147111 (594263), страница 7
Текст из файла (страница 7)
2) мати як підставу для надання повноважень офіційну письмову угоду, поміщену між Адміністрацією і визнаною організацією, яке, як мінімум, повинне включати елементи, викладені в доповненні 2 до резолюції А.739(18), або рівноцінні юридичні домовленості і може бути засновано на типовій угоді по уповноваженню визнаних організацій, що діють від імені Адміністрації (MSC/Circ.710 / MEPC/Circ.307);
3) давати інструкції, в яких детально викладаються дії, що запроваджуються у випадку, якщо виявиться, що судно непридатне до виходу в море без небезпеки для судна або людей, що знаходяться на його борту, або що воно представляє надмірну загрозу спричинення збитку морському середовищу;
4) надавати визнаній організації всі відповідні документи національного законодавства, які вводять в дію положення конвенцій або вказують, чи є стандарти Адміністрації в якому-небудь відношенні жорсткішими, ніж вимоги конвенцій;
5) вказувати, що визнана організація повинна вести облік, який забезпечить Адміністрацію даними, необхідними для надання допомозі в тлумаченні правил конвенцій.
Для забезпечення повного виконання своїх міжнародних зобов'язань при прийнятті цього типа домовленості держава прапора повинна встановити програму нагляду з ДОСтатніми ресурсами для постійного контролю визнаних організацій і зв'язку з ними шляхами:
1) збереження повноважень на проведення додаткових огляді з метою переконатися, що судна, плаваючі під його прапором, відповідають будь-яким національним вимогам, доповнюючи конвенції ІМО, наприклад стандартам охорони праці і здоров'я, чисельності екіпажа, робочого часу, вимогам, що стосуються знання мови, забезпечують спілкування на судні;
2) забезпечення персоналом, який має хороші знання норм і правил держави прапора і визнаних організацій і який здатний виконувати на місцях ефективний нагляд за визнаними організаціями.
Резолюція А.739(18) стала обов'язковою 1 січня 1996 року згідно правилу XI/1 Конвенції СОЛАС. Резолюція А.789(19) стала обов'язковою 1 липня 1998 року згідно правилу XI/1 Конвенції СОЛАС з поправками.
Визнані організації - класифікаційні суспільства можуть мати повноваження Держави прапора на схвалення типів, засвідчувати відповідність встановленим вимогам технічних засобів судноводіння і навігації, устаткування і оснащення, що забезпечує безпеку судноплавства, включаючи суднове рятувальне, пожежне, радіо і інше устаткування, оснащення і постачання і на проведення огляду, сертифікації по стандартах якості берегових організацій, пов'язаних з судноплавством, устаткування, постачання, матеріалів, продукції тих, що забезпечують безпеку судноплавства (рятувальне, протипожежне і інше).
Зокрема визнані організації - класифікаційні суспільства проводять огляд і сертифікацію судноплавних компаній на відповідність вимогам МКУБ, учбових закладів відповідно до конвенції ПДНВ 78.
Для контролю реєстрації визнаних організацій в державі прапора, ІМО щорік публікує циркулярний лист ІМО з інформацією про зареєстровані в ІМО класифікаційних суспільствах, “Information on authorizations given by Administrations to Recognized Organizations”, з вказівкою повноважень виданих державою для огляду і видачі сертифікатів. Наявність такого циркуляра обов'язкова в організаціях, яким доручено виробляти перевірку суден. Також бажано мати зразки документів, що видаються визнаними організаціями. Це дає можливість портовим властям, і іншим контролюючим органам, при заході судна, перевірити чи уповноважена вказана в суднових документах визнана організація (класифікаційне суспільство) видавати такі документи.
Роль класифікаційних суспільств в безпеці мореплавання дуже велика, але передача повноважень від держави прапора визнаній організації не означає передачу відповідальності. Відповідальність за виконання вимог нормативних документів, у будь-якому випадку несе держава прапора.
Найбільш значимі визнані організації - класифікаційні суспільства об'єдналися в Міжнародну Асоціацію Класифікаційних Суспільств - МАКС (IACS - International Association Classification Societies).
При створенні МКУБ широко застосовувалися вимоги стандартів серії ІСО - 9000.
У 1987 році ІСО розробила і видала серію стандартів ІСО 9000 (9000-9004) - "Управління якістю і забезпечення якості" (Quality Management and Quality Assurance). У морській індустрії стосовно судновласників, операторських компаній, суднових менеджерів, організацій морського сервісу зазвичай використовується стандарт ІСО 9002, до класифікаційних суспільств і суднобудівельних верфей - ІСО 9001.
3.2 Роль Класифікаційних суспільств у вживанні МКУБ
Правило 1, Глави XI СОЛАС 74 - "Надання повноважень визнаним організаціям" - говорить: "Визнані організації, яким Адміністрація доручає перевірки і огляди повинні відповідати вимогам «Керівництва про надання повноважень визнаним організаціям, що діють за дорученням Адміністрації»- (Рез.А.739(18)).
Визнана організація - Класифікаційне суспільство встановлює технічні вимоги, що забезпечують умови безпечного плавання морських суден, безпеку людського життя на море і надійне перевезення вантажів морем відповідно до Міжнародних конвенцій; розглядає і схвалює проектну документацію, що стосується споруди, переобладнання або ремонту морських суден, їх механізмів, пристроїв, виробів, постачання, матеріалів і устаткування; здійснює технічний нагляд за будівництвом суден і судами, що знаходяться в експлуатації, за контейнерами міжнародного повідомлення; контролює виконання технічних вимог конвенцій, що відносяться до морського суднобудування і мореплавання за дорученням країн, що підписали ці конвенції; привласнює клас морським судам по уповноваженню держави прапора; бере участь в експертизах і консультаціях у справах про аварії і аналізує аварійність флоту, що знаходиться під наглядом цього Класифікаційного суспільства (КС); розробляє, видає і постійно уДОСконалює правила, керівництва і норми КС.
Класифікаційне суспільство (КС), за дорученням і уповноваженням держави прапора видає документи, що засвідчують, що морське судно в цілому або окремі види його постачання і устаткування задовольняють технічним вимогам відносно безпеки судноплавства відповідно до вимог міжнародних конвенцій (МК) ратифікованих державою прапора. Суднові конвенційні документи доводять факт мореплавного стану судна і його відповідність вимогам МК.
До таких документа відносяться документи ДПВ і СПУБ, що свідчать про вживання МКУБ і впровадженні СУБ на судні і в Компанії. Адміністрація зобов'язана перевіряти відповідність вимогам МКУБ і видавати документи про відповідність (ДОС) компаніям і свідоцтва про управління безпекою (СПУБ) судам.
Відповідно до Резолюції А.739(18) - "Керівництво про надання повноважень організаціям, що діють від імені Адміністрації", яке стало обов'язковим через нову главу XI Конвенції СОЛАС, документи про відповідність вимогам Міжнародних конвенцій, у тому числі і вживанні МКУБ, можуть видаватися визнаними організаціями - класифікаційними суспільствами по уповноваженню Держави прапора.
В допомогу Адміністраціям, ІМО ухвалила Резолюцію А.740(18) - Тимчасове керівництво по наданню допомоги державам прапора.
Також ІМО були прийняті Резолюції: Резолюція А.788(19) - Керівництво по впровадженню Міжнародного кодексу по управлінню безпекою (МКУБ) Адміністраціями; Резолюція А.847(20) - Керівництво по наданню допомоги державам прапора в виконанні документів ІМО; Резолюція А.913(22) - Переглянуте Керівництво по виконанню Міжнародного кодексу по управлінню безпекою адміністраціями. Ці Резолюції застосовуються, коли Адміністрації надають повноваження організаціям видавати ДПВ і СПУБ від свого імені.
Обов'язкове вживання МКУБ повинне забезпечувати, підтримувати і заохочувати те, аби бралися до уваги застосовані кодекси, керівництво і стандарти, рекомендовані Організацією, Адміністраціями, класифікаційними суспільствами і організаціями морської галузі.
3.3 Діяльність класифікаційних суспільств, направлена на забезпечення безпеки
3.3.1 Огляд, перевірки і контроль
Адміністрація прапора або визнана нею організація (КС) направляє зовнішнього Аудитора для перевірки працездатності Системи Управління Безпекою як в Компанії, так і на її судах. Після того, як Аудитор переконається в тому, що Система працює, Адміністрація видасть Сертифікат про Відповідність для Компанії (Document of Compliance) і Сертифікат про Управління Безпекою судну (Safety Management Certificate).
Для підтвердження відповідності Компанії вимогам МКУБ їй видається Документ про відповідність (ДОС) або Document of Compliance (DOC)
ДОС видається:
• урядом Держави, під прапором якого плаває судно;
• організацією, визнаною Державою прапора. Як правило, такою організацією є Регістр іноземної держави;
• іншим Урядом країн-учасників Конвенції на прохання Держави прапора. Даний документ є доказом того, що компанія здатна виконувати вимоги МКУБ. Термін дії ДПВ 5 років. Для підтвердження ефективності дії системи управління безпекою ДПВ підлягає щорічному повторному огляду в тримісячний термін до або після дати його видачі.
Екземпляр Документа про відповідність або його копія знаходиться на судні для того, щоб капітан міг би представити його на вимогу для перевірки.
Судну видається Свідоцтво про управління безпекою (СПУБ) або Safety Management Certificate (SMC). Це Свідоцтво видається аналогічно Документу про відповідність.
До видачі СПУБ Держава прапора повинна переконатися, що дії Компанії і її методи управління на судні здійснюються відповідно до схваленої системи управління безпекою. СПУБ видається на 5 років. Дія СПУБ повинна підтверджуватися як мінімум одним періодичним оглядом, підтверджуючим ефективність функціонування СУБ і відповідність вимогам МКУБ будь-яких змін, здійснених з моменту попереднього огляду.
Вилучити ДПВ і СПУБ може лише Держава прапора, що видав його, в наступних випадках:
• якщо не вироблений періодичний огляд;
• якщо є докази значної невідповідності МКУБ.
При вилученні ДПВ автоматично анулюється СПУБ, виданий на підставі ДОС.
Форми ДПВ і СПУБ повинні оформлятися на національній мові з обов'язковим перекладом тексту на англійську або французьку мову.
Керуючись положеннями МКУБ Компанія зобов'язана перевірити кожне судно, що належить Компанії, на предмет ефективності дії СУБ, тобто виробити внутрішній аудит (Internal audit). Він проводиться не рідше за один раз в рік.
Після проведення внутрішнього аудиту за ним слідує зовнішній аудит (External audit), який виконується організацій уповноваженою Державою прапора. Такою організацією, як правило, є Регістр.
Програма внутрішнього аудиту має бути підготовлена суперінтендантами по безпеці на початку кожного календарного року.
План аудиту повинен включати перевірку наступних елементів СУБ:
• підстава для проведення аудитів;
• дієвість елементів суднової СУБ.
Конкретні області і діяльність, які підлягають перевірці, можуть включати наступне:
• впровадження і функціонування СУБ;
• стан судна;
• готовність до виконання, компетентність, відношення, мотивація і виконання обов'язків членами екіпажа, їх знання процедур і інструкцій і їх дотримання;
• визначення видів ризиків;
• рапорт про аварійні випадки і небезпечні ситуації;
• ключові суднові операції;
• ключові технічні системи і устаткування;
• технічне обслуговування судна і устаткування;
• плани і організація навчань і тривог;
• документація, звіти і діловодство і таке інше.
При проведенні Внутрішнього аудиту працівники офісу Компанії частенько забувають, що вони покликані допомогти судну в ліквідації тих або інших зауважень. Як правило, такі працівники прагнуть звалити провину за недоробку на судно, забуваючи при цьому, що і вони внесли посильний внесок в конкретний стан судна на момент виконання аудиту, тобто прагнуть прикрити свою бездіяльність протягом минулого року по відношенню до наполегливих прохань судна по різним питанням.
При проведенні аудитів у капітана зазвичай запитується наступне:
• чи всі суднові сертифікати є в наявності і чи знаходяться вони на належному рівні, тобто не прострочені;
• чи є в команди сертифікати і документи Держави прапора;
• як часто виконується алкоголь-тест екіпажа і коли було оглянуто судно береговим медичним персоналом;
• яка політика Компанії відносно алкоголю і наркотиків;
• чи були на судні випадки травматизму і смерті;
• який період відпочинку екіпажа і які заходи робляться в разі недотримання періоду безперервного відпочинку команди;
• чи є письмові розпорядження капітана по несенню вахти і як ведеться судновий журнал;
• чи є акти прийому-здачі справ;
• хто є призначеним обличчям компанії;
• чи є на судні документи Компанії по СУБ і чи знаходиться їх вміст на належному рівні;
• як часто робиться огляд капітана по вдосконаленню СУБ Компанії і як Компанія реагує на зауваження капітана;
• чи ведуться Журнали нафтових операцій і операцій із сміттям;
















