144280 (594043), страница 10
Текст из файла (страница 10)
За завданням потрібно розробити проект внутрішнього господарсько-питного водлопроводу і побутової каналізації будівлі головної насосної станції.
В будівлі є такі побутові приміщення: душова, туалет. Всього встановлено 4 санітарно-технічних прилади, в тому числі: унітазів – 1 шт; душових кабін – 1 шт; мийок – 2 шт. Також встановлені два крани.
У при міщенні головної насосної станції працює 8 чоловік (1-УТР; 7-робочих). Внутрішній господарсько-питний водопровід проектується з одним вводом, оскільки згідно із СниП 2.04.01-85 належить проектувати один ввід, якщо кількість споживачів в будівлі менше 400 чол., ввід прокладемо від водопровідної мережі міста з влаштуванням колодязя на вуличних трубопроводах і відключаєчої засувки. Прокладається ввід з ухилом 0,002 у бік міського водопроводу для спорожнення будівлі.
Прокладання вводу здійснюється на глибині закладання зовнішнього міського водопроводу, тобто:
.
Довжина вводу:
Lв=14,0 м.
Для проекту використані типові рішення згідно з ТП№902-1-92,84. Ввід приймається d=50 мм із стальних водогазопровідних труб за ГОСТ 3262-75*.
При проходженні через фундамент головної насосної станції влаштовується футляр.
На відстані 1,5 від стінки будівлі влаштовується вузол з обвідною лінією, на якому монтується водолічильник ВСКМ-25 і відключаюча арматура.
Від водомірного вузла прокладаються трубопроводи, які включають: магістралі, стояки й підведення до приладів, як показано на аксонометричній схемі.
Стояки влаштовуються з труб діаметром 25 мм, підведення до приладів – із труб діаметром 15 мм.
В санітарно-технічних пристроях влаштовується водорозбірна арматура: водорозбірні колонки, душові сітки, змішувачі.
Водопровід має відгалудження до електричного водонагрівача, який призначений для підготовки води в душові.
Внутрішня каналізація запроектована з чавунних труб діаметром 50 і 100 мм. Вона відводить воду від санітарно-технічних приладів і включає в себе: відвідні труби діаметром 50 мм від раковини, 50 мм від душових, 100 мм від унітазів: стояки діаметром 100 мм, випуск d=100 мм.
Випуск відводить стічні води в приймальний резервуар головної насосної станції.
Для прочистки каналізаційних труб влаштовуються прочистки на поворотах і в нижній частині стояків на ревізії на вертикальних ділянках трубопроводів.
Каналізаційні труби прокладаються з ухилом 0,03 м в сторону відведення, для можливості самопливного руху води і забезпечення необхідної швидкості (0,7 л/с).
Розрахунок водолічильника:
м3/год (10.1)
де qн – норма водоспоживання, 250л/добу;
U – кількість людей, 4 чол..
Вибираємо лічильник dу=25 мм.
Втрати напору: м,
де j – гідравлічний опір водолічильника ;
q – розрахункова витрата води, 0,39 л/с.
Втрати напору не повинні перевищувати 2,5 м.
Метою гідравлічного розрахунку є визначення діаметрів труб на кожній з ділянок, потрібних для пропуску по них втрат напору при переміщенні води по цих ділянках.
Гідравлічний розрахунок проводиться в табличній формі.
Гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі
Таблиця 10.1.
Розрахункова ділянка | Ймовірність дії, Р | Кількість приладів, N, шт | NP | α | Розрахункова витрата, q л/с | Діаметр труб,мм | Швидкість, V, м/с | Довжина ділянки, м | Втрати напору | |
1000і | На ділянці Н=іl(1+К) | |||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
1-2 | 0,083 | 1 | 0,083 | 0,322 | 0,23 | 15 | 1,36 | 2,3 | 494 | 1,25 |
2-3 | – | 1 | 0,083 | 0,322 | 0,23 | 15 | 1,36 | 4,3 | 494 | 2,34 |
3-4 | – | 3 | 0,249 | 0,493 | 0,35 | 20 | 1,1 | 4,7 | 210 | 1,09 |
4-5 | – | 4 | 0,332 | 0,558 | 0,39 | 20 | 1,25 | 5,3 | 266 | 1,55 |
Σ | 6,23 |
РОЗРАХУНОК МЕРЕЖ
;
л/с (10.2)
де N – число однотипних водорозбірних приладів;
Р – ймовірність одночасної дії сантехнічних приладів;
h – коефіцієнт, який залежить від загального числа приладів N, які обслуговує розрахункова ділянка, і ймовірності їх одночасної дії.
Розрахунок мереж внутрішньої каналізації зводиться до визначення діаметрів трубопроводів, уклонів труб і перевірки пропускної здатності труб.
Розрахунок проводимо в табличній формі.
Таблиця 10.2.
N стояків | Розрахункові витрати, л/сек | Діаметр поверхових відвідних труб, мм | Кут підключення до стояка | Дст, мм | Пропускна здатність стояка, л/сек | ||||||
| | | |||||||||
Ст.К1-1 | 0.39 | 1,6 | 1,99 | 100 | 90 | 100 | 3,2 |
л/с,
де, qtot – загальна витрата, л/сек.
- для унітазу 1,6 л/сек із змивним баком.
11. Технологія і організація робіт при будівництві насосної станції
11.1 Характеристика споруди і її конструктивні особливості
В даному дипломному проекті нам потрібно запроектувати насосну станцію розмірами:
-
ширина – 9 м;
-
довжина – 12м;
-
глибина – 10 м;
Основною особливістю будівництва є те, що споруда будується не за допомогою збірних елементів (з/б. конструкцій), а вона повністю монолітна. Будівництво насосної станції ведемо методом “Стіна в ґрунті”.
11.2 Склад і об’єм будівельно-монтажних робіт
11.2.1 Визначення розмірів земляних робіт
Розміри земляних робіт визначаємо залежно від розмірів в плані і глибини закладання споруди, а також від методів виконання основних будівельно-монтажних робіт: монтажу з/б конструкцій, руху транспорту, доставки і складування індустріальних виробів і конструкцій і т.п.
Земляні роботи починаємо з планування площі під будівництво – зріз рослинного шару, після чого проводимо розробку траншей шириною 0,5 м, по розмірам споруди. Після чого влаштовуємо опалубку для спорудження стін.
Спорудження стін методом “Стіна в ґрунті” ведемо по етапам:
-
в розроблену траншею подаємо глинистий розчин;
-
в траншею опускаємо металевий каркас в вигляді сітки розміром 2х2 м;
-
використовуючи баддю об’ємом 2м3, і кран для підняття ємності з бетонною сумішшю, заливаємо розчин в опалубку;
-
після зхвачення бетону перемішаємо опалубку на нову захватку і повторюємо роботи, що наведені в пункті вище;
11.2.2 Вибір технічних засобів для виконання земляних робіт
Вибір екскаватора проводимо залежно розмірів котловану, об’єму земляних робіт, гідрологічних умов, схеми монтажу конструкції споруди в двох варіантах, співставляючи техніко-економічні показники для вибору кращого.
Технічні характеристики екскаваторів вибираємо з [10]. Для вибору типу і марки екскаватора визначаємо потрібні радіуси копання (Rкоп), глибину копання (Нкоп), радіус вивантаження (R вив).
При розробці котловану екскаватором, середні полоси використовуємо для вивозу з навантаження у транспортні засоби.
Варіанти розробок котловані різними типами екскаваторів приведені в [11, стор.55].
Вибір екскаватора для розробки котловану необхідно вести не менше, ніж по двох варіантах, порівнюючи їх за техніко-економічними показниками.
11.2.3 Техніко-економічний вибір екскаваторів
Проводимо порівняння варіантів екскаваторів, виходячи з приведених затрат на розробку 1 м3 ґрунту кожним з них.
П = С + Е – К (2.3.1)
Де Е – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (приймаємо 0,15);
С - вартість розробки 1 м3 ґрунту для даного типу екскаватора;
(2.3.2)
де 1,08 – коефіцієнт, який враховує накладні витрати;
Смаш-зм – вартість машино-зміни екскаватора, руб/зм;
Пзм-вир – змінна виробітка екскаватора, яка враховує розробку ґрунту з навантаженням у транспортні засоби, м3/зм;
(2.3.3.)
де Тзм – час роботи екскаватора, протягом зміни (приймаємо 8 год.);
Нн.в – норми часу на розробку ґрунту в котловані екскаватором при навантаженні у транспортні засоби [10табл.2.3.4; стор.60-80];
К - питомі капітальні вкладення на розробку 1 м3 ґрунту для кожного типу екскаватора;
Vмаш і Vзаг – об’єми зайвого ґрунту на вивіз і загальний об’єм ґрунту; (в нашому випадку Vмаш = Vзаг).
(2.3.4)
де Сір – інвентарно-розрахункова вартість екскаватора, (МВ = 054-122 дод.2);
tр – нормативне число змін роботи екскаватора за рік (приймаємо 350);
Тип екскаватора: грейфер Е – 10011
м3/зм;
крб;
крб/м3;
Тип екскаватора: штанговий екскаватор Е – 1252
м3/зм;
крб;
крб/м3;
Так, як екскаватор вибираємо за найменшими затратами, то для нас підходить грейф Е-1001.