115617 (592216), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Визначені стадії дали змогу розкрити еволюцію процесу сприймання дитиною складного об'єкта – малюнка і побачити, що діти в процесі розумового розвитку переходять від фрагментарного сприймання, тобто пізнавання окремих предметів, між собою не пов'язаних, до виявлення спочатку їх функціональних зв'язків (що людина робить), а потім до розкриття більш глибоких відношень між предметами і явищами: причин, зв'язків, обставин, цілей [14].
На найвищому рівні діти витлумачують малюнок, вносячи свій досвід, свої судження в те, що зображено. Вони розкривають внутрішні зв'язки між предметами, осмислюючи зображену на малюнку ситуацію. Проте перехід до цього вищого рівня розуміння не можна пояснити віковим дозріванням. Дослідження показали, що особливості опису малюнка залежать насамперед від його змісту, знайомого або малознайомого дитині, від структури, динамічності чи статичності сюжету.
Величезне значення має й запитання, з яким дорослий звертається до дитини. Запитуючи дітей про те, що вони бачать на малюнку, вчитель орієнтує їх на перелічування будь-яких предметів (важливих і другорядних) і в будь-якому порядку. Запитання «Що люди роблять тут, на малюнку?» – спонукає дітей до розкриття зв'язків функціональних, тобто дії. Коли дитину просять розповісти про події, зображені на малюнку, вона намагається зрозуміти зображене, тобто піднімається на рівень тлумачення. Таким чином, та сама дитина під час експерименту може в один день показати всі три стадії Сприймання малюнка [4]
У дослідженні М.В. Виготського з'ясовано естетичне ставлення дітей дошкільного віку до малюнка, підкреслено, що з віком осмислення дітьми краси малюнка стає більш визначеним, а питома вага естетичних оцінок у мотивації дітьми їх вибору значно зростає. Дослідженнями встановлено, що розвиток естетичного ставлення учнів молодшого шкільного віку до малюнка проявляється також у тому, що з віком розширюється і якісно змінюється коло предметів, які збуджують у дітей естетичні переживання, причому дедалі більшого значення в їх оцінках набирає момент відповідності зображеного дійсності («як справжній»). Дані дослідження показали, що «формування естетичного ставлення дитини до малюнка нерозривно пов'язане із збагаченням його уявлень про красиві об'єкти», що формування цих уявлень здійснюється в процесі засвоєння дітьми від дорослих певних норм і правил сприймання художніх творів [10].
В перцептивних уявленнях дітей значне місце займає природа, суспільне життя, меншу роль відіграють твори мистецтва. Це пояснюється тим, що вчителі, надмірно аналізуючи твори мистецтва, інколи руйнують цим виховний вплив самого образу.
2.2 Підготовча робота до сприймання твору мистецтва
Якщо дитина не радіє першій літній веселці, байдуже проходить повз досконалу скульптуру, не помічає композицію з квітів, якою дбайливий учитель прикрасив підвіконня класу, це означає, що у неї нерозвинена здатність до естетичного сприймання, тобто емоційного відображення красивих об'єктів та явищ природи, мистецтва. Приклад досить розповсюджений у наших школах. Прикро, адже без такої здатності гальмується духовний розвиток людини. Естетичне сприймання тренує спостережливість, стимулює мислення, розвиває вміння оцінювати та висловлювати відповідне судження. Отже, у дитини в процесі споглядання краси інтенсифікується інтелектуальний розвиток.
Враховуючи мистецький жанр, вікові, індивідуальні особливості сприймання його учнями певного віку, вчитель має вибрати ті види роботи над твором, які б допомогли зрозуміти побачене, виявити, засвоїти предмети і явища картини в тому порядку й повноті, як прагнув того автор, вдивитися на речі його очима, мислити його думками, переживати разом з ним, тобто, дати дитині змогу виявити власний емоційно-естетичний відгук на зображене, не захоплюватись асоціативними нашаруваннями, що можуть привести до розладу авторської образно-емоційної структури [30].
Естетичне сприймання сприяє розвитку й емоційної сфери, емпатійності, оскільки кожне естетичне явище викликає емоції радості, захоплення, піднесення, а твори мистецтв – складні почуття, переживання. Здатна до естетичного сприймання людина не зашкодить ні природі, ні продукту праці, бо в ньому також закладена краса. Людина, яка не байдужа до прекрасного, прагне й сама бути красивою як зовні, так і в думках, вчинках, поведінці.
У наш час проблема розуміння художнього твору набула особливої актуальності, тому що стала очевидною потреба глибокого і свідомого осмислення великої кількості інформації. З цим пов'язане й питання про підвищення активності, самостійності та міцності засвоєння сприйнятого учнями матеріалу. Без правильного сприймання художнього твору неможливе його адекватне розуміння. Воно перш за все залежить від досвіду, набутого дитиною. Чим більший він у школяра, тим більше зуміє той побачити у предметі чи явищі навколишнього світу. Бо сприймання – це відображення в свідомості людини предметів і явищ при їх безпосередньому впливі на органи чуттів. Ось чому перед сприйманням нового художнього твору на уроках образотворчого мистецтва потрібна підготовча робота. Саме від неї залежить процес сприймання твору, а отже, і його розуміння. Завдання цього етапу уроку – розширення уявлень дітей про зображені на картині явища й події, розвиток інтересу до головних героїв, історії написання того чи іншого мистецького твору [27].
Як свідчать дослідження [5; 12; 14; 30], процес навчання в сучасній школі стимулює і збагачує інтелектуальну сферу молодших школярів і значно менше орієнтує на формування емоційно-морального ставлення учнів до навколишнього світу. Будь-який твір мистецтва діти мають не лише розуміти, але й відчувати. Молодші ж школярі вирізняються розвинутим сенсорним сприйняттям, спостережливістю, відносною цілісністю бачення природи, чітко вираженою емоційною реакцією на її красу, їм притаманна природна допитливість, надзвичайна чутливість. Тож при підготовці до сприймання мистецьких творів про природу необхідно враховувати психологічні особливості дітей цього віку. Тому увага спрямовується на те, щоб створити в учнів певний настрій. Як відомо, емоції – це не самі почуття любові до природи, мистецтва, а стан насолоди, в якому перебуває людина, слухаючі твори чи милуючись прекрасним краєвидом. Тому завдання вчителя – розбудити природи допитливість дитини, її цікавість, які сприятимуть розвитку інтересу до нового твору. А інтерес – це той позитивний емоційний стан, який допомагає краще розуміти зміст тексту.
В організації сприймання художніх творів дітьми молодшого шкільного віку важлива роль належить підготовчій роботі. Як показують дослідження психологів [21], є кілька стадій цього процесу: безпосереднє і обдумуюче сприймання. Вчені виділяють головні умови, що забезпечують повноцінне сприймання художнього твору:
а) відповідність досвіду учня і мистецької комунікації;
б) емоційний настрій під час сприймання твору мистецтва;
в) розвиток образотворчого бачення;
г) уміння аналізувати образно-емоційний зміст мистецького твору;
ґ) давати йому естетичну оцінку;
д) забезпечення єдності класних і позакласних форм роботи [17].
Етап підготовки до сприймання твору мистецтва займає 5–6 хв. У практиці сучасної школи використовуються такі прийоми: розповідь учителя, бесіда, прослуховування музичних творів, демонстрування фрагментів, діафільмів, інсценізація, вікторини, обговорення екскурсій.
Підготовку до сприймання проілюструємо вступною бесідою до художнього твору на тему зимового пейзажу.
Учитель. Уявімо ситуацію: Подув різкий вітер, вікно раптом відкрилося, і у клас залетіла ціла хмарка білих сніжинок. Що з ними сталося?
Учні. Вони дуже швидко розтанули і перетворилися на воду.
Учитель. І ми не почули жодного звуку, дехто вважає, що сніг має голос і навіть співає. А ви як думаєте?
Учень. Почути сніжок ми можемо лише коли ступаємо на нього. Пісенька снігу – рип-рип.
Учитель. Давайте звернемося до нього. Подумаємо над формою звертання (Учні, після обговорення варіантів, пропонують таку форму: Снігу, сніженьку).
Учитель. Що ж ми хочемо у нього попрохати.
1 учень, Снігу-сніженьку, подаруй нам килим!
2 учень. Снігу-сніженьку, простели доріженьку.
3 учень. Снігу-сніженьку, випади на землю!
4 учень, Снігу-сніженьку, вдягни мою вишеньку у білу шубку!
5 учень. Снігу-сніженьку, вкрий землю, заіскрись на сонці різними кольорами, це ж така краса! і т. ін.
Підсумовуючи думки школярів, вчитель привертає їхню увагу до того, як у спільному пошуку набуде нового смислу всім відоме природне явище, як збагатилося уявлення про нього [12].
Вчителі за допомогою художнього діалогу вчать своїх учнів слухати музику землі, емоційно сприймати почуте, образно передавати його.
– Коли ми всі тихенько сядемо у лісі, в полі, біля річки, то почуємо голоси весни. Прислухаймося – хто і про що співає…
До творчої праці залучаються учні і разом зі своїм наставником розвивають тему:
– Я чую різноголосий хор птахів, вони пережили всі труднощі і небезпеку на шляху з вирію. Кожна пташка по-своєму оспівує радість зустрічі з рідними місцями, вітає відродження природи. Зачаровують голоси таких солістів, як жайворонок і соловейко.
– А я прислухаюсь до того, як голосно падають важкі краплі весняного дощу. Він певен: прийшла його черга поїти землю.
– Я вслухаюсь у шепіт і ніжне шелестіння молодого листячка. Про що так тихо і довго гомонять зелені листочки? Може діляться між собою якимись таємницями, а може просто радіють відродженню, теплу, сонечку, легкому вітерцю, насолоджуються ними.
– Я чую дзвінке дзюркотіння струмочка, який уперто пробиває собі дорогу до річки: «Нічого, що я маленький, я все одно доберусь до великої води і стану хвилькою!».
– Я чую, як ранньою весною гнівно реве і гуркотить, ламаючи крижані тороси і виходячи з берегів, завжди спокійна і неговірка річка. У гулі і плескоті звучить пересторога; «Краще не стій на моєму шляху!» [14].
Програма з образотворчого мистецтва побудована так, що до вивчення тих чи інших художніх творів, виконання зображення певної тематики, наприклад, про осінь діти приступають саме восени. Це дає їм можливість звертатися до особистих спостережень, вражень, емоцій. Адже пізнання світу починається з відчуттів, хоч і не обмежується ними.
Під час підготовки до сприймання твору мистецтва можна заслухати коротенькі розповіді дітей, де йдеться не лише про фактичні зміни, які відбулися в природі. Школярі передають власні відчуття які навіяла краса осіннього лісу. Ліричний настрій у дітей підсилюється після зворушливої, емоційної, багатої образними висловами розповіді класовода [17].
Закривши очі, діти слухають оповідання, тематично пов'язане із мистецьким твором. Якщо проаналізувати цей короткий етап уроку, то можна виділити кілька послідовних моментів: чуттєве споглядання, роздуми про побачене, зіставлення їх з розповіддю класовода, а далі – з авторським баченням осінньої природи. Саме така підготовка до сприймання художнього твору сприяє розвитку і мовлення, і мислення.
Таким чином, за допомогою естетичних засобів посилюється вплив слова на формування навичок сприймання нового твору мистецтва на уроках образотворчого мистецтва.
Підготовка до сприймання мистецького твору може бути емоційною чи змістовною. Перевага тієї чи іншої форми сприймання зумовлена жанровими особливостями художнього твору, складністю його змісту, завданнями конкретного уроку і, безумовно, готовністю до його сприймання дітьми цього класу. Для емоційної підготовки учнів (створення відповідного настрою, збудження почуттів), активізації мислення, уяви тощо вчитель може використовувати вступну бесіду, коротку розповідь-спогад, розглянути відповідні ілюстрації, прослухати уривки музичних творів, актуалізувати спостереження учнів, залучити краєзнавчий матеріал, спертися на життєвий досвід учнів тощо. Такий підхід особливо доцільний перед сприйманням пейзажних замальовок, творів, в яких виявляються високі людські почуття, описуються визначні історичні події [15].
Емоційна підготовка до сприймання твору мистецтва безпосередньо пов'язана зі змістовною, мета якої – перевірити, як учні розуміють слова, поняття, без чого важко правильно усвідомити твір на основі первинного сприймання [5]. Наприклад, перед сприйманням твору Левітана «Золота осінь» готують дітей до його осмисленого сприймання за допомогою таких запитань: «Які основні ознаки осені? Що означають слова «золота осінь»? Чому жовтіє листя на деревах? і т. ін.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
