Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Пам'ятка включає озера Омут, Старуха і Судак, які розміщені на лівобережній частині заплави Десни, в районі впадіння р.Судость. Територія гідрологічної пам'ятки являє собою комплекс заплавних озер Десни та її притоки Судості з типовими заболоченими і справжньолучними ділянками, навколоводними і болотними орнітокомплексами.

Вища водна рослинність даної території розвинена досить добре і оточує озера, утворюючи смугу. Вона представлена ценозами прибережно-водних угруповань, які оточують озера вздовж північних та південно-східних берегів, та ценозами справжньої водної рослинності, які найбільшу площу займають у південній частині озер. Серед водної рослинності на озерах поширені ценози водяного горіха плаваючого (Trapa natans), латаття сніжнобілого (Nymphaea Candida), латаття білого (Nymphaea dbd) та глечиків жовтих (Nuphar httea). Прибережно-водна рослинність представлена формаціями з домінуванням осоки гострої (Саrех acuta) та лепешняку великого (Glyceria maxima). Гостроосокові угруповання поширені вздовж всієї берегової лінії озер у вигляді неперервних або розривчастих смуг. Серед видів гідрофільного різнотрав'я слід відзначити підмаренник болотний (Galium palustre), м'яту водяну (Mentha aquatica), частуху подорожникову (Alisma plantago-aquatica), вовче тіло болотне (Comarum palustre). Угруповання лепешняку великого пов'язані з мілководними ділянками з мулисто-піщаними донними відкладеннями. Серед асектаторів слід відзначити півники болотні (Iris pseudacorm), частуху подорожникову (Alisma plantago-aquatica), вех широколистий (Siian latifolium), лепеху звичайну (Acorns calamus).

Із видів, занесених до Червоної книги України, трапляються водяний горіх плаваючий (Trapa natans) і сальвінія плаваюча (Salvinia natans).

Із угруповань, занесених до Зеленої книга України, слід відзначити ценози водяного горіха плаваючого, латаття білого, латаття сніжно-білого, глечиків жовтих та плавуна щитолистого [30].

Наявність досить збережених ділянок рослинності визначає значну різноманітність тварин. З видів тварин, які занесені до Європейського Червоного списку, слід відзначити такі, як видра річкова (Lutra lutra), п'явка медична (Hirudo medicinalis), коромисло зелене (Aeshna viridis), плавунець широкий (Dytiscus latissimus). З видів тварин, які занесені до Червоної книга України, слід відзначити видру річкову, журавля сірого (Grus grus), кулика-сороку (Haematopus ostmlegus), дозорця-імператора (Апах imperator).

Гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Мурав'ївська" - це важливий гідрологічний об'єкт із групою рідкісних реліктових видів рослин та їх угруповань. Вона має флористичну та ценотичну цінність і є важливою для збереження типових заплавних комплексів водойм півночі Лівобережного Полісся.

Оболонський, ботанічний заказник загальнодержавного значення. Знаходиться у Коропському районі, біля с. Оболоння. Створений у 1996 р. для збереження типових заплавних лук р. Десни. Площа 400 га.

Заказник "Оболонський" - це ділянка заплави р. Десни, яка відрізняється великим флористичним і фітоценотичним різноманіттям. Вона являє собою рівнишгу територію з незначними гривами та вузькими зниженнями, тут є стариці та невеликі заплавні озера. Ґрунтовий склад заказника характеризується переважанням лучних груп грунтів, зокрема лучних та дерново-глейових супіщаних і піщаних, у зниженнях - лучно-болотних [30].

Переважають ділянки справжніх лук (до 80% площі), менш поширеними є остепнені та болотисті луки. Комплекси справжніх лук представлені ценозами костриці лучної (Festuca pratensis), китайка лучного (Alopecurus pratensis) та костриці червоної (Festuca rubra). Співдоміяантами є мітлиця велетенська (Agrostis gigantea), тонконіг лучний (Poa pratensis), щучник дернистий (Dechampsia caespitosa).

Серед видів лучного різнотрав'я на цій території звичайними є королиця звичайна (Leucanthemum vulgare), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris), дзвоники розлогі (Campanula patuld), горошок мишачий (Vicia cracca), живокіст лікарський (Symphytum officinale).

На території заказника невеликі площі займають угруповання s участю китника лучного, які є досить висопродуктивними і цінними в кормовому відношенні. Мало поширеними на цій території є і угруповання з домінуванням трясучки середньої (Briza media), пахучої трави звичайної (Anthoxanthum odoratum) і келерії Делявіня (Koeleria delavignei).

На заплавних озерах та їх прибережних смугах поширені ділянки прибережно-водної та водної рослинності з участю лепешняку великого, осоки гострої, латаття білого (Nymphaea alba), латаття сніжно-білого (Nymphaea Candida) і глечиків жовтих (Nuphar luted).

На території заказника "Оболонський" виявлено 6 видів судинних рослин, занесених до Червоної книги України, а саме: зозулинець болотний (Orchis palustris), зозулинець блощичний (О. coriophora), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis), пальчатокорінник м'ясочервоний (D. incarnata), водяний горіх плаваючий (Traра natans), сальвінія плаваюча (Salvinia natans).

Із угруповань, занесених до Зеленої книги України, слід відзначити ценози глечиків жовтих, латаття білого і лататгя сніжно-білого, водяного горіха плаваючого [12].

Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Оболонський" має наукову цінність для збереження генофонду лучних видів, практичну цінність як осередок високопродуктивних лучних ділянок та естетичну цінність як ділянка з гарноквітучих різнотравних угруповань.

4.3 Озера та болота особливої охорони Чернігівського району

Чернігівський район знаходиться у західній частині Чернігівської області, створений в 1923 році. Площа 2,5 тис. м². Населення 75,3 тис. чол., у т. ч. міського - 8,1 тис. Центр - м. Чернігів. Район лежить у межах Придніпровської низовини. Поверхня полого-хвиляста моренно-зандрова (східно-алювіальна) рівнина з лесовими островами, розчленована прохідними долинами. Абсолютна висота 108-140 м. Поклади торфу, буд. пісків, цегельно-черепичних глин. Є джерела мінеральних вод (с. Ладинка). Поширені заболочені ділянки. Район розташований у Чернігівському Поліссі. Чернігівський район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Основні ріки: Дніпро з частиною Київського водосховища (на західній межі району), його притока Десна з притоками Сновом, Замгласм, Білоусом, Смолянкою. Переважають дерново-слабопідзолисті, сірі лісові, лучні та болотні ґрунти. Площа лісів 53,3 тис. га (сосна, береза, вільха, дуб, осика), лісосмуг - 660 га. У заплавах річок подекуди збереглася лучна та болотна рослинність. Тер. р-ну зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС 1986 (15,5 тис. га сільсько-господарських угідь). В зоні періодичного контролю - 34 населені пункти. Площа сільськогосподарських угідь (тис. га) - 151,9, у т. ч. орні землі - 101,8, пасовища - 23,9, сіножаті - 25,3, багаторічні насадження - 0,9. Осушено 15,7 тис. га, зрошується 1,8 тис. га.

Таблиця 4.1. Перелік гідрологічних територій Природо-заповідного фонду Чернігівського району

№ п/п	Назва, реєстраційний номер	Площа, га (Площа охоронної зони, га)	Місце знаходження	Характеристика, рішення про оголошення	У віданні кого перебуває
1	Озеро "Глушець" 23/18-578	40	м Чернігів, лівий берег р. Десна	Старовинне мальовниче озеро на лівому березі р. Десни ОВК /пр/ 28.03.64 № 121	Чернігів. РБД Зеленбуду
2	Озеро Магістрацьке 23/19-578	63	м. Чернігів, лівий берег р.Десна	Старовинне мальовниче озеро на лівому березі р Десни, оточене листяним лісопарком. Вік насаджень понад 30 р. ОВК /пр/ 28.03.64 № 121	Чернігівського технологічного інституту
3.	"Анисівський" 21/7-578	132	с. Анисів	Еатрофний болотний масив з участю лепешняку великого, рогози широколистої, лепехи звичайної, осоки гострої, осоки омської та раду виліз болотного різнотрав'я, що має важливе водоохоронне значення. ОВК 24.12.79 №561	КСП ім.Герасимеика
4	"Білоуський" 21/8-578	273 (880)	с. Довжик, Мохнатий, Рудка	Осоково-злаковий болотний масне в заплаві р. Білоус, де в якості домінантів виступають осока гостра, лепешняк великий, рогіз широколистий та видами болотного різнотрав'я в якості асектаторів, що має водорегулююче значення. ОВК 24.12.79 №561		КСП"У країна", "Мохнатинське", "Воля"
5.	Ведильцівсь-кий 2І/9 - 578	251 (849)	сс.Пльохів, Ведильці, Кархівка	Евтрофний болотний масив з участю осоки гострої, осоки омської, лепешняку великого, рогозу широколистого, лепехи звичайної та ряду видів болотного різнотрав'я (вербозілля звичайне, плакун верболистий, вовче тіло болотне, живокіст лікарський), що має важливе водоохоронне значення ОВК 24.12.79 № 561		Пльохівскьої, Ведильцівскьої Кархівскьої с/рад
6.	"Видра" 21/10 -578	200 (800)	С. Дніпровське	Болото багатого живлення з участю евтрофних гідрофільних видів мас водоохоронне значення. Місце гніздування багатьох видів болотних і водоплавних птахів ОВК24.І2.79№561		Єоровиківської с/ради
7.	Вінниця 21/11 -578	9.3	Пакульське ліс-во кв. 36, 42	Низинне гостро-осокове, омсько-осокове болото з рядом видів болотного різнотрав'я- регулятор рівня грунтових вод. ОВК 27.123 84 № 454			Чернігівського держлісгоспу
8.	"Гало" 21/12	11,5	Чернігівське л-во кв. 39, 40, 44, 45	Низинне осокове болото - регулятор рівня ґрунтових вод. ОВК 27.12.84 № 454			Чернігівського держлісгоспу
9.	"Гатка-Земське" 21/13 - 578	161	смт. Олишівка	Система типових водорегулюючих евтрофних осокових боліт ОВК 24.12.79 №561			Олишівскьоі селиіщюі ради
10.	"Гмир"	136	Красилівське л-во кв 29,39,40, 46, 47,50,51,55	Низинне осокове сфагнове болото - регулятор водного режиму та рівня ґрунтових вод. ОВК 27.11.84 № 454			Чернігівського держлісгоспу
11.	"Жевелський" 21/15- 578	236 (824)	сс. Жеведь, Смолин	Болотний евтрофний масив, що мас велике водоохоронне значення. ОВК 24.12.79 №561			Жеведської, Смолинської с/рад
12.	"Звіринець" 21/16 - 578	155 (735)	с.Дніпровське	Цінний болотний осоково-злаковий комплекс водоохоронного і водорегулюючого значення. ОВК 74.11.79 № 561			Воровиківскьоі с/ради
13.	"Іванівський" 21/17- 578	102 (648)	С. Іванівка	Евтрофне болото з переважанням гідрофільних осок, лепешняку великого, лепехи звичайної та видами болотного різнотрав`я, має водоохоронне значення. ОВК 24.12.79 № 561			Іванівскьої с'ради
14.	Болото "Колод-ливе" 21/18 - 578	13,3	Чернігівське ліс-во, кв. 123, 124	Низинне очеретяне болото в чаплаві р Десни - регулятор водного режиму. ОВК. 27.12.84 р. № 454			Чернігівського держлісгоспу
15.	"'Ладинський" 21/19 - 578	200 (800)	с. Ладинка	Типовий евтрофний болотний масив з соковими, частково злаковими угрупованнями та рядом гідрофільних видів (вербозілля звичайне, лепеха звичайна, живокіст лікарський, очеретянка звичайна має водоохоронне значення ОВК 27.12.79 № 561			Латинської с/ра;!и
16.	"Ліпське 21/20- 578	327 (923)	смт. Олишівка	Евтрофний осоково-злаковий масив з типовими широкоареальними видами болотного різнотрав'я, який є регулятором водного режиму ОВК 24.12.1979р. № 561			Олишівської с/ради
17.	"Мохнати-нське" 21/21 -578	136 (704)	сс. Довжик. Мохнатих	Типове евтрофне болото з типовими широкоареальними видами лучно-болотного різнотрав'я в заплаві р. Свишень, яке є регулятором рівня ґрунтових вод ОВК 24.12.79 № 561			МохнатинськоїДовжицької с/рад
18.	Наливайківі-щина" 21/22- 578	29	Олишівське ліс-во, кв.78	Ептрофїіе низинне осокове болото (з ценозами осоки гострої та осоки омської) та видів лучно-болотного різнотрав'я, яке мас зодорегулююче значення. ОВК 27.12. 84 № 454			Чернігівського держлісгоспу
19.	"'Петрове" 21/23-578	8	Березнянське ліс-во кв.46	Осокове евтрофне болото, яке є регулятором водного режиму прилеглих територій. ОВК 27.12.84 № 454			Чернігівського держлісгоспу
20.	"Провалля" 21/24- 578	50 (904)	с. Боромики	Болотний еа трефний масив з цеіюзами очерету звичайного лепешняку великого та рядом видів лучно-болотмого різнотрав'я, який має водоохоронне значення. Рішення облради 21.03.95 р.			Бориківської с/ради
21.	"Рудківський" 21/25 - 578	62 (578)	с. Рудка	Типовий болотний масив евтрофмого типу живлення, який мас водорегулююче і водоохоронне значення. ОВК 24.12.79 № 561		Рудківскьої с/ради
22.	"Струга" 21/26-578	44 (526)	сс. Рудка, Мохнатий	Типове евтрофне болото у верхів'ї р. Струги водорегулюючого значення. ОВК 24.12.79 № 561		Рудківскьої, Мохнатинської с/рад
23.	"Халявинсь-кий" 21/28-578	126 (684)	с.Халявин	Ділянки евтрофного трав'яного болота з участю осоки готрої, очерету звичайного, лепешняку великого в заплаві р Стрижень, які мають велике водоохоронне та водорегулююче значення ОВК24.12.79№ 561		Халявинської с/ради
24.	"Черписький" 21/29- 578	57 (563)	с.Черниш	Типовий евтрофкий болотний тт|)иролний комплекс водорегулюючого і водоохоронного значення. ОВК 24 !2.79№ 561		Чернігівської с.р., СГТОВ ім. Шевченка

Висновки

1. Залежно від умов утворення та розташування виділяються наступні типи боліт: верхові, низовинні, проміжні та приморські.

2. Геологічна діяльність боліт зводиться здебільшого до утворення торфів. Торф – це органогенна (фітогенна) гірська порода, яка складається із рештків рослинних організмів, що повністю розклалися в болотах за відсутності кисню. Залежно від рослинного складу розрізняютьдеревний, трав’яний та моховий види торфів. Залягає торф у вигляді лінзо- та пластоподібних тіл потужністю до 20 м і більше. Окрім органогенних утворень, в болотах відбувається також формування хемогенних відкладів. Теригенні відклади найбільше поширені в озерах проточного типу. Це, здебільшого, дельтові озера та значні за розмірами водоймища, де велика роль належить абразії.

3. З озерами пов’язане формування таких своєрідних корисних копалин, як кухонна та калійна солі, залізні, марганцеві руди та боксити, а також органогенних корисних копалин (сапропель, сапрокол, бітумінозні сланці та діатоміт). З діяльністю боліт пов`язані процеси утворення торфу і кам’яного вугілля. Все це свідчить про велике народногосподарське значення озер та боліт і необхідність вивчення закономірностей їх розвитку та формування.

4. Територія Чернігівщини характеризується значною кількістю та різноманітністю боліт, а саме поширені заплавні та притерасні, лісові евтрофні, сфагнові, мезотроні та оліготрофні. На території Чернігівського району нараховується 24 гідрологічні об`єкти особливої охорони.

Список використаних джерел

1. Александрова В.Д Изучение смен растительного покрова // Полевая геоботаника. - М.-Л.: Наука. - 1964. - Т. 3. - С. 300-447.

2. Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань. - К.: Либідь, 2004. – 408 с.

3. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища. – Суми, 2002. – 284 с.

4. Брадіс Є.М., Бачуріна Г.Ф. Болота УРСР. - К: Наук, думка, 1969. - 242 с

5. Вищі спорові судинні рослини Чернігівщини. / За ред. Ю.О.Карпенка. – Чернігів, 2005. – 86 с.

6. Гейнріх Д., Гергт М. Екологія. – К.: Знання-Прес, 2001. – 287 с.

7. Григора И.М. Происхождение и динамика лесных болот Украинского Полесья: Автореф. дис... д-ра биол. наук. - Киев, 1988. - 44 с.

8. Григора І.М., Соломаха В.А. Лісові болота Українського Полісся (походження, динаміка, класифікація рослинності). - К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 415 с.

9. Григора І.М., Соломаха В.А. Рослинність України (еколого-ценотичний, флористичний та географічний нарис). – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 452 с.

10. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч.посібник. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. – 309 с.

11. Державний кадастр рослинного світу України: принципи підготовки та ведення в Чернігівській області. Навчально-методичний посібник для ведення державного кадастру рослинного світу в Чернігівській області. // Під заг. ред. к.б.н., доц.. Карпенко Ю.О. – Чернігів, 2003. – 168 с.

12. Дивосвіт природи Чернігівщини: навчальний посібник для вчителів. / За ред Ю.О.Карпенка. - Чернігів, 2001. – 186 с.

13. Загальна гідрологія. /За ред. С.М. Лисогора. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 264 с.

14. Збереження і невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи. / За ред. Ю.Р.Шелег-Сосонко. – К.: Хімужест, 2003. – 248 с.

15. Зелені скарби Чернігівщини. Колектив авторів. – Чернігів, 2004. - 84 с.

16. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч.посібник. – суми: ВТД "Університетська книга", 2003. – 416 с.

17. Кокин К.А. Экология высших водных растейний. – М.: Изд-во МГУ, 1982.

18. Лаптев О.О. Екологія рослин з основами біоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 144 с.

19. Левина Ф.Я. Болота Черноговского Полесья. // Бот. журнал СССР, ХХІІ, 1937. - № 1.

20. Макрофиты – индикаторы изменений природной среды./ Дублена Д.В., Гейне С., Гроудова З. И др.. – К.: Наукова думка, 1993. – 435 с.

21. Мулярчук С.О. Рослинність Чернігівщини. – К.: Вища школа, 1970. – 132 с.

22. Мусієнко М.М., Ольгович О.П. Методи дослідження вищих водних рослин. Навч.посібник до лабораторних занять з фізіології водних рослин. – К.: Фітосоціоцентр, 2005.

23. Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія. Охорона природи: Словник-довідник. – К.: Т-во Знання, КОО, 2002. – 550 с.

24. Общая геология. / Под ред. В.Е.Хаина. – М.: МГУ, 1988. – 448 с.

25. Парчук Г.В. Проблема дифтрофирования водоемов. // Гидробиологический журнал. – 1994. - № 3. – С. 30.

26. Природоресурсове право України: Навч.посібник / За ред. І.І.Каракаша. – К.: Істина, 2005. – 376 с.

27. Романенко В.Д. Основи гідроекології: Підручник. – К.: Обереги, 2001. – 728 с.

28. Рослинність УРСР. Болота. - К.: Наук думка_: 1969. - 243 с.

29. Рычин Ю.В. Флора гигрофитов. – М.: Сов. наука, 1948.

30. Семенихіна К.А. Водна рослинність р. Десни та водойми її заплави в межах УРСР // Укр. бот. журнал. – 1982. - № 2. – С. 39.

31. Семенихіна К.А. Нові місцезнаходження рідкісних видів в заплавних водоймах річки Десни // Укр. бот. журнал. – 1979. - № 3. – С. 36.

32. Соломаха В.А. Синтаксономія рослинності України // Укр. фітоцен. зб.-К., 1996.-Сер. А, вип. 4(5).-120 с.

33. Управління водно-болотними угіддями міжнародного значення. / За ред. В.А.Костушин. – К.: Національний екологічний центр України, 2005. – 194 с.

34. Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона. / Під заг. ред. Т.Л.Андрієнко. – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – 316 с.

35. Чорна Г.А. Рослини наших водойм (Атлас-довідник). – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 134 с.

36. Чорна Г.А. Флора водойм і боліт Лісостепу України. Судинні рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – 184 с.

37. Шеляг-Сосонко Ю.Р, Осычнюк В.В., Андриенко Т.Л. География растительного покрова Украины. - Киев: Наук, думка, 1982. - 285 с.

Додаток

Карта Чернігівського району

Характеристики

Список файлов ВКР