147180 (594279), страница 4
Текст из файла (страница 4)
;
σкп =
;
σкг =
.
Нормальна напруга під підкладкою на поверхні шпали визначається по формулі
σш =
, (3.20)
д е
- площа підкладки, см2.
Напруги на поверхні баласту під нижньою постелю шпали визначається по формулі
σб =
, (3.21)
де
- ефективна опорна площа напівшпали з урахуванням їі вигину, см2;
Q - величина тиску на напівшпалу в підрейковому зрізі, кг;
Q =
, (З.22)
де l - відстань між вісями шпал, l= 50 см; РІІекв - еквівалентна одиночна вертикальна сила, до якої зведена дія колісних навантажень при визначенні величини тиску на шпалу, кг;
, (3.23)
де
- ординати лінії впливу для вертикальної поперечної сили в
розрахунковому зрізі, які розміщені під вісями, що навантажують рейку;
=
(cos кхi + sin кхi); (3.24)
;
σш =
;
σб =
.
Розраховані напруги в елементах верхньої будови колії не перевищують допустимих напруг, величини яких приведені у методичних вказівках до дипломного проектування № 3166. Виходячи з цього роблю висновок, що потужність верхньої будови колії відповідає тим навантаженням, які діють на залізничну колію в даних конкретних умовах експлуатації.
3.4 Розрахунок безстикової колії на стійкість
Умови стійкості безстикової колії проти викиду визначаються значенням критичних стискаючих сил в рейкових плітях. Величина критичної сили може бути підрахована за формулами К.Н. Міщенко, С.П. Першина або визначена за експериментальними даними (графіками або емпіричними формулами) Е.М. Бромберга.
3.4.1 Розрахунок за формулами проф.К.Н. Міщенко
Професор К.Н. Міщенко, застосувавши енергетичний метод, розробив теоретичні основи розрахунку стійкості безстикової колії з урахуванням реальних умов його роботи. Користуючись розробленою теорією розрахунку, він запропонував спрощені розрахункові формули. Стійкість безстикової колії в горизонтальній площині на прямій перевіряється по формулах
; (3.25),
. (3.26)
Стійкість безстикової колії в горизонтальній площині на кривій ділянці шляху перевіряється по формулах
; (3.27),
, (3.28)
де
поздовжня стискаюча критична сила, що діє в рейках, при якій можлива втрата стійкості колії, кг;
площа поперечного перетину однієї рейки, см 2 (додат.3
МВ № 3167);
момент інерції рейкошпальної решітки в горизонтальній площині, см 2; для практичних розрахунків можна приймати: при залізобетонних шпалах - 5І;
де І - момент інерції поперечного перетину рейки у горизонтальній площині (додат.3 МВ № 3167);
;
погонний опір поперечному переміщенню рейкошпальної решітки,
кг/см;
те ж, поздовжньому переміщенню, кг/см;
довжина хвилі викривлення колійної решітки при викиді, см;
найменший радіус кривої на ділянці укладання безстикової колії.
При епюрі шпал 1840 шт/км: P = 13 кг/см, q = 8,5 кг/см; при епюрі шпал 2000 шт/км: Р = 14 кг/см, q = 9,0 кг/см. таблицю 1.
Таблиця 3.1 - Розрахунок безстикової колії на міцність
|
|
|
|
| 20000 | 10221,79 | 256166,70 |
| 40000 | 7227,896 | 252088,17 |
| 60000 | 5901,55 | 247254,47 |
| 80000 | 5110,89 | 242081,89 |
| 100000 | 4571,32 | 236814,71 |
| 120000 | 4173,03 | 231600,77 |
| 140000 | 3863,47 | 226527,70 |
| 160000 | 3613,95 | 221644,94 |
| 180000 | 3407,26 | 216977, 20 |
| 200000 | 3232,41 | 212533,95 |
Максимальну температурну силу, що допускається, при цьому визначаю з урахуванням коефіцієнта запасу, рівного 1,2
. (3.29)
Рисунок 4 - Графічне визначення
і
по формулах К.Н. Міщенко
3.4.2 Розрахунок по формулі С.П. Першина
С.П. Першин запропонував метод розрахунку з урахуванням початкових нерівностей і змінної жорсткості рейкошпальної рами (по лінійному закону залежно від кута повороту рейок щодо шпал).
Він на підставі енергетичних умов рівноваги вивів формулу для визначення закритичної сили N3, що приводить до викиду колії у горизонтальній площині. В результаті ряду спрощень і багатоваріантних чисельних розрахунків формула набула наступного вигляду
; (3.30)
де
- параметри, що залежать від типу рейки і плану лінії;
- середній ухил початкової нерівності в плані, приймається рівним 2-3 (для прямих -
= 2%, для кривих -
= 2,5-3,0%);
коефіцієнт, залежний від опору Q баласта поперечному зсуву шпали, визначається по інтерполяційному графіку, приведеному на малюнку 3. При цьому слід враховувати, що опір зрушенню залізобетонної шпали упоперек осі шляху при нормальному профілі баластної призми Q =4,70 кН.
Рисунок 5 - Крива зміни коефіцієнта К1 залежно від опору баласту зсуву в ньому шпал
Як правило, рейкові батоги безстикового шляху укладають в шлях після стабілізації баластної призми, тому рекомендується приймати розрахункове значення К1 = 1,2-1,3 як для дерев'яних, так і для залізобетонних шпал.
K2 - коефіцієнт, залежний від епюри шпал, рівний 1,0 при епюрі шпал
1840 шт/км;
K3 - коефіцієнт, що враховує вплив опору повороту рейки по підкладках і шпалах, визначається за допомогою графіка, приведеного на малюнку 4.
Слід враховувати так званий "побутовий" рівень натягнення клемних болтів, рівний КБ 5 кГм або 50 Нм.
Рисунок 6 - Криві зміни коефіцієнта K3 залежно від затягування гайок клемних болтів
При розрахунку критичної сили по формулі С.П.
Першина значення максимальної граничної температурної сили визначаю з урахуванням коефіцієнта запасу
(3.31)
де К3 - коефіцієнт запасу рівний 1,5.
3.4.3 Розрахунок по емпіричній формулі Е.М. Бромберга
На підставі експериментальних досліджень, що виконуються під керівництвом Е.М. Бромберга одержана емпірична залежність допустимої граничної температурної сили для типових конструкцій безстикової колії з урахуванням плану лінії
(3.32)
де
критичне значення граничної сили, що допускається на прямій ділянці шляху;
коефіцієнт, що враховує тип рейки;
коефіцієнт, що враховує епюру шпал;
коефіцієнт, залежний від типу рейки і епюри шпал;
радіус кривизни вісі колійної решітки, м.
Відповідне допустиме підвищення температури рейкових плітей у порівнянні з температурою їх закріплення по умові забезпечення стійкості проти викиду визначається по формулі
(3.33)
де
температурний коефіцієнт лінійного розширення рейкової сталі,
рівний
;
площа поперечного перетину однієї рейки.
3.4.4 Розрахунок безстикової колії на міцність
Температурну напругу
(МПа), тобто напругу, яка виникає в рейковій пліті у зв'язку із зміною її довжини, що не відбулася, при зміні температури на величину
, відносно температури, при якій рейкова пліть була закріплена, визначаю по формулі
(3.34)
де
температурний коефіцієнт лінійного розширення рейкової сталі,
рівний 0,0000118
;
модуль пружності рейкової сталі, рівний 206000МПа
;
різниця між температурою рейки, при якій визначають напругу tр і температурою закріплення пліті на шпалах t3, °С.
Міцність рейкових плітей визначаю з умови, що сума напруг
, що виникають від дії рухомого складу (з урахуванням коефіцієнта неврахованих чинників - коефіцієнта запасу міцності), і напруг
, що з'являються в результаті зміни температури рейки, не перевищувала допустимої напруги, тобто
; (3.35)
;
; (3.36)
,
де
і
нормальні напруги в кромках відповідно головки і підошви рейки від вигину і кручіння його під навантаженням від коліс рухомого складу;
і
напруги в поперечному перетині рейки відповідно від дії стискаючих і розтягуючих температурних сил, що виникають при підвищенні і пониженні температури рейки у порівнянні з температурою при закріпленні;
коефіцієнт запасу міцності, рівний 1,3;
Напруги
визначаються для зимових умов експлуатації,
- для літніх умов. Найбільша допустима по умові міцності зміна температури рейкових плітей у порівнянні з її температурою закріплення у бік пониження (по умові міцності підошви рейки) дорівнює
(3.36)
Те саме у бік підвищення (по міцності головки рейки)
(3.37)
Розрахункові допустимі пониження
і підвищення
температури рейкового батога визначають з урахуванням умов
(3.38),
(3.39)















