115463 (591940), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Цим прийомом користуються тоді, коли діти вже мають певний досвід відгадування загадок. Учитель пропонує послухати і відгадати кілька нових. Після цього в ході бесіди з'ясовується, що не кожна загадка може мати однозначну відповідь. Слід звернути увагу учнів на ті особливості змісту загадки, які свідчать про існування лише одного варіанту відгадки.
Без вікон, без дверей, повна хата людей.
(Хіба це тільки може бути огірок?!).
Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.
(Чому це морква, а не ріпа чи редиска?!).
Отже, ми підібрали систему підготовчих вправ, які потрібно використовувати на уроках читання та української мови з метою розвитку у дітей вміння слухати, порівнювати, висловлювати зміст прочитаного.
Висновки до 1 розділу
У 1 розділі ми з'ясували причини зародження науково-художньої літератури, основні відмінності науково-художнього твору від художнього і наукового (статті). Зокрема з'ясували, що науково-художній твір основну пізнавальну інформацію несе через образи і сюжет. Його характеризує нечітка розчленованість наукових і художніх відомостей, що викликає труднощі при осмисленні і виділенні опор.
Відомо, що науково-художній твір несе в собі великий розвивальний і виховний потенціал. Дослідниками визначені психологічні особливості сприйняття художньої сторони науково-художнього твору молодшими школярами, а також їх особливості розуміння тексту.
Також ми проаналізували підручники для класного читання для 2-4 класу О.Я. Савченко. щодо наявності у них науково-художніх і наукових текстів; текстів для позакласного читання.
Розглянута методика читання науково-художніх творів у початковій школі дозволила визначити три основні етапи роботи над текстом, виділити систему вмінь, спрямованих на аналіз твору, визначити порядок роботи при аналізі. Описана низка прийомів і творчих завдань допомагають учням з'ясувати факти твору, усвідомити позицію автора і виробити власне ставлення до прочитаного.
Основним прийомом роботи над пізнавальною стороною науково-художнього твору було визнано прийом трансформації пізнавального матеріалу з художньої форми в наукову, у невеликий текст довідкового характеру на основі опор.
Розділ 2. Експериментальна перевірка підвищення рівнів сприйняття науково-художнього твору на основі використання вправ-трансформацій
2.1 Особливості сприйняття науково-художнього твору учнями третіх класів
З метою виявлення рівня сприйняття науково-художнього твору молодшими школярами був проведений констатуючий зріз у третіх класах середньої загальноосвітньої школи №18 м. Тернополя. Контрольний і експериментальний класи мали по 25 учнів кожний. Відбір класів здійснювався за критерієм практично однакового рівня сприймання учнями науково-художнього твору.
Констатуючий зріз ставив перед собою вирішення таких завдань:
виявлення в учнів третіх класів уміння відповідати на поставлені питання до тексту;
виявлення у третьокласників уміння виділяти основні питання, на які відповідає текст;
3) на основі одержаних результатів зробити висновок про рівні сприйняття науково-художнього твору третьокласниками.
Для вирішення першого завдання була взята казка Є. Шморгуна "Некоронована королева" (див. додаток 5). Учням було запропоновано письмово відповісти на питання, які зачіпають різні сторони читацького сприйняття.
Нижче наведений список питань, запропонованих учням:
Якими словами ви можете охарактеризувати кропиву?
Чому рослини назвали кропиву королевою?
Як змінилося ставлення Світланки до цієї рослини?
Чим корисна кропива?
Яка головна думка твору?
Як було сказано вище, повноцінне сприйняття науково-художнього твору передбачає оволодіння низкою умінь, які стосуються художньої і пізнавальної його сторін: вміння оцінювати героїв твору, роздумувати над мотивами, обставинами, причинами, наслідками вчинків героїв, вміння бачити динаміку емоцій, виділяти інформацію, розуміти ідею твору.
Для оцінки відповідей учнів на питання до твору Є. Шморгуна "Некоронована королева" були виділені відповідні критерії. Кожному критерію був присвоєний певний бал з урахуванням складності питання. Нижче подається список критеріїв оцінки відповідей на питання і з присвоєними їм балами:
Вміння оцінювати героя - 1 бал.
Розуміння причин вчинків героїв
з опорою на життєве уявлення - 1 бал;
з опорою на твір - 2 бали.
Вміння бачити зміну ставлення - 1 бал.
Вміння виділяти інформацію - 3 бали.
Розуміння головної думки - 3 бали.
Перше питання виявляло, наскільки в учнів розвинуте вміння оцінювати героя твору. За вміння оцінювати персонаж твору учень одержував 1 бал. Аналіз відповідей показав, що всі учні контрольного і експериментального класів дали вірну характеристику кропиви.72% учнів експериментального класу і 68% учнів контрольного класу навели такі прикметники, як "цілюща", "корисна", "пекуча". Одержані дані свідчать про досить розвинуте в учнів вміння характеризувати персонаж твору, бачити його головні риси.
Не менш важливим при сприйнятті науково-художнього твору є вміння визначати причини вчинків персонажів, яке оцінювалося у 2 бали. Проведений зріз показав, що 84% учнів експериментального класу і 80%) учнів контрольного класу володіють вмінням бачити вказані причини. Вони вказали, що "кропиву називають королевою тому, що вона приносить людям велику користь". Здатність вірно визначати причини вчинків персонажів твору є показником того, що дитина знаходиться на констатуючому рівні сприйняття науково-художнього твору.
Третє питання ставило за мету виявлення в учнів уміння бачити зміну ставлення. Це вміння оцінювалося в 1 бал, але якщо учень обґрунтовував зміну ставлення до героя з посиланням на твір, він одержував 2 бали. Результати зрізу показали, що 20% учнів експериментального класу і 8% учнів контрольного класу не бачать динаміки ставлення до персонажу, їхнє ставлення до кропиви не змінилось після прочитання твору. Решта учнів здатні відчути зміну ставлення.
Четверте питання було спрямоване на виявлення вміння виділяти з науково-художнього твору пізнавальну інформацію. Це вміння оцінювалось у З бали. В результаті опрацювання одержаних відповідей було встановлено, що 16% учнів експериментального класу і 12% учнів контрольного класу не вміють виділяти з тексту пізнавальну інформацію.72% учнів експериментального класу і 80% учнів контрольного класу можуть виділити з тексту лише явно подану інформацію, а приховану не помічають. Лише 12% учнів експериментального класу і 8% учнів контрольного класу вказали на всі корисні властивості кропиви послідовно і обґрунтовано.
П'яте питання мало узальнюючий характер і оцінювалося у 3 бали. Опрацювання результатів учнів показало, що узагальнення 76% учнів експериментального класу і 80% учнів контрольного класу підмінювалось передачею змісту твору. Школярі вказували, що в творі автор хотів сказати "як рослини розказували дівчинці про те, яку користь приносить кропива людям".12% учнів експериментального класу і 12% учнів контрольного класу не змогли відповісти на поставлене запитання. Одержані результати свідчать, що третьокласникам ще важко узагальнювати зміст прочитаного, самостійно встановлювати зв'язки між окремими пізнавальними деталями і явищами, але спроби вже робляться. Наявність цих спроб є показником того, що учні піднялись у своєму розвитку з фрагментарного на констатуючий рівень сприйняття науково-художнього твору.
Для кожного учня експериментального і контрольного класів ми встановили суму балів, одержаних за всі відповіді і визначили рівень сприйняття науково-художнього твору кожним учнем (див. додатки 1,2). Рівень сприйняття науково-художнього твору визначається у відповідності до наступної шкали оцінювання:
8-11 балів - рівень "ідеї";
6-7 балів - рівень "героя";
3-5 балів - констатуючий рівень;
менше 3 балів - фрагментарний рівень.
Результати відповідей на питання експериментального і контрольного класів у відсотковому співвідношенні показані у таблиці.
Таблиця 1.
| Класи | Кількість учнів, які вірно | ||||
| охарактери- зували героя | визначили причини вчинків персонажів | побачили динаміку ставлення | виявили з тексту пізнавальну інформацію | Узагалі-нили прочи-тане | |
| Експериментальний | 72% | 84% | 80% | 84% | 80% |
| Контрольний | 68% | 80% | 92% | 88% | 80% |
Як було зазначено вище, визначення рівня сприйняття включає в себе не тільки вміння відповідати на поставлені запитання, а й здатність учнів самим виступати в ролі вчителя і задавати питання до тексту. Тому, перш ніж зробити остаточний висновок, необхідно визначити, наскільки успішно учні виконують дане завдання.
Щоб з'ясувати наскільки учні третіх класів здатні самі задавати питання до тексту, тобто виділяти основні питання, на які відповідає текст, було взято оповідання Миколи Сингаївського "Осіння гра" (див. додаток 6). Після дворазового прочитання оповідання учням було запропоновано поставити чотири запитання до тексту з метою стисло переказати твір за цими запитаннями.
Кожне питання, яке відтворювало пізнавальну сторону твору, оцінювалось у 1 бал.
Аналіз результатів показав, що у 36% учнів експериментального і у 32% учнів контрольного класів переважають питання, які послідовно відтворюють основну пізнавальну інформацію твору. Нижче наведені приклади питань, поставлених дітьми.
Де проживає білка?
Як вона готується до зими?
Як білка змінює свою шубку на зиму?
Як грається білочка восени?
Решта учнів не впорались із завданням: питання ставили не послідовно, а також задавали питання, які не стосувалися пізнавальної сторони науково-художнього твору.
Отже, в результаті проведення констатуючого зрізу і опрацювання одержаних даних можна зробити висновок про те, що 20% учнів експериментального класу і 20% учнів контрольного класу знаходяться на констатуючому рівні сприйняття науково-художнього твору.24% учнів експериментального класу і 36% учнів контрольного класу піднялись у своєму розвитку на рівень "героя".11 учнів експериментального класу, що становить 44%о і 8 учнів контрольного класу, що становить 32% знаходяться на рівні "ідеї". Ці учні дають більш глибокі і детальні відповіді на питання. Діти вірно оцінюють героїв твору, визначають мотиви вчинків персонажів, орієнтуючись не на життєві уявлення, а на зображення героїв автором.
Якщо вміння учнів працювати над художньою стороною науково-художнього твору розвинута досить добре, то вміння, які характеризують роботу з пізнавальною стороною розвинені значно гірше. Лише 36%> учнів експериментального класу і 32% учнів контрольного класу вміють виділяти основні питання, на які відповідає текст, що свідчить про уважне ставлення до твору.
Щоб підняти рівень сприйняття учнями науково-художнього твору потрібна систематична цілеспрямована робота з боку вчителя. Подолання формального "проходження" творів у відповідності зі шкільною програмою вимагає розробки особливих форм роботи, спрямованих на "просування" учнів у літературному розвитку.
2.2 Організація і зміст експериментального навчання
З метою виявлення ефективності використання системи вправ, що передбачає розгляд як художньої, так і пізнавальної сторони науково-художніх творів як засобу підвищення рівнів їх сприйняття було проведене експериментальне навчання. Воно проводилося у 3-А класі середньої школи № 18 м. Тернополя у 2007/2008 навчальному році, а також у 4-А класі у першому семестрі 2007/2008 навчального року.
У ході експериментального навчання проводилась робота аналогічного і синтетичного характеру над програмовими творами, вміщеними у підручниках О.Я. Савченко "Читанка" для учнів 3 і 4 класів, а також над творами, рекомендованими для позакласного читання.
На уроках читання робота над кожним науково-художнім твором проводилася у відповідності до сучасної методики, яка визначає три етапи роботи над твором: первинний синтез, аналіз і вторинний синтез. При цьому провідною діяльністю учнів є аналіз твору під керівництвом учителя. Аналіз науково-художнього твору передбачав розгляд художньої і пізнавальної сторони текстів.
Робота над художньою стороною творів спрямована на усвідомлення сюжетної лінії, особливостей характерів героїв, на визначення образної та смислової ролі слова і словосполучень. З цією метою учням пропонувалась система вправ, описана у 1 розділі.
Найефективнішим прийомом роботи над пізнавальною стороною науково-художнього твору визнано прийом трансформації пізнавального матеріалу з художньої форми в наукову, у невеликий текст довідкового характеру на основі опор. Для цього виду роботи підбирались художні твори з пізнавально-прагматичним змістом, науково-художні природознавчої тематики та науково-художні твори технічного змісту.
Одним із важливих умінь, яке допоможе учням працювати з науково-художнім і науково-популярним твором є вміння виділяти в тексті слова-терміни, співвідносячи їх із зображенням через використання зорових опор у вигляді малюнків і слів. З цією метою учням було запропоновано твір "Бібліотека - затишний дім для зустрічі читача з книгою" (за матеріалами Державної бібліотеки України для дітей) (див. додаток 7).
На етапі аналізу цього твору дітям було запропоновано виділити у тексті слова-терміни, тобто ті слова, які стосуються конкретно бібліотечної справи і вони вступають іменниками.
На дошці були вивішені малюнки і учні повинні були їх підписати.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
