112147 (591043), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

Найбільш розповсюджена силабо-тонічна система віршування (від грец. syllabе – склад і tonos – наголос): рядки мають визначену кількість складів і певне розміщення наголосів. Одиницею ритму виступає стопа – група складів з одним наголошеним. Стопи найчастіше бувають двоскладові (хорей, ямб), трискладові (дактиль, амфібрахій, анапест), що назначає розмір вірша, який важливо передані під час читання.

У більшості випадків рядки вірша об'єднуються у строфи, яким притаманна певна інтонація і чергування рим. Таким чином вірш ніби ділиться на окремі логічно завершені частини, що сприяє його сприйманню. Під час читання одна строфа від іншої відокремлюється паузою.

Вірші ділять на епічні (розповідь про події, героїв, є сюжет або його елементи) і ліричні (основа змісту – думки, почуття).

«При читанні ліричного твору перед нами постає образ людини в її переживаннях, які нас хвилюють» (18, 269). У таких творах діє так званий ліричний герой, який є своєрідним художнім узагальненням і служить засобом вираженням думок і почуттів автора.

У процесі підготовки вірша до читання важливо відчути і розкрити настрій ліричного героя і всього твору, передати розвиток переживань.

Таким чином, читець повинен уміти об'єднати зміст і форму вірша, передати їх єдність під час читання. При цьому уміння передати певний настрій і викликати відповідний у слухачів е однією з основних ознак якості читання твору.

Під час читання лірики необхідно зважати на особливу роль творчого бачення. Своєрідною основою того чи іншого настрою виступає бачення певних образів, картин, подій, про які в тексті ледь згадується. Важливо їх уявити, нафантазувати деталі, що сприятиме виразності інтонації, перетворить слухачів на співтворців.

Ліричні твори розмежовуються за тематичним принципом, що вказує не лише на те, про що розповідається у тексті, а й на те, якого боку життя людини в ньому торкаються. Основними видами лірики є інтимна, філософська, пейзажна, громадянська. Поетичний зміст розкривається в жанрових особливостях (пісня, балада, сонет, ода тощо), композиції вірша, втілюється у ритміці і лексиці тексту, що необхідно враховувати у процесі підготовки до читання.

Однією із загальних вимог щодо виразного читання лірики є використання особливих способів спілкування читця зі слухачами. Як зазначалось, лірика – своєрідний монолог автора (ліричного героя), це роздуми і почуття з приводу побаченого, почутого, пережитого, що досить часто адресуються безіменній особі чи групі людей, рідному краю, природі тощо. Громадянська лірика потребує, в основному прямого спілкування; інтимна, філософська – моноспілкування; пейзажна – спілкування з уявним об'єктом. Працюючи з віршами, іноді доводиться переключатися з одного виду спілкування на інший навіть під час читання одного твору.

Важливо поступово розвивати у молодших школярів сприймання ліричних творів, звертати їх увагу на особливості віршованих текстів, художню майстерність поета.

Слід пам'ятати, що індивідуальне виразне читання учнів є найкращим критерієм у перевірці емоційного сприйняття і розуміння тексту, а підготовка ліричного вірша до читання сприяє його глибокому усвідомленню.

Детальніше про особливості аналізу віршів і вимоги до їх читання розповідається у посібниках О. Г. Олійника, А. Й. Капської, Б. А. Буяльського.

Практичні вправи і завдання

1. Познайомтесь із текстами та їх партитурою. Зверніть увагу на ритмічні (віршові) паузи та інтонацію перенесення. Як це впливає па тсмпоритм звучання вірша? Підготуйтесь до виразного читання.

а)Над старими яворами |

білих буслів І білі діти |

зранку-раночку дзьобами |

вчаться | рідно клекотіти. |[

І рідненько І тьохка в лузі |

соловей І до солов'яти.. ||

А мене | навча матуся |

рідним словом розмовляти.11|

М. Тимчак. Рідне слово. (Читанка.– 2 кл.– С. 287.)

б) То була | тиха ніч чарівниця. | покривалом спокійним. | широким | простелилась вона | над селом. | прокидалась край неба | зірниця, | мов над озером тихим. | глибоким | лебідь | сплескував білим крилом...|||

Леся Українка (Читанка.– З кл.– С. 96.)

2. Прочитайте тексти і завдання до них у підручнику (Читанка.– 2 кл.– С. 120, 144; 3 кл.– С- 69). Зверніть увагу, як через відповідну форму автор передає певний зміст і настрій Читаючи текст, зберігайте тсмпоритм, співзвучний з формою та емоційним забарвленням

Визначте прийоми, які доречно використати у процесі підготовки учнів до виразного читання цих текстів.

а) Що це, сон? Зелені сосни !цвітом зацвіли!

Розцвіли сієї ночі

і вже сиплють цвіт.

Все в квітках!..

Під ними гнуться віти до землі.

Вся земля в сріблястім цвіті,

як душа моя.

О. Олесь. Перший сніг

У якому реченні передано здивування красою природи? За допомогою яких розділових знаків цього досягнуто? Що передають тут слова гнуться, сиплють? Які почуття викликає це в поста? Прочитайте останній рядок вірша. Чи можна сказати, що поета вразила краса першого снігу? А як це довести?

б) Ще вчора сонечко так гріло,

чабан з отарою бродив.

Озиме пишно зеленіло,

і лист у лузі гомонів.

Сьогодні ж степ увесь неначе

заслав сріблястий оксамит,

і вітер жалісливо плаче,

і сонце ллє не той мов світ.

1. Манжура. Перший сн'и

Зверни увагу на виділені слова. Чи передають вони раптовість змін Яких саме? Придумай свої малюнки до кожної строфи. Розкажи, що і як зобразиш на них. Зістав зміст обох текстів. Визнач у них спільне й відмінне.

в) Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні, не губіть ви останньої слави.

Гріє здалеку землю усмішка весни,

пробиваються проліски, трави.

Не злякать вам нікого,

холодні сніги, бо розтопче

вас сонце блискуче,

і нечуваний сміх залуна

навкруги, як тікати ви будете в кручі...

О. Олесь

З чим і як звертається оповідач до снігів. Що загрожує останнім снігам? Як ти зрозумів значення висловів: «гріє здалеку землю усмішка весни», «бо розтопче вас сонце блискуче»? Визнач настрій оповідача і його ставлення до описуваного. Доведи свої міркування посиланням на текст.

г) Вийшли вранці ми.

Дивне місто проти сонця!

Всі взолочені віконця...

Ні, такої ще зими

не стрічали ми.

Проти сонця дим, проти зимнього патлатий, що з труби зверта від хати, й понад садом молодим тане, тане дим...

Ох, яка ж краса!

Сад увесь убрався в іній,

проти сонця він – як синій.

Гілля до землі звиса, –

дим же в небеса...

Проти сонця дим,

проти зимнього патлатий,

золотисто-рудуватий, –

понад світом молодим тане, тане дим...

П. Тичина. Зима

2.4 Перевірка ефективності формування у молодших школярів умінь і навичок виразного читання

Експериментальне дослідження умінь і навичок виразного читання молодших школярів проводилося під час проходження переддипломної практики.

Результативність проведеного дослідження вивчалася шляхом постійних спостережень, анкетування, перевірки техніки читання, які проводилися як у процесі констатуючого експерименту, так і формуючого.

Мета дослідження полягала в тому, щоб визначити рівень сформованих умінь і навичок виразного читання в учнів початкової школи та розробити, запропонувати систему завдань, вправ, які б покращили вже сформовані уміння і навички.

Дослідження проводилося в 3 етапи:

Iетап – підготовчий – збір даних для отримання необхідної інформації про учнів експериментального та контрольного класів.

IIетап – власне експериментальний, який складався з констатуючого та формуючого експериментів.

Під час констатуючого експерименту проведено діагностику рівня сформованих умінь і навичок виразного читання експериментального та контрольного класів. А також здійснено обробку та аналіз одержаних результатів.

На основі результатів спостережень, проведених анкетувань серед учнів експериментального та контрольного класів було з'ясовано, що вчителі не звертають особливої уваги на формування виразності читання, а всю роботу спрямовують на вдосконалення навички швидкочитання.

Було виявлено, що вчителі для формування умінь та навичок виразного читання пропонують школярам лише вправи га завдання з підручника, майже не використовуючи додаткової літератури, а якщо і запозичають завдання і вправи із додаткових посібників, то вони у них одноманітні та використовуються несистематично.

Проаналізувавши результати роботи вчителів та учнів у 3-х класах Великоберезовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Тернопільського району Тернопільської області ми впевнились, що всім учням подобається виразне, емоційне читання твору вчителем, що таке декламування текстів сприяє кращому розумінню їх змісту.

Учні намагаються наслідувати у читанні вчителя, але вони не знають основ і виразного читання, І це призводить до неправильного відтворення логіко-емоційного змісту творів для дітей.

Гіпотеза дослідження: якщо систематично використовувати вправи та завдання у формуванні умінь і навичок виразного читання, то це сприятиме вдосконаленню навички читання учнів, кращому розумінню змісту творів, а також загальному розвиткові дітей.

У процесі формуючого експерименту розроблено комплекс вправ, спрямованих на формування умінь і навичок виразного читання школярів.

До методики формуючого експерименту входило спостереження за діями вчителя та учнів у процесі роботи із завданнями, вправами для формування умінь і навичок виразного читання; анкетування та аналіз усних відповідей для перевірки рівня сформованості навичок читання. Було також продумано методику впровадження системи вправ, що мала сприяти вдосконаленню умінь та навичок виразного читання.

III етап – повторне обстеження рівня сформованих умінь і навичок виразного читання учнів експериментального та контрольного класів. Обробка, аналіз одержаних даних шляхом зіставлених даних первинного та повторного обстеження.

Відповідно до цілей і етапів експерименту ми поставили перед собою такі завдання: 1) виявити в учнів наявний (початковий) рівень сформованості умінь і навичок виразного читання; 2) відповідно до рівня сформованості на початку експерименту в учнів умінь і навичок виразного читання здійснити остаточний відбір змісту системи завдань, вправ для вдосконалення умінь і навичок виразного читання; 3) перевірити ефективність запропонованої методики шляхом виявлення нового рівня сформованості умінь і навичок виразного читання і порівняння з початковим рівнем.

Контингентом обстеження вибрано учнів 3-х класів. У дослідженні взяли участь 28 учнів 3-А класу (ЕК) та 27 учнів 3-Б класу (КК) Великоберезовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Тернопільського району Тернопільської області.

Усі обстежувані на момент проведення експерименту здорові, психічно і фізично нормально розвинуті. В експериментальному класі із 28 учнів З навчаються на 10-12 балів, 6 - на 1-6 балів та 19 учнів, які мають поточні бали 7-Ю.

У контрольному класі 27 учнів. Із них: 4 учні навчаються на 10-12 балів, 7 - на 1-6 балів та 16 учнів, які мають поточні бали 7-10.

Для оцінки рівня сформованих умінь і навичок виразного читання на початку проведення дослідження учням ЕК та КК були запропоновані такі завдання:

Завдання 1.

У поданних реченнях вкажіть на розділові знаки. Де у цих реченнях під час читання треба зробити паузи (короткі зупинки)? Виразно прочитайте речення.

1.А шторми на морі бувають такі великі, що хвилі, як гори, котяться.

2.Бачиш, Стасю, який твій товариш акуратний, ввічливий.

З.Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку.

Завдання 2.

Визначіть у реченнях головні частини (мовні такти). Прочитайте їх, дотримуючись правильного повного дихання. Якщо є потреба, доберіть повітря.

1. Праця обіймає увесь світ.

2.Праця - це простір, це земля і небо, море і гори, глибини і висоти

3. Собака вирвав у Микити торбу, кинув на землю і знову налетів на хлопця.

Завдання 3.

Прочитайте речення. Подумайте і скажіть, де потрібно зробити паузу, щоб зміст речення був зрозумілий.

1.В пасіці пахло медом.

2.1 тут із діброви нежданно обізвалась музика.

З.Але дідусь із Дениском щільно обв'язали відро рядниною і без клопотів переселили мурашник під дуб

Завдання 4.

Прочитайте про себе прислів'я і приказки. Знайдіть слова, які, на вашу думку, необхідно виділити голосом. Підкресліть їх і прочитайте вирази вголос, виділяючи наголошені слова.

1. Сім синів годую, всім і щастя готую!

2.Розумний батько сина спитати не соромиться.

3.Недогода нашій бабці ні на печі, ні на лавці.

4. Чия відвага, того й перевага

Завдання 5.

Прочитайте фрази. Поставте до речень такі запитання, щоб кожного разу у них змінювалося головне слово.

І.Далі станція ще.

2.Дощ давно вже перестав.

З.Хіба я тобі бороню робити!

Результати виконаних робіт подаємо у таблиці (у відсотках)

З таблиці видно, що результати виконаних завдань приблизно однакові і в контрольному, і в експериментальному класах.

У ході формуючого експерименту було запропоновано вправи, завдання для підвищення рівня сформованості умінь і навичок виразного читання.

Подаємо кілька завдань, вправ, які пропонувалися учням під час проведення дослідження.

Вправа 1 (на кероване дихання в процесі мовлення).

Характеристики

Список файлов ВКР