91301 (590046), страница 8
Текст из файла (страница 8)
А. 3 нелімітованою верхньою межею діючих речовин
1. Екстракт кореня алтеї сухий. Вихідна сировина — корінь. Містить до 35 % рослинного слизу. Відхаркувальний і протизапальний засіб при захворюван-нях верхніх дихальних шляхів.
Екстракт безсмертника сухий. Вихідна сировина — квітки. Містить флавони, гіркоти, дубильні речовини, стерини, ефірні масла та ін.
Екстракт горицвіту сухий. Вихідна сировина — трава. Містить глікозиди — цимарин, адонітоксин та ін. Застосовують при недостатності кровообміну, вегетодистоніях, неврозах та ін.
Екстракт жостеру сухий. Вихідна сировина — кора; екстрагент — 70 %-вий етанол. Вміст похідних антрацену — не менше 6 %. Проносний засіб.
Екстракт логохилуса сухий. Вихідна сировина — квітки і листи. Містить логохилін, ефірне масло, дубильні речовини, каротин. Застосовують при кровотечах геморагічних, гемороїдальних, носових.
Екстракт марени красильної сухий. Вихідна сировина — кореневища. Містить глікозиди, похідні оксиметилу і оксіантрахінону. Проявляє спазмолітичну і сечогінну дію, сприяє розпушенню сечових конкрементів, що містять фосфати кальцію і магнію. Застосовують при нирковокам'яній хворобі для зменшення спазмів і полегшує відходження дрібних конкрементів.
Екстракт ревеню сухий. Вихідна сировина — кореневища і корені; екстрагент — 30 %-вий етанол. Містить не менше 3 % похідних антрацену. Проносний засіб.
Екстракт сени сухий. Вихідна сировина — листя. Містить антраглікозиди, хризофанову кислоту, смолисті речовини. Проносний засіб.
Екстракт солодкового кореня сухий. Його одержують із густого екстракту солодкового кореня висушуванням. Містить не менше 17 % гліциризинової кислоти. Відхаркувальний, протизапальний, противиразковий засіб. Готують сироп і лакричний еліксир.
10. Екстракт термопсису сухий. Вихідна сировина — трава. Містить алкалоїди (цитизин, метилцитизин, пахікарпін, анагірин, термопсидин, термопсин), сапоніни, ефірні масла та ін. В 1 г препарату повинно бути 1 % алкалоїдів (наповнювач — молочний цукор).
Б. 3 лімітованою верхньою межею діючих речовин
11. Екстракт беладони сухий. Вихідна сировина — лист беладони; екстрагент — 20 %-вий спирт етиловий. Вміст алкалоїдів у перерахунку на гіос-ціамін — 0,7—0,8 %.
Екстракт горицвіту сухий. Вихідна сировина — трава. Екстракт (1: 1) містить в 1 г 46—54 ЖОД; екстракт (2: 1) містить в 1 г 90—110 ЖОД. Застосовують при легких формах хронічної недостатності кровообігу, як заспокійливий засіб ЦНС, при неврозах.
Екстракт елеутерококу сухий. Вихідна сировина — кореневища. Тонізуючий, загальнозміцнювальний засіб, стимулятор ЦНС.
4.8 Зберігання
Густі екстракти зберігають у герметично закупореній тарі, за необхідності в прохолодному, захищеному від світла місці.
Сухі екстракти, що відрізняються великою гігроскопічністю, необхідно зберігати в мілких банках з широкими шийками, герметично закупорених, місткістю не більше 100 г.
Глава 5. Інші екстракти
5.1 Екстракти-концентрати
Екстракти-концентрати, або екстракти для готування настоїв і відварів,— це стандартизовані рідкі і сухі витяжки з лікарської рослинної сировини, призначені для швидкого приготування водних витяжок в аптечній практиці.
Розрізняють рідкі концентрати, що готують у співвідношенні 1:2 і сухі в співвідношенні 1:1. Це означає, що з 1 частини за масою рослинного матеріалу одержують дві об’ємні частини рідкого концентрату або 1 частину за масою сухого концентрату. При одержанні екстрактів як екстрагент використовують етанол низьких концентрацій (від 20 до 40 %). Це пояснюється прагненням наблизити концентрати за вмістом екстрактивних речовин до аптечних водних витяжок.
Технологія одержання рідких концентратів передбачає такі ж стадії, що і при одержанні рідких екстрактів: одержання витяжки з лікарської рослинної сировини, очищення витяжки, стандартизація. Для одержання витяжки найчастіше використовують методи, в яких не застосовують випарювання (кількість кінцевого продукту при цьому буде вищою). Очищення витяжок зводиться до відстоювання і фільтрування відстояної витяжки. Стандартизують рідкі концентрати за тими ж показниками, що й рідкі екстракти (вмістом діючих речовин, сухим залишком, вмістом спирту або густиною, вмістом важких металів).
Сухі концентрати відрізняються від звичайних сухих екстрактів тим, що вміст діючих речовин у них дорівнює вмісту у вихідній сировині, тобто 1:1 (тільки для сухого концентрату конвалії він дорівнює половинній кількості 1:2). Отже, для приготування настоїв і відварів із сухих концентратів замість прописаної в рецепті кількості лікарської сировини беруть однакову за масою кількість сухого концентрату і розчиняють у розрахованому об’ємі води.
Сухі концентрати, або «концентровані сухі настої і відвари», у зарубіжній фармацевтичній літературі більше відомі під назвою «абстракти». Одна частина абстракту може відповідати одній (1:1) або 0,5 (1:2) частинам вихідної лікарської рослинної сировини.
Сухі концентрати одержують аналогічно сухим екстрактам.
Одержання витяжки проводять до повного виснаження сировини, використовуючи найчастіше високоєфективні методи (для алтейного кореня застосовують мацерацію). Для очищення витяжок застосовують відстоювання з подальшим фільтруванням. Висушування може проводитися через стадію згущування. У цьому випадку застосовують усі типи апаратів, що використовуються для упарювання витяжок. Наступне висушування проводиться у вакуум-вальцьових сушарках або вакуум-сушильних шафах при 50 — 60 °С. Якщо висушування проводять без стадії згущування, то застосовують розпилювальні, сублімаційні (ліофільні, молекулярні) сушарки.
Наповнювачі (використовують декстрин, молочний цукор або суміші) вводять під час розмелу висушеного екстракту.
Стандартизацію сухих концентратів проводять за вмістом вологи і важких металів.
5.2 Масляні екстракти
Масляні екстракти, або медичні олії — це витяжки з лікарської рослинної сировини, отримані з використанням рослинних олій або мінеральних масел.
На сьогодні в медичній практиці використовують масляні екстракти з листя блекоти (олію блекотну), листя дурману (олію дурманну), трави звіробію, олію м'якоті плодів шипшини, каротолін, олію насіння шипшини, олію обліпихову.
Блекотна олія одержують із листя блекоти, що містять не менше 0,05 % алкалоїдів, методом мацерації. Як екстрагент застосовують соняшникову олію. На одну частину листя блекоти беруть 10 частин олії. У чавунний емальований реактор поміщають грубоздрібнене листя блекоти, яке змочують сумішшю, що складається з 75 частин 95 %-вого спирту і 3 частин 10 %-вого розчину амоніаку. Масу перемішують і залишають у реакторі з щільно закритою кришкою на 12 год при кімнатній температурі. При цьому гіосціамін та інші алкалоїди, що містяться в блекоті у формі солей, майже нерозчинні в жирних оліях, переходять у вільні основи, добре розчинні в жирних оліях. Після мацерації масу заливають соняшниковою оліею, добавляють безводний натрію сульфат, підвищують температуру суміші до 50—60 °С і при постійному перемішуванні домагаються повного звітрення спирту та амоніаку (близько 12 год). При такому екстрагуванні алкалоїди-основи зі спиртового розчину цілком переходять у гарячу олію. При повному видаленні спирту і води листя, яке розтирається, хрустить між пальцями. Надмірно довге нагрівання призводить до втрати алкалоїдів. Зневоднена масляна витяжка стає прозорою. Після охолодження екстракт фільтрують, сировину віджимають, об’єднуючи витяжки, які після 48-годин-ного відстоювання фільтрують у скляні балони.
3 метою максимального витягу алкалоїдів і їх збереження в незмінному стані застосовують метод протитечійного екстрагування в батареї перколяторів сумішшю 70 % -вого етанолу і 10 % -вого розчину амоніаку. Отримані витяжки фільтрують, змішують із рівною кількістю соняшникової олії та у вакуум-апараті спочатку відганяють основну масу спирту (при нормальному тиску), а потім при розрідженні 80—87 кПа (600—650 мм рт. ст.) — залишки спирту і води. Отриманий масляний концентрат розбавляють до необхідного вмісту алкалоїдів, відстоюють 4—5 діб, після чого фільтрують спочатку прозорий верхній шар, а потім осад. Обидві порції екстракту об’єднують, визначають якісні показники і вихід. Розливають у скляні сулії по 15—18 кг. Зберігають у прохолодному місці.
Блекотну олію застосовують у формі лініментів як болезаспокійливий засіб при невралгічних і ревматичних болях.
Масляні екстракти шипшини одержують із сухого жому, що є відходом виробництва вітамінів С і Р із плодів шипшини. Сухий жом — це суміш м'якоті і насіння плодів шипшини, що переробляють окремо. 3 м'якоті одержують масляний каротиноїдний препарат каротолін; із насіння шипшини — масло шипшини.
Каротиноїди швидко руйнуються при зберіганні сухого жому, тому його негайно піддають переробці. Сухий жом подають у сепаратор, де потоком продувного повітря відбувається відокремлення м'якоті від насіння.
Каротолін із сухої м'якоті може бути отриманий за трьома схемами:
екстракціею рослинною оліею;
екстракціею органічним розчинником (дихлоретаном, метиленхлоридом;
екстракціею зрідженими газами.
Для екстращп рослинною олією застосовують соняшникову або соєву (остання краща, тому що вона містить природні антиоксиданти — а- і Р-токофероли). Отриманий препарат — це масло оранжевого кольору в тонкому шарі зі специфічним запахом і смаком. Проводять стандартизацію препарату за кислотним числом та вмістом каротиноїдів.
Рис. 22. Схема одержання каротоліну з м'якоті плодів шипшини
Екстращію органічними розчинниками (рис. 22) проводять у вертикальному шнековому екстракторі 1, в який завантажують суху м'якоть і назустріч їй безперервно подають екстрагент. Виснажена сировина (шрот) надходить на рекуперацію екстрагента в шне-ковий випарник 2, що обігрівається парою. Пари екстрагента конденсуються в холодильнику 3 і у вигляді конденсату направляються в збірник 4. Шрот, звільнений від екстрагента, за допомогою шнека 5 вивантажується в збірник відходів. Витяжка, насичена кароти-ноїдами, подається у вакуум-випарний апарат 6, де після видалення екстрагента одержують пасту каротиноїдів, яку купажують оліею до стандартного вмісту каротиноїдів.
Екстрагування зрідженими газами (див. рис. 18). У Харкові (ХНДХФІ) у 1983 році проведено дослідження з екстрагування зрідженими газами (хладонами — хлорофторопохідними вуглеводню) речовин ліпофільної природи (ефірні масла і жирні олії, каротиноїди, токофероли, стерини, хлорофіли та ін.).
Перевага хладонів як екстрагентів у порівнянні з рідким карбону діоксидом полягає в тому, що робочий тиск в екстракторі більш ніж у 6 разів нижчий, ніж при екстрагуванні зрідженим карбону діоксидом. Відповідно до запропонованої схеми суха м'якоть плодів шипшини, здрібнена комбінованим способом (спочатку на молотковій або дисковій, а потім на валковій дробарках) до товщини пелюстка 0,1—0,2 мм, екстрагується хладоном-12 протягом 3 год при температурі 18—25 °С під тиском 4,5—5,5 атм і співвідношенні сировини до розчинника 1:5. Після видалення екстрагента (зменшенням тиску) отриманий ліпофільний комплекс купажують соняшниковою оліею. Використання запропонованої технології у виробництві каротоліну дозволило збільшити вихід на 10—15 %, а також розширити сировинну базу за рахунок використання низькокаротиноїдної сировини.
Отриманий одним із наведених способів каротолін повинний мати: кислотне число — не більше 3,5; вміст каротиноїдів у перерахунку на Р-каротин — не менше 1,2 г/л.
Препарат застосовують при трофічних виразках, екземах, атро фічних змінах слизистих оболонок, деяких видах еритродермії (псоріатичних, десква-матичних); на уражені ділянки тіла накладають серветки, просочені каротоліном, і накривають вощеним папером.
Олію шипшини одержують із сухого насіння плодів шипшини, відділеного від м'якоті (рис. 23). Насіння подрібнюють у дробарці 1 і подають в екстрактор 2 циркуляційного апарата типу Сокслета. Екстракцію проводять дихлоретаном або метиленхлоридом, який заливають на сировину. Насичений екстрагент надходить у куб 3 установки через сифон. Отримані в кубі 3 пари надходять у холодильник-конденсатор 4, із якого конденсат безперервно зливається на сировину. Після повного виснаження сировини екстрагування припиняють, витяжку із куба 3 подають у вакуум-випарний апарат 5, де повністю видаляють екстрагент під вакуумом, а отримане масло шипшини зливають через нижній штуцер апарата 5 у збірник 6, із якого подають на розфасування.
ХНДХФІ запропоноване екстрагування за допомогою зрідже-ного газу (хладон-12). Для цього висушене насіння здрібнюють комбінованим способом: спочатку на молотковій або дисковій, потім на валковій дробарках до товщини пелюстки 0,1—0,2 мм. Екстрагування проводять за схемою, аналогічною, зображеній на рис. 18. У цьому разі купажування соняшниковою оліею не проводять.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
