113325 (591279), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

М.Приймаченко постійно вчиться у рідної поліської природи. Джерела її творчості і в повсюдно вживаних на Україні настінних хатніх розписах — одному із найстародавніших жанрів світового декоративного мистецтва, і в тому орнаментальному та пісенному багатстві, що входило у дитячу свідомість з колисковою матері, яке оточувало кожного дня: медяники, що робились у вигляді фантастичних тварин, весільні вироби із тіста, якими славилася серед односельчан Марія, старовинні тканини, килими, вишивки. Твори Приймаченко свідчать про те, що за ними стоїть велика, різноманітна школа мистецтва. А ось фантастичні звірі — це витвір уяви художниці. Таких звірів не існує у природі — порівняння тут зайві. Але ж і "Болотяний звір", і "Болотяний рак" могли народитися на землі Болотні — сама назва села свідчить про його природу. "Дикий чаплун" — від слова "чапати" — таку назву придумала Приймаченко одному Із звірів, акцентуючи увагу на його лапах, що здатні продиратися крізь оті вільхові зарості, що раніш були навкруги батьківської хати, і взагалі — крізь таємничі хащі життя. Приймаченківські фантастичні звірі — це і пересторога ("Будь проклята війна!"), і заклик до дружби, до миру.

4. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).

М. Приймаченко "Молодий ведмідь по лісу ходить"

Добро і радість на картинах народної художниці перемагають зло. Від цього на душі стає тепло і спокійно. А ще з'являється бажання творити. Тож готуйтеся швидше до роботи!

1. Поетапне виготовлення виробу вчителем (ліплення фігурки бичка).

Поділіть пластилін на дві непропорційні частини. З першої — зробіть тулуб. Для цього розкачайте пластилін прямими рухами рук і утворіть товстий валик, кінці якого зігніть дугою, стекою зробіть розрізи. Пальцями рук утворіть передні та задні ноги.

Від загальної форми відтягніть пластилін для шиї та голови, потім зробіть мордочку. З другої частини пластиліну зліпіть вушка та ріжки і з'єднайте з головою. Стекою виділіть очі, ніс. Зарівняйте нерівності та надайте фігурі характерних ознак. Порівняйте її зі зразком. Готову фігуру розфарбуйте.

Коли фарба просохне, прикрасьте бичка оригінальними візерунками, домалюйте йому роги, очі, вії і на свій смак додайте ще якісь атрибути: чоботи, бантики на ногах або рогах. От і готовий ваш фантастичний бичок. Залишається тільки дати йому ім'я. Так само ви зможете виліпити й інших фантастичних звіряток, таких, які залишила в пам'ять про себе талановита українська художниця — Марія Приймаченко.

Покажемо особливості ознайомлення учнів експериментального класу з графікою та основами малювання графічними матеріалами композиції «Твердими вузлуватими руками вхопився дуб за землю».

При цьому ставилися завдання ознайомити учнів про різноманітність природних форм, подібність і відмінність, особливості будови дерев, розвивати графічні навички, художню уяву дітей, формувати емоційно-естетичне сприйняття лінійних зображень.

В якості обладнання використовувалися малюнки, ілюстрації, фотографії із зображенням різних порід дерев, репродукції картин О.Лаптева "В'яз", "Тополі в Ковалівці", М.Пономарьова "Сосни", Т.Шевченка "Дуб".

1. Сприймання учнями творів мистецтва.

— Учні, розгляньте репродукції картин. Що на них зображено?

(Різні породи дерев).

— Які дерева тут зображені? (Сосни, тополі, дуб.)

До якого виду образотворчого мистецтва належать ці репродукції

картин? Чому? (До графіки. Усі зображення виконано тільки лініями.)

Пригадайте, який вид образотворчого мистецтва називається графікою. (Графіка — мистецтво зображення предметів лініями та штрихами.)

Зверніть увагу на те, як за допомогою різноманітних ліній художники передали характер кожного дерева. Пригадайте, які бувають лінії.

(Прямі, хвилясті, а ще — тонкі й товсті, довгі й короткі.)

Визначте характер ліній гілок у різних дерев. (У тополі гілки ніжні, тоненькі, у дуба — навпаки: міцні, надійні, товсті.)

Розгляньте розміщення гілочок на великій гілці. (Гілка велика, пухнаста. Від її потовщеної частини розходяться врізнобіч тонкі гілочки.)

Декламування вірша М. Пригари "Могутній дуб".

2. Вступна бесіда.

Художник-графік може виконати малюнок олівцем, кульковою або гелевою ручкою, пером, тушшю. Ці графічні матеріали залишають на папері лише лінії. Але ж якими виразними вони можуть бути!

Характер лінії залежить від сили натискання на олівець, перо, ручку. Такі лінії називаються штрихами.

Штрихами можна передати як площинні, так і об'ємні предмети. Штрихи повинні виявляти і підкреслювати форму.

(Демонструється ряд графічних малюнків).

Подивіться, які бувають лінії: тонкі і товсті, прямі І криві, хвилясті і пунктирні.

Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).

Т. Шевченко. "Дуб"

3. Поетапне виконання композиції вчителем.

4. Практична діяльність учнів.

Ефективність опанування молодшими школярами основами виконання творів різних видів і жанрів засобами образотворчого мистецтва була ефективною, що підтверджено досвідом роботи з учнями експеримен-тального класу.

2.2 Результативність формуючого експерименту

У процесі констатуючого етапу експерименту вивчався стан сформо-ваності в учнів навичок виконання творів різних видів і жанрів образотворчого мистецтва. Ефективність констатуючого експерименту здійснювалася на основі вимог до рівня образотворчої підготовки учнів експериментального класу (див. таблицю 1):

Таблиця 1

Образотворча підготовка учнів початкових класів

Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася на основі визначення в учнів експериментального класу рівня сформованості таких знань про різні види і жанри образотворчого мистецтва:

1. значення різних видів і жанрів мистецтва в житті людей;

2. художній образ як основу будь-якого виду і жанру образо-творчого мистецтва та специфіку вирішення художнього образу в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва;

3. особливості реалістичної, декоративної й асоціативно-абстрактної манери зображення;

4. архітектуру як будівельне мистецтво, взаємозв'язок архітектури з природним середовищем та призначенням.

5. шляхи модифікації (видозміни) форми різних видів і жанрів образотворчого мистецтва;

6. особливості декоративної форми та способи перероблення реальних форм у декоративні (на основі вивчення декоративного образу рослин у народному мистецтві Петриківського розпису);

7. специфіку форми у скульптурі, ліпленні (узагальненість, відсутність зайвих дрібниць, компактність, цілісність);

8. особливості і пропорції форми голови (обличчя) людини та засоби створення індивідуальної характеристики портретного (казкового) образу;

9. основи кольорознавства, у тому числі шість основних груп відтінків кольорів; перехід однієї групи кольорів у сусідню через проміжні (перехідні) кольори; зміст термінів та понять: "хроматичні", "ахроматичні" кольори, "колірна гама", "колірна гармонія", "колорит", "додаткові кольори" тощо;

10. принципи створення гармонійних колірних співзвучностей;

11. зміст термінів "композиція", "формат", "статика", "динаміка" у композиції, "ескіз";

12. вимоги щодо доцільного розміщення на площині одиничного предмета або групи предметів (у тому числі натюрморту);

13. виразні засоби створення певного емоційного стану природи (спокій, радість, сум, тривога, спека тощо).

14. особливості реалістичної і декоративної манери зображення у пейзажі та натюрморті;

15. взаємозв'язок шрифту і зображення.

Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася на основі визначення в учнів експериментального класу рівня сформованості таких умінь у сфері різних видів і жанрів образотворчого мистецтва:

1. мислити художніми образами та переводити їх у матеріально зримі засобами кольору, графіки, аплікації тощо;

2. у зображенні на площині працювати швидко, розкуто, "на почуття ока" (в основному без попередньої побудови олівцем);

3. у зображенні в об'ємі (ліплення, паперопластика) на посильному рівні створювати виразну цілісну (реальну або декоративну) форму з урахуванням специфіки виразних засобів скульптури;

4. передавати у малюнку глибину відкритого простору (розміщення об'єктів по вертикалі картинної площини;

5. у замкненому просторі (кімната у фронтальному положенні) розташувати предмети, що стоять на підлозі, з урахуванням межі зламу поверхонь (підлога — стіна);

6. просторово розміщувати елементи натюрморту на предметній площині;

7. відтворювати шлях руху об'єктів у відкритому просторі та зорове зближення паралельних горизонтальних ліній, що йдуть у глибину;

8. передавати у пейзажі освітленість (справа, зліва, спереду, ззаду), підкреслювати просторове положення об'єктів стосовно джерела світла напрямом падаючих тіней.

9. відчути "настрій" кольору, емоційно-образні можливості кольорів та використовувати в їх вербальній характеристиці емоційно-образні терміни (теплі та холодні, грізні та ласкаві, сумні та веселі, тяжкі та легкі);

10. виконувати попередній ескіз творчої роботи (у першу чергу — декоративної композиції);

11. втілювати такі принципи, прийоми та засоби організації композиції: вибір формату, елементів композиції, рівня, точки зору та освітленості (на початковому рівні) відповідно до творчого змісту роботи; засоби визначення композиційного центру (розміром, кольором, тоном, фактурою, контуром тощо);

12. уведення шрифту в декоративно-графічну композицію.

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні сформованості умінь виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва: низький середній і високий.

Низький рівень відображає слабку емоційність, пасивність у відтворенні різних видах і жанрах образотворчого мистецтва. У малюнках діти неадекватно відтворюють конструктивні особливості форми об’єкта, пропорції і неправильно добирають засоби лінійного вираження, слабко володіють образотворчими засобами, несвідомо шукають кольорові і тональні відношення.

Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими видами і жанрами образотворчого мистецтва, намаганням імітувати їх. За допомогою учителя діти у своїх малюнках частково правильно відтворюють конструктивні особливості форми різних видів і жанрів образотворчого мистецтва і їх пропорції. Володіють окремими художніми техніками. З помилками відтворюють кольорові і тональні відношення.

Високий рівень сформованості умінь виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття краси їх. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до образотворчої діяльності, потреба у самовираженні засобами образотворчого мистецтва, прагнення до гармонії у відтворенні різних видів і жанрів образотворчого мистецтва. У своїх малюнках добре відображають основні конструктивні особливості різних видів і жанрів образотворчого мистецтва, вдало знаходять гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваного об’єкта.

Характеристики

Список файлов ВКР