104109 (590818), страница 22

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 22)

Ееф = 43194,7 – 36804,1 = 6390,6 тис. грн.

Період окупності проекту

Рсер = тис. грн.

Т = = 0,98 року

Індекс рентабельності інвестицій (IR)

Даний показник розраховується на основі таблиці 4.33.

ІR =

Через малий період окупності немає потреби визначати чистий дисконтований дохід, індекс рентабельності інвестицій та внутрішню норму доходності.

Основні техніко-економічні показники проекту (табл. 4.32) розробки основних напрямів збільшення обсягу реалізованої води, шляхом зниження неврахованих втрат та врегулюванням взаємин з комунально-побутовими підприємствами

Таблиця 4.32 – Основні техніко-економічні показники проекту зниження неврахованих втрат води КП “Втп ”ВОДА”

Отже, за результатами проведеного аналізу, можна зробити висновок, що проект розробки основних напрямів збільшення обсягу реалізованої води КП “Втп ”ВОДА”, шляхом є вдалим, усі показники свідчать про економічну доцільність впровадження запропонованого заходу на підприємстві.

Таким чином, від розробки трьох пропозицій щодо підвищення ефективності роботи підприємства КП “Втп ”ВОДА” може бути отриманий загальний економічний ефект, який розраховується за формулою [54]:

Eзаг = (4.5)

де - економічний ефект від впровадження 1, 2, та 3 проектів

Eзаг = 5907,8+1839,11+5767,8 = 13514,71 тис. грн.

При цьому загальна сума капітальних інвестицій, яка потрібна для впровадження даних проектів належним чином, становитиме 6074,11 тис. грн., сукупний строк окупності складатиме близько 4,5 років.

Розділ 5. Охорона праці

5.1 Правові та нормативні основи заходів по охороні праці

5.1.1 Основні законодавчі акти про охорону праці в Україні

Законодавство про охорону праці ґрунтується на положеннях, які відповідають Конституції України, і складається з Закону України „Про охорону праці”, Кодексу законів про працю України”, Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що призвели до втрати працездатності” та прийнятих у відповідності з ними нормативно-правових актів. Розглянемо в таблиці 5.1 основні закони та нормативні документи які обґрунтовують природу охорони праці на підприємствах та організаціях України.

Таблиця 5.1 – Основні закони й нормативні документи по охороні праці

За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду і представників професійних спілок винні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

5.2 Санітарія та гігієна праці

5.2.1 Аналіз основних шкідливих виробничих факторів

В процесі трудової діяльності людини відбувається взаємодія виробничого середовища і організму. Дія виробничого середовища на організм обумовлюється:

- особливостями технологічного процесу (ступінь автоматизації та механізації виробничих процесів; управління ними на відстані; герметичність обладнання тощо);

- характером виробничого процесу (організація праці, робоча поза, ступінь нервово-емоційного та м’язового напруження тощо);

- санітарними умовами праці (виробничий мікроклімат, електромагнітні та електричні поля, виробнича вібрація, шум, пил, хімічні речовини).

Класифікація перевищення граничнодопустимих рівнів та концентрації шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу припускає виділення основних шкідливих виробничих факторів за наступними ознаками:

- шкідливі хімічні речовини 1,2 та 3-4 класу небезпеки;

- пил переважно фіброгенної дії;

- вібрація (загальна та локальна);

- шум, інфразвук, ультразвук;

- неіонізуючих випромінювань (радіочастотного діапазону, діапазону промислової частоти, оптичного діапазону (лазерного випромінювання);

- біологічні фактори;

- мікроклімату в приміщенні (температура повітря, швидкість руху повітря, відносна вологість повітря, інфрачервоне випромінювання);

- температура зовнішнього повітря (під час роботи на відкритому повітрі) або атмосферного тиску (підвищення або зниження);

- важкість праці;

- робоча поза;

- напруженість праці.

На КП ”Втп ”ВОДА” шум виникає а основному в результаті роботи обладнання (насосного та гідравлічних приладів). Рівень виробничого шуму на робочих місцях в діапазоні від 85 до 97 дБА.

Нормується виробничий шум ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ Шум. Общие требования безопасности», «Санитарные нормы допустимых уровней шума» №3223-83, якими визначено класифікацію шуму, характеристику і допустимі рівні шуму на робочих місцях, загальні вимоги до вимірювання величини шуму, основні заходи з профілактики.

Виробнича вібрація може бути загальною і локальною. Локальна вібрація передається через руки людини. Найбільша кількість випадків вібраційної хвороби виникає в операторів при роботі з машинами і обладнанням, які створюють локальну вібрацію.

Джерелом локальної вібрації на КП ”Втп ”ВОДА” є компресорне обладнання насосних станцій. Вплив вібрації на організм людини може призвести до вібраційної хвороби.

Основним документом, який встановлює гігієнічний регламент вібрації, що впливає на людину за умов виробництва є ГОСТ 12.1.012-90 «ССБТ Вибрационная безопасность. Общие требования».

На КП ”Втп ”ВОДА” частіше за все абразивний та металічний пил, існують робочі місця, де концентрація пилу перевищує допустиму.

Виробничі отрути – це речовини, які зустрічаються у процесі трудової діяльності людини як вихідні, проміжні, побічні або кінцеві продукти у вигляді газу, пари або туману. У разі порушення правил безпеки і гігієни праці виробничі отрути потраплять в організм працюючих, у кількості, яка не відповідає його складовим і набутим властивостям, що шкідливо впливає на організм.

На КП ”Втп ”ВОДА” у результаті виробничих процесів виділяються в повітря робочої зони кислоти, луги, окиси хлору (на насосних станціях артезіанського водопостачання), пари коагулянту та флокулянту вапно, хлорне вапно, аміачний конденсат (на ПУВХ “Донець”, ПУВХ “Дніпр”).

5.2.2 Профілактичні заходи по збереженню здоров’я та підвищенню працездатності оператора комп’ютера

В Україні розроблені і набрали чинності „Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” ДСанПіН 3.3.2 007-98 від 10 грудня 1998 року №7, які регламентують правила безпеки при роботі з комп’ютерами.

Приміщення, у яких проводяться роботи з ВДТ, необхідно розміщати в північній або в північно-східній частині будинків. Площа на одне робоче місце має бути не менше 6 кв. м., а об’єм не менше 20 куб. м., відстань між робочими столами не менше 2,5 м. у ряду і не менше 1,2 м. між рядами.

Для попередження втоми, збереження здоров’я і підтримки високого рівня працездатності у осіб, що працюють з ВДТ, особливе значення має раціональна організація робочого місця.

Передній ряд клавіш повинен бути розташований так, щоб клавіатуру можна було обслуговувати без зусиль трохи зігнутими пальцями при вільно опущених плечах і горизонтальному положенні рук. Монітори необхідно розташовувати на висоті рівня очей на відстані 60-70 см.

Для забезпечення захисту очей і досягнення нормованих рівнів комп’ютерних випромінювань екран монітора необхідно розташовувати на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.

Характеристики

Список файлов ВКР