145234 (594168), страница 4
Текст из файла (страница 4)
1.3. ЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНА БАЗА, ЩО РЕГЛАМЕНТУЄ
ПОРЯДОК І ПРАВИЛА ПЕРЕПУСТКИ ШОКОЛАДУ ПРИ
ПЕРЕМІЩЕННІ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ.
Основоположні закони, якими керується державна митна служба в Україні – це закон “Про митну справу“, закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність України“, Митний кодекс України, закон України "Про митний тариф". [3].
Для захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту товарів, сприянню зміцнення системи митних органів, удосконалення процедур митного контролю, посилення боротьби з незаконним переміщенням предметів та іншими правопорушеннями кожна держава визначає комплекс заходів, що регулюють порядок та умови пропуску через митний кордон товарів, послуг, транспортних засобів та інших предметів.
Митний кодекс України введено в дію Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року. Визначаючи правові, економічні та організаційні основи митної справи в Україні, він спрямований на захист економічного сувернітету та економічної безпеки України, активізацію її зовнішньоторговельної діяльності. Кодекс має на меті забезпечити виконання митними та іншими державними органами, громадянами, суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності прав та обов`язків у галузі митної справи[9].
Ряд Указів Президента України спрямовано на регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Даними Указами в Україні введено в дію правила “Інкотермс-2000”, розроблено державну політику регулювання імпорту, введено в дію систему валютного та експортного контролю, обліку окремих видів зовнішьоекономічних договорів (контрактів), регулювання бартерних (товарообмінних) операцій, визначено основні механізми та порядок проведення деяких зовнішньоекономічних операцій.
Перш за все, це наказ ДМСУ від 14 жовтня 2002р. № 561 “Про порядок здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів із застосуванням вантажно-митної декларації”, який дозволяє вдосконалити організацію митного контролю та визначає послідовність дій посадових осіб митних органів при здійсненні митного оформлення шоколаду, що прискорює їх пропуск через митний кордон України[16].
Основні положення тарифного регулювання в Україні викладено в Законі “Про Єдиний митний тариф” від 5 лютого 1992 року, а ставки імпортного мита затверджено Декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993року за №4-93 “Про Єдиний митний тариф України”. Законом України “Про Єдиний митний тариф” визначено, що ввізне мито нараховується на товари, в тому числі і на шоколад, які підлягають митному оподаткуванню на базі їх митної вартості. Митний тариф за своїм економічним складом та характером дії належить до вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторговельного обороту[1,2].
Законом України від 23.09.94 р. за № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” встановлено термін проведення розрахунків у іноземній валюті при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності[4].
Документом, який регулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні, є Закон України від 16 квітня 1991року за №959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, який запровадив правове регулювання видів зовнішньоекономічної діяльності, визначив коло фізичних і юридичних осіб, що мають право займатися нею, заклав основи зовнішньоекономічного законодавства України як незалежної держави[5].
Крім того, з метою захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту шоколадних виробів, а також для забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання при ввезенні на митну територію України, вивезенні за її межі та транзиті даних виробів користовується також комплекс інших документів, які визначені нашою державою і регламентують порядок і правила пропуску шоколаду .
Інструкція ДМСУ від 9 грудня 1999р. № 1178/145/90 “Про визначення переліку документів, необхідних для митного оформлення товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України в режимах імпорт, експорт, транзит” дозволяє визначити сукупність документів, які будуть необхідні для здійснення митного оформлення шоколаду в різних митних режимах[20].
Наказ ДМСУ від 8 грудня 1998р. № 771 “Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення” дозволяє встановити надійний контроль за переміщенням шоколадних виробів між митницями України, оперативно відреагувати у разі виникнення ускладень чи непередбачених ситуацій під час такого переміщення, підвищення рівня відповідальності осіб, що здійснюють перевезення вантажів, а також для ведення статистичної обробки та аналізу інформації про вантажі, які переміщуються.
Дія цього документу поширюється на переміщення тих шоколадних виробів, які перебувають під митним контролем та переміщуються між митницями на території України всіма юридичними та фізичними особами[15].
Наказ ДМСУ від 24 квітня 1999р. № 240 “Про затвердження порядку заповнення та використання попереднього повідомлення” забезпечує здійснення контролю за доставкою виробів шоколаду, які ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорт та переміщуються з будь-якою метою, крім транзиту[18].
Відповідно до Наказу ДМСУ від 9 липня 1997р. № 307 “Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації” визначається загальний порядок заповнення граф вантажної митної декларації, які містять відомості про товар та мету його переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо нього, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики і нарахування митних платежів[17].
Нарахування митних платежів, в тому числі мита та митних зборів, при митному оформленні та перміщенні шоколадних товарів через митний кордон України здійснюється відповідно до таких законодавчих актів, як постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997р. № 65 “Про ставки митних зборів”, № 363 “Про затвердження порядку справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД”.
Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1999р. №1598 “Про затвердження порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення через митний кордон України” проводиться визначення митної вартості шоколаду. Митна вартість є основою для нарахування мита, митних зборів та інших митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики[7].
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.
1.1. На сьогоднішній день основною метою діяльності товарознавців-експертів є проведення товарознавчої експертизи з метою запобігання насичення ринку України неякісною закордонною продукцією. Експертна функція товарознавців-експертів є на даний момент дуже актульною. Однією з нагальних проблем сьогодення є підробка та зниження якості товарів, і відповідно до цього зростання значення товарознавчої експертизи, а, зокрема, визначення і можливість охарактеризувати види та засоби фальсифікації. Товарознавці-експерти з митної справи повинні вміти оцінювати якість, споживчі переваги товарів, їх відповідність стандартам, нормам, вимогам законів, відрізняти товари-фальсифікати, товари-сурогати, нестандартні, несортні товари; консультувати по данним питанням зацікавлені сторони, впливати на створення громадської думки щодо певних товарів на ринку, спираючись на знання про їх високу якість; надавати реальну допомогу споживачеві у виборі товару, привінтивно формулювати та забезпечувати створення сучасних споживчих властивостей товарів.
1.2. Аналізуючи стан ринку шоколаду в Україні, слід зазначити широкі перспективи для розвитку вітчизняної шоколадної галузі, , оскільки існуючий на даний момент у країні рівень споживання на душу населення має великий потенціал для зросту (з поліпшенням добробуту населення). Український ринок насичений вітчизняним товаром даного виду продукції і має широкий асортимент. Крім того, щороку Україна експортує значно більше шоколаду, ніж ввозить з-за кордону, Експорту шоколаду вказує на широкі можливості сучасного виробництва і збуту українського продукту за кордон. Іноземний асортимент шоколаду, представлений на вітчизняному ринку, вирізняється вузькою спеціалізацією, тобто, іншими словами, розрахований лише для заможної верстви населення, що позитивно впливає на конкурентоспроможність вітчизняних виробників шоколаду. Україна, нажаль, не має власної сировинної бази дл виробництва шоколаду і змушена завозити какао продукти з інших країн. Зріст цін на імпортні какао-боби, какао-продукти негативно впливає на цінову політику у шоколадній галузі і змушує вітчизняних виробників підвищувати ціни на шоколад. Збільшення цін на шоколадну продукцію зменшить попит на даний вид продукції та дасть змогу закордонним виробникам посилити свій вплив на українському ринку.На мою думку, вітчизняний ринок шоколаду є досить перспективним, але головною проблемою є те, що майже усі українські виробники шоколаду працюють за рахунок іноземних інвестицій. Іноземні інвестиції сприяють розвитку підприємств, але ставлять їх у залежність від політики і стратегій іноземних партнерів.
1.3. Україна має фундаментальну законодавчу базу, що регулює порядок і правила перепустки шоколаду при переміщенні через митний кордон України. Основоположними законами, якими керується державна митна служба в Україні – це закон “Про митну справу“, закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність України“, Митний кодекс України, закон України "Про митний тариф". Для правильного оформлення та перепустки товару через митний кордон України, митник повинен добре знати законодавчу базу щодо цього товару. Спрощує це завдання повна комп’ютеризація законодавчої бази, митний працівник може з легкістю дістати з баз даних будь-який документ.
РОЗДІЛ 2. ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШОКОЛАДУ.
2.1. ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
ШОКОЛАДУ.
Споживчі властивості товару залежать від багатьох факторів, які діють комплексно чи ізольовано. Ці фактори можна поділити на три групи:
-
Які безпосередньо впливають на формування споживчих властивостей – властивості сировини і матеріалів, якість технологічних процесів
-
Які стимулюють якість споживчих властивостей – ефективність виробництва, матеріальна зацікавленість працівників тощо.
-
Які забезпечують зберігання споживчих властивостей при доставці товару від виробника до споживача – умови зберігання, транспортування, реалізації та експлуатації товарів.[22]
На формування споживних властивостей шоколаду впливає, в першу чергу, технологія виробництва.
Шоколадну масу готують із какао тертого, цукрової пудри, какао масла з додаванням ароматизаторів. Багато видів шоколадної маси включають інші речовини, що поліпшують органолептичні властивості, склад і харчову цінність шоколаду: горіхи смажені терті і подрібнені, молоко і вершки сухі, молоко згущене, ізюм, фосфатиди, глюкозу, вафлі подрібнені, коньяк, лікер тощо.[19]
Приготування шоколадних мас починається зі змішування тонко подрібнених напівфабрикатів: нагрітого до температури 55—60° С какао тертого і цукрової пудри — потім до них додають близько половини передбаченого рецептурою какао масла. Якщо не дотриматися умов змішування, то шоколадна маса бути мати неоднорідний склад, що погано вплине на якість готового продукту. Тому для тонкого подрібнення змішаних компонентів і утворення ніжного і приємного смаку шоколадну масу пропускають крізь багатовалкові млини. Одержану порошкоподібну масу вимішують із залишками какао масла у підігрітій місильній машині. Для більш рівномірного розподілу жиру в шоколадній масі, зниження в'язкості і створення міцнішої емульсії додають розчинений у какао маслі соєвий або соняшниковий фосфатидний концентрат, який є одночасно емульгатором і розріджувачем. Після перемішування з ароматизаторами маса для звичайного шоколаду готова і її направляють на формування.[20]
Шоколадну масу для десертних видів шоколаду піддають додатково механічній і тепловій обробці у коншмашинах. Завдяки цьому суттєво поліпшується якість шоколаду, з'являється ніжний смак, приємний і добре виражений аромат.
Готову масу перед формуванням темперують охолодженням до температури початку затвердіння (тобто до 32° С), інтенсивно перемішуючи. Якщо шоколадну масу охолодити при звичайній температурі, Для отримання якісних виробів важливо також стабілізувати температуру відтемперованої шоколадної маси до заповнення нею форм для рівномірного утворення центрів кристалізації стійкої β – форми какао - масла. Якщо ж темперування було недостатнім, то це призведе до жирового посивіння і утворення із частинок какао тертого і цукру конгломератів, закріплених какао маслом. У виробах воно з’являється не одразу після виготовлення, а пізніше.
Розлитий у форми шоколад надходить на вібротранспортер, завдяки чому він добре заповнює всі заглибини форми і з нього виділяються дрібні пухирці повітря. В результаті шоколад набуває темного кольору, а його поверхня стає блискучою.[21]
Цілий ряд харчових продуктів, до яких відносять кондитерські вироби, цінують і люблять у першу чергу за їхній смак й аромат. Як формуються ці показники кондитерських виробів і що варто враховувати при підборі основної й додаткової сировини у виробництві шоколадних виробів?
Відомо, що смак й аромат харчовим продуктам надається з індивідуальних хімічних сполук, які в комплексі створюють образ харчового продукту. Ці речовини утворюються безпосередньо в продукті протягом технологічного процесу, вносяться у виріб з основними сировинними компонентами або безпосередньо у вигляді багатокомпонентних сумішей - харчових ароматизаторів.
З метою одержання продукту з вираженим, гармонічними стабільними смаком й ароматом, необхідно створити збалансовану комбінацію смакоароматичних з'єднань, що є присутнім у продукті й внесених з додатковою сировиною. Найбільш ефективне рішення поставленого завдання - використання різноманітного асортименту ароматизаторів, які дозволяють виробляти виріб стабільної якості з оригінальними ароматом і смаком.
Шоколад являє собою продукт переробки бобів какао із цукром і різноманітними ароматичними й смаковими речовинами або без останніх. До інгредієнтів, що визначають смак й аромат шоколадних виробів, можна віднести молочні й жирові продукти, какао-боби, ваніль і навіть цукор. Компоненти ці природні й органолептичні властивості їх залежать від багатьох факторів: місця вирощування сировини, сорту, способу обробки й зберігання й ін. Високий зміст ароматичних з'єднань у шоколадній масі не завжди дозволяє додати їй бажаний напрямок смаку.[10]
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
