114793 (591707), страница 6
Текст из файла (страница 6)
учитися відчувати настрій співрозмовника, його ставлення до ваших слів. Намагатися не виявляти свого поганого настрою.
Варто звернути увагу учнів на те, що говорить народна мудрість про правила спілкування. Для цього слід запропонувати на пам’ять вузлик народних повчань:
„Ввічливість є мовою, якою може говорити німий та яку почує і зрозуміє глухий".
„Від прекрасних слів язик не відсохне".
„ Від меча рана загоїться, а від лихого слова - ніколи".
„Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш".
„Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова - завзятих ворогів".
„Мовчи, язичку, дістанеш паляничку".
„Холодним словом серце не запалиш".
„Говорити - не горох молотити”.
„Пізнати з мови, якої хто голови".
„Ввічливість нічого не коштує, але все купує”.
„Добре тому жити, хто вміє говорити".
Для кращого запам’ятовування прислів’їв і приказок можна практикувати на кожному уроці мови „хвилинок народної мудрості". Таким чином, формується духовний світ учнів і збагачується їх словниковий запас.
Прислухаймося до побутового спілкування людей. Бачимо, як згубно формалізується українська мова, а злива вульгарщини і хамства затоплює живе мовлення. Хіба це закладено в нашому менталітеті?
Тому вчитель повинен формувати мовну особистість - людину, яка вільно володіє українською літературною мовою. Провідним у школі має бути вивчення живої (звукової) мови (коли переважає багате, розмаїте зв’язне мовлення). Насамперед, необхідно привернути увагу учнів до словників, адже вони допомагають продуктивніше працювати, особливо тоді, коли треба написати переказ, твір, вільний диктант, перекласти текст. Саме тому на уроках діти ознайомлюються з орфографічним, орфоепічним, тлумачним, також синонімів, антонімів та іншими, навчаються практично їх використовувати.
Мова - це підмурівок культури, мистецтва народу. „Немає мови - немає пісні, казки". Тому найголовніше є завдання учителя - навчити дітей вільно користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях, під час сприймання, відтворення і створення відтворювань із дотриманням українського мовленнєвого етикету, виховати в них потребу у вивченні рідної мови. Так формується мовна культура людини, яка є її портретом, певним захистом від грубості і зла.
Навчання культури мовлення проводиться у зв’язку з вивченням фонетики, лексики, граматики і направлене на розвиток в учнів свідомого ставлення до свого мовлення і мовлення навколишніх. Завдання навчанню мовної культури полягає в тому, щоб допомагати учням оволодіти правильним і комунікативно доцільним мовленням.
Отже, вирішальну роль у формуванні комунікативних умінь виконують такі чинники як
створення відповідного мовленнєвого середовища для реалізації цього аспекту навчання;
послідовне оволодіння уміннями і навичками;
використання продуманої системи навчально-тренувальних вправ.
2.3 Робота із практичної стилістики у школі
Одним із основних завдань вчителя-словесника є засвоєння учнями поняття про стилі мовлення і спілкування, їх основні ознака та сфери вживання кожного з них. Потрібно навчити дітей характеризувати мовленнєву ситуацію (умови спілкування) і відповідно до неї добирати стиль мовлення, навчати розрізняти тексти цих стилів, показати зв’язок між ними. Чим характеризується кожний із цих стилів і де вони вживаються, про це учні дізнаються з теоретичного матеріалу підручника.
Учителю ми рекомендуємо доповнити дані відомості тим, що розмовний стиль є доречним у домашній або іншій неофіційній обстановці.
Його мета - передати інформацію, поділитися почуттями з близькими людьми, з товаришами.
Мета наукового стилю - якнайточніше передати наукові значення. Виклад у науковому стилі точний, чіткий, без образних висловів, вживаються в ньому спеціальні слова,
Художній стиль - це мова художніх творів. Мета його - вплинути на читача чи слухача. У текстах художнього стилю багато образних висловів, зокрема порівнянь, слів у переносному значенні. Неістоти в художніх творах описуються як істоти, дійсність у них відображається в художніх образах.
Офіційно-діловий стиль вживається в документах, Його мета - точна передача інформації.
Публіцистичний стиль застосовується у виступах на зборах, на радіо та телебаченні, в газетах та журналах. Мета стилю - вплинути на читача чи слухача, в чомусь переконати, до чогось спонукати.
Для закріплення даного матеріалу методисти рекомендують такі вправи:
Визначте стиль таких текстів:
а) - Ким ти. Васильку, був на ялинці - зайцем, вовком чи ведмедем?
Та я й сам не знаю... Мабуть, одразу і зайцем і ведмедем.
Як це так?
Ну, на обличчі в мене була маска зайця, а от танцював я, казала Тетянка, як ведмідь. (Народна усмішка)
б) Ранньовесняні рослини розвивають квітконосні стебла і квітки завдяки запасним поживним речовинам, відкладеним ще з осені в їх підземних
2. Поясніть значення кожного з слів: говорити, балакати, мимрити, патякати, базікати; іти, швендяти, шкандибати, плестися.
3. Виділіть суфікси у словах і поясніть, як вони змінюють значення слів: величезний, великуватий, злющий, біленький, гарнесенький.
4. Що означають слова спілкування, повідомлення, вплив? Згрупуйте приклади і прочитайте їх у такому порядку: вирази, що означають процес а) спілкування; б) повідомлення; в) впливу.
5. Випишіть 5 невеликих текстів різних стилів. Назвіть стиль кожного тексту. Зробіть стилістичний розбір.
Робота з стилістики ґрунтується на знаннях учнів про текст, його структуру, типи мовлення. Вивчення й аналіз структури текстів відкриває широкі можливості для удосконалення навичок зв’язного мовлення, розвиває здібності виконання цілісного стилістичного аналізу. Тому детальна робота над стилями мовлення, їх структурою, ознаками проводиться на уроках зв’язного мовлення. Вона буде повнішою, якщо проводитиметься у процесі вивчення усіх розділів шкільного курсу. Мета занять із стилістики полягає у тому, щоб учні засвоїли ті закономірності, якими керується мовець, коли вибирає необхідні мовні засоби для висловлення думки.
2.4 Система завдань, спрямованих на розвиток комунікативних умінь учнів з урахуванням міжпредметних зв’язків
Комунікативний підхід до навчання української мови в початкових класах став домінуючим у сучасній методиці й практиці шкільного навчання, що насамперед передбачає засвоєння її безпосередньо через спілкування. Отже, основна увага вчителя зосереджується на мовленнєвій діяльності учнів на уроці. Одночасно передбачається і засвоєння мовного матеріалу, і формування мовно-мовленнєвих умінь та навичок.
Як зазначають методисти, метою проведення уроків на міжпредметній основі створюються передумови для різнобічного розгляду учнями певного об’єкту, поняття, явища, формування системного мислення, збудження в них уяви, позитивно-емоційного ставлення до пізнання. Вміння застосовувати матеріал різних предметів (рідної мови, читання, природознавства) з метою розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів потребує особливої підготовки як учителя, так і учня.
„Потреба забезпечити нові вимоги суспільства до мовленнєвої підготовки підростаючого покоління, перебудовні процеси у навчанні рідної мови в початковій школі зумовлюють необхідність подальшої розробки та вдосконалення методів і прийомів формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів", зазначає В. Бадер [2, 60].
Як відомо, мовленнєвий розвиток учнів здійснюється на основі здобутих знань про мовні (фонему, морфему, слово, словосполучення та речення) та мовленнєві (текст, його типи і стилі) одиниці. Це дає змогу засвоїти певні групи операцій використання цих одиниць у структурі мовленнєвої дії. Відповідно й методи розвитку зв’язного мовлення школярів визначаємо з урахуванням рівнів засвоєння знань про мовні та мовленнєві засоби, а також завдань формування таких комунікативних умінь і навичок, що відповідали б характеру операцій у складі мовленнєвої дії.
Ефективним є метод спостереження і під час засвоєння елементарних відомостей про інтонаційні засоби усного мовлення: паузи, логічний наголос, темп, сила голосу, різні відтінки емоційного забарвлення. Так, спостерігаючи за мовленням учителя, молодші школярі доходять висновку про залежність сили голосу від умов спілкування чи змісту висловлювання. Наприклад, повідомивши другокласникам, що кожне висловлювання оформляється певною силою голосу (голосно, напівголосно, тихо), учитель демонструє всі три варіанти на прикладі такого вірша:
Завдання 1.
З якою силою голосу, на вашу думку, треба читати цей вірш? Чому? (Тихо, бо у вірші говориться про тишу на морі).
Морська
Тиша в морі, ледве-ледве
колихає море хвилі;
не колишуться од вітру
на човнах вітрила білі.
З тихим плескотом на берег
рине хвилечка перлиста;
править хтось малим човенцем, -
в’ється стежечка злотиста
(Леся Українка).
Завдання 2.
Прочитайте обидва тексти. Визначте тему першого. Яка тема другого тексту? Який з них може помандрувати у читанку, а який у підручник з природознавства!
І. Дуб - це могутнє дерево заввишки 20-40 метрів. Гілки його дуже міцні. Стовбур товстий, з темно-сірою потрісканою корою. Живе це дерево 500-1000 років. В Україні дуби ростуть скрізь. Подекуди вони утворюють діброви. На відміну від інших порід, вони розвиваються дуже повільно. За рік молодий дубок підростає лише на півметра, а його стовбур стає товщим на 1-2 сантиметри.
За А. Охріменко.
II. На сонячній галявині поряд із кремезним дубом-татом притулився невеличкий молодий дубочок.
Кожного ранку, простягаючи зелені, ще тонесенькі гілочки до сонця, радісно зустрічає він перші ласкаві промені. А коли налетить вітрюган, нахиляється безпорадно дубочок до тата, простягає віти, шукаючи захисту, благаючи про порятунок. І зашумить старий, грізно захитає кроною: „Іди геть, злий вітриську! Не чіпай моє малятко! ”
Так і підростає дубочок-у теплі, затишку і любові.
Знайдіть у художньому тексті слова, які допомагають авторові передати ніжне ставлення до молодого дубка й обурення до вітру.
З якою інтонацією їх треба промовляти?
З якою інтонацією треба читати науковий текст?
Одним із досить ефективних прийомів протиставлення є також стилістичний експеримент - вибір із ряду пропонованих найдоцільнішої стилістичної одиниці в наявній мовленнєвій ситуації. На жаль, у практиці початкового навчання він не набув достатнього поширення. А користь від нього очевидна: підставляючи по черзі в текст кожну із пропонованих одиниць, дитина розвиває своє мовне чуття, усвідомлює відмінність у відтінках значення слова, привчається вдумливо, мотивовано використовувати мовні засоби, удосконалює свої аналітико-синтетичні здібності.
Завдання 3.
Прочитайте текст. Визначте його тему і мету. Скажіть, які слова з поданих у дужках краще відповідають меті тексту. Чому? Прочитайте ще раз, додержуючи потрібної інтонації і добираючи необхідні для вираження думки слова.
На дитячому майданчику гралося двоє хлопчиків і дівчинка. Бабуся дала кожному по цукерці. Чорнявий хлопчик (швидко, похапливо) (поклав, тицьнув) цукерку до рота. Тим часом дівчинка і руденький хлопчик свої ще тільки розгортали. Враз чорнявий хлопчик вихопив у дівчинки цукерку і (побіг, дременув) у під’їзд. Дівчинка зойкнула, скривилась і заплакала.
В. Нестайко.
Як відомо мовленнєва діяльність передбачає не тільки оперування тими моделями, які зберігаються в довгочасній пам’яті в результаті набутого мовленнєвого досвіду (схеми побудови слів, словосполучень, речень, окремих уривків текстів), а й активну творчість: уміння конструювати нові необхідні в конкретній мовленнєвій ситуації одиниці. Тому вправи як методичний засіб навчання продукувати словосполучення, речення, твори-мініатюри є одним з ефективних шляхів удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів.
Завдання 4.
До поданих слів доберіть слова та утворіть з ними словосполучення. Скажіть, які з них можуть негативно характеризувати людину.
Корисливий, ласкавий, щедрий, щирий, веселий.
Завдання 5.
Прочитайте текст. Який це текст /опис, розповідь/?
Їжачок
Їжачок із себе невеличкий. Рильце у нього - ніби в поросятка. Живіт і ніжки вкриті шерстинками, а спина й боки - гострими голочками. Як зустрінеться їжачкові чи то Вовк, чи лисиця, він швиденько згорнеться клубочком, настовбурчить голки - і вже ніхто його не зачепить. Простягне звір лапу, щоб штовхнути клубочок. А їжачок як пирхне, клубочок як підстрибне - з вір лапу голками й поколе. Так і піде собі.
Л. Вавіна Завдання 6.
Прочитай текст. Визнач тему тексту.
Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися, як до святині. Про нього народ створив багато повір’їв, які мали практичний і ритуально-магічний зміст. Пильнували, щоб хліб не падав додолу, а якщо впав, то слід підняти, перепросити, поцілувати і з’їсти. Якщо так не зробити, то будуть великі збитки.
Л. Артюх
Як ти шануєш хліб? Які ти знаєш прислів’я про хліб? Знайди речення, в якому формулюється тема.
Підкресли слова, в яких є склади, що закінчуються на дзвінкий приголосний.
Збагачення словника - це процес засвоєння нових, незнайомих учням слів, у результаті якого цілеспрямовано розширюється словниковий запас учнів і розвивається виразність їхнього мовлення. Наприклад: уточнення значення слів. Це завдання словникової роботи спрямоване на розкриття і пояснення учням широкого значення слова, на вироблення в учнів умінь вживати у мовленні найбільш точні і влучні за змістом слова.
Завдання 7.
Прочитайте слова, в кожному стовпчику знайдіть близькі за значенням і визначте зайве слово.
ХодитиХата Хуртовина
Ступати хвіртка хмара
стукати будинок заметіль
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
