145196 (594163), страница 12
Текст из файла (страница 12)
скоротити час здійснення митних процедур за рахунок зменшення кількості посадових осіб митного органу, які беруть участь у здійсненні цих процедур, й одночасно - уникнути дублювання функцій (неодноразова перевірка документів на кожному з етапів тощо);
зменшити кількість копій документів, що подаються декларантом митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів;
зменшити кількість додаткових документів (аркуш проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД, реєстр документів) і, як наслідок, скоротити час, потрібний для їх оформлення; забезпечити можливість постійного контролю (аналізу) з боку керівного складу митного органу за процесом митного контролю й митного оформлення товарів за ВМД;
зменшити імовірність помилок з боку посадових осіб митного органу за рахунок широкого використання програмного забезпечення, інформаційних і довідкових баз даних (зменшення впливу людського фактору - пам’ять, уважність тощо).
З метою створення сприятливих умов для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які є сумлінними платниками податків та зборів, наказом ДМСУ внесено ряд підприємств до Реєстру підприємств, щодо товарів яких установлено спрощений порядок застосування процедур митного оформлення (ТОВ "Сандора", АТЗТ "Альба Україна", ТОВ "ХФК "Біокон", СП ЗАТ "РКТФ", ДП "Авто-Інтернешнл", ВАТ "Гостомельський склозавод", ТОВ Фірма "Ревайвел-Експрес", ТОВ "Добриня-Дар", ККЗБН "Росинка", ТОВ "Ілта". ТОВ "Інтерфом", ТОВ "Вініл").
ТОВ "Компанія насінної торгівлі" необхідно працювати над тим, щоб також увійти до переліку даних підприємств.
Раніше існувала процедура, що ускладнювала ввезення на митну територію України товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації. Була обов’язковою норма надання митним органам у пунктах пропуску через митний кордон сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності. В межах правового поля Держмитслужбою разом з Держспоживстандартом знайдено рішення щодо можливості пред’явлення сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання відповідності) не в пунктах пропуску через державний кордон України, а в митницях призначення. Тому на сьогодні митні органи можуть не вимагати подання сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності) безпосередньо при перетині державного кордону України. Контроль за наявністю зазначених документів здійснюється при митному оформленні товарів у режимі імпорту за вантажною митною декларацією.
Для спрощення митних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України з метою гармонізації технологій митного контролю з відповідними технологіями європейських держав розроблено проект наказу про затвердження Порядку здійснення контролю за доставкою в митниці призначення товарів, що ввозяться на митну територію України на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення. Порядком передбачено ввезення товарів на митну територію України та контроль за їх доставкою виключно на підставі книжки МДП та її електронної копії, що формується у митниці відправлення. Цей Порядок суттєво спростить процедури контролю за доставкою товарів, що ввозяться з метою імпорту.
Вирішенню проблемних питань, пов’язаних з оподаткуванням при тимчасовому ввезенні товарів, що постачаються в рамках лізингу, та обладнання для виконання давальницьких операцій, сприятиме прийняття Верховною Радою України розробленого Держмитслужбою проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться (пересилаються) на митну територію України". Пропонується за кожний повний місяць заявленого строку перебування цих товарів на митній території України сплачувати 3 відсотки суми ввізного мита, яка підлягала б сплаті, якби товари було випущено у вільний обіг. При цьому законопроектом установлюється, що загальна сума ввізного мита, яка підлягає сплаті у разі часткового звільнення від оподаткування, не повинна перевищувати суму, яка підлягала б сплаті при випущенні товарів у вільний обіг.
Також відбувається вдосконалення організаційної структури митних органів та організації митного контролю на кожній ділянці здійснення цього процесу. На даний час Держмитслужбою здійснюються заходи щодо реорганізації митних органів з метою оптимізації їх діяльності та структури, підвищення ефективності керованості ними: всі митниці виведено з підпорядкування регіональних митниць та підпорядковано Державній митній службі України, при цьому за ними залишено раніше визначені зони діяльності, таким чином може бути забезпечена висока результативність функціонування митної системи в цілому.
І все ж незважаючи на всі позитивні зрушення стосовно можливості застосування передових технологій митного оформлення товарів ТОВ "Компанія насінної торгівлі" важливу роль на вітчизняних митницях грає людський фактор, фактор культури та порядності. На нашу думку, над ним перш за все необхідно працювати, щоб всі здійснювані заходи забезпечили реальне покращення організації митного контролю.
Останнім часом спостерігається значне падіння обсягів імпорту та експорту продукції. В умовах фінансової кризи ситуація погіршується ще й у зв’язку з тим, що митними органами безпідставно припинено прийняття податкових векселів від суб’єктів господарювання при митному оформленні товарів при тому, що це право платників передбачено нормами Закону України „Про податок на додану вартість".
Такі дії митних органів спричиняють перешкоди у здійсненні господарської діяльності суб’єктів господарювання, погіршують їх фінансовий стан через зменшення обігових коштів. Особливо це впливає на виробників-експортерів, які використовують у виробничому процесі імпортну сировину та комплектуючі.
Відновлення права надання податкових векселів у рахунок сплати ПДВ при митному оформленні товарів дозволить покращити фінансовий стан підприємств, збільшити обігові кошти та відновити законні права суб’єктів господарювання.
З метою недопущення порушень суб’єктами господарювання порядку погашення векселів, вважаємо за доцільне, удосконалити порядок погашення податкових векселів, виданих в рахунок сплати податку на додану вартість під час імпорту товарів, як шляхом їх грошової оплати, так і шляхом заліку підтверджених органами державної податкової служби сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.
Слід зазначити, що світова практика щодо подолання кризових ситуацій в економіках різних країн встановлює доцільність утримання від дій з підвищення регульованих цін і тарифів під час кризи.
У зв’язку з цим необхідно внести зміни до Закону України "Про ціни і ціноутворення" щодо заборони підвищення державних фіксованих та регульованих цін і тарифів під час здійснення заходів, спрямованих на подолання кризового стану в економіці та здійснення дій по стабілізації фінансово-економічної ситуації в державі, зокрема, на період з 2008 по 2010 рік.
На сьогодні збільшення тарифів та регульованих цін під час кризової ситуації на внутрішніх та зовнішніх ринках країни, може мати місце лише, як виключні заходи, які неможливо перенести на іншій період. Таке збільшення повинно бути економічно обґрунтоване, прозоре, з урахуванням необхідності попереднього інформування основних операторів цього сегменту ринку. Крім того, введення в дію таких змін необхідно проводити з моменту початку нового фінансового періоду з попереднім інформуванням.
3.2 Удосконалення організації митного оформлення товарів при здійсненні імпортних операцій підприємством
Тривалість митного оформлення товарів визначається кожною митницею окремо, залежно від характеру товару, обсягу товарної партії, від того, чи підлягає той або інший товар перевірці інших контролюючих служб. Хоч часом митне оформлення товарів може займати досить багато часу, тому необхідно вдосконалювати законодавство з метою прискорення декларування.
Відповідальна особа після перевірки поданих документів на комплектність і відповідність іншим вимогам передає їх начальнику підрозділу митної статистики. За наявності достатніх підстав на кожному з етапів відповідальною особою може бути відмовлено у митному оформленні у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Результати митного оформлення, з метою виключення підробок, фальсифікації, потребують спеціального захисту. Особовий склад повинен забезпечуватися особистими номерними печатками, штампами "Під митним контролем". Також використовується захист у вигляді нумерації бланків митних документів (митних декларацій, протоколів про порушення митних правил тощо), нанесення на такі бланки спеціального малюнка, водяних знаків. Робота із запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення є одним із напрямків організації митного контролю. Одним з нових видів захисту, впровадженим Управлінням організації митного контролю ДМСУ є нанесення на відбитки особистих митних забезпечень та митні документи спеціальних голографічних етикеток з декількома ступенями захисту. Самі митні забезпечення та порядок їх застосування також постійно вдосконалюються Держмитслужбою України. Так, у 1997 р. повністю було змінено форми митних забезпечень на більш досконалі. В митній системі України використовується чотири типи митних забезпечень:
а) особиста номерна печатка інспектора - проставляється на митних документах і свідчить про завершення митного оформлення;
б) штамп "Під митним контролем" - проставляється на митних документах і свідчить про перебування вантажу під митним контролем;
в) спеціальний пломбір з пуансонами - для накладання спеціальних пломб на місця, приміщення, транспортні засоби, в яких зберігаються або переміщуються товари та інші предмети, що знаходяться під митним контролем;
г) особиста металева печатка - для накладення відтисків на приміщення, сейфи, шафи тощо, в яких знаходяться митні документи, митне забезпечення інших видів або предмети під митним контролем.
Митне оформлення базується на додержанні учасниками ЗЕД вимог законодавства про обов'язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для митного оформлення і митного контролю.
Усне декларування може застосовуватися при митному оформленні ручної поклажі і багажу пасажирів. Прикладом декларування в іншій формі може служити прохід пасажирів у міжнародних аеропортах по "зеленому коридору". У такому разі пасажир своєю дією заявляє співробітникам митниці про відсутність у нього товарів, що підлягають контролю митних органів.
У зв'язку з різними ситуаціями, в яких перебувають декларанти при ввезенні, вивезенні і транзиті товарів і транспортних засобів, процес декларування може сильно відрізнятися за формою, змістом, терміном і т. ін., у тому числі залежно від виду обраного декларантом митного режиму. Відповідно і процес митного оформлення буде специфічним у кожній конкретній ситуації, хоча загалом сутність його буде незмінною - документальне фіксування відомостей про товар, прийняття рішень про його пропуск через митний кордон, подальші процедури контролю за ним або випуск у вільний обіг.
Митним брокером може бути будь-яка українська або іноземна особа, зареєстрована як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності на території України. Для здійснення митної брокерської діяльності необхідно отримати ліцензію Митного комітету України, а також мати в своєму штаті митного брокера (фахівця з митного оформлення), якому видано кваліфікаційне свідоцтво Державною митною службою України.
Одним із можливих заходів, що необхідно запровадити на митницях, є видача кваліфікаційного свідоцтва. Для цього має створюється екзаменаційна комісія, яка приймає іспити у кандидатів на посаду особи митного брокера з метою визначення достатнього рівня знань і кваліфікації для здійснення ним брокерської діяльності. Необхідно зробити іспити більш строгими з метою недопуску до роботи некваліфікованого персоналу.
Для спрощення та прискорення процедур митного оформлення та контролю необхідно покращити Порядок митного оформлення товарів за принципом "єдиного вікна" та контролю товарів і транспортних засобів за принципом "єдиного офісу". На розгляд Уряду подано проект постанови КМУ, якою буде затверджено часові нормативи виконання контрольних операцій. Підготовлено проект наказу про створення сприятливих умов для учасників транзитних перевезень. Досягнуто рішення про можливість митного оформлення вантажів на підставі ветеринарного свідоцтва. Також суб'єктам ЗЕД необхідно ширше надати можливість отримувати від митних органів попередні рішення про класифікацію товарів.
До існуючої митної документації, яка регулює ввезення імпортних товарів потрібно розробити ще більше законів, постанов, які створили б ще жорсткіші умови пропуску товарів через митний кордон України. Потрібно вдосконалювати як методи контролю і заходи митного оформлення, так і митне забезпечення з допомогою якого здійснюється контроль за ввезеними товарами.
Необхідно провести об'ємну роботу з удосконалення порядку декларування товарів. Зокрема розроблено проект постанови КМУ, який передбачає надання Держмитслужбі права на визначення порядку анулювання ВМД, спрощено порядок заповнення граф ВМД, відмінено подання декларації-зобов`язання.
Необхідно також передбачити максимальне спрощення критеріїв оцінки підприємств-резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення. Також необхідно передбачити зменшення кількості оригінальних примірників декларації митної вартості з трьох до одного.
3.3 Оцінка ефективності удосконалення митних процедур на прикладі ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"
Розрахуємо ефективність впровадження автоматизованої системи митного оформлення рослин на ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі". Реалізація приведеного проекту потребує:
1. Інвестицій на придбання компютерів та системи автоматизації митного оформлення, вартість якого складе 235 тис. грн.
2. Збільшення експлуатаційних витрат:
2.1 Найом на роботу додаткового персоналу. Витрати на оплату праці робочих в перший рік складуть 216 тис. грн. (9 х 24) і щорічно збільшуватимуться на 18 тис. грн.
2.2 Придбання виробничих матеріалів, вартість яких в перший рік складе 154 тис. грн. і щорічно збільшуватиметься на 15 тис. грн.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
