174801 (596021), страница 12

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 12)

Через невеликий обсяг нашої вибірки (11 років) кількість факторів, які можна включати в модель, обмежена. Єріна А. рекомендує обирати кількість пояснюючих змінних у розрахунку 8:1. [7, с. 101] Тобто для восьми періодів можна підібрати лише один фактор. Ми у свої дослідженнях будемо підбирати не більше трьох факторів.

Згідно з поняттям розглянутих факторів попиту та пропозиції для нашої моделі підібрано один фактор попиту (темпи зростання ВВП) та три фактори пропозиції (рівень зареєстрованого безробіття, доходи населення та різниця в доходах).

Проаналізуємо наступні фактори впливу на кількість малих підприємств Дніпропетровської області:

Темпи зростання ВВП України до попереднього року у порівняних цінах, %;

Доходи населення Дніпропетровської області, млн. грн.;

Рівень зареєстрованого безробіття населення Дніпропетровської області (на кінець року), %;

Різниця між заробітною платою на малих підприємствах та середньою заробітною платою працівників у Дніпропетровській області, грн.

Перший з них – темп зростання ВВП України до попереднього року у порівняних цінах (%) характеризує загальний розвиток підприємницького середовища в країні. Звичайно, ВВП враховує продукцію та послуги, надані великими й середніми підприємствами, окрім малих. Але малі підприємства групуються навколо великих та забезпечують їх безперебійну працю. Отже великий вклад великих та середніх підприємств у ВВП України опосередковано характеризує діяльність малих підприємств.

Ще однією причиною обрання показника темпу зростання ВВП України до попереднього року у порівняних цінах було уникнення у цьому разі похибки моделі. Ці дані можуть бути зіставленими у динаміці. Вони вже скориговані на рівень інфляції та є офіційними даними НБУ. [17] Навпаки, валова додана вартість у Дніпропетровській області у фактичних цінах не може бути прямо включена в модель. Приховані в даних припущення на інфляцію дадуть похибку при побудові регресії.

Зі включенням темпу зростання ВВП України у модель очікується отримати підтвердження його прямо пропорційного впливу на кількість малих підприємств.

Другий фактор – доходи населення Дніпропетровської області, млн. грн. – має двоякий вплив на кількість малих підприємств. З одного боку, зі збільшенням доходу людина втрачає необхідність у пошуках роботи чи виявлення власної ініціативи в напрямі само зайнятості, тобто у створенні власного підприємства. З іншого, наявність зростаючого доходу дає людині можливість стати власником та створити підприємство.

Треба зауважити, що збільшення доходу спричиняє більше споживання товарів і послуг, тобто збільшує попит на ринку. Це провокує підвищення прибутковості діяльності та збільшення кількості підприємств.

Дніпропетровська область за результатами аналізу даних «Статистичного збірника України 2006» є другим після м. Києва фінансовим центром України за вкладами населення у комерційні банки. Тому логічно очікувати сильний прямо пропорційний вплив доходів на кількість малих підприємств.

У якості третього фактору обрано рівень зареєстрованого безробіття населення Дніпропетровської області. В своїй роботі Вавріщук В. говорить про неоднозначний вплив безробіття на зайнятість. [37, с. 18]

З одного боку, безробіття провокує економічно активне населення, тобто тих, хто хоче працювати, до самозайнятості. Автор наголошує на тому, що збільшення «пропозиції» нових підприємців буде відбуватись за низьких обсягах грошової допомоги з боку держави та відносно низьких бар’єрів для створення власного підприємства. У цьому випадку безробіття має прямопропорційний вплив на кількість малих підприємств.

Але Вавріщук В. також відмічає, що рівень безробіття також може бути індикатором несприятливого середовища для створення підприємств завдяки депресії в економіці. Через цю обставину пророчити з впевненістю однозначний вплив кількості безробітних на кількість малих підприємств важко.

Включаючи показник безробіття у модель, ми зможемо за отриманими даними з’ясувати її вплив на результуючий показник та з певною мірою точності характеризувати стан економічного розвитку у Дніпропетровській області. Вавріщук В. у своїй роботі серед досліджуваних факторів впливу на кількість зайнятих власною діяльністю по Україні використовував фактор рівня безробіття. За його результатами безробіття в цілому по Україні не є стимулюючим фактором для започаткування власної справи.

Четвертий фактор – різниця між заробітною платою на малих підприємствах та середньою заробітною платою працівників у Дніпропетровській області, грн. Відрив у заробітних платах найманих працівників та самозайнятих на власних підприємствах є, за словами Вавріщука В., одним з найважливіших факторів впливу на кількість суб’єктів малого бізнесу. [37, с. 19]

Люди порівнюють стабільну заробітну плату найманого працівника та самозайнятого. Для того, щоб індивідуум відкрив власне підприємство, його дохід від самозайнятості повинен перевищувати його стабільний прибуток як найманого працівника. Перевищення повинно становити величину, яка компенсує несталість прибутку та ризикованість діяльності.

Для нашого аналізу ми використовуємо порівняння «чистої» середньомісячної заробітної плати працівників (робітників і службовців) Дніпропетровської області. Цей показник не враховує заробітні плати найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у громадян – підприємців.

Четвертий фактор ми обчислюємо самостійно, виходячи з первинних даних середньої заробітної платні працівників (робітників і службовців) та середньомісячної заробітної платні на малих підприємствах Дніпропетровської області. Результати наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Розрахунок різниці між заробітною платою на малих підприємствах та середньою заробітною платою працівників у Дніпропетровській області, грн.

* - дані наведено без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у громадян - підприємців.

З огляду на дані таблиці 3.1 видно, що різниця заробітних платах працівників та заробітних плат на малих підприємствах збільшується з року в рік. У 2005 році Середньомісячна заробітна плата на малих підприємствах Дніпропетровської області була вдвічі меншою, ніж на великих та середніх підприємствах.

Для розглянутих даних будемо припускати, що вони однорідні.

Таким чином, визначимо ступінь впливу на кількість малих підприємств у Дніпропетровській області чотирьох факторів: темпи зростання ВВП України, доходи населення Дніпропетровської області, рівень зареєстрованого безробіття та різниця між середньою заробітною платою на малих підприємствах та середньою заробітної платою працівників.

3.2 Побудова регресійної моделі для визначення ступеня впливу факторів на кількість малих підприємств Дніпропетровської області

У таблиці 3.2 приведемо вихідні дані динаміки кількості малих підприємств Дніпропетровської області та обрані пояснюючі фактори цього показника.

Таблиця 3.2 – Пояснюючі фактори впливу на кількість малих підприємств Дніпропетровської області.

Для наглядного аналізу даних приведемо значення факторів та результуючого показника на рисунках 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 та 3.5.

Характеристики

Список файлов ВКР