114538 (591645), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

При організації дослідження ми керувались вимогами, які широко викладені у спеціальній літературі обумовлюють достовірність отримання результатів. Ці вимоги насамперед, полягають у виборі об'єкту дослідження, визначенні його ознак, необхідної кількості спостережень.

Проведення експерименту як найважливішого засобу наукового пізнання вимагає чіткості під час планування, послідовності введення нових умов, усунення сторонніх впливів, визначення кількісних та якісних змін, що відбуваються. Дані положення і характер дослідження дозволили визначити багатоетапність його організації, яка полягає у вивченні літературних джерел з піднятої проблеми; розробці і апробації експериментальних комплексів вправ для ранкової гігієнічної гімнастики, аналізі одержаних результатів і підведення підсумків.

Дослідження здійснювалось у два етапи:

На першому етапі (2006-2007) вивчено стан питання у теорії і практиці фізичного виховання.

На другому етапі (2007-2008) сформовано і апробовано комплекси ранкової гігієнічної гімнастики для школярів молодших класів, проаналізовано результати, літературно оформлено роботу.

Організація дослідження

Анкетування вчителів початкових класів та вчителів фізичної культури проводилось нами протягом 2007 року. Зміст анкети для всіх респондентів був однаковий. Опитування проводилось з метою визначення думки фахівців, які проводять заняття з фізичної культури з учнями молодших класів і зацікавлені у покращенні цього процесу та рівня підготовленості дітей.

Рівень фізичної підготовленості учнів молодших класів визначався шляхом тестування учнів другого класу протягом першого-другого тижня вересня місяця 2007 року.

На основі аналізу рівня розвитку показників фізичної підготовленості, нами проведено поділ учнів на групи за відставанням у розвитку тих чи інших фізичних якостей. – експериментальна група (10 учнів). Контрольна група (12 учнів) ніяких додаткових вправ не виконувала.

По відношенню до рівня підготовленості розроблялись комплекси ранкової гігієнічної гімнастики для виконання вдома під керівництвом і контролем батьків. Вправи в комплексах ранкової гігієнічної гімнастики підбирались за принципом покращення фізичних кондицій які відстають у розвитку і тим самим впроваджувався індивідуальний підхід, що розвитку фізичних якостей. Окрім того комплекси вправ носили: розвиваючий та підтримуючий характер. Підтримуючий характер носили комплекси які рекомендувались учням з належним рівнем розвитку фізичних якостей, а розвиваючий учням з відставанням у розвитку.

Комплекси вправ через класного керівника, вчителя фізичної культури та під час особистого контакту з необхідними методичними порадами давались батькам, щоб вони організували і проводили контроль за виконанням ранкової гігієнічної гімнастики. Попередньо з батьками було проведено методичне заняття з організації та методики проведення ранкової гігієнічної гімнастики для учнів молодшого шкільного віку вдома. В процесі проведення експерименту проводились контрольні зрізи рівня фізичної підготовленості і вносились певні корективи та уточнення.

В кінці другої четверті (грудень 2007 року) нами проведене повторне тестування контрольної та експериментальної груп і визначено динаміку розвитку показників фізичної підготовленості, та узагальнено результати дослідження.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ !

Основні правила виконання ранкової гігієнічної гімнастики

1. Гімнастика виконується після відвідування туалету, в провітреному приміщені, на майданчику, стадіоні, парку тощо.

2. Вправи виконуються з акцентуванням дихання і практично не виконуються вправи з затримкою дихання.

3. Кількість вправ 6-12, кількість повторів кожної вправи 4-16 разів.

4. Найбільше навантаження (ЧСС – 150) повинно бути після виконання 2/3 всіх вправ, в кінці зарядки навантаження знижують, неповинна відчуватись втома.

5. Комплекс вправ змінюють не частіше одного разу на місяць, але можуть виконуватись і більш тривалий час 2-3 місяці. Проводиться зміна 2-3- вправ у комплексі.

6. Після виконання вправ протягом 2-3 місяців можна приступити до виконання вправ з обтяженням (легкими гантелями, еспандером).

7. Після ранкової гімнастики потрібно прийняти водні процедури.

8. Потрібно слідкувати за станом організму вашої дитини. При перших ознаках перевтоми потрібно припинити виконання вправ.

Симптоми втоми після навантаження різної величини

Величина втоми	Невелика	Середня	Надмірна
Колір шкіри	Незначне почервоніння	Значне почервоніння	Виникнення на шкірі плям, синюшності
Дихання	Прискорене	Посилене	Поверхневе, сильно прискорене
Рухи	Координовані, точні рухи	Порушення точності рухів	Не координовані рухи
Увага	Безпомилковість виконання дій	Неточність у виконанні рухів	Сповільнене виконання рухів і команд
Пітливість	Невелика	Велика	Різка з сольовим відкладенням
Самопочуття	Відсутність скарг	Скарги на біль в працюючих органах	Головний біль, нудота

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ !

Основні правила загартування

1. Необхідно переконатися в необхідності загартування. Свідоме ставлення до загартування створить необхідні потрібний психологічний настрій і забезпечить успіх.

2. Загартовуйте організм систематично щодня протягом тривалого періоду

3. Умови і дозування змінюйте поступово. Повітряні і водні процедури починайте влітку і продовжуйте восени і зимою, поступово знижуючи температуру повітря та води.

4. Привчайте організм до систематичного впливу подразників різної сили. Для цього перебувайте на вітрі, сонці у воді різної температури.

5. Урізноманітнюйте засоби загартування. Змінюйте холодові подразники тепловими і навпаки, застосовуючи в комплексі сонячні, повітряні і водні процедури. Поєднуйте засоби загартування з фізичними вправами.

6. При загартуванні необхідно пам’ятати про індивідуальність, тобто температура повітря, води, тривалість загартування встановлюється відповідно до індивідуальних особливостей.

7. Загартування необхідно проводити в хорошому настрої і так, щоб воно приносило задоволення.

8. Прохолодні та холодні ванни необхідно поєднувати з фізичними вправами, темп виконання повинен бути таким, щоб не переохолодити організм. Тривалість загартування повітрям 15-20 хв. – вітром, 10 хв. В холодні періоди. Після повітряних ванн проводять водні процедури.

9. Водні процедури проводяться безпосередньо після ранкової гімнастики, домашніх тренувань. Вони застосовуються у вигляді обтирань (рушником, губкою), обливання, душ та купання. Обливання та душ необхідно починати приймати з температури води 30-35°. Поступово температуру води знижують до 15° і нижче. Тривалість процедури від 1 до 4 хвилин.

10. Купання це більш цінний засіб загартування. Його слід починати при температурі повітря і води не нижче 18-20°, а закінчувати купальний сезон при температурі води не нижче 10-12° і повітря 14-15°. Кращий час для купання ранок і вечір. Час перебування у воді 4-5 хв. Який поступово доводиться до 15-20 хв.

11. Загартування сонцем проводиться у вигляді сонячних ванн. Найкращий час прийому сонячних ванн ранішні години з 8 до 12 год. При прийомі сонячних ванн необхідно, щоб голова і очі були захищені від сонячних променів. Починати прийом сонячних ванн потрібно з 5-10 хв. і поступово збільшуючи до 2-3- годин. Після прийому сонячних ванн приймають водні процедури.

Контингент дослідження

В досліджені взяли участь 33 особи серед яких 23 учні молодших класів, 12 вчителів фізичної культури, та вчителів початкових класів.

Дослідження проводилось на базі Озернянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Зборівського району.

Опитано вчителів фізичної культури та початкових класів, що працюють у міських і сільських школах Тернопільської області.

Розділ ІІІ. Аналіз і узагальнення результатів дослідження

3.1 Вчителі фізичної культури і початкових класів про зміст та методику проведення ранкової гігієнічної гімнастики

З метою вивчення думки фахівців галузі фізичного виховання щодо змісту і організації проведення ранкової гігієнічної гімнастики та гімнастики до занять нами проведене опитування у вигляді анкетування вчителів фізичної культури та вчителів початкових класів. Зміст анкети для всіх респондентів був однаковий.

Такий склад респондентів нами обрано невипадково. Адже зацікавленість до проведення таких форм занять, як ранкова гігієнічна гімнастика та гімнастика до занять повинна бути не тільки зі сторони вчителів фізичної культури, але й зі сторони вчителів початкових класів, оскільки вони теж зацікавлені у всебічному розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Перше питання анкети стосувалось того, де потрібно виконувати учням молодших класів ранкову гігієнічну гімнастику.

Більшість опитаних (79,75%) висловились за те, щоб проводити ранкову гігієнічну гімнастику вдома. Це пов’язано з тим, що вчителі фізичного виховання і початкових класів розуміють, що для проведення ранкової гігієнічної гімнастики в школі потрібні належні гігієнічні умови, так як після виконання вправ ранкової гімнастики, як і будь яких фізичних навантажень, потрібно прийняти водні процедури, що на даний час в наших школах є неможливим. Іншою умовою є те, що вправи ранкової гігієнічної гімнастики виконуються одразу після пробудження.

У другому питанні анкети запитувалось: “Чи проводиться у вашій школі гімнастика до занять?”

Більше двох третин (72,28 %) опитаних відповіли, що гімнастика до занять не проводиться. З результатів анкетування видно, що в більшості шкіл гімнастика до занять не проводиться. Це пов’язано з тим, як зазначає професор Шиян Б.М.(2003), що ця форма не приносить бажаних результатів з цілого ряду причин серед найбільш поширених називаються такі: вправи виконуються після сніданку; у повсякденній одежі; з обмеженими можливостями проведення гімнастичних процедур, а дехто навіть вважає організацію гімнастики перед заняттями надто складною. Проте досвід багатьох шкіл свідчить, що при дотриманні всіх необхідних організаційних і методичних умов для проведення гімнастики до занять, труднощів можна уникнути. До таких умов можна віднести:

1). Чітке і реальне визначення завдань та глибоке розуміння значимості гімнастики до занять педагогічним колективом школи.

2). Особиста зацікавленість кожного учня в “зарядці”.

3). Погодження з батьками необхідності більш раннього приходу дітей до школи.

4). Уміння усіх педагогів школи виконувати гімнастику до занять, а також керувати її виконанням.

5). Підготовка активу учнів і місць занять на повітрі та в приміщенні.

Третє питання стосувалось того, хто повинен бути ініціатором проведення в школі гімнастики до занять.

Нами на розсуд респондентів були запропоновані наступні варіанти відповідей: вчитель фізичного виховання, директор, педагогічний колектив. Більшість опитаних (88,5%) визначили, що таким ініціатором повинен бути вчитель фізичної культури, другу позицію займає педагогічний колектив (7%), третю - директор (4,5%).

Опитування додатковий раз підтвердило, що вчитель фізичної культури повинен бути ініціатором тому, що він як ніхто інший володіє належною базою знань і вмінь для проведення гімнастики, добре розуміє її значення і позитивний вплив на учнів. Вчителі предметники займають другу позицію, оскільки саме вони найбільше контактують з дітьми в процесі навчання тому мають змогу і повинні заохочувати їх до занять фізичними вправами, як основи здорового способу життя, а не обмежуватись лише викладанням свого предмету.

У четвертому питанні запитувалось: Де повинна на Вашу думку проводитися гімнастика до занять з учнями молодших класів?

Більшість опитаних поставили на перше місце стадіон (33,25%), потім – спортзал (30,5), клас (27%) та коридор (9,25%) (табл.3.1.).

Таблиця 3.1 Результати опитування (у %) з питання про місце проведення гімнастики до занять

Опитані	стадіон	спортзал	клас	коридор
Вчителі фізичного виховання	35	34	24	7
Вчителі початкових класів	32	32	28	8
Загальний середній результат	33,25	30,5	27	9,25

Бажано щоб гімнастика до занять проводилась на свіжому повітрі, тоді вона буде носити ще й загартовуючий характер, на що вказує переважна більшість опитаних. Щодо виконання гімнастики до занять у спортзалі, то ідеальним варіантом була б ситуація коли у школі є два спортивних зали. Один для дівчат чи учнів молодших класів, інший для хлопчиків чи старшокласників. Про класну кімнату мова зовсім йти не може, так як при виконанні фізичних вправ різко зростає споживання кисню і навіть провітрювання після проведення гімнастики до занять не забезпечить належного гігієнічного стану класної кімнати. Коридор також мало пристосований для гімнастики до занять. В крайньому випадку його можна використовувати для виконання вправ молодшими школярами.

П’яте питання анкети стосувалось того, у яких класах доцільно проводити учням гімнастику до занять?

Більшість опитаних (77%) відповіли, що доцільно використовувати дану форму занять у молодших класах, так як виконання вправ гімнастики до занять поряд з ранковою гігієнічною гімнастикою є тим першим кроком за допомогою якого проходить формування основ фізичної культури дітей молодшого шкільного віку. З іншої сторони виконання вправ гімнастики до занять під керівництвом вчителя чи учня старшокласника сприяє більш швидкому засвоєнню фізичних вправ які в подальшому можуть використовуватись у комплексах ранкової гігієнічної гімнастики і при самостійних заняттях.

Шосте питання стосувалось того, чи виконують (виконували б) Ваші діти ранкову гігієнічну гімнастку?

Характеристики

Список файлов ВКР