115479 (591948), страница 8
Текст из файла (страница 8)
26. Прочитайте. Випишіть дієслова-синоніми.
Що там говорити, коли нічого й балакати.
Розумний учить, дурень повчає.
Прийде старість — настане слабість.
Не давай зайцеві моркву берегти, а лисиці — курей стерегти.
Час минає, а не вертає.
Дома рука й нога спить, а в дорозі й голова не дрімає.
Кого почитають, того й величають. (Народна творчість)
До слова говорити доберіть свої синоніми (балакати, розмовляти, тріпатися, язиком чесати).
27. Спишіть прислів'я. Дієслова в неозначеній формі підкресліть. Усно поставте до них питання.
Тяжко щастя знайти, а легко згубити.
З дурним ні купити, ні продати.
Або розумне казати, або зовсім мовчати.
Легко впасти, а тяжко встати.
Умій улізти — умій і вилізти.
Думаєш дати, то подумай, де взяти.
Хочеш заробляти, не ходи гуляти і не лягай рано спати.
Не вчи орла літати, а солов'я співати. (Народна творчість)
Випишіть антонімічні пари дієслів.
Зробіть фонетичний аналіз слова солов’я. Поясніть вживання апострофа.
28. Доберіть дієслова в неозначеній формі, закінчіть прислів'я. Спишіть.
-
Руйнувати краще, ніж... (будувати), говорити легше, ніж... (працювати).
-
Глибоко орати — більше хліба... (мати).
-
Легко втратити, тяжко... (знайти).
-
Встидайся красти, але не встилайся... (працювати).
-
На чужу роботу дивитись — ситому... (не бути).
-
Пішов кіт спати, а миші... (танцювати).
-
Краще добре робити, ніж гарно... (говорити).
-
Чому бути, того... (не минути).
Підкресліть антоніми.
До слова робота усно доберіть спільнокореневі слова.
29. До даних дієслів доберіть синоніми.
Побороти... (здолати, перемогти).
Стерегти... (сторожити, охороняти).
Баритися... (гаятися).
Влучати... (попадати, вцілити).
Ухвалити... (вирішити).
Хилити... (нагинатись).
Складіть і запишіть речення з однією парою дієслів-синонімів (на вибір).
30. Випишіть дієслова-антоніми. Визначте їх час.
-
Ластівка день починає, а соловей закінчує.
-
Сміливий там знайде, де боягуз загубить.
-
Згода дім будує, а незгода руйнує.
-
Літо біжить, підстрибуючи, а зима бреде, похнюпившись.
-
Ліпше з розумним загубити, ніж з дурним знайти.
-
Розумні пішки ходять, а дурні їздять.
-
Що легко прийде, то легко піде.
-
Слухай тисячу разів, а говори один раз.
-
Солодко говорить, але нудно слухати.
-
Дурень за щастям біжить, а воно в нього під ногами лежить.
-
Від гніву старієш, від сміху молодієш.
-
Мати однією рукою б'є, а другою гладить.
-
Кожна лисиця свій хвостик хвалить, а чужий ганить.
(Народна творчість)
31. Запишіть дієслова-антоніми за зразком.
Добре: захищати.
Погано: нападати.
Хвалити, гудити; знаходити, губити; руйнувати, будувати; хвалити, висміювати; любити, ненавидіти; ворогувати, дружити, товаришувати; обвинувачувати, захищати.
Складіть і запишіть два речення з дієсловами-антонімами (на вибір).
Отже, відповідно до даних типів вправ ми побудували систему контрольних завдань, спрямованих на визначення рівня сформованості таких якостей мовно-мовленнєвого розвитку учнів, як уміння розрізняти дієслово серед інших частин мови та називати його характерні ознаки, володіння достатнім словниковим запасом дієслів, здатність вживати дієслова в усному і писемному мовленні.
-
Результативність експериментального дослідження
Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання пропонованих вправ та завдань при вивченні дієслова у початкових класах. При цьому якість сформованих знань, умінь і навичок учнів експериментального класу порівнювалася із відповідними навичками і вміннями учнів контрольного класу.
Виявлення ефективності дослідження пов’язувалося із діагностикою відповідного рівня мовно-мовленнєвих навичок та лексичних умінь з теми „Дієслово”, сформованих із допомогою пропонованої системи вправ. Для цього ми розробили систему контрольних завдань, диференційовану за рівнями і спрямовану на перевірку якості засвоєння знань про дієслово.
Наведемо дані контрольні завдання.
Завдання І рівня
1. Встав дієслова.
На небі... хмара. Сонце.... На берізці... листя.... блискавка,... грім.... сильний дощ.
2. До поданих слів добери антоніми.
Спати, кричати, лежати, гріти, мовчати, починати.
3. Визнач час дієслів.
Пише, бігав, покотилася, намалює, буде годувати.
4. Спиши і відгадай загадку.
Високо у небі
Світить, та не гріє,
Сестричок збирає,
Діток на сон закликає.
Випиши дієслова й утвори часові форми за зразком: світить — світив — світитиме.
5. Спиши текст. Підкресли дієслова, визнач їх час.
Школярі готуються до зустрічі з відомим письменником. Вони читають його твори, оформляють альбом. Пишуть свої вірші, казки, малюють ілюстрації.
6. Склади речення зі слів кожного рядка. Добери заголовок. Визнач рід дієслів.
Прийшла, і, ось, весна;
сонечко, пригріло, весняне;
промінням, запарувала, сонячним, під, земля, теплом.
7. Прочитай вірш. Випиши дієслова. Утвори від них неозначену форму.
Подивись: весна устала,
Сипле пишними квітками;
Подивись: веселим птаством
Ожили степи з лісами. (О.Коломієць)
8. Прочитай прислів'я. Спиши без дужок. Зроби аналіз дієслів першого речення.
(Не) смійся з другого, щоб тобі (не) було того. (Не ) радій чужому горю. (Не) роби нікому того, що тобі не мило.
Завдання II рівня
1.Прочитай. Випиши в окремі колонки іменники, прикметники, дієслова.
Молодий, молодість, молодіє; білий, білизна, біліє; кричати, крик, крикливий; синіє, синій, синь.
2. Добери потрібні слова і запиши з ними прислів'я.
Ластівка день починає, а соловей його.... Друга шукай, а... - тримай. Удар забувається, а слово —.... Знайшов -не скач,... — не плач.
3. Випиши дієслова. Визнач їх час. Роби це так: налетіли (мин. ч.).
Налетіли бджоли на бедринець, набирають меду на гостинець, усім на хоботку принесуть медку.
Прозорі тіні берег красять, гудуть десь бджоли у дуплі, на камінь ящірка вилазить, припав метелик до землі.
З неба сяє сонце привітне, біля хати яблуня квітне, бджіл вона приваблює цвітом — вродять щедро яблука літом.
4. Спиши. Визнач час дієслів.
Весна все більше входить у свої права. Ожив, задзюрчав, заспівав спочатку тонесенький струмочок води. Вибіг із розталого снігу, захопив із собою ще іншого, влився в трішки більший від себе, і вже біжить справжній потічок. (За О.Копиленком)
5. Прочитай і спиши текст. Добери заголовок. Познач у дужках час дієслів.
Розлилися річки. Затопили низини і луки. Летять і летять з вирію птахи. Тепле проміння нагріває землю. Розпочалася весняна сівба.
Цвітуть в'язи і крислаті клени. Скоро буйно розквітнуть садки. Тому й місяць має назву квітень. (За Є.Гуцалом)
6. Прочитай вірш. Випиши дієслова і визнач їх час. Добери до виписаних дієслів форму майбутнього часу,
Березневої пори
Кап-кап — капає згори,
У краплині дужа сила –
Дірку у льодку пробила,
І хоч дірка невеличка,
З неї виткнулась травичка,
Дивиться на небо синє —
Щиро дякує краплині. (Є.Березневий)
7. Прочитай вірш. Випиши дієслова. Утвори від них неозначену форму.
Гнат читає,
Гнат рахує,
Гнат малюночки малює,
А Федь гонить вулицями
Та шпурляє камінцями. (Марійка Підгірянка)
8. Спиши. Підкресли дієслова, вжиті в неозначеній формі.
Млин буркоче –
Їсти хоче.
Не так їсти,
Як роботи, -
Спочивати неохота!
9. Спиши, розкриваючи дужки.
З вогнем та водою (не) жартуй.
Лежачого (не) б'ють.
Від своєї совісті (не) втечеш.
Наша дума, наша пісня (не) вмре, (не) загине.
10. Встав замість крапок не. Зроби аналіз дієслів першого і третього речень.
Ранок
Ще... піднялося ласкаве сонечко. На траві... блищить роса, а квіточки починають розкриватися. Все прокидається. І пташки... сплять. Вони перелітають з гілки на гілку, дзвінко щебечуть, але... мовчать.... чути тільки зозулі, бо чомусь сьогодні вона заспала. Чи... заслабла вона? (За О.Сухомлинським).
Завдання ІІІ рівня
1. Зі слів кожного рядка склади речення. Запиши їх так, щоб отримати зв'язну розповідь.
Повернулися, вирію, з, ластівки;
дахом, гнізда, під, вони, ліплять;
грудочки, з, річки, носять, глини, ластівки;
пташенятам, м'яко, у, буде, гнізді.
Підкресли дієслова, визнач час.
2. Спиши. Добери заголовок до тексту. Над дієсловами минулого часу простав рід. Добери до виділених слів близькі за значенням.
Там, де були вода і випаси для тварин, людина вибирала місце для житла.
Особливо цінувалась у людей вода. Вважалося святим те місце, де земля дарувала людям воду, а разом з нею і життя.
Збираючись у далеку мандрівку, бажали один одному доброї путі та свіжої води.
3. Склади з поданих груп слів речення і запиши їх у такому порядку, щоб отримати зв'язну розповідь. Підкресли дієслова, визнач їх час.
Весна
-
прийшла, ось, і, весна.
-
гілках, на, бруньки, скоро, тоненьких, набубнявіють.
-
летять, країв, з, птахи, теплих.
-
небо, синє, стало.
-
яскраво, світить, сонце.
4. Із кожної групи слів склади і запиши прислів'я. Підкресли дієслова в неозначеній формі.
Вчитися, не, ніколи, пізно.
Що, того, вміти, не носити, за плечима.
Щира, знайти, всюди, куток, може, правда.
5. Від поданих слів утвори дієслова в неозначеній формі і запиши їх.
Спів — співати, гра, зелень, біг, крик, віз, догляд, хвала, годівля, радість, хвороба, ходьба, дружба, плач, малюнок, праця, зустріч, пошук, відгадка, любов, слух, життя, ріст, рана, стрибок, мир, лічба, рахунок, ліки, друг.
7. Прочитай текст. Перебудуй його так, щоб він відповідав назві "Поради лікаря". Використовуй дієслова у початковій, тобто неозначеній формі. За потреби додавай слова: корисно, необхідно, шкідливо, слід, треба.
Уранці я роблю зарядку. Щодня чищу зуби. Перед їдою мию руки. Лежачи я не читаю. Перед сном провітрюю кімнату.
8. Добери 5 прислів'їв з дієсловами неозначеної форми. Підкресли їх.
9. До поданих дієслів добери слова-синоніми з не.
Зразок. Відпочивати – не працювати.
Сумувати, голодувати, мовчати, ледарювати, лежати.
10. Прочитай. Перероби текст так, щоб було видно, що Грицько — хороший онук і товариш. Запиши свій текст.
Дуже важко дружити з Грицьком. Ніщо йому не подобається. Читати він не любить, на річку не ходить, у футбол не грає. Бабусі він не допомагає, в садок по сестричку не ходить. Нікому з однокласників ніколи на виручку не прийде. Ось і не має Грицько справжніх друзів.
Наприкінці дослідження ми перевіряли сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких умінь з теми „Дієслово”:
-
відносити до дієслів слова, що означають різні дії;
-
пояснювати лексичні значення дієслів;
-
добирати дієслова до груп слів з різним лексичним значенням (руху, праці, спілкування, сприймання, явищ природи тощо);
-
добирати до поданого дієслова 2—3 синоніми, антонім;
-
пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв'язні висловлювання;
-
будувати речення з однорідними присудками, вираженими дієсловами, за ілюстраціями, мовленнєвими ситуаціями, графічними моделями;
-
використовувати дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
-
добирати з-поміж поданих дієслів те, що найбільше відповідає мовленнєвій ситуації;
-
уникати одноманітності у використанні дієслів із значенням руху, мовлення та ін.;
-
впізнавати на слух і в письмових текстах неозначену форму дієслова;
-
добирати неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
-
використовувати неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
-
визначати час дієслова у реченнях, тексті;
-
змінювати дієслова за особами і числами в теперішньому і майбутньому часі за зразком (таблицею);
-
вживати ці дієслівні форми в реченнях і зв'язних висловлюваннях;
-
переконструйовувати навчальні тексти шляхом заміни дієслівних форм одну одною відповідно до поставленого завдання;
-
визначати дієслова, які належать до І і II дієвідміни з опорою на закінчення в 3-ій особі множини;
-
використовувати навчальну таблицю для визначення особи дієслів теперішнього і майбутнього часу, їх закінчень у різних особових формах;
-
змінювати дієслова минулого часу за родами з опорою на навчальну таблицю та за зразком;
-
ставити дієслова минулого часу в потрібну родову форму за питанням що робив? (-ла, -ло), що зробив? (-ла, -ло);
-
дотримуватися літературної вимови і правопису дієслів на -шся;
-
утворювати і пояснювати (за зразком) значення дієслів на -ся; вживати їх у побудові речень, у зв'язному мовленні.
За сформованістю даних умінь визначено три рівні засвоєння знань про дієслово: високий, середній і низький.
Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ і завдань у процесі реалізації принципу наступності при вивченні частин мови, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблиці.
















