економічне явище, вони навпаки розвиваються відповідно до подальшого розвитку суспільства.

Характерним є те, що чесні звичаї ділової практики набули найбільшого розвитку в країнах з розвинутою ринковою економікою і майже відсутні в постсоціалістичних країнах. Зокрема в США є законодавче визначення торгової звички в Єдиному торговому кодексі. За умови ж існування жорстко регульованої командно-адміністративної економіки і відсутності власне ринкових відносин чесні звичаї є непотрібними, вони протирічать самій філософії командно-адміністративної системи.

Саме в цьому є одна з причин сучасного стану конкурентного середовища в Україні, адже вітчизняні підприємці не мають тих моральних настанов, які були сформовані у вигляді чесних звичаїв ділової практики в інших країнах і сприймаються підприємцями як об’єктивно існуючі і непорушні правила поведінки ( власне, на теренах колишнього СНД та інших постсоціалістичних країн теж існували певні чесні звичаї, але вони з часом деградували за період існування командно-адміністративної економіки в зв’язку з відсутністю об’єктивної необхідності в них ).

Ринкова конкуренція – це боротьба за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, що ведеться фірмами на доступних їм сегментах ринку. Наведене визначення досить умовне, але воно включає ряд важливих для розуміння суті справи моментів.

По-перше, мова йде про ринкову конкуренцію, тобто про безпосередню взаємодію фірм на ринку. Справа в тому, що в поняття конкуренції іноді включається дуже широке коло явищ. Але це визначення досить конкретне. Воно стосується тільки тієї боротьби, яку ведуть фірми, що просувають на ринок свої товари та послуги.

По-друге, конкуренція ведеться за обмежений обсяг платоспроможного попиту. Саме обмеженість попиту змушує фірми ворогувати одна з одною. Якщо попит забезпечений товарами (послугами) однієї фірми, то всі інші автоматично втрачають можливість реалізовувати свою продукцію.

По-третє, ринкова конкуренція розвивається тільки на доступних сегментах ринку. Один з розповсюджених прийомів, до якого вдаються фірми, заключається в переході на недоступні для інших сегменти.

Позитивна роль конкуренції в ринковій економіці проявляється в ряді функцій, які вона виконує.

Функція регулювання. Для того щоб встояти в боротьбі, підприємець повинен запропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач (суверенітет споживача). Звідси й фактори виробництва під впливом ціни спрямовуються в ті галузі, де в них існує найбільша потреба.

Функція мотивації. Для фірми конкуренція означає шанс і ризик одночасно, адже підприємства, що пропонують найкращу по якості продукцію, або виробляють її з меншими виробничими витратами, отримують винагороду у вигляді прибутку (позитивні санкції). Це стимулює технічний прогрес. А фірми, що не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, отримують покарання у вигляді збитків або витісняються з ринку (негативні санкції).

Функція розподілення. Конкуренція не тільки включає стимули до більш високої продуктивності, але й дозволяє розподілити прибуток серед підприємств та домашніх господарств відповідно до їх ефективного вкладу. Це відповідає одному з головних принципів конкурентної боротьби – винагорода відповідно до результатів.

Функція контролю. Конкуренція обмежує та контролює економічну силу кожної фірми. Наприклад, монополіст може визначити ціну. В цей час конкуренція пропонує покупцеві можливість вибору серед декількох продавців. Чим досконаліша конкуренція, тим об’єктивніша ціна.

Виконуючи ці функції, конкуренція безпосередньо впливає на ефективність виробництва, підвищуючи його технічний рівень, забезпечуючи поліпшення якості та розширення номенклатури продукції.

Отже, після стислого визначення головних моментів, можна зробити висновок щодо ролі добросовісної конкуренції в економіці: вона є визначаючим фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів. Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, упереджує диктат виробників (монополістів) по відношенню до споживача.

1.2. Основні форми прояву недобросовісної конкуренції

Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Основною причиною появи недобросовісної конкуренції є прагнення підприємців досягти певних переваг у підприємницькій діяльності зі значно меншими витратами , ніж за умов добросовісної конкуренції. При цьому мають існувати певні сприятливі для недобросовісної конкуренції фактори: прогалини в законодавстві, відсутність правового захисту товарного знака тощо.

Класифікація форм та проявів недобросовісної конкуренції є досить складним питанням. Це пояснюється кількома причинами:

1.Існують певні відмінності в економічному підході до недобросовісної конкуренції та класифікації, що визначена в законодавстві.

2.Класифікація форм недобросовісної конкуренції в Українському законодавстві та законодавстві інших країн не завжди збігаються.

3.З розвитком технологій (в першу чергу інформаційних) та форм економічної діяльності з’являються нові та трансформуються існуючі форми недобросовісної конкуренції.

Оскільки автор даної роботи є громадянином України і всі положення даної роботи в першу чергу прив’язані до умов України, то за основу класифікації форм та проявів конкуренції прийняті в першу чергу положення законодавства України з певною модифікацією відповідно до економічного підходу (та переважно економічної, а не юридичної спрямованості даної роботи).

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють питання конкуренції в Україні є:

• Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11січня 2001 року.

• Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7 червня 1996 року.

Відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11січня 2001 року економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Отже можна виділити два основних види конкуренції : добросовісна та недобросовісна конкуренція.

Основними проявами добросовісної конкуренції є:

• Підвищення якості продукції;

• Зниження цін (“війна цін”);

• Реклама;

• Розвиток до- і післяпродажного обслуговування;

• Створення нових товарів та послуг з використанням досягнень НТР і т. ін.

Однією з традиційних форм конкурентної боротьби є маніпулювання цінами, тобто “війна цін”. Вона відбувається багатьма методами: зниження цін, локальними змінами цін, сезонними розпродажами, представленням більшого обсягу послуг за діючими цінами, збільшенням строків споживчого кредиту та ін.

Більш ефективною та більш сучасною формою конкурентної боротьби є боротьба за якість товару, що пропонується на ринок. Надходження на ринок продукції більш високої якості або нової споживчої вартості ускладнює відповідні заходи з боку конкурента, так як “формування” якості проходить довготривалий цикл, що починається з накопичення економічної та науково – технічної інформації.

Основними формами недобросовісної конкуренції є:

• Неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки - використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта, який має пріоритет на їх використання.

• Копіювання зовнішнього вигляду виробу – відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб'єкта і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта.

• Неправомірне використання товару іншого виробника - введення у господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи .

• Порівняльна реклама - реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого господарюючого суб'єкта.

• Дискредитація господарюючого суб'єкта - поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю господарюючого суб'єкта, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації господарюючого суб'єкта .

• Купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом - купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних споживачу.

• Схилення до бойкоту господарюючого суб'єкта - спонукання конкурентом іншої особи, безпосередньо або через посередника, до відмови від встановлення договірних зв'язків із цим господарюючим суб'єктом.

• Схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника) – спонукання постачальника конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через посередника, до надання постачальником конкуренту покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником) без достатніх на те підстав.

• Схилення господарюючого суб'єкта до розірвання договору з конкурентом - чинене з корисливих мотивів або в інтересах третіх осіб спонукання господарюючого суб'єкта - учасника договору до невиконання або виконання неналежним чином договірних зобов'язань перед цим конкурентом шляхом надання або пропонування господарюючому суб'єкту - учаснику договору, безпосередньо або через посередника, матеріальної винагороди, компенсації чи інших переваг.

• Підкуп працівника постачальника - надання або пропонування йому конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через посередника, матеріальних цінностей, майнових або немайнових благ за неналежне виконання або невиконання працівником постачальника службових обов'язків, що випливають з укладеного чи пов'язані з укладенням між постачальником і покупцем договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело або могло призвести до отримання конкурентом покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником).

• Підкуп працівника покупця (замовника) - надання або пропонування йому конкурентом постачальника, безпосередньо або через посередника, матеріальних цінностей, майнових чи немайнових благ за неналежне виконання або невиконання працівником покупця (замовника) службових обов'язків, що випливають з укладеного або пов'язані з укладенням між постачальником і покупцем договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело або могло призвести до отримання конкурентом постачальника певних переваг перед постачальником.

• Досягнення неправомірних переваг у конкуренції – отримання таких відносно іншого господарюючого суб'єкта шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням державного органу, наділеного відповідною компетенцією.

• Неправомірне збирання комерційної таємниці - добування протиправним способом відомостей, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту.

• Розголошення комерційної таємниці - ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до чинного законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту.

• Схилення до розголошення комерційної таємниці – спонукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків відомості, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту.

• Неправомірне використання комерційної таємниці - впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю.

Всі форми недобросовісної конкуренції також розподіляються за їх юридичним змістом на порушення конкурентного законодавства та злочини.

Злочини характеризуються наявністю складу злочину та підпадають під юрисдикцію не лише конкурентного законодавства, а в першу чергу Кримінального кодексу України.

Також всі форми недобросовісної конкуренції поділяються в залежності від суб’єктів - порушників та їх кількості.

Характеристики

Список файлов ВКР