115617 (592216), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Та не вдалося митцеві здійснити свій задум. У 1844 році вийшло лише шість аркушів, і на цьому видання припинилося.
1‑й екскурсовод. Найвідоміший офорт «Дари в Чигирині» створено на історичну тему. У передпокої гетьманської світлиці зображено трьох послів сусідніх з Україною держав – Туреччини, Польщі й Росії. Вони привезли дорогі подарунки для Богдана Хмельницького. На варті біля входу до світлиці стоять козаки, бо там відбувається рада.
Один із офортів – «Видубецький монастир у Києві» (1844 р.). А ось – «Судна рада» (1844 р.), «У Києві» (1844 р.). До гравюри відносимо 2 портрети – О.В. Суворова та М.І. Голеніщева-Кутузова (1844 р.).
2‑й екскурсовод. У березні 1845 року Шевченко закінчив Академію. Йому було надано офіційне звання вільного художника. Тарас одразу їде на Україну. Влітку, перебуваючи в селі Потік на Київщині, він намалював олівцем один з найкращих автопортретів. Шевченко мав намір зайнятися викладацькою роботою. Восени 1846 року він подає заяву на заміщення вакантної посади вчителя малювання в Київському університеті. Та не довелося Шевченкові зайнятися улюбленою справою. 5 квітня 1847 року його заарештували. «Определить рядовим в Оренбургский пехотный корпус» – такий був вирок. Затверджуючи його, Микола І дописав: «Под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать». У листі до В. Рєпніної поет писав: «И при всем при этом горе мне строжайше запрещено рисовать… А смотреть и не рисовать – это такая мука, которую поймет только один истинный художник». Але не таким був Тарас Шевченко, щоб скоритися. У маленькій захалявній книжечці він крадькома «мережив» вірші, а потім взявся і за малювання.
3‑й екскурсовод. Першим відомим малюнком Шевченка, зробленим на засланні, є автопортрет у солдатському одязі: сповнені глибокого суму і водночас непокірності очі, горда пряма постава. У березні 1848 року поет одержав з України від А. Лизогуба скриньку з малярським приладдям, фарби й папір. Несказанну радість висловив він у листі до друга: «Не знаю, чи зраділа б так мала ненагодована дитина, побачивши матір свою, як я вчора, прийнявши дарунок твій щирий».
4‑й екскурсовод. 11 травня 1848 року Шевченко вирушив з експедицією капітан-лейтенанта Бутакова до Аральського моря. Його взяли художником. Понад сотню малюнків виконав Тарас Григорович під час експедиції – пейзажі, портрети, жанрові сцени з життя місцевого населення. 1 листопада 1849 року експедиція повернулася до Оренбурга. За розпорядженням Бутакова Шевченко оформляє альбом малюнків, що мав доповнювати звіт про виконану на Аралі роботу.
Вашій увазі пропонуємо переглянути деякі з них: «Укріплення Раїм» (1848 p.); «Джангисагач» (1848 p.).
5‑й екскурсовод. Навесні 1850 р. поета заарештували й ув'язнили, звинувативши в порушенні наказу царя не писати й не малювати. Півроку тяглося слідство, а по закінченні Тараса загнали у віддалене Новопетровське укріплення на східному березі Каспійського моря і встановили за ним суворий нагляд
За допомогою і на прохання польських засланців Залєського і Турно Шевченка включили до складу експедиції на півострів Мангишлак. Збереглося 57 робіт, створених у цей час.
Ось сепія «Серед товаришів», датована 1851 року. У центрі, спиною до глядачів, стоїть чоловік без сорочки. Обіпершись на стіл правою рукою, він розглядає малюнок. За столом сидить бородань, в якому ми впізнаємо Шевченка. 6‑й екскурсовод. У серпні 1857 року Тарас Шевченко вирвався з Новопетровського укріплення на волю.
За півроку художник створив майже два десятки портретів та два автопортрети. Погляньте на деякі з них: «Портрет Л. Алексеева» (1856–1857), «Портрет подружжя Якобі» (1857).
Автопортрети олівцем показують нам Шевченка таким, яким він повернувся із заслання. З автопортрета в овалі (1857 р.) на нас дивиться літній, змучений тяжкою недугою чоловік із бородою. Глибока зморшка перерізує чоло. Через рік художник теж намалював себе. Але тут він уже інший – погляд гордовитий, упевнений. Видно, що поет трохи набрався сил після важких ударів долі.
1‑й екскурсовод. Десятирічне заслання підірвало здоров'я Тараса Григоровича, і на 47 році його життя обірвалося.
Але ми завжди будемо пам'ятати Шевченка – поета, Шевченка – мислителя, Шевченка – художника.
4. Виразне читання поезії М. Терещенка «В сім'ї новій, вольній». (Читають екскурсоводи.)
III. Закріплення вивченого матеріалу
Фронтальне опитування:
1) Скільки робіт налічує живописна спадщина Кобзаря? А поетична?
2) Чому мистецька спадщина Шевченка була довгий час маловідомою?
3) Як починався шлях Тараса Григоровича до живопису?
4) Портрет якої людини відіграв важливу роль у викупі Шевченка із кріпацтва? Хто його автор?
5) Яка картина і поема мають однакову назву?
6) Чи бував поет у нас на Полтавщині?
7) Які портрети та картини вам особливо запам'яталися і схвилювали?
Учитель. Багато цікавого з життя Шевченка-художника нам розповіли учні-екскурсоводи. Чия розповідь вам сподобалась найбільше? Чому? (Учні аргументують свої думки.)
IV. Домашнє завдання
– Ось і закінчується наш урок. Ми лише трохи познайомилися з величезною живописною спадщиною Т. Шевченка. Я пропоную вам прочитати його повість «Художник», з якої ви можете глибше дізнатися про почуття, що надихали митця на створення живописних полотен.
Знайдіть додаткові відомості про картини Шевченка, історію їх створення. Тоді, можливо, наша екскурсія триватиме не один урок, і ми зможемо поповнити матеріали про Шевченка-художника новими цікавими знахідками.
2. Методика формування навичок сприймання та оцінювання творів українських художників
2.1 Розвиток уміння сприймати твори мистецтва
Особливості процесів сприймання у молодших школярів
У молодших школярів сприймання стає більш довільним і цілеспрямованим процесом. В учнів суттєво змінюється зоровий і дотиковий вибір заданої фігури серед інших фігур, про що свідчить зменшення часу, потрібного на зоровий і дотиковий їх пошук. Результати виконання ними завдань на вибір форми поліпшуються під впливом перцептивного тренування в зоровій диференціації форм фігур. При цьому не тільки зменшується час на пошук фігур, але й звужується діапазон індивідуальних відмінностей у виконанні таких завдань. У процесі тренування помітно підвищується рівень перцептивного розрізнення форм об'єктів. У першокласників трапляються труднощі в сприйманні форми та її відображенні. Деякі з них допускають помилки в зображенні фігур, написанні букв чи цифр. У перші тижні навчання більше 12% першокласників «перевернуто» пишуть цифру 6; 10% – букву Я; майже 20% – букву Б. Більшість цих дітей відчуває труднощі і в сприйманні розміщення предметів у просторі [29].
Спостерігається, що в одних дітей такі особливості у сприйманні і відтворенні об'єктів швидко проходять, а в деяких вони впливають на труднощі у письмі і читанні. Частина таких дітей відноситься або до групи учнів з дисграфією (надмірними труднощами в оволодінні письмом), або до групи дітей з дислексією (з надмірними труднощами в оволодінні читанням). Але не тільки згадані особливості, сприймання і відтворення об'єктів визначають дітей-дисграфіків і дислексиків. Спостереження показують, що таких дітей не можна зараховувати до розумово відсталих. Вчені наводять багато фактів, коли багато таких дітей у процесі переборення труднощів читали хоч і повільно, але вдумливо, набирали віри у свої сили і ставали видатними особистостями.
Про якісні зміни сприймання у школярів, передусім зорового можна робити висновки з даних про те, як вони сприймають предмети в утруднених умовах (наприклад, при поступовому збільшенні освітленості). У таких умовах процес сприймання подовжується, що дає можливість простежити утворення перпептивних образів. У їх категориризації важливу роль відіграють гіпотези. Адекватні гіпотези прискорюють процес утворення образів, неадекватні – затримують. За нашими даними, з віком в учнів 1–4 класів помітно зростає кількість адекватних гіпотез при сприйманні предметів в утруднених умовах [6].
В учнів початкових класів удосконалюється робота аналізатора, підвищується їх чутливість до різних властивостей предметів. Точність розрізнення кольорів і кольорових відтінків у учнів 2–4 класів, наприклад, збільшується на 45% порівняно з учнями першого класу. Про удосконалення в молодших школярів розрізнення кольорів свідчать дані виконання завдань на їх диференціацію та вибір. Дівчатка краще диференціюють предмети за кольором, ніж хлопчики. Під впливом навчання удосконалюється диференціація кольорів як у хлопчиків, так і у дівчаток. У дітей збільшується кількість слів, якими вони позначають кольори та їх еідтінки (блідо-рожевий, світло-зелений тощо) [7]. Розвивається здатність диференціювати відтінки освітленості об'єктів. В учнів 3-го класу вона зростає майже вдвічі порівняно з першокласниками. У молодших школярів спостерігаються індивідуальні відмінності в здатності диференціювати кольорові тони та їх відтінки, словесно їх визначати.
Розрізнення молодшими школярами кольорів і їх відтінків залежить не тільки від вікових особливостей дітей, а й від робіт, які проводять дорослі. Так, японські вчителі надають особливої уваги розвитку кольорової чутливості учнів. У цій країні є своєрідна колористична грамота. Вона, на думку японських психологів і педагогів, дає змогу ширше і глибше розвивати не тільки органи чуття, а й мислення і творчі можливості дітей. Завдяки увазі японських учителів і батьків до колористичної грамоти дітей, молодші школярі уміють розрізняти близько 36 кольорів, а в 7 класі – до 240 кольорів. У японських школах з першого класу програмою для цього передбачені такі заняття, які звуться «милуванням» [7]: у гарну погоду відміняються уроки, й учні ідуть спостерігати, милуватися красою природи. У молодших школярів підвищується і здатність розрізняти висоту звуків, чому особливо сприяють заняття з музики і співів. За даними досліджень, у молодшому шкільному віці зростає гострота слуху, а також здатність розрізняти висоту тонів.
У процесі навчання у школярів розвивається сприймання форм предметів. При цьому в сприйманні першокласників часто форма предметів чітко не виділяється. Так, наприклад, вчені пропонували учням першого класу намалювати форми деяких предметів. У 40% випадків першокласники малювали предмети з притаманними їм ознаками, але при цьому форма предметів дітьми ігнорувалася. Хустинку вони малювали з каймою і візерунками, але не квадратної форми [26].
Учням молодшого шкільного віку важко сприймати перспективу. Малюючи такі предмети, як стіл, будинок, літак тощо, першокласники виділяють об'ємні ознаки, але ще не передають перспективу.
Шестирічні діти правильно визначають місце предметів (праворуч, попереду-позаду тощо), осмислено сприймають предмети, які знаходяться справа-зліва, попереду-позаду від іншої людини, правильно називають праву і ліву руку людини, яка стоїть навпроти нього. Школяр цього віку може уявити себе на місці цієї людини, визначити, де від неї буде правий бік, а де лівий. Учні 1–2 класів здатні визначити просторові співвідношення різних предметів, якщо поставлене перед ними завдання має конкретний, наочний характер. Якщо ж даються завдання визначити просторові співвідношення поза наочною ситуацією, то чимало учнів 1–2 класів не можуть правильно його виконати [14].
Спостережливість розвивається успішніше, якщо вчитель не тільки супроводжує поясненнями демонстрацію наочних об'єктів, хоч це й дуже важливо, а й організовує самостійне розглядання, цих об'єктів, пошуки їх характерних ознак, створення цілісних їх образів. Таким чином школярі вчаться точно, чітко їх сприймати – бачити, слухати, обмацувати, часом і нюхати, пробувати на язик, спостерігати й узагальнювати, визначати словами результати своїх спостережень [6].
Можливості виконання учнями таких завдань широко розкриваються тоді, коли вони ознайомлюються з початковим геометричним матеріалом, працюють з картиною на уроках мови, природознавства, образотворчого мистецтва, ведуть щоденники спостережень за змінами в природі, температурою, хмарністю, опадами, напрямком вітру, змінами в житті рослин і тварин тощо.
Специфіка сприймання художніх творів у початковій школі
Сприймання в образотворчому мистецтві – є провідним у навчанні й вихованні учнів початкових класів. Через художні образи діти збагачують свої почуття, емоції, пізнають різноманітність навколишнього світу. Одночасно відбувається їхній подальший творчий та емоційний розвиток. Правильне опрацювання образотворчого твору сприяє єдності морального, розумового, естетичного виховання учнів. А тому так важливо для дітей сприймати художні твори через активну естетичну діяльність.
Під час сприймання художнього твору у дитини може виникнути відчуття нескінченності, безмежності життя, його розмаїття. У такі хвилини переживається найвищий духовний стан – відчуття єдності себе і всього, що існує в світі. Ці переживання допомагають зрозуміти цінність будь-яких елементів життя, що сприяє формуванню духовності [10].
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
