104109 (590818), страница 23
Текст из файла (страница 23)
Відстань від екрана до ока має становити при розмірі екрана по діагоналі :
35/38 см(14/15)........................600-700мм
43см(17)...................................700-800мм
48см(19)...................................800-900мм
53см(21)...................................900-1000мм
Клавіатуру слід розташовувати на відстані 100-300 мм від ближчого до працівника краю стола. Вона має бути оснащена опорним пристроєм для можливості зміни кута нахилу клавіатури у межах визначених норм. Кращим є розташування екрана перпендикулярно до лінії погляду користувача..
5.3 Техніка безпеки
5.3.1 Загальні вимоги по безпечній експлуатації обладнання
Машини, апарати та інше обладнання, які застосовуються в різних галузях промисловості, різноманітні за принципом дії, конструкцією, типажем і розмірами. Однак існують деякі загальні вимоги, дотримання яких на стадії користування виробничого обладнання дозволяє забезпечити безпеку при його експлуатації.
Матеріали, які використовуються в конструкціях та конструктивних елементах обладнання, не повинні попередньо пройти перевірку на гігієнічні і забезпечення пожежо-вибухової безпеки.
На машину наносять сигнальні кольори та знаки безпеки. На кожний верстат встановлюють запобіжні та огороджувальні пристрої відповідно до ГОСТ 12.4.011-75.
Потрібна безпечність верстату досягається відповідним встановленням в зручному місці органів керування та регулювання.
Включення машини або її окремих механізмів здійснюється з одного робочого місця. Керування однаковим обладнанням повинно бути уніфіковано, а напрямок обертання маховиків, штурвалів, переміщення важелів, педалей – відповідати встановленим вимогам.
Огороджувальні і запобіжні пристрої, що входять в конструкцію виробничого обладнання, повинні постійно виконувати свої функції при виникненні небезпеки або появи людини в небезпечній зоні. Дія засобів захисту повинна продовжуватися до того часу, поки діє небезпечний або шкідливий виробничий фактор.
5.3.2 Основні заходи по забезпеченню електробезпеки
Електричний струм – це поняття, яке визначає всю сукупність явищ, пов’язаних з існуванням, рухом і взаємодією електричних зарядів.
До джерел електричних полів великої потужності відносяться електроустановки високої частоти ( ВЧ), ультрависокої частоти (УВЧ), надвисокої частоти (СВЧ).
Систематичний вплив на робітників електромагнітних полів великої потужності порушує функціональний стан нервової і серцево-судинної системи людини.
Основними засобами захисту від електромагнітних полів є:
- установка гранично допустимих значень напруги і щільності потоку енергії електронного поля на робочому місті персоналу;
- експлуатація електроустановок УВЧ та СВЧ тільки в спеціально виділених приміщеннях або з використанням екрануючих кабін;
- подання напруги з генератора відбувається тільки після установки випромінювача в потрібне положення, після закінчення роботи обов’язково вимкнути напругу.
Перебування персоналу в зоні прямого випромінювання апаратів забороняється.
До колективних засобів захисту в електроустановках відносяться:
- захисні засоби, передбачені в конструкції електроустановок;
- технічні засоби і засоби захисту;
- організаційно-технічні заходи, що проводяться в організації.
До технічних засобів захисту відносять : захисне заземлення електроустановок; занурення електроустановок; електричне розділення мережі; захисне відключення електроустановок; ізоляція струмоведучих частин; попереджуючі сигнали та блокування; знаки безпеки.
До організаційних заходів, що забезпечують безпеку виконання робіт в електроустановках відносяться:
- призначення осіб, відповідальних за безпеку проведення робіт в електроустановках;
- затвердження переліку робіт, що виконуються в електроустановках за нарядами-допусками та розпорядженнями;
- підготовка робочого місця, допуск до роботи;
- нагляд під час роботи;
- оформлення перерв в роботі та її закінчення.
Індивідуальні засоби захисту в електроустановках наступні: спеціальний інструмент; ізоляційні пристрої для проведення ремонтних робіт до 1000 В; ізоляційні рукоятки інструментів; діелектричні печатки, боти, калоші, індивідуальні екрануючі комплекти; знаки безпеки; засоби індивідуального захисту (окуляри, пояси, каски та ін.).
5.4 Пожежна профілактика (безпека)
5.4.1 Загальні вимоги пожежної безпеки у приміщеннях
Як і на всіх промислових підприємствах, на КП ”Втп ”ВОДА” повинні виконуватись вимоги пожежної безпеки. Нижче приведені загальні вимоги згідно з „Правилами пожежної безпеки в Україні”, затвердженими наказом МНС України 19.10.2004 р. № 126.
У разі реконструкції, перепланування, капітального ремонту приміщень, їх технічного переоснащення як зі зміною, так і без зміни функціонального призначення, необхідно виконувати протипожежні вимоги, визначені нормативно-правовими документами в галузі будівельного, технологічного проектування та чинними правилами.
Приступати до виконання вищевказаних робіт дозволяється за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу на відповідність нормативно-правовим актам з питань пожежної безпеки з позитивним результатом в органах державного пожежного нагляду.
Протипожежні системи, установки, устаткування приміщень (протидимовий захист, пожежна автоматика, пожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої у протипожежних стінах і перекриттях тощо) повинні постійно утримуватись у справному робочому стані.
Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних та проти димних дверей, а також знімати пристрої для їх само зачинення.
Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на дахах (покриттях) будівель та споруд повинні втримуватись постійно справними, бути пофарбованими.
Евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати не більше 50 осіб. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятись в напрямку виходу з будівель (приміщень). При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відчиняються.
5.4.2 Рішення по пожежному водопостачанню, обладнанню приміщень автоматичними системами пожежегасіння, пожежної сигналізації
В комплексі заходів, що вживаються для протипожежного захисту підприємств, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів гасіння різних речовин та матеріалів згідно з БНіП 2.04.09-84.
На КП ”Втп ”ВОДА” використовуються вогнегасники вуглекислотні (ОУ-5), призначені для гасіння невеликих пожеж, всіх видів загоряння.
У приміщеннях КП ”Втп ”ВОДА” засоби пожежегасіння розташовуються згідно з вимогами „Правил пожежної безпеки в Україні”. У коридорах, проходах, проїздах або інших місцях, крім вогнегасників, розташовують пожежні пункти з набором первинних засобів пожежегасіння.
КП ”Втп ”ВОДА” має зовнішнє та внутрішнє водопостачання, запроектоване згідно з вимогами БНіП 2.4.01-85. На підприємстві споруджений сумісний водогін, тобто протипожежно-господарський водогін.
Норма витрат води на внутрішнє пожежегасіння приймається для виробничих приміщень – із розрахунку двох струменів продуктивністю не менше 2,5 л/с.
На складах та інших важливих об’єктах КП ”Втп ”ВОДА” змонтовані установки автоматичної електричної пожежної сигналізації. Основними складовими частинами цих установ є: оповісники (датчики), що монтуються в будівлях або на території об’єктів і призначені для подання сигналу про пожежу; приймальні апарати (станції), що забезпечують приймання сигналів від оповісників; лінії комунікації, що з’єднують оповісники з приймальними апаратами; джерела електроживлення.
Автоматичні комбіновані оповісники типу КИ – 1 виконують функції теплового і димового оповісників. Температура спрацювання 60 – 80°С. Димовий оповісник спрацьовує при попаданні порції диму, що виникає під час тління фітіля діаметром 6 мм, розміщеного під оповісником.
Стаціонарні установки пожежегасіння,що є на підприємстві КП “Втп “ВОДА”, поділяються на автоматичні і ручні з дистанційним пуском.
Найбільш широке поширення отримали установки водяного і пінного тушіння,які підрозділяються на спринклерні і дочірні. Спринклерні установки включаються автоматично при підвищенні температури серед приміщення до встановленої межі.
Пожежна сигналізація (ПС) на промисловому підприємстві КП ”Втп ”ВОДА” призначена для виявлення початкової стадії пожежі, передачі повідомлення про місце і час його виникнення і при необхідності включення автоматичних систем пожежегасіння та димовиділення. Найважливішим елементом систем сигналізації є датчики - пожежні оповіщувачі, які в залежності від проявлення процесу горіння можуть бути тепловими,світловими та димовими.
Теплові оповісники за типом чутливого елемента, в свою чергу, поділяються на: біметалеві, термопарні та напівпровідникові.
На підприємстві КП ”Втп ”ВОДА” встановлена система автоматичної пожежної сигналізації та засоби пожежегасіння відповідно до вимог переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння і пожежної сигналізації СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежних оповіщувачів.
На підприємстві КП ”Втп ”ВОДА” регулярно проводиться навчання і атестація з охорони праці робітників, спеціалістів, службовців, а також робітників працюючих в умовах з підвищеною безпекою. В 2006 році атестовано 2458 робітників. Усі робітники підприємства КП ”Втп ”ВОДА” застраховані в фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. Щорічно у відповідності до вимог МОЗ України проводиться медогляд робітників, які виконують роботи в шкідливих умовах. В 2006 році пройшли медогляд 978 робітників. На підприємстві проводиться атестація робочих місць у відповідності до постанови№422 Кабінету Міністрів України. В шкідливих умовах праці знаходяться близько 400 чоловік, з них 30 жінок.
Висновки
Тема даної дипломної роботи: „Розробка заходів щодо удосконалення антикризового управління підприємством (на прикладі КП ”Втп ”ВОДА”)”. Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки.
В першому теоретичному розділі повністю розкрита сутність обраної теми, досліджено основні теоретичні аспекти проведення антикризового управління.
Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:
- проведений теоретичний аналіз та узагальнено підходи стосовно визначення понять „криза” та „антикризове управління” на макро- та мікрорівні;
- досліджено та систематизовано основні показники, що є ознаками кризового стану підприємства;
- досліджено основні механізми та інструментарії подолання кризи на мікро- (підприємство) та макро- (держава) рівнях та систематизовано їх;
- проведений техніко-економічний та фінансовий аналіз господарської діяльності КП “Втп “ВОДА”;
В другому розділі дипломної роботи наведена характеристика суб’єкта господарювання, описана його виробнича діяльність, представлена організаційна структура управління та описані основні техніко-економічні показники діяльності КП “Втп “ВОДА”, та зроблені такі висновки: В третьому розділі даної дипломної роботи було проведено аналіз господарської діяльності КП “Втп “ВОДА”. В результаті аналізу можна зробити наступні висновки:
Розглянувши виконання виробничої програми КП “Втп “ВОДА”, можна сказати, що у 2004 році був найбільший обсяг подачі води до мережі і складав 254304,6 тис. куб. м. Річний обсяг виробництва питної води (подача води до мережі, всього) у 2005 році порівняно з 2004 зменшився на 9336,7 тис. грн., або на 3,54%, така динаміка простежується й у 2006 році, знову помітне зменшення обсягів виробництва на 2576,9 тис. грн., або 4,51%. Також, можна зазначити, що відбуваються суттєве зменшення обсягу реалізації води, яка була відпущена населенню та комунально-побутовим організаціям, в наслідок збільшення неврахованих втрат води та “незбалансованого обсягу”. Так у 2004 році корисний відпуск води становив 181434,4 тис. куб. м., за аналогічний період 2005 року відбувається зменшення на 26361,4 тис. куб. м. або на 14,86%. У 2006 році тенденції до зменшення корисного відпуску води споживачам продовжуються, можна відмітити зниження на 9722,4 тис. куб. м. На цей результат вплинуло збільшення втрат неврахованих з обліком “незбалансованого обсягу” на 24727,7 тис. куб. м або (підвищення на 29,8% порівняно з показником 2004 року за аналогічний період).
Стосовно структури споживання води за категоріями можна сказати, що найбільша питома вага належить населенню, у 2004 році вони його частка у загальній структурі складає складають 83,4%, у 2005 – 79,6%, а у 2006 – 79,22.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
