160769 (595120), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

Банки вбачають у застосуванні лізингової схеми фінансування не стільки можливості розширення спектра надання послуг, скільки вихід із нинішньої ситуації з кредитуванням. Вихід цей – у поступовому нарощуванні обсягів лізингових операцій, які витісняють менш надійно забезпечені, а тому більш ризиковані інвестиційні кредити. В першу чергу, банками передбачається використання фінансового лізингу.

Таким чином, необхідно всіляко, бажано на державному рівні, підтримувати розвиток інституту лізингу, вчасно вирішувати проблеми, що виникають на шляху його впровадження.

Останнім часом структури різних рівнів, які зацікавлені в його поширенні сприяють його становленню і продовжують створювати необхідні для цього передумови.

Можна виокремити наступні передумови, які вже реально існують, а також ряд необхідних, без яких формування сфери розвитку лізингу є неможливим.

Історичні:

• наявність традицій орендного підприємництва;

• можливість використання досвіду орендних відносин в період економічних реформ.

Економічні:

• необхідність розвитку ринкових відносин, в тому числі, через формування ефективних елементів ринкової інфраструктури;

• об’єктивна потреба в нових формах і джерелах кредитування та інвестування;

• зміни ситуації у збутовій політиці продукції;

• потреба в більш раціональному розміщенні і використанні основних засобів виробництва;

• структурні зміни в сфері матеріального виробництва і послуг юридичним особам;

• наявність зацікавленості зарубіжних лізингових компаній до розширення зв’язків зі споживачами в Україні;

• можливість виходу українських товаровиробників з допомогою лізингу на ринки інших країн.

Організаційно-технічні:

• наявність досвіду зовнішньоторгових орендних операцій;

• участь банківських установ в лізингових операціях;

• зацікавленість вітчизняних підприємців в фінансовій лізинговій діяльності;

• проведення процесу реструктуризації великих підприємств з елементами лізингу;

• вдосконалення процесу створення спеціалізованих лізингових компаній.

Науково-дослідні:

• відомість для спеціалістів лізингу як метода стимулювання розвитку виробничих сил;

• наявність зарубіжних наукових шкіл у сфері лізингу;

• зацікавленість в дослідженні проблем лізингу.

Соціальні:

• підвищення рівня життя через оновлення основних засобів;

• підвищення зайнятості через збільшення збуту продукції.

Правові:

• створення основ законодавства про лізинг;

• встановлення пільг по лізинговим операціям.

Суспільно-політичні: державна політика, що поширюється в області лізингу.

Підводячи підсумок, слід зазначити, що подальшому розвитку лізингу в Україні також сприятимуть:

• умови, що гарантують стійкий розвиток малого і середнього бізнесу (малий і середній бізнес є спроможним спожити більшу кількість лізингових послуг, оскільки, по-перше, він не має великих фінансових можливості й, по-друге, завдяки нечисленності персоналу, має більшу гнучкість для реагування на зміни кон’юнктури ринку);

• інтеграція банківського і промислового сектора економіки (зацікавленість банків у розвитку не тільки торгового, але і промислового капіталу; активний розвиток холдингової системи);

• вільна конкуренція, при якій виробники змушені шукати нові засоби збуту виробленої дорогої продукції, щоб вижити на ринку.

Звичайно, інвестиційні лізингові проекти є вкрай складними. Вони передбачають розробку спеціальних схем фінансування, забезпечення, надання гарантій, участі банків, страхових компаній. Водночас, висока результативність лізингових операцій у багатьох країнах світу не може не підтвердитися і на українському ринку, якщо його, судячи із заяв уряду, мають намір інтегрувати у світовий ринок.

На сьогоднішній день можна стверджувати, що тема фінансового лізингу набуває актуальності. Пояснення просте – як вигідний інструмент інвестиційної політики лізинг має велике значення для розвитку виробництва у період занепаду. Під час економічних потрясінь, значному безробітті, невеликій купівельній спроможності цей вид діяльності, завдяки своїй особливій економічній природі, є здатним зробити великий вклад у піднесення i розвиток національної економіки, а на міжнародному рівні – створити i закріпити нові зв’язки з іноземними інвесторами. Існує дeкiлькa причин, що обумовлюють швидке i широке розповсюдження лізингу в діловій практиці: це i значні переваги, котрі мають учасники господарчого o6iгy, i заохочення з боку держави, яка розглядає лізинг як ефективний зaciб стимулювання науково-технічного прогресу, i розвитку національної економіки.

На сьогоднішній день для багатьох підприємств, які вирішують проблему вибору джерела фінансування, саме фінансовий лізинг є найбільш ефективним механізмом залучення капіталу. Biн, до речі, може розглядатися як альтернатива довгостроковому кредиту. I при цьому немає потреби оформляти заставу як це робиться під час отримання кредиту у банку. Але, звичайно, вci ці операції не викликатимуть проблем лише за сприятливого податкового i правового середовища. Зважаючи на це, вітчизняні законотворці вирішили покращити умови для розвитку фінансового лізингу в державі, зокрема, у cферi оподаткування. Результатом цього стало прийняття нових нормативних документів – законів України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» i «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість» різних періодів (дат прийняття). Які будуть результати – покаже час. А доти спеціалісти вже зробили попередній аналіз нововведень у сфері оподаткування операцій фінансового лізингу i мають щодо цього певні висновки.

Зокрема, розглянувши старий i новий порядки оподаткування, можна відзначити, що у порівнянні із минулим у країні склалося більш сприятливе середовище для розвитку фінансового лізингу. Але при цьому лізингоодержувач за нових умов навряд чи відчує особливі зміни, за винятком, xiбa що, права по основних фондах, отриманих у лізинг: ПДВ відносити до податкового кредиту, а амортизацію нараховувати із чистої вартості об’єкта лізингу.

Лізинг дозволяє ефективно погоджувати інтереси виробників і споживачів, банків і лізингових компаній. Отже, незважаючи на цілий комплекс проблем, український лізинг розвивається, накопичує досвід, і готується внести свій внесок в активацію інвестиційної діяльності.

3.2 Напрям (розширення) лізингу на підприємствах України

Лізингові операції ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» являють собою чисто ринкові відносини між трьома сторонами:

1. підприємством, яке виготовляє обладнання;

2. орендодавцем (лізнговою компанією);

3. орендарем (підприємством, організацією), який отримує матеріальні

цінності протягом певного часу.

Механізм угоди полягає в тому, що орендар найчастіше сам знаходить підприємство, яке виготовляє необхідне йому обладнання, обговорює з ним сторону справи, укладає попередню угоду про постачання. Вони удвох з виробником звертаються до лізингової компанії з проханням підписати трьохсторонній контракт і профінансувати його. Під фінансуванням тут слід розуміти таке.

Лізингова компанія купує обладнання у виробника і передає його у користування споживачу в межах середньо чи довгострокового договору, причому право власності на обладнання залишається за лізинговою фірмою. Зрозуміло, що ця схема більш підходить для країн з розвинутою інфраструктурою фінансових операцій, де орендар має достатню інформацію про товаровиробників і може безпосередньо звернутися до будь-якого з них.

В наших умовах нерозвинутого ринку споживач матиме певні труднощі. Він може і не знати, де можна отримати обладнання. Тому з самого початку змушений буде звертатися до лізингової компанії з проханням визначити йому постачальника, а це вже консультація, додаткові витрати лізингової компанії, за що необхідно платити.

Однак переваги, які отримає орендар, вдавшись за допомогою до лізингової компанії, виправдають витрачені кошти.

Лізинг як форма своєрідного кредитування передбачає, з одного боку, передачу технічних засобів у виняткове користування орендарю, а з іншого, машини, обладнання і пристрої протягом всього періоду оренди залишаються власністю орендаря. Виходячи з цих умов орендар:

• повною мірою користується гарантією, виданою виробником машин і обладнання;

• має застрахувати за свій рахунок, але на користь орендодавця, отримані в оренду засоби від їх втрат, зруйнування та інших причин, які можуть призвести їх до непридатності;

• зобов’язаний забезпечити належне зберігання орендованих засобів протягом всього періоду оренди;

• не має права робити будь-які зміни у конструкції орендованих засобів без письмової згоди орендодавця, після отримання якої зміни здійснюються за рахунок орендаря, а орендовані засоби (в частині конструктивних змін) після закінчення терміну дії лізингової угоди стають власністю орендодавця;

• зобов’язаний не змінювати місця знаходження отриманих в оренду технічних засобів без згоди орендодавця. Сплачувати всі податки і нести інші витрати, пов’язані з використанням цих засобів;

• не може без письмового дозволу орендодавця знайомити інших осіб з конструкцією і технічними характеристиками орендованих засобів чи передавати цим особам право по договору оренди.

У свою чергу орендодавець зобов’язується поставити орендарю працездатні технічні засоби. Місце поставки технічних засобів призначається, як правило, орендарем, який зобов’язаний відшкодувати орендодавцю всі витрати, пов’язані з транспортуванням, монтажем, запуском в експлуатацію і виконанням інших зобов’язань, що виникають у зв’язку з постачанням і наступним переміщенням цих коштів.

Така форма взаємовідносин передбачає також попереднє обмовлення пріоритетного права орендаря на придбання орендованих ним технічних засобів, тоді як при класичній оренді після закінчення терміну оренди ці засоби мають бути передані орендодавцю. Таке обумовлене в договорі право змушує орендаря зі свого боку раціонально і ефективно експлуатувати надані йому технічні засоби.

Однак слід зазначити, що права та обв’язки сторін, які випливають з умов контракту на оренду, не є чимось суворо зафіксованим і можуть змінюватися залежно від законодавства тієї чи іншої країни і певних особливостей конкретного ринку. Навіть в одній країні загальні умови контрактів різних лізингових фірм на оренду аналогічного обладнання можуть відрізнятися, оскільки кожний контракт індивідуальний і опрацьований з урахуванням конкретних обставин і вимог заінтересованих сторін.

У процесі розвитку лізингових відносин виявився ряд переваг фінансування основних засобів виробництва у формі лізингу перед традиційним фінансуванням за рахунок довгострокового банківського кредиту. Переваги лізингових операцій відчувають всі учасники лізингу.

Для ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» лізинг відкриває перспективи:

1. створювати передумови для скорочення витрат на рекламу, аналіз ринку, пошук споживачів (коли між ними і лізинговою компанією встановлені і відпрацьовані постійно діючі зв’язки). Тут за виробника все це робить лізингова компанія, а він може сконцентрувати свої зусилля, в тому числі фінансові, на розв’язання виробничих задач по зниженню собівартості продукції;

2. в особі лізингової компанії виробник знаходить постійного оптового споживача, готового заплатити стовідсоткову вартість замовлення зразу;

3. з’являється можливість до списку потенційних користувачів обладнання тих споживачів, які через нестачу власних грошових коштів або у зв’язку з відсутністю можливості отримати необхідну суму в кредит, виявилося б поза межами його економічних інтересів, тобто позбавили б його потенційного прибутку;

4. отримується можливість перекласти на лізингову компанію незадоволення споживача, що викликано поламанням обладнання внаслідок невмілої експлуатації або поганого обслуговування.

Орендодавцю (лізинговій компанії) лізинг дає можливість:

1. розширити номенклатуру товарів, яку він пропонує на внутрішньому і зовнішньому ринках;

2. забезпечити продаж продукції і надання послуг, реалізація яких на інших умовах не вигідна або зовсім неможлива;

3. підвищувати економічну ефективність зданих в оренду машин, інших товарів багаторазового користування;

4. створювати і розширювати коло своїх перманентних контрагентів;

5. розвивати і зміцнювати ділові стосунки з кінцевими споживачами, уникаючи посередницьких фірм.

Лізинг для орендаря забезпечує отримання важливих для його діяльності таких переваг:

1. стовідсоткове кредитування, яке не вимагає негайного початку платежів. Контракт підписується на повну вартість майна. Орендні платежі є поточними і, як правило, починаються після постачання майна орендодавцем або пізніше;

2. набагато простіше отримати контракт по лізингу, ніж позику. Особливо це стосується дрібних і середніх підприємств;

3. можливість через оренду сучасних і високопродуктивних технічних засобів не тільки оперативно реконструювати виробництво, а й направляти зекономлені кошти на інші потреби;

4. ризик старіння обладнання повністю лягає на орендодавця. Орендар має можливість постійно оновлювати свій парк обладнання через підписання з лізинговою компанією нового контракту, але вже на більш прогресивне обладнання;

5. при підписанні контрактів з лізинговою компанією орендар може розрахувати надходження своїх доходів і виробити з нею відповідну для нього схему фінансування;

6. дозволяє орендувати найновіше і дороге обладнання без значного нагромадження капіталу для придбання такого обладнання;

7. з’являється можливість використовувати набагато більше виробничих потужностей, ніж при купівлі технічних засобів. Тимчасово вивільнені завдяки лізингу грошові кошти орендар може витратити на будь-які виробничі потреби;

8. в орендаря з’являється можливість економії по статті «Амортизація»;

9. якщо орендарем є акціонерне товариство, то зростає його ліквідність, що сприяє підвищенню курсу його акцій на біржі;

10. можливість отримання пільг при оподаткуванні залежить від виду лізингу.

Лізинг передбачає також і різноманітні специфічні переваги. Так, наприклад, фінансування процесу формування основних засобів виробництва через лізинг не обмежує можливості підприємства у додаткових закупках матеріалів і сировини, необхідних для розширення виробництва.

Перехід нашої економіки до ринку, безумовно, дає сильний імпульс лізинговим операціям у внутрішньому обсязі і в зовнішньоекономічних зв’язках. Як і розвиток кредитної системи, лізинг містить у собі великий потенціал розкріпачення підприємництва, раціонального використання товарних і фінансових ресурсів, раціонального використання товарних і фінансових ресурсів, великої гнучкості у відносинах між не виробниками і споживачами. Тим самим лізинг і сам може зробити перші кроки до ринку, в тому числі і до ринку зовнішнього. Світовий досвід вже довів його життєздатність.

З 2004 р. Україна визнана міжнародною спільнотою як держава з ринковою економікою, що сприяло розвитку фінансово-кредитних відносин і, зокрема, міжнародного лізингу. Лізинг дає нові можливості використання досягнень НТП і є новішою формою матеріально-технічного забезпечення суб'єктів господарювання. Лізинг забезпечує доступ до передової техніки і найкращих світових технологій не лише в періоди економічного зростання у різних країнах, а й, що є дуже важливим для нашої держави, в умовах уповільнення темпів зростання [1; 2].

Технологічно міжнародні лізингові операції реалізуються за допомогою договорів, що укладаються: українською лізинговою компанією безпосередньо із зарубіжним орендарем; українською лізинговою компанією з іноземним користувачем через дочірню компанію за кордоном; українською лізинговою компанією з іноземним орендарем через зарубіжну лізингову компанію за комісійну винагороду або участь у прибутках; українським орендарем безпосередньо з іноземним постачальником або із зарубіжною лізинговою компанією через українську лізингову компанію.

Характеристики

Список файлов ВКР