112147 (591043), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

Руденький| спинився, | почервонів. | Потім зітхнув: |

—Ні, дідусю, | я не зовсім хороший...|| Мені не хотілося| віддавати...|| Правда!.. ||| Чого поганимі бути легко. | а хорошим| важко? | Мені інколи і хочеться бути поганим.! Але... |але соромно. |||

Дідусь | пильно глянув на нього.||

—Ну, тоді я| помилився. | Пробач.II Ти| не просто хороший хлопчик.) Ти| справжній молодець!) Бо в тебеї є совість. | А совість.І голубе мій,— | це в людині| головне. ||

І дідусь) ласкаво поплескав його по плечу.|||

Прочитай правильно слова: похапливо, тицьнув, І им часом, дременув, зойкнула, пильно, молодець, поплескав.

Читаючи текст по абзацах, зверни увагу на дії чорнявого хлопчика І руденького Що сподобалось тобі в їхній поведінці, а що ні? Чому

Підготуйся і прочитай розмову руденького хлопчика з дідусем.

Чи можна з поведінки руденького хлопчика зробити висновок, що цін стане справжньою людиною?

Доводь свої міркування словами з тексту.

Зверни увагу на виділені слова і речення. Подумай, що вони передають

2)Познайомтесь з оповіданням «З кого песик приклад бере» Б. Вовк (Первоцвіт.— С. 91-92) У чому особливість форми викладу u ньому?

Проаналізуйте особливості поведінки героїв, враховуючи зміст прямої мови — засобу вираження суті характерів персонажів, авторської оцінки, ставлення дійових осіб один до одного. Зверніть увагу на авторський текст, який допомагає зрозуміти внутрішній стан героїв, визначити ставлення автора до них І знайти відповідний тон розповіді.

Підготуйтесь до виразного читання.

• Хто це просто із слоїка варення їв і на скатертину наляпав? — запитала бабуся.

• Це не я! — ніяково кліпнув Олесь.— Це песик Пушок!

• Дивись-но мені! — насварилася на Пушка бабуся... А за кілька днів нова пригода.

• Хто це мої капці пошматував? — зарюмсав Олесь.

А Пушок з-під лави «Гав-гав!» на Олесеву сестричку Віру.

—Неправда! — закричав Олесь.— Віри півдня вдома не було. Вона зі школи недавно вернулася.

—І з кого наш песик приклад бере?—докірливо похитала головою бабуся. І справді — з кого?

Слоїк — висока глиняна посудина, схожа на банку.

Яку відповідь ти підготував на це запитання. Доведи свої міркування

3)Підготуйте власну розповідь-спогад про цікавий випадок або розповідь-роздум про якийсь факт, подію, прочитану книжку. Продумайте послідовність розповіді, можливості спілкування з аудиторією (відповідно до характеру розповіді), особливості вираження ставлення до того, про що йдеться.

Казка – один з найважливіших літературних жанрів, з яким знайомляться учні початкової школи. У підручниках переважають казки про тварин І соціально-побутові, є фантастичні (чарівні, героїчні). Кожна з груп має певні особливості. Але всім народним казкам притаманні мудрість, високі ідеали, мрії про щасливе життя і радісну працю. У більшості казок добро перемагає зло. Казки вчать бути чуйними, працьовитими, хоробрими, долати труднощі, прагнути справедливості, боротись зі злом У них завжди є мораль, яку необхідно донести до слухачів. Цим визначається головна мста читання.

Казка складались усно і були розраховані на слухачів, тому манера читання – розповідь, проста, щира, з розмовною інтонацією. Виконавець ніби розповідає про те, що «десь, колись» чув, він ніби звертається до слухачів, спілкується з ними, шукає їхньої підтримки. Під час виконання казки важливо досягти безпосереднього спілкування оповідача зі слухачем.

Казці притаманні динамізм, напруженість, незвичайність ситуації, таємничість, Ідо важливо передавати під час читання.

Більшість народних казок будується за принципом антитези: добро протиставляється злу, працьовитість — ледарству, розум — безглуздості тощо. Герої народних казок наділяються певними усталеними рисами, подаються прямолінійно, розвиток характеру у більшості казок відсутній. Під час читання важливо з перших рядків підкреслювати голосом оцінку подій і героїв, передавати ставлення до них. Читання кожного епізоду казки потребує від читця уміння намалювати яскраву завершену картину, дати інтонаційне забарвлення кожному вчинку героя, показати його риси через діалог. Епізоди один від одного відокремлюються великими паузами.

У багатьох казках використовується прийом триразового повторення подій, яким досягається поступове зростання напруження, що необхідно передати під час читання.

Казкам притаманні певні мовні особливості, які надають їм поетичності, підсилюють вилив на слухачів. Необхідно підкреслити голосом, емоційно передати постійні епітети і усталені вирази. Тавтологічні повтори вимагають уповільненого темпу, що надає певної мелодійності, створює ритм. Невеликі римовані пісеньки, що часто вплітаються у казки, читаються співучим голосом або виконуються на нескладний мотив із збереженням інтонації, притаманної характеру і настрою героя казки.

Готуючись до розповіді казки, важливо зберегти її традиційну будову і казкові елементи, передати мовні особливості.

Практичні вправи і завдання

1) Проаналізуйте українську народну казку «Нехайло» і завдання до неї (Читанка — 2 кл.— С. 19-20). Визначте Ідею казки, особливості сюжету І характерів героїв Сформулюйте головну мету читання, поділіть казку на епізоди і визначте особливості читання кожного. Підготуйтесь до виразного читання, використовуючи орієнтовну партитуру.

Жив чоловік| на прізвище Нехайло.| Дістав він у спадщину! виноградник.II Весною| пішов Нехайло на виноградник] подивитися,) що там| робити треба.|| Подивився] та й каже: |

—Завтра| візьму сапу| і всю траву| виполю. |— І пішов додому.|||

А на винограднику, | у траві. | був виводок| маленьких лисенят. | Як почули це лисенята, | перелякалися. | Прийшла стара лисиця. | а лисенята до неї.

—Мамо,!— кажуть,—| приходив якийсь дядько| і казав, | що завтра| всю траву| виполе. | Тікаймо |||

Лисиця-мати каже: |

—Сидіть спокійно.| Це господар цього виноградника. | Я його знаю.| Він| не скоро прийде. |

Минуло | чимало часу. | Приходить Нехайло на виноградник | із сапою.І Дивиться—|| бур'ян по пояс. | Почухав потилицю.]

—Ех,—| каже,—| тут сапою| нічого не зробиш.! Піду додому. | візьму косу. |||

Лисенята почули –| та до матері:!

– Мамо! –| кричать.–| Тікаймо! | Знову приходив | той чоловік. | Пішов додому по косу.| Поріже нас.||

– Грайтеся| і нічого не бійтеся.–| відповіла лисиця. |||

Минуло | ще місяців зо три. | Приходить Нехайло| вже з косою. | Спробував ко сити, | коса | не 6ере.|| Подумав Нехайлом та й каже: |

– Спалю бур'ян. | Піду візьму сірники. ||

– Тепер | тікаймо,| – сказала стара лисиця,–| це | він зробить! |||

Підготуйся до виразного читання казки в особах; прочитай її.

Чому лисиця і після перших, і після других відвідин Нехайла була спокійна за долю своїх лисенят?

А чому після третього приходу Нехайла на виноградник лисиця вирішила, що їй з дітьми загрожує небезпека?

Як ти гадаєш, чому казка має таку назву.

Хто висміюється в цій казці? А які казки про ледарів ти знаєш?

Перекажи казку близько до тексту.

2)Проаналізуйте українську народну казку «Хитрий півень» (Читанка – кл. – С. 21), складіть партитуру тексту і підготуйтесь до читання в особах Які вимоги необхідно врахувати під час використання цього прийому на уроках».

Півень, тріпочучи крилами, злетів на пліт і почав на все горло кукурікати.

3сусіднього лісочка підкралася лисичка.

–День добрий! – гукнула вона. – Почула, як ти гарно кукурікаєш. Чудовий у тебе голос. Тільки не знаю, чи вмієш ти так співати, як співав твій батько.

• А як же співав мій батько?

• Він на одній нозі ходив по плоту і, заплющивши одне око, так гарно ку курікав, що й ну…

– І я зможу! – сказав півень, випрямився, заплющив око і почав кукурікати.

– А чи зможеш ти стояти на одній нозі і, заплющивши очі, співати?

– Зможу! – крикнув півень.

Та тільки заплющив він очі, як лисиця підскочила і схопила його. Понесла лисиця його в ліс і хотіла вже з'їсти, а він і каже:

– Твоя мати не так робила!

– А як же вона робила? – спитала лисиця.

– Схопивши півня, вона, перш ніж розірвати його, мала звичку співати.

– Я вся вдалася в матір! – промовила лисиця. Заплющивши очі, вона почала щось шепотіти.

Півень тільки цього й чекав: змахнув крилами, злетів і сів на дерево.

–Ось тобі й маєш, півень мене перехитрив, – облизавшись, промовила лисиця, зітхнула і голодна подалася в ліс.

Підготуйтесь і прочитайте казку в особах. Поставте за змістом казки 3-4 запитання своєму сусіду по парті.

1. Проаналізуйте одну Із радіо- або телепередач для дітей («Вечірня казка», «На добраніч, діти» та ін.). Зверніть увагу на вміння ведучого ставати співавтором, «розмовляти» зі слухачами, зацікавити, заінтригувати їх розвитком подій.

2. Приготуйте розповідь невеликої казки або уривка (орієнтовно – 1 сторінка тексту).

Байка – це короткий алегоричний гумористичний твір дидактичного характеру, частіше віршованої форми Як правило, складається з двох частин: зображення подій або розповідь про них і мораль (повчальний висновок). У багатьох байках велике місце належить діалогу

Байка не читається, а розповідається, їй притаманна інтонація розмовно побутового мовлення. Важливо досягти безпосереднього спілкування з аудиторією, використовувати міміку, жести.

Виконавець байки ніби виступає в ролі свідка подій і є своєрідним коментатором цих подій, виражаючи власне ставлення до них. Для цього важливо з'ясувати ідею байки, зрозуміти думки і наміри автора.

Висловлювання героїв читаються з урахуванням їх Індивідуальних особливостей, зовнішнього вигляду, характеру вчинків. Але під час читання на уроці дійові особи не «граються», а лише зображуються через інтонацію, міміку, окремі жести, позу. Читання учнями в особах включає елементи гри, драматизації.

Важливо звернути увагу на мораль байки, яка підводить підсумок розповіді, вимагає роздумів, розкриває основний задум автора. Ллє мораль не можна нав'язувати, читати неприродньо; виконавець ніби нагадує слухачам відому істину, привертає увагу до неї, примушує ще раз замислитись.

Практичні вправи і завдання

1)Проаналізуйте ідею, сюжет, образи байки Л. Глібова «Лебідь, Щука і Рак» (Читанка.– 3 кл.– С. 38-39) і визначте мету читання. Продумайте емоційне забарвлення, темп читання, власне ставлення до подій, міміку, жести і підготуйтесь до читання напам'ять. Використайте орієнтовну партитуру.

У товаристві лад | – усяк тому радіє. |

Дурне безладдя | лихо діє,|

І діло,| як на гріх, |

не діло | – тільки сміх. ЦІ

Колись-то Лебідь, | Рак | та Щука |

приставить хуру узялись. |

От троє разом | запряглись. |

смикнули 1 – катма ходу... ||

Що за морока!) Що робить? ||

А й невеличка, | бачся, | штука,– |

так Лебідь | рветься підлетіть, |

Рак | упирається. | а Щука | тягне в воду. |||

Хто винен з них,| хто ні | – судить не нам. |

Та тільки хура | й досі там. |||

Безладдя – непорядок, хаос. Морока – клопіт. Катма – тут немає.

2)Зробіть літературознавчий і виконавський аналіз байки Л. Глібова «Чиж та Голуб» (Читанка.– 2 кл.– С. 71). Складіть запитання для бесіди з учнями з метою аналізу тексту і підготовки його до виразного читання. Прочитайте байку напам'ять.

Весною Чижик молоденький, такий співучий, проворненький, в садочку все собі скакав та якось у сільце й попав; сердега в клітці рветься, б'ється... А Голуб бачить та сміється: – А що? Попавсь? От тобі й на! Вже, певно, голова дурна... Не бійсь, мене б не піддурили, хоч як би не хитрили, бо я не Чижик! Ні... оце! – аж гульк – і сам піймавсь в сільце... Ото на себе не надійся, чужому лихові не смійся!

Сильце або сільце – пристрій, яким ловлять птахів.

Виразно прочитай байку. Голосом передай ставлення зарозумілого, насмішкуватого Голуба до Чижика. А як ставиться до Чижика сам автор? З яких рядків байки довідуємось про це? Прочитай. Які рядки байки можуть бути прислів'ям?

3) Підготуйтесь до читання в особах байки Л. Глібова «Коник-стрибунець» (Чи танка.– 2 кл.– С. 45-47). Використайте матеріали посібника (с. 20, розділ III).

«Виразне читання поезії – це своєрідна школа перевірки творчого «я»" кожного читця»,– зазначає А. Й. Капська (4, 89). Майстерно прочитаний учителем вірш відкриває дітям особливий світ художнього образу, багатство інтонацій.

Зміст будь-якого вірша нерозривно пов'язаний з його поетичною формою, певними художніми прийомами, що використовує поет. Важливо, щоб учитель не лише правильно передав під час читання основну ідею твору, його емоційну насиченість, поетичні образи, а й доніс до учнів ритмічність і музикальність тексту Це можливо за умови знання теорії віршознавства, законів віршованого мовлення.

Найбільш типовими помилками читців віршів є монотонне читання; злиття рядків вірша, коли між ними відсутні знаки пунктуації; відривна вимова слів у фразі (скандування); силове виділення останніх слів у рядках; відсутність творчого бачення образів тощо.

Зупинимось на тих особливостях віршованого тексту, що відрізняють його від прози. Віршоване мовлення має ритмічну організацію, яка проявляється у наявності певних ритмічних відрізків – віршових рядків.

Незалежно від того, чи збігається рядок із закінченням речення, у кінці робиться ритмічна пауза, інакше текст буде звучати як прозовий. Якщо думку не завершено, в кінці рядка необхідно підвищити голос (інтонація перенесення), що вказує слухачам на продовження фрази.

Для посилення ритміко-мелодичного звучання вірша може вводитись додаткова пауза – цезура, що ділить рядок па дві частини. Як і будь-який засіб виразності, цезура повинна бути внутрішньо виправдана.

Віршові рядки, як правило, об'єднуються римою – звуковою співзвучністю. В багатьох випадках римуються слова, які мають важливе смислове значення, що не обхідно підкреслити голосом. Але не треба посилювати вимову, якщо римовані слова не несуть особливого смислового навантаження. Це вирве їх із контексту, призве де до втрати плавності, музикальності звучання.

Зазначені вище особливості необхідно враховувати під час читання і так званих білих віршів, у яких відсутня рима.

Народній поезії властива переважно топічна система віршування, у якій вірш будується поділом тексту на рядки, Ідо оформляються за допомогою рим і пауз.

Силабічна – це така система, у якій ритмічний лад спирається на однакову кількість складів у рядках з вільним розміщенням наголосів.

Характеристики

Список файлов ВКР