123081 (592757), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Малюнок 3.2 – Статична характеристика суматора

Для трьох різних положень перемикача коефіцієнт відповідно рівні:

Лінійна математична модель суматора має наступний вигляд:

(3.2)

Нелінійна математична модель має вигляд:

Коефіцієнт передачі підсилювача потужності

На малюнку представлена швидкісна характеристика ЕГРМ і розрахований коефіцієнт передачі ЕГРМ, який рівний 0,02.

Получена передавальна функція має вигляд:

.

3.1 Отримання частотних характеристик

Суть експериментального методу отримання частотної характеристики будь-якої динамічної ланки полягає в дослідженні його реакції на дію гармонійного сигналу вигляду: . Для виконання експерименту необхідно виконати наступне:

а) встановити перемикач в положення 3, що відповідає підключенню виходу ГНЧ до входу СМ;

б) встановити перемикач в положення 1, що відповідає підключенню сигналу з виходу генератора до першого променя осцилографа, а перемикач – в положення 4, що відповідає підключенню сигналу з виходу потенціометра зворотного зв'язку ЕГРМ до другого променя осцилографа;

в) за допомогою будівельних ручок, що знаходяться не передній панелі ГНЧ, встановити частоту сигналу 0,02 Гц, а амплітуду сигналу підібрати так, щоб вона не потрапляла в зони не лінійності швидкісної характеристики ЕГРМ;

г) включити ГНЧ;

д) включити тумблер , при цьому вихідний шток ЕГРМ повинен почати скоювати коливальні рухи певної амплітуди з частотою, рівній частоті вхідного сигналу. Оскільки до складу ЕГРМ входить інерційна ланка з великою постійною часу, то матиме місце фазовий зсув між вхідними і вихідними сигналами;

е) по осцилографу визначити амплітуду вихідного сигналу, зсув фаз між сигналами і одержані результати занести в таблицю 3.4;

ж) змінити частоту вхідного сигналу на 0,02 Гц і повторити п. е.

Таблиця 3.4 Частотні характеристики ЕГРМ

рад/с	A	, град
0,126	0,5268	136,33
0,25	0,4587	65,66
0,5	0,32	29,38
1	0,1724	10,83
2,01	0,087	4,39

На малюнках 3.3 -3.4 представлені АЧХ і ФЧХ ЕГРМ

Малюнок 3.3 – АЧХ ЕГРМ

Малюнок 3.4 – ФЧХ ЕГРМ

4. Конструкторська частина

4.1 Проектування спеціалізованого обчислювача

В даній частині роботи буде проведений процес проектування спеціалізованого обчислювача.

В системі автоматичного позиціонування, що розробляється в даній роботі, регулятор буде виконаний на основі цифрового мікроконтролера, який повинен буде реалізовувати вибраний раніше закон управління. Для реалізації пропорційної і диференціальної складових потрібна інформація про положення керма управління. Пропонується функціональна схема, представлена на малюнку 4.1.

Малюнок 4.1 – Функціональна схема цифрового регулятора

ЗП – задаючий пристрій;

АК – аналоговий комутатор;

ПВХ – пристрій виборкихраніння;

АЦП – аналого-цифровий перетворювач;

МК – мікроконтролер;

ЦАП – цифро-аналоговий перетворювач;

ШІМ – широтно-імпульсний регулятор;

ШУ – шина управління.

4.2 Перетворювач алгоритмів управління для реалізації в спецобчислювачі

4.2.1 Аналіз алгоритмів управління

Вхідною інформацією для обчислювача є сигнали формувача задаючого сигналу і шифратора приросту. Обидва сигнали є 8-розрядним паралельним цифровим кодом.

Оскільки всі вхідні параметри алгоритму поступають безпосередньо з датчика і задаючого пристрою, то попередня обробка не потрібна. Принципи перевірки достовірності інформації з датчика не регламентуються і застосуються не будуть.

4.2.2 Розрахунок масштабуючих коефіцієнтів

Значення коду поступаючого з датчика, реєструючого переміщення, є 8-розрядним цифровим кодом, який характеризує величину лінійного переміщення керма управління. Згідно пункту 1, де була розроблена структурна схема системи позиціонування керма управління, значення сигналу зворотного зв'язку повинне бути зменшено в 1000 разів, відповідно виходячи з цього, цифровий 8-розрядний код поступаючий з шифратора приросту повинен бути помножений на коефіцієнт зворотного зв'язку:

.

Дана операція буде виконана безпосередньо за допомогою мікроконтролера, при виконанні алгоритму реалізації заданих арифметичних операцій.

4.2.3 Оцінка реалізованої періоду дискретності

Заданий період дискретності складає . Стандартна тактова частота мікроконтролера МК51 , що використовується, отже, період імпульсів для таймера МК51 складе . Максимальний інтервал часу реалізовуваний таймером . Оскільки , то даний період дискретності може бути реалізований тільки апаратними засобами МК51 (таймер в 16-бітовій конфігурації рахункового регістра).

4.2.4 Оцінка реалізації обчислювача на особливі ситуації

Особливими ситуаціями в системі, що розробляється, є сигнали переривань. Джерела переривань і пов'язані з ними події дані в таблице. 4.1

Таблиця 4.1 Джерело переривань і пов'язані з ними події дано

Подія	Сигнал	Дія	Обробка	Додаткові умови
Завершення періоду	Переривання від таймера	Перезапис стартового числа і перехід на початок функціонального алгоритму	В спеціальній процедурі	Вищий пріоритет
Прийом байта з буфера паралельного порту	Переривання від паралельного порту	Читання коду (1 байт) з буфера паралельного порту	В спеціальній процедурі

4.2.5 Структура повного алгоритму роботи системи

Повний алгоритм функціонування обчислювача за рішенням задачі управління складається з таких етапів:

1. Прийом коду із значенням управляючого сигналу (по сигналу готовності, який обробляється через канал переривання).

2. Прийом коду із значенням сигналу з датчика положення .

3. Реалізація обчислень (узгодження вхідних сигналів, реалізація закону управління).

4. Очікування завершення періоду, реалізоване через очікування сигналу переривання від таймера.

5. Перезапуск таймера (запис стартового числа) і перехід до пункту 1.

4.3 Побудова функціональної схеми спецобчислювача

Спецобчислювач призначений для перетворення і обробки інформації тією, що подається з датчиків. На вхід спецобчислювача подається аналоговий сигнал в діапазоні 0…+5В, а на виході одержуємо аналоговий сигнал в діапазоні 0…+10В. Функціональна схема спецобчислювача представлена на малюнку 4.2. Для здійснення керованої передачі аналогової інформації в АЦП застосований 8-розрядний аналоговий комутатор з дешифратором, який комутує вихід з 0 і 1 з 8 аналогових входів. В нашому випадку всю решту входів заземлимо, окрім останнього, який залишимо для виходу з підсилювача потужності. Номер даного входу визначається двійковим номером, заданим на управляючих входах. Інформація про двійковий номер поступає безпосередньо від мікроконтролера. Для перетворення 8-розрядного дискретного коду в аналоговий застосовний 10-розрядний ЦАП, для цього на два розряди ЦАП подамо землю. З цього виходить, що в обчислювач повинні входити: мікроконтролер (МК), АЦП, ЦАП, пристрій виборкихраніння (УВХ), аналоговий комутатор (АК).

Малюнок 4.2 – Функціональна схема спецобчислювача

4.3.1 Формування алгоритму роботи спецобчислювача

Спецбчислювач на базі мікроконтролера виконує наступні операції:

– отримання і обробка інформації з підсилювача, датчика зворотного зв'язку по положенню і датчика кутової швидкості;

• реалізація закону управління;

• видача аналогового сигналу на електрогідравлічний перетворювач.

На малюнку 4.3 представлений спрощений алгоритм роботи обчислювача по отриманню, перетворенню і передачі даних. Алгоритм представлений у вигляді блок-схеми.

На основі запропонованого алгоритму роботи складена програма роботи управляючого обчислювача, побудованого на основі мікроконтролера AT89S8252 фірми Atmel.

Розроблена програма вводиться в керований обчислювач за допомогою LPT-порту ПК і каналу програматора, який здійснює прошивку резидентної пам'яті програм мікроконтролера.

4.4 Розробка структури ПО і оцінка необхідних ресурсів

Програмне забезпечення для вирішення даної задачі складатиметься із структурних елементів, характеристика яких представлена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Характеристика структурних елементів ПО

№	Назва і функціональне призначення	Передбачуваний об'єм коду, байт	Передбачуваний об'єм даних, байт	Макс. час виконання, мс	Вимоги по розміщенню в пам'яті
1	Початковий пуск і ініціалізація (стік, таймери, переривання)	50	Регістри РСФ, стік в РПД (16 байт)	0.1	Після таблиці векторів переходу
2	Функціональний алгоритм ПД-регулювання	100	РПД (до 30)	10	довільне
3	Процедури уведення-виведення і управління ЦАП	150 кожна	РПД (до 10 байт)	1 кожна	довільне
4	Арифметичні процедури для 2-байтових чисел («+»,» – «,»*»)	До 30 байт («+»,» – «) і до 100 («*»)	Банк Рон (8 байт)	0.05 і 0.2	довільне
5	Таймірованіє (період )	20	РСФ	0.02	довільне

Під процедурами введення(висновку) маються на увазі дії по управлінню каналом введення(висновку), по перетворенню числа. Загальна діаграма завантаження обчислювача в межах базового періоду роботи представлена на малюнку 4.4.

Характеристики

Список файлов ВКР