174801 (596021), страница 14

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 14)

. Коефіцієнт

- статистики Фішера, визначений за формулою (2.12):

. Коефіцієнт Дарбіна – Ватсона визначений за формулою (2.18):

.

3.3 Результати аналізу параметрів регресійної моделі

Для аналізу взяті 11 періодів. Через такий незначний обсяг вибірки у моделі може бути слабка репрезентативність оцінок. Наявність мультиколінеарності негативно впливає на статистичні властивості моделі, тобто на - статистику Фішера, яка характеризує значимість відмінності коефіцієнтів регресії від нуля, та на значення самих коефіцієнтів.

Проаналізуємо першу модель .

ЇЇ значення - статистики Фішера:

та значимість цього критерію «значимість -

» = 0,00004. Тобто, в моделі усі коефіцієнти значущо відрізняються від нуля.

Коефіцієнт детермінації першої моделі . Вважаємо, що такий гарний результат отримано завдяки математичним розрахункам. Свій вклад у недостовірність моделі роблять обмеженість періодів аналізу даних, наявність суттєвого зв’язку між змінними та невизначеність присутності автокореляції динамічних рядів, що аналізуються, оскільки коефіцієнт Дарбіна – Ватсона становить

і знаходиться в межах від 0 до 2.

З урахуванням означених припущень можна проаналізувати коефіцієнти першої моделі.

- темпи зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах (%) мають додатний вплив на кількість малих підприємств, як і очікувалось. Зміст коефіцієнту

наступний: зі збільшенням темпів зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах на 1% кількість малих підприємств у Дніпропетровській області збільшиться на 255 одиниць. Ми вважаємо, що

масштаби впливу у моделі виявлені правильно, оскільки ВВП – узагальнюючий показник та має великий вплив на усі процеси у державі.

- Доходи населення Дніпропетровської області (млн. грн. ) мають також додатний вплив на кількість малих підприємств в області. Зі збільшенням доходів на 10 млн. грн. кількість малих підприємств зросте на 7 одиниць.

- рівень зареєстрованого безробіття населення на кінець року (%) також має додатний вплив на кількість малих підприємств. Збільшення показника на 1% приведе до збільшення кількості малих підприємств на 6237 одиниць.

Важливо розглянути сталий коефіцієнт моделі . Він характеризує сукупну дію неврахованих у моделі інших факторів. З огляду на від’ємний напрямок його впливу на результуючий показник можна зробити висновок, що невраховані фактори впливають на кількість малих підприємств у напрямі зменшення.

Вважаємо, що до неврахованих факторів, які містяться у константі , можна віднести нестабільну політичну ситуацію та велику кількість неформальних платежів малих підприємств до різних державних інстанцій.

Наглядно співвідношення вихідних та розрахункових даних за першою моделлю кількості малих підприємств у Дніпропетровській області наведено на рисунку 3.6.

Рисунок 3.6 – Існуючі та розрахункові дані кількості малих підприємств у Дніпропетровській області за першою моделлю, одиниць.

За даними рисунку 3.6 видно, що перша модель дозволяє розрахувати дані, близькі до вихідних, що підтверджує високий коефіцієнт детермінації: .

Друга модель враховує, як і перша, темпи зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах (%) та відхилення середньомісячної заробітної плати малих підприємств від середньомісячної заробітної плати працівників у Дніпропетровській області (грн.).

Вона має вигляд: .

Коефіцієнт - статистики Фішера:

значимий (показник значущості - 0,000032), що говорить про суттєвість впливу коефіцієнтів регресії на результуючий показник.

Коефіцієнт детермінації другої моделі, як і для першої, дуже високий. . На відміну від першої моделі, в другій не має автокореляції: коефіцієнт Дарбіна – Ватсона:

, що майже дорівнює 2. Також для факторів другої моделі

та

значення

говорить про відсутність мультиколінеарності.

Через кращі статистичні характеристики другої моделі, вважаємо її коефіцієнти при пояснюючих змінних більш достовірними. З урахуванням цього можна проаналізувати коефіцієнти другої моделі.

- темпи зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах (%), як і в першій моделі, мають додатний вплив на кількість малих підприємств, як і очікувалось. Зміст коефіцієнту

наступний: зі збільшенням темпів зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах на 1% кількість малих підприємств у Дніпропетровській області збільшиться на 147 одиниць.

- відхилення середньомісячної заробітної плати малих підприємств та середньомісячної заробітної плати працівників у Дніпропетровській області (грн.) за логікою має від’ємний вплив на результуючий показник. Це підтверджується відповідним коефіцієнтом моделі.

. Зі збільшенням різниці у заробітних платах між само зайнятими та найманими працівниками на 1 грн. кількість малих підприємств у Дніпропетровській області зменшиться на 14 одиниць.

Масштаби впливу ми вважаємо прийнятними. Варіація заробітної плати в 1 грн. є несуттєвою для цього показника.

Постійний коефіцієнт другої моделі, як і першої, містить від’ємні впливи неврахованих факторів на кількість малих підприємств Дніпропетровської області. .

Наглядно співвідношення вихідних та розрахункових даних за другою моделлю кількості малих підприємств у Дніпропетровській області наведено на рисунку 3.7.

Рисунок 3.7 - Існуючі та розрахункові дані кількості малих підприємств у Дніпропетровській області за другою моделлю, одиниць.

З огляду на обидві моделі робимо висновок, що через низку незадовільних параметрів, які полягають в обмеженій сукупності аналізу, наявності мультиколінеарності та присутності автокореляції ознак у першій моделі, вони не можуть достовірно описувати досліджуваний процес. Але на макрорівні дуже складно з кількісних ознак обрати ті, що будуть найліпшими та не будуть містити мільтиколінеарності, тобто не будуть впливати один на одного.

Додатними ознаками побудованих моделей є висока значимість коефіцієнту - статистики Фішера та коефіцієнтів самої регресії. Тому з певними припущеннями ми говоримо, що побудовані моделі описують вплив обраних факторів на кількість малих підприємств у Дніпропетровській області.

Для управління на державному рівні можна надати наступні поради щодо проведення політики підтримки малого бізнесу у наступних напрямках:

Поліпшувати середовище існування та розвитку малих підприємств;

Це призведе до того, що різниця між середньомісячними заробітними платами на малих підприємствах і значеннями цього показника по області для працівників, робітників та службовців буде скорочуватись. За результатами другої моделі встановлюємо, що зменшення означеної різниці у заробітних платах на 1 грн. збереже на ринку у дієвому стані протягом року приблизно 14 малих підприємств. Зі зменшенням різниці на 100 грн. без урахування впливу інших факторів 1486 малих підприємств не закриються протягом року.

Вважаємо, що вплив держави саме на цей показник є найлегшим.

Сприяти зменшенню рівня безробіття у Дніпропетровській області;

На відміну від результатів роботи Вавріщука В., в якій виявилась відсутність впливу рівня безробіття на кількість суб’єктів малого бізнесу в масштабах України, в Дніпропетровській області за результатами першої моделі ми отримали протилежний результат. Рівень зареєстрованого безробіття суттєво і прямопропорційно впливає на кількість малих підприємств.

Зі збільшенням рівня зареєстрованого безробіття в області на 1% кількість малих підприємств без урахування впливу інших факторів збільшиться на 6237 одиниць. Ці дані говорять про те, що при проведенні державної політики у напрямі реструктуризації державних підприємств або закриття деяких з них, що призведе до вивільнення працівників, економіка Дніпропетровської області перенесе ці зміни відносно легко. Через мобільність населення частка безробітних перейде до категорії власників малих підприємств.

Не розглядати показник доходів населення області як такий, що сильно впливає на кількість малих підприємств;

Для суттєвого впливу на кількість малих підприємств у Дніпропетровській області треба витратити великі кошти. За результатами першої моделі «вартість» 7 нових малих підприємств в області для держави буде міститись у створенні умов збільшення доходів населення не менше, ніж на 10 млн. грн.

При визначенні заходів щодо збільшення кількості малих підприємств у Дніпропетровській області враховувати вклад у цей показник ВВП країни.

Застосований в обох моделях темп зростання ВВП України показує відносно однакові розміри впливу на кількість малих підприємств Дніпропетровської області. Приріст показника на 1% в цілому по державі призводить до збільшення кількості суб’єктів малого бізнесу на 247 – 255 одиниць.

З урахуванням щорічного збільшення значення цього показника економіка області без урахування впливу інших факторів гарантовано отримує певну кількість малих підприємств.

Підводячи підсумки викладених порад щодо державного управління, можна стверджувати, що макроекономічний показник – темп зростання ВВП України, не потребує спеціального регулювання. Найбільший вплив на кількість малих підприємств в області має рівень безробіття. Вважаємо, що саме на ньому треба зосередити зусилля управління.

Інші два показники - різниця між середньомісячними заробітними платами на малих підприємствах і значеннями цього показника по області для працівників, робітників та службовців та особливо доходи населення Дніпропетровської області – в значно меншій мірі впливають на кількість малих підприємств області.

Темп зростання ВВП України та різниця між середньомісячними заробітними платами на малих підприємствах і значеннями цього показника по області для працівників області описані другою моделлю зі статистичними характеристиками, кращими від першої. Тому треба при прийнятті рішень на державному рівні враховувати, що ступені впливу цих показників на кількість малих підприємств є більш достовірними.

Характеристики

Список файлов ВКР