148429 (594498), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

хв

Такт лінії визначається аналогічно такту поста:

де р_л – кількість робітників на лінії:

де р_n – кількість робітників, які одночасно працюють на посту (значення вибираємо з додатка 5 [1]);

X_n – кількість постів лінії, для ліній ТО-1 X_n = 2…3 пости, для ліній ТО-2 X_n = 3…5 постів

t_n – час переміщення автомобіля з поста на пост:

де L_a – габаритна довжина автомобіля, м;

а – відстань між автомобілями на постах, м;

V_к – швидкість переміщення автомобіля конвеєром, м/хв.

Величина V_к =8…12 м/хв.

Величина а = 1,2 м для автомобілів І категорії, 1,5 м – для ІІ та ІІІ категорії, та 2,0 м для IV категорії. В нашому випадку, а = 1,5 м.

В результаті розрахунків отримаємо:

хв.

Кількість постів лінії ТО-2 приймаємо 4, кількість виконавців на посту лінії – по 4 робітники на посту.

Таким чином, чоловік.

хв.

Кількість постів лінії ТО-1 приймаємо 3, кількість виконавців на посту лінії – по 3 робітники на посту.

Таким чином, чоловік.

хв.

1.3.7 Кількість універсальних постів ТО, ПР, загального Д-1 та поглибленого Д-2 діагностування, робіт розраховуємо за формулою

де Т_р – річний об’єм робіт (див. табл. 1.6), люд-год;

k_n – коефіцієнт нерівномірності завантаження постів, приймаємо відповідно до додатка 6 [1];

Д_р – кількість робочих днів за рік (приймаємо у відповідності до завдання на КР);

n – кількість змін роботи на добу (див. дод. 3, [1]);

t_зм – тривалість зміни, (див. дод. 3, [1]), год;

р_n – кількість одночасно працюючих на одному посту, (приймаємо значення не більші ніж наведено в дод. 4, [1], чол.;

k_вик – коефіцієнт використання робочого часу поста, приймаємо відповідно до дод. 7, [1].

При визначенні кількості робочих постів загального діагностування (Д-1) підсумовуємо трудомісткості загально-діагностичних робіт ТО-1 і поточного ремонту, а для поглибленого діагностування (Д-2) – трудомісткості робіт поглибленого діагностування при ТО-2 і таких же робіт ПР. Якщо через малу трудомісткість не можна спроектувати окремі пости Д-1 та Д-2, то ці трудомісткості додаємо і розраховуємо суміщений пост діагностування Д-1+Д-2.

При розрахунках кількості постів ТО-1 та ТО-2 з обсягу сумарної трудомісткості їх робіт необхідно обов’язково вирахувати трудомісткість відповідних діагностичних робіт.

Розрахунок постів проводимо змінюючи у доступних межах число виконавців робіт до отримання цілого числа постів в границях ±10%.

У разі неможливості отримати хоча б один робочий пост, споріднені роботи можна об’єднувати і проектувати суміщені пости.

Для розрахованих даних по трудомісткостях окремих видів робіт, кількість відповідних постів складе:

• пости діагностування Д-1 (при k_n = 1,09; р_n = 2; k_вик =0,9):

• пости діагностування Д-2 (при k_n = 1,09; р_n = 2; k_вик =0,9):

• пости технічного обслуговування ТО-1 (при k_n = 1,09; р_n = 2; k_вик =0,98):

Приймаємо 1 пост ТО-1.

• пости технічного обслуговування ТО-2 (при k_n = 1,09; р_n = 3; k_вик =0,98):

Приймаємо 1 пост ТО-2.

На основі отриманих даних, можна зробити висновок, що через малу трудомісткість деяких видів робіт, виникає необхідність проектувати суміщені пости за рахунок об’єднання трудомісткостей, а саме:

• пости діагностування Д-1 та Д-2:

Приймаємо 2 пости загального та поглибленого діагностування.

Таким чином, в результаті розрахунків ми отримали такі пости:

• пости технічного обслуговування ТО-1 – 1 пост;

• пости технічного обслуговування ТО-2 – 1 пост;

• суміщений пост діагностування Д-1 та Д-2 – 2 поста;

1.4 Розрахунок чисельності виробничого персоналу, допоміжних робітників, ІТП і службовців

Розрізняють технологічно необхідну (явочну) Р_т і штатну Р_ш кількість робітників. Кількість явочних робітників у зонах ТО і ПР визначаємо як добуток кількості робочих одного поста р_п, прийнятого при розрахунку постів, на кількість постів чи кількості виконавців однієї лінії на кількість ліній і на кількість змін роботи зони.

Наприклад, для зони ТО-1 будемо мати:

• зона ТО-1 (1 поста по 2 робітники на посту, 2 зміни роботи) 1·2·2 = 4 чоловік;

За результатами розрахунків складаємо табл. 1.11.

Таблиця 1.11. Результати розрахунку чисельності виробничого персоналу

Зони, відділення, дільниці	Річна трудомістк. робіт, люд-год	Річний фонд часу, год	Кількість робітників					Розподіл по змінах
			Явочних		Коеф. штатності	Штатних		1		2
			Розрахункова	Прийнята
1	2	3	4	5	6	7	8		9
Постові роботи
Пост діагностування Д1+Д2	3572,59	2070	1,72589	1,73	0,85	4	2		2
Пости ТО-1	6255,711	2070	3,02208	3,02	0,85	4	2		2
Пости ТО-2	9564,345	2070	4,62046	4,62	0,85	6	3		3

Чисельність допоміжних робітників приймаємо у співвідношенні, що вказане у додатку 10 [3]. Додатково слід передбачити для обслуговування очисних споруд по одному робітнику на кожні 75 м³/добу витрат оборотної води.

Нормативи витрат оборотної води приймаємо відповідно до [7] на один автомобіль, м³/добу:

• для легкових автомобілів 0,5;

• для автобусів 0,68;

Витрати оборотної води для заданого АТП складуть:

м³/добу.

Розподіл чисельності допоміжних робітників за видами робіт приймаємо у відповідності до додатку 11 [3].

Результати розрахунків зводимо в табл. 1.12.

В графі 1 таблиці 1.12 повторюються види робіт, що приведені в додатку 11, а також робітники по обслуговуванню очисних споруд.

Таблиця 1.12. Результати розрахунків кількості допоміжних робітників

Види допоміжних робіт	Співвідношення до загальної кількості, %	Розрахункова кількість робітників	Прийнята кількість робітників
1	2	3	4
Ремонт та обслуговування технологічного обладнання, оснастки та інструмента	20	4,1	5
Ремонт та обслуговування інженерного обладнання, сіток та комунікацій	15	3,075	4
Транспортні роботи	10	2,05	3
Приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей	15	3,075	4
Перегін рухомого складу	15	3,075	4
Прибирання виробничих приміщень	10	2,05	3
Прибирання території	10	2,05	3
Обслуговування компресорної установки	5	1,025	2
Обслуговування очисних споруд	-	2,812	3
Всього	100		31

1.5 Розрахунок та вибір основного технологічного обладнання

Пости зон ТО і ПР устатковуються канавами і підйомниками. При обслуговуванні і ремонті легкових автомобілів в зонах передбачається 20% канав від кількості усіх постів і 40% постів обладнуються підйомниками.

Кількість основного обладнання визначають за ступенями його використання. Якщо воно використовується протягом усієї зміни то його визначають за трудомісткістю, а якщо періодично – то по табелю обладнання або даних літературних джерел [1, 3, 4, 5, 11, 12].

Обладнання загального призначення (верстаки, інструмент) приймаємо в залежності від кількості робітників.

Кількість обладнання:

де Т_об – річна трудомісткість певного виду робіт, люд-год;

Д_р – кількість робочих днів на рік;

t_зм – тривалість роботи зміни, год;

n – число змін роботи (додаток 3);

Характеристики

Список файлов ВКР