114793 (591707), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

Успішному проведенню різного типу переказів значною мірою сприяють вдало дібрані тексти, що повинні відповідати вимогам літературної мови і бути змістовними, різноманітними в плані тематичного спрямування, доступними і цікавими для дітей, зразковими щодо мовного оформлення.

3.2 Твір як одна з головних форм роботи із розвитку зв’язного мовлення

Учні повинні навчатися аналізувати мовні засоби з погляду їх функціонування у мовленні, свідомо відбирати їх і оцінювати не ізольовано, а в контексті створюваного висловлювання з урахуванням комунікативних завдань. Тому робота із збагачення мовлення мовними засобами у великій мірі тяжіє до навчання складати зв’язні висловлювання.

Цьому сприяє проведення різних видів творчих робіт: творів-розповідей, творів описів, творів - роздумів, складання казок, переказів. Розвитку творчих здібностей учнів сприяють також різні види диктантів з елементами творчості і творчі вправи, які допомагають учням зрозуміти силу і багатство рідної мови та розвивають логічне мислення.

Зв’язне мовлення займає особливе місце в курсі української мови: це не автономно існуючий розділ, а ніби друга лінія вивчення мови зі своїм специфічним предметом, зі своєю понятійною основою, із системою комунікативних умінь [12; 109]. Уроки зв’язного мовлення спонукають учнів до активної мовленнєвої діяльності, розвивають чуття мови, інтерес до слова, забезпечують безпосередній зв’язок у вивченні мови і літератури, підвищують загальну культуру мовлення й мислення.

При вивченні багатьох шкільних предметів школярі наводять аргументи, узагальнюють явища і факти, доходять певних висновків, виявляють причинно-наслідкові зв’язки. Уміння міркувати завжди потрібне для навчальної діяльності. Міркування-пояснення є на уроках усіх навчальних предметів, зокрема на уроках мови і літератури. Тематика творів-міркувань дуже різноманітна. У житті не раз виникає потреба щось довести, встановити істину, переконати когось у своїй правоті. Тому завданням словесника є навчити школярів умінню аргументувати свої думки, погляди, відстоювати особисту позицію.

Учні повинні вміти знаходити у творі-роздумі тезу - основну думку, а відтак - докази, висновок. Теза, як правило, міститься на початку висловлювання. Але іноді перед нею ще буває невеликий вступ, і треба поміркувати, де ж все-таки основна думка.

Завдання.

Складіть твір-роздум на тему „Телебачення у моєму житті" із прикладами з вашого життя.

Телебачення у моєму житті.

Часто ввечері я сідаю біля телевізора подивитися щось цікаве, але запитання: „Яку роль відіграє телебачення в моєму житті? ” - не виникало у мене ніколи.

Треба трішки поміркувати: „Звідки ми одержуємо найбільше інформації? ” Звичайно, слухаємо радіо чи дивимося телепередачі. А який концерт у нас викликає більше вражень: той, що слухаємо по радіоприймачу, чи той, що дивимося по телевізору? Всі скажуть, що більше захоплює телевізійний концерт.

Та виникає запитання: „Чи не заважає нам телевізор? ” Мені інколи дуже заважають телепередачі. Ось, наприклад, потрібно зробити уроки, а по телевізору має початися такий фільм, що не можна його не подивитись. І я замість того, щоб робити домашні завдання, сідаю біля телевізора і захоплено стежу за подіями, що відбуваються на телеекрані. Фільм закінчився, та як на зло диктор оголошує: „Дорогі друзі! Через кілька хвилин ви зможете подивитись 1, 2, 3-й і 4-й випуски мультиплікаційного фільму „Ну, постривай! ”. Я починаю вагатися: „Що робити?. Та... подивлюсь і тоді сяду за уроки". Ось, нарешті, закінчилися і мультфільми. Іду вчити уроки та думаю; „Все, досить! Більше так не буду робити. Прийду зі школи і за уроки". Є учні, які цілими днями просиджують біля телевізорів, а ввечері ледве піднімаються з дивана. Тоді вже їм не до уроків. А наступного дня - двійки...

На мою думку, щоб телевізор не заважав нам у навчанні, треба переглядати найпотрібніші телепередачі, гартувати силу волі, щоб не робити те, що заманеться, а те, що потрібно.

Завдання.

Уявіть себе кореспондентом шкільної газети. Учень вашого класу надіслав листа. Дайте йому відповідь, склавши власну замітку-роздум на запропоновану тему.

У нашому класі дуже важко навчатися, тому що немає взаємоповаги, діти грубо звертаються один до одного, часто сваряться. Тільки заходиш у клас, а вже чуєш крик, хлопці б’ються, зачіпають дівчат. Через такий шум ніколи не можна повторити домашнє завдання. Чергові кричать, але їх ніхто не слухає. Навіть учителька наша, Віра Степанівна, нас називає стадом телят. Якось зчинили такий галас, що приходив завуч утихомирювати дітей.

А коли відповідаєш на уроці, ніхто не підкаже. Минулого разу Валько не виконав домашнього завдання з математики, а його викликали до дошки. На першій парті сиділи учні, які правильно розв’язали задачі, але вони замість того, щоб підказати, почали піднімати руки й казати правильну відповідь. А ще друзями називаються! Справжній друг завжди допоможе в біді. Не те, що в нас. Тому наш клас і займає останнє місце по школі з успішності та поведінки.

Твір-роздум удосконалює логічне мислення, вчить обстоювати істину, спростовувати хибні твердження, сприяє формуванню твердих переконань і активної життєвої позиції, розширює кругозір. У процесі роздуму школяр вчиться зв’язно викладати власні думки, ділитися своїми переживаннями.

Разом з тим не слід забувати, що серед усіх творчих робіт твори-роздуми вдаються учням найважче. Щоб діти могли успішно впоратись із цим завданням, вони повинні по-справжньому збагнути суть твору-роздуму, якому властиві свої правила, закони, відповідні композиційно-мовні особливості. Все це вимагає від учителя чіткої і продуманої роботи, побудованої за принципом поступового ускладнення матеріалу.

Твори-описи трудових процесів учні пишуть на основі уявлень про певні операції, які вони виконують, виготовляючи окремі предмети на уроках трудового навчання, спостережень за роботою фахівців на підприємствах, народних умільців, праці в учнівських виробничих бригадах. Школярі вчаться вичленовувати складові частини виду праці, робити деякі узагальнення. У творах значну увагу діти приділяють естетиці трудових процесів.

Пишуть учні і твори на теми праці в побуті, вмотивовуючи життєву потребу кожного у прибиранні кімнати, в якій він живе, у допомозі матері по господарству. Діти виявляють своє ставлення до праці вдома, замислюються над необхідністю людини трудитися взагалі. Основна думка таких творчих робіт: будь-яку роботу - цікаву чи важку або навіть нудну - треба виконувати старанно, на совість. Не всім подобається домашня праця: миття посуду, підлоги, вікон, чищення картоплі і т. ін. Але радість матері, що прийшла з роботи, затишок і чистота у хаті, естетичне задоволення від гарно випрасуваної сукні чи сорочки - все це допомагає долати небажання виконувати одноманітну щоденну домашню роботу. У ній виховується особистість людини, здатної переборювати будь-які труднощі, акуратної, дисциплінованої.

Завдання.

Мабуть, вам доводилося допомагати працювати на городі чи в саду зі своїми батьками, бабусями, дідусями. Розкажіть про це, докладно описуючи процес праці. В якому стилі мовлення слід будувати розповідь?

Для виховання у дітей почуття прекрасного, любові до квітів і багатства рослинного світу нашої землі, розвитку їхніх естетичних смаків доцільно для опису процесу праці у 7-му класі взяти тему „Складання букета".

Нижче подаємо зразок фрагмент уроку із цієї теми.

У вступній бесіді варто розкрити значення квітів у житті людини. Слід підкреслити, що з давніх-давен люди відзначали урочисті події у своєму житті квітами. На їх честь організовували свята.

У Стародавній Греції на святах квітів найбільше шанували гіацинти і лілії, в Англії - незабудки, віоли, у Франції, Болгарії, Ірані - троянди, в Нідерландах - тюльпани, в Японії - сакуру і хризантеми.

Квіти як подарунок є виявом добрих почуттів і побажань, гарного ставлення до того, кому їх дарують. Радісним стає день народження, коли друзі, рідні приносять улюблені квіти. Зі смаком скомпонований букет надає кімнаті святковості і затишку. Квіти пробуджують у нас людяність, щирість, сердечність і доброту. Недаремно народ звеличив їх у піснях, казках, легендах, у творах образотворчого мистецтва.

У бесіді слід наголосити на тому, що учні мають оберігати красу квітчаного багатства рідного краю, не зривати рослин, занесених до Червоної книги України, обходитися невеликою кількістю квітів при компонуванні букетів.

Спостерігаються випадки варварського ставлення до квітів лісів, лук, полів, їх зривають, безжалісно нищать корисливі люди, спекулянти. Уже в приміській зоні Києва рідко можна побачити навесні квітування сон-трави. А ще два-три десятки років тому ці квіти милували око в лісі на кожному кроці.

Підготовку до творчої роботи можна провести за планом:

1. Яке значення мають квіти в житті людини?

2. Чи треба для квіткових композицій брати багато квітів, живі гілки, найбільші і найяскравіші квітки?

3. Що слід урахувати при складанні букета, композиції?

4. Коли найкраще зрізувати квіти для букета?

5. У яку воду ставити квіти?

6. Як врятувати зів’ялі квіти?

7. Як розміщувати квіти у вазі?

8. Що ви знаєте про складання букетів у стилі ікебани?

Твір „Складання букета„ найкраще написати після екскурсії на свято квітів, підготовки і проведення його в школі. Як наочність доцільно використовувати поштові листівки із зображенням майстерно складених композицій, слайди, живі квіти. Такий матеріал охоче добирають самі учні.

Невичерпні можливості у вихованні в учнів людяності, шляхетності, доброти, милосердя закладені в роботі над творами на морально-етичні теми.

На розвиток словесної творчості дітей має вплив казка. „Дитяча творчість починається з казки", твердить В.О. Сухомлинський. Він вважає, що казки мають складати не тільки учні молодших класів, а й підлітки. „Казка є тим різцем (її можна зрівняти хіба що тільки з музикою), - пише учитель, - який відточує найтонші риси індивідуального мислення кожної дитини і в той же час розкриває дитячі серця назустріч одне одному, творить тонкі інтелектуальні взаємини дитячого колективу".

Перед тим, як загадати учням 7-х класів скласти тему, потрібно повторити вивчене про цей жанр на уроках літератури. Вони вже знають, що в казках точно не повідомляється, де і коли трапилися пригоди з дійовими особами. Як правило, у них розповідається про таємничі, фантастичні, несподівані події, вчинки злих і добрих людей. У кінці казки добро перемагає зло.

Дійовими особами казок, крім людей, тварин, можуть бути предмети, явища природи, навіть частини мови, які персоніфікуються. У такому разі дійові особи - загальні назви - пишуться з великої літери. Казка, як і оповідання, має зав’язку, розвиток дії, кульмінацію і розв’язку. Велику роль у казках відіграє діалог: він пожвавлює розповідь, увиразнює характери дійових осіб.

При підготовці до творчої роботи доцільно прочитати кілька казок. Дітям перед написанням твору слід запропонувати скласти усно власну казку вдома. Дехто на уроці розповість її, а однокласники оцінять. Казку учні можуть писати і за поданим початком, їм доцільно підказати ідею майбутнього твору, скажімо, - „дерева ламати не можна". Тоді запропонувати початок:

Одного разу Дубок прокинувся вночі і почув, як недалеко від нього голосила Берізка. Вона крізь плач скаржилася, що хлопчики зламали їй верхівку.

Для складання казки можна пропонувати учням не тільки її початок або сюжетну схему, а й плани, в яких особливо наголошується на зачині і кінцівці казкового твору.

Знання багатьох школярів з морфеміки та морфології досить часто не знаходять належного застосування в їх мовленнєвій діяльності: знаючи про існування тих чи інших граматичних категорій, учні не мають уявлення про те, як ці частини слова і мови поводять себе у мовленні, яку допомогу можуть надати у виконанні конкретного мовленнєвого завдання. Це призводить до того, що школярі бувають не в змозі аналізувати, оцінювати та зіставляти відтінки значень, які виражаються за допомогою даних граматичних норм чи конструкцій, не знають про можливості і умови заміни одних форм і конструкцій іншими, синонімічними, про особливості їх використання у мовленні.

Більш глибокий аналіз мовних явищ, що вивчаються у 5 класах, в ході якого були б враховані найбільш важливі значення граматичних форм і категорій, правила їх вживання для передачі певних смислових і стилістичних відтінків, особливості варіантних і співвідносних форм і конструкцій, допомагає збагачувати і розвивати мовлення учнів.

Одним із способів досягнення цієї мети може бути систематична, цілеспрямована робота із лінгвостилістики, можливості якої дозволяють вчителеві зробити аспектом опрацювання будь-якої граматичної теми дані про особливості і умови використання у мовленні морфемних і морфологічних засобів емоційно-експресивного значення.

Таким чином, йдеться про те, щоб робота з розвитку зв’язного мовлення учнів на уроках рідної мови була не просто елементом, який допомагає принагідному вивченню тих чи інших граматичних явищ, але органічно поєднувалась із характером форм і категорій, які вивчаються, тобто була організована із врахуванням особливостей і можливостей матеріалу.

Школярам можна запропонувати скласти оповідання за опорними словами і словосполученнями про певні природні явища, свідками яких вони були. Наприклад, охоче складають учні оповідання з елементами опису про грозу на весні, влітку, восени. Діти часто спостерігали грозу в природі, мають досить яскраві враження від цього грізного явища. Використовуючи дібрані колективно робочі матеріали, спираючись на власний життєвий досвід, учні, як звичайно, змістовно напишуть твір.

Перед написанням твору учнів слід попередити, щоб вони були дуже уважні до використання окремих деталей в описах лісу, поля, степу, луки в різні пори року. Наприклад, деякі учні можуть писати про голосне щебетання пташок, зокрема кування зозулі, спів соловейка, не тільки навесні, а й восени, що не відповідає життєвій правді.

Для того, щоб діти правильно передавали, скажімо, своєрідний характер звуків поля влітку, доцільно записати на дошці та у зошитах вислови: дзвінка пісня жайворонка (ллється згори), сюрчання (цвірчання) трав’яних коників (польових цвіркунів), гул (гудіння) бджіл, дзижчання мух, підпадьомкання перепела, шепіт колосків, дзюрчання струмочка тощо, а потім дібрати до них відповідні звуконаслідувальні слова.

Для економії часу найкраще окремі слова та словосполучення записати заздалегідь на дошці або на великому аркуші паперу, а на уроці учні хай ще доповняють їх своїми епітетами і метафорами.

Твір за картиною. Художнє полотно - це вид образотворчого мистецтва. Споглядання його викликає в школяра певні почуття, враження, хвилює. Завдання вчителя - збудити творчу уяву дитини, заохотити її розповісти про побачене на картині яскраво, небуденними словами, збагнути духовну суть живописного твору. Картина протягом усього уроку має бути твором мистецтва, а не предметом прикладного значення для написання творчої роботи. Потрібно якнайповніше використати естетичний і моральний потенціал художнього полотна для духовного розвитку школярів [37; 124].

Під час споглядання художнього полотна словесник формує у школярів уміння осягати його зміст, виражальні засоби, помічати всі важливі та другорядні деталі, розкривати майстерність художника. Аналіз картини сприяє розвитку образного художнього мислення дітей. Учні повинні набути елементарних умінь аналізу художнього полотна. У творчих роботах вони мають використовувати терміни і поняття, засвоєні на уроках образотворчого мистецтва. Бесіду про картину вчитель веде за наперед складеними запитаннями, що стосуються в основному її автора, змісту, композиції, головних і другорядних деталей, колориту, кольорів, фону, першого (попереднього, близького) і другого (дальнього, заднього) планів тощо.

Характеристики

Список файлов ВКР