84042 (589821), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

4. Охорона праці та навколишнього середовища

Загальні питання

Згідно з законом України "Про охорону праці", охорона праці – це система охорони праці, що поєднує правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи і засоби, що спрямовані на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [34].

Правові та нормативно-технічні документи з охорони праці: Конституція України, закони про працю, у тому числі, Закон України "Про охорону праці" визначають основні положення про реалізацію конституційного права громадян на охорону їх життя, та здоров’я у процесі трудової діяльності, та регулюють взаємовідносини між робітником і роботодавцем з питань охорони праці.

Задачі охорони праці: звести до мінімуму імовірність поразок і захворювань працюючого із одночасним забезпеченням безпеки й нешкідливості умов праці при максимізації продуктивності; науковий аналіз умов праці, процесів і обладнання з погляду виникнення можливих аварійних ситуацій, появи небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

На підприємстві кожен роботодавець повинен забезпечувати функціонування системи управління охорони праці (СУОП). Згідно із Законом України "Про охорону праці" від 21.11.02 [34].

СУОП на підприємстві виконує наступні завдання:

• навчання робітників безпечним методам праці, пропаганда питань охорони праці;

• забезпечення безпеки споруд, процесів праці та обладнання;

• оптимізація санітарно-гігієнічних умов праці;

• забезпечення працівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ);

• оптимізація режимів праці та відпочинку.

Сучасний стан охорони праці в Україні можна охарактеризувати як такий, що викликає занепокоєння. Створення безпечних умов праці – це невід’ємна частина соціально-економічного розвитку держави, складова державної політики, національної безпеки та державного будівництва, одна з найважливіших функцій органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад, підприємств.

В даній дипломній роботі на тему: "Розробка рекламної стратегії для об’єктів промислової власності", на прикладі ДП "Харківський дослідний цементний завод" питання охорони праці розглядаються стосовно користувача ПЕОМ при роботі з документами, що стосуються питань захисту інтелектуальної власності.

У приміщенні розташовано 4 комп’ютера, воно знаходиться на першому поверсі п’ятиповерхової будівлі і має наступні розміри: висота 3 м, довжина – 6 м, ширина – 5 м.

Основні засоби ПЕОМ: дисплей, клавіатура, процесор з блоком живлення. Дані технічні засоби являються однофазними користувачами трьохфазної сіті змінного струму з глухозаземленою нейтралі частотою 50Гц, напругою 380/220В.

Управління охороною праці ДП "ХДЦЗ"

Управління охороною праці ґрунтується на законі України "Про охорону праці" [34] і включає застосування ряду засобів і норм юридичної дії на органи і об’єкти управління охороною праці – зокрема, підприємства регіону, вдосконалення технологічних процесів і виробничого устаткування.

На ДП "ХДЦЗ" питаннями охорони праці займається служба охорони праці. Відділ охорони праці вирішує наступні задачі:

• забезпечення безпеки виробничого процесу;

• забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;

• підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

• вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

• пропаганда безпечних методів роботи.

Промислова санітарія

В процесі трудової діяльності людина піддається дії цілого ряду чинників: мікроклімату, умов середовища, інтенсивності праці, тощо. З метою досягнення безпечних умов праці необхідно обґрунтувати, підтримувати і контролювати дотримання параметрів цих чинників.

Розділ складено стосовно робочого місця помічника юриста в юридичному відділку, чия робота пов’язана із використанням ПЕОМ. Тому для неї характерний вплив наступних небезпечних і шкідливих виробничих чинників: дія нервово-емоційної напруги, напруга зорового аналізатора, монотонність, дія неякісного виробничого освітлення і незадовільних параметрів мікроклімату, згідно ГОСТ 12.0.003-74*[35]. Перелік небезпечних і шкідливих факторів в кабінеті юридичного відділку ДП "ХДЦЗ" вказано в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Перелік небезпечних шкідливих виробничих факторів в юридичному відділку ДП "ХДЦЗ"

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори на підприємстві	Джерело їх виникнення	Нормовані параметри	Характер дії	Заходи щодо забезпечення нормованих параметрів не вище допустимих
1.Пожежна небезпека приміщення	Присутність джерел запалення	НКМП≤65г/м3	Опік	Заходи попередження пожежі (ЗПП), заходи пожежного захисту (ЗПЗ)
2.Висока електрична напруга, струм	Живляча мережа	І=0,5…1,6мА U, В	Ураження струмом	Захисне заземлення, занулення
3.Незадовільні параметри мікроклімату	Стан системі опалення і вентиляції	t=22-250C	Дискомфорт	Кондиціонування, палення
4.Незадовільне освітлення	Недостатнє штучне і природне освітлення	Emin=300лк eнIII=1,5%	Вплив на органи зору	Збільшення числа світильників
5.Шум, вібрація	Блоки живлення	Lp=дБА Lv, дБ La, дБ	Вплив на ЦНС	Звукоізоляція, звукопоглинання
6.Електромагнітне поле	Електронно-променева трубка монітора	Е=5В/м Н=0,3 А/м при f=50 Гц	Гальмування центральної нервової системи	Захисний екран на дисплей монітора
7.Рентгенівське випромінювання	Монітор ЕОМ	Декс=100мкР/год	Променева хвороба, захворювання органів зору	Захисний екран на дисплей монітора

Мікроклімат

Мікроклімат робочої зони – це умови теплового і газового обміну людини з навколишнім середовищем на робочому місці при трудовій діяльності. Мікроклімат характеризується температурою, показником відносної вологості, швидкості руху повітря, інтенсивності теплового випромінювання згідно ГОСТ 12.1.005-88 [36], та ДСН 3.3.6.042-99 [37]. Значення параметрів мікроклімату, як правило, вибираються оптимальні.

Витрати енергії оператора складають не більше 150 ккал/год; що у відповідності з ГОСТ 12.1.005-88 [36] відноситься до легкої Іа категорії важкості робіт і характеризується оптимальними параметрами мікроклімату, які представлені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Оптимальні норм температури, відносної вологості й швидкості руху повітря в кабінеті юридичного відділку ДП "ХДЦЗ"

Період року	Категорія робіт	Температура, ◦С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	Легка-Іа	22-24	40-60	<0,1
Теплий	Легка-Іа	23-25	40-60	<0,1

Вентиляція і опалення

Для забезпечення оптимальних умов мікроклімату у приміщенні юридичного відділку передбачає водяне опалення в холодний період і природна вентиляції (кондиціювання) у теплий період згідно СНиП 2.04.05-91 [38].

Виробниче освітлення

Для забезпечення параметрів освітлення, необхідних для плідної роботи, у кабінеті застосовується природне і штучне освітлення, та нормується ДБН В.2.5-28-2006 [39].

У кабінеті застосовується природне однобічне освітлення й штучне комбіноване освітлення. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості КПО (e_н^ІІІ). Штучне освітлення нормується мінімальною освітленістю E_min, лк.

Нормований КПО , та характеристика освітленості представлена в таблиці 4.3

Таблиця 4.3 – Нормоване значення КПО при природному освітленні і мінімально допустима освітленість при штучному освітленні в приміщенні з ПЕОМ на ДП "ХДЦЗ"

Приміщення, обладнання	Розряд і під розряд зорових робіт	Контраст об’єкта розрізнення з фоном	Характеристика фону		Нормована освітленість, лк			КПО eнШ, % при природному боковому однобічному освітленні
					Від загального освітлення		Від комбінованого освітлення
Кабінет	Ш в	Середній	Середній	300		750	2,0

Нормоване значення КПО (e_н^ІІІ) для будівель, розташованих в IV поясі світлового клімату, визначається по формулі:

, (4.1)

де е^ІІІ_н - значення КПО для будинків, розташованих у III поясу світлового клімату; т – коефіцієнт світлового клімату (т=0,9);

с – коефіцієнт сонячності клімату (с=0,8, тому що вікна виходять на захід);

Значення КЕО для природного освітлення:

е_Н^IV=2*0,9*0,8=1,44%.

Проведемо розрахунок природного освітлення робочого місця для юридичного відділку у ВП Запорізькій АЕС. Для цього розрахуємо необхідну площу світлопрорізів, виходячи із значення площі підлоги приміщення. Для цього розрахуємо нормоване значення КПО за допомогою формули:

, (4.2)

де – світлова характеристика вікна;

К_з – коефіцієнт запасу, що враховує зменшення освітленості в процесі експлуатації застіклення;

S_n=A x B – площа підлоги приміщення, м²;

К_зд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон конфронтуючими будинками;

де – світлова характеристика вікна;

К_з – коефіцієнт запасу, що враховує зменшення освітленості в процесі експлуатації застіклення;

S_n=A x B – площа підлоги приміщення, м²;

К_зд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон конфронтуючими будинками;

τ_ok – загальний коефіцієнт світло пропускання:

, (4.3)

де τ₁ – коефіцієнт світло пропускання матеріалу. Приймаємо 0,8, тому що використовується скло віконне листове подвійне;

τ₂ – коефіцієнт, що враховую втрати світла в плетіннях вікна. Приймаємо 0,6, тому що використовується плетіння дерев’яні розділені;

τ₃ – коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях. Приймаємо 0,8, тому що є залізобетонні й дерев’яні ферми й арки;

τ₄ – коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях. Приймемо 0,75, тому що використовуються стаціонарні жалюзі (вертикальні).

.

r₁ – коефіцієнт, що враховує відбите світло;

Розрахуємо S_n з розрахунку, що висота стін в юридичному відділку ДП "ХДЦЗ" становить – 3 м, довжина – 6 м, ширина – 5 м.

м².

Для того, щоб визначити , потрібно визначити співвідношення між довжиною приміщення (А) та глибиною (В), а також співвідношення глибини приміщення (В) до висоти умовної робочої поверхні до верху вікна (h1)

,

Отже, .

Щоб знайти значення r₁, необхідно ще знайти співвідношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни (l) до глибини приміщення (В):

Значення коефіцієнту r₁ становить 1,1.

Значення коефіцієнту К_зд = 1, тому що немає протилежних будівель.

Коефіцієнт Кз=1,2, тому що розрахунок проводився у робочому приміщенні суспільної будівлі.

Підставляємо усі отриманні коефіцієнти до формули:

Таким чином, для реалізації КПО достатньо 7,5 м².

Штучне освітлення виконано за системою загального освітлення, коли освітлюється рівномірно все приміщення, і за системою комбінованого освітлення, коли, окрім загального освітлення, на робочих місцях встановлюються світильники місцевого освітлення, що створюють підвищену освітленість робочих місць.

Для штучного освітлення застосовують світильники типу ЛСП 06 2х80, 1538х270 з лампами ЛБ. Лампи економічні і мають склад спектру близький до сонячного.

Реалізація E_min, лк здійснена розрахунком кількості світильників в приміщенні.

Шум

Шум є одним з найбільш поширених у виробництві шкідливих факторів.

Допустимий рівень шуму в приміщенні, де працюють з ПЕОМ встановлює ГОСТ 12.1.003-89* [40] в приміщеннях на робочому місці оператора при вирішенні задач, які потребують концентрації уваги, рівні звуку не перевищують 50 дБ (А).

Заходи по зниженню рівня звукового тиску згідно з ГОСТ 12.1.029-80 [41] наступні:

• звукоізоляція виробничих приміщень;

• заміна матричних принтерів лазерними;

Електромагнітні випромінювання

Електромагнітні випромінювання, впливаючи на організм людини в дозах, що перевищують допустимі, можуть стати причиною професійних захворювань. Джерелами випромінювання в ПЕОМ є електронна променева трубка дисплею. Враховуючи, щ на підприємстві робочі місця оснащені ПЕОМ нового покоління, напруженість електромагнітного поля не перевищує 5 В/м, згідно з ГОСТ 12.1.006-84* [42], а напруженість електростатичного поля – не більше 20 кВ/м, згідно ГОСТ 12.1.045-84 [43].

Заходи безпеки

Особливе значення на підприємстві ДП "ХДЦЗ" надають електробезпеці.

Електробезпека – це система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від небезпечних та шкідливих дій електричного струму і електромагнітного поля згідно з ПУЭ-87 [44].

Передбачено дві групи заходів захисту від поразки електричним струмом:

1. Технічні засоби захисту:

а) конструктивні заходи – для захисту від дотику до напругопровідних елементів згідно з ГОСТ 12.1.019-79* [45];

б) схемно-конструктивні – для запобігання небезпеки поразки електричним струмом при замиканні на корпус або пробою ізоляції, згідно ГОСТ 12.1.030-81* [46], які у свою чергу досягаються шляхом:

• застосування малих напруг (42 В, 12 В);

• забезпечення неприступності напругопровідних частин;

• застосування захисного заземлення, занулення електроустановок;

• застосування захисного відключення.

в) застосування електротехнічних засобів і запобіжних пристосувань (ізолюючі, захищаючі, запобіжні)

Ергономічні вимоги до комплектації робочого місця

При комплектації робочого місця важливо дотримуватися ергономічних вимог. Забезпечення організації робочого місця оператора за дисплеєм передбачає організацію робочого місця відповідно до антропогенних характеристик, виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці, до кольоро- і світлотехнічних характеристик дисплея, клавіатури [42].

Фізіологічно раціональна робоча поза досягається виконанням наступних умов:

• відстань від очей оператора до дисплею – 500-700 мм;

• природний нахил корпусу вперед на 5-10^◦;

• кут згинання між стегном і голінню – 95-135^◦;

• ступні на підлозі;

• стегно горизонтально;

• відстань від сидіння стільця до нижнього краю робочої поверхні не менше 150 мм.

На робочому місці, що вивчається, використовуються наступні технічні засоби: монітор, клавіатура, системний блок ПЕОМ, принтер, маніпулятор "миша", телефон.

Пожежна безпека

Основними причинами пожеж на виробництві є: порушення технологічного режиму роботи обладнання; несправність електроустаткування; не підготовка обладнання до ремонту; самозаймання деяких матеріалів і речовин тощо.

Категорія приміщення юридичного відділу згідно НАПБ.Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) [47] пожежонебезпечна – В. Ступінь вогнестійкості будинку, в якому знаходиться кабінет – ІІ, згідно ДБН В.1.1-7-2002 [48].

Згідно ГОСТ 12.1.004-91* [49] пожежна безпека забезпечується наступними мірами та заходами:

Система запобігання пожежі:

1) контроль та профілактика ізоляції;

2) наявність плавких вставок та запобіжників в електричному обладнанні;

1. блискавко-захист будівель, згідно РД 34.21.122-87 [50];

Система пожежного захисту:

1. аварійне відключення та переключення апаратури;

2. наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників "ВВК-5" (так як вуглекислота має погану електропровідність), чи порошковий вогнегасник;

3. система оповіщення світлова та звукова сигналізація.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого приміщення наступні:

• ширина дверей не менше 1,5 м;

• висота дверей не менше 2,0 м;

• ширина коридору 1,8 м;

• робоче приміщення має два виходи.

Організаційні засоби пожежної профілактики:

1. навчання персоналу правилам пожежної безпеки;

2. видання необхідних інструкцій та плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

Таким чином слід сказати, що такі шкідливі фактори як пожежна небезпека приміщення, висока електрична напруга, незадовільні параметри мікроклімату, незадовільне освітлення шум та вібрація, електромагнітне поле та рентгенівське випромінювання в юридичному відділку ДП "Харківський дослідний цементний завод" максимально знижені та відповідають нормам законодавства з охорони праці.

5. Цивільна оборона

Останнім часом дуже різко зріс ряд проблем, пов'язаних із небезпечною радіацією, постійно з'являються повідомлення про місцезнаходження шкідливих радіаційних відходів, що вони неналежним чином зберігаються, не утилізуються, а викидаються простонеба та аварія на ЧАЕС, яка ще надовго залишить слід на території нашої країни. Все це породжує велику небезпеку, ім'я якої – радіація. Саме тому, населення країни і кожна людина у світі повинні знати як захистити себе від шкідливого впливу радіації та її наслідків, а особливо при аваріях, вибухах та надзвичайних ситуаціях. Тому що, внаслідок цього гинуть люди, завдаються матеріальні збитки населенню і державі.

Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.[53]

Держава як гарант права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного екологічного, природного та воєнного характеру.

Завданнями Цивільної оборони України є: попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків; оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку; захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження; організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час; створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів; підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.[53]

В даному розділі дипломної роботи розглянуто тему: "Проведення йодопрофілактики населення і захист при можливому радіаційному забрудненні місцевості".

Радіоактивне зараження місцевості - підступний і небезпечний вражаючий фактор. Воно розповсюджується навіть на ті райони, котрі не піддавалися дії надзвичайної ситуації, тому що утворена при аварії на АЕС радіоактивна хмара може переміщуватись на великі відстані.

Радіоактивні речовини не мають ніяких видимих ознак, а радіоактивне опромінення не викликає у момент опромінення ніяких подразнюючих чи больових відчуттів, їх можна виявити лише за допомогою спеціальних дозиметричних приладів (індикаторів радіоактивності, рентгенометрів і т.д.), які є у органах управління з питань цивільної оборони, захисту населення і територій, штабах ЦО об’єктів, військових підрозділах і формуваннях цивільної оборони.

Люди можуть і не підозрювати, що вони і їх житло потрапили у зону зараження.

По мірі віддалення від місця вибуху рівні радіації постійно зменшуються. Але оскільки невідомо, у якому районі можуть опинитися люди і їх житла, необхідно скрізь вживати всі заходи для захисту людей, житлових і виробничих будівель, різних споруд від радіоактивного зараження.

Радіоактивне зараження відбувається у момент випадання радіоактивних опадів, а також тоді, коли піднятий вітром, машинами, людьми радіоактивний пил проникає всередину будівель і споруд.

Населення на цей випадок повинно вжити ряд заходів. Для того, щоб захистити свій дім, квартиру (інше приміщення) від проникнення радіоактивного пилу, треба зарівняти усі щілини у вікнах і дверях, закрити витяжки і димоходи, поставити на дверях ущільнювачі із гуми, товстих губчатих або гумовотехнічних матеріалів.[54]

У кам'яних будівлях щілини зарівнюють шпаклівкою або штукатурним розчином, у дерев'яних проконопачуються. Конструкції із дерев'яних збірних щитів склеюють двома шарами паперу. Віконні шибки рекомендується проконопачувати і, якщо треба, промазати замазкою. Розбиті шибки замінюються новими.

Крім проведення робіт по захисту від проникнення радіоактивного пилу необхідно посилити захисні властивості кожного будинку від радіоактивного випромінювання (проникаючої радіації). Віконні прорізи, особливо дерев'яних будинків, закладаються цеглою, мішками з піском або землею. Стіни першого поверху будівель обсипаються ґрунтом на висоту 1,8 від підлоги. Для кріплення ґрунтової відсипки можна застосовувати тини, дошки і т.д. На перекриття насипається допоміжний шар ґрунту.

При будівництві або ремонті підвалів і льохів ще у мирний час треба робити їх перекриття з таким розрахунком, щоб у випадку необхідності на них можна було насипати шар ґрунту товщиною 60-90 см.

Таким чином, проведені заходи посилять захисні властивості будинку, квартири, скоротять ймовірні втрати серед людей.

При радіаційній небезпеці, почувши звуки сирен і гудків, необхідно ввімкнути радіоточку, радіо- і телевізійні приймачі. Прослухавши повідомлення відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення району (міста), необхідно приступити до виконання наданих вам рекомендацій. Укритися у захисній споруді, підвалі, льоху або у споруді, де застав сигнал. У будівлі зачинити вікна, двері, вентиляційні отвори, загерметизувати кімнату (квартиру), створити триденний запас води. Прийняти препарат йодистого калію: дорослі і діти від 2-3 років і старші - 1 таблетку, діти до 2 років - 1/3 таблетки; запивати чаєм, водою, молоком. При відсутності таблеток приймати 5%-ну настойку йоду: для дітей, старших за 2 роки і дорослих - 3-5 крапель на склянку молока (води), для дітей до 2 років - по 1-2 краплі на 100 г молока (поживної суміші) 3 рази на день. Надягти ватно-марлеву пов'язку, по можливості знаходитись далі від вікон і зовнішніх стін.

Більшість протирадіаційних препаратів, що маються, вводиться в організм з таким розрахунком, щоб вони встигли потрапити в усі клітини і тканини до можливого опромінення людини. Час прийому препаратів встановлюється в залежності від способу їх введення в організм: таблеткові препарати, наприклад, приймаються за 30-40 хв., препарати, що вводяться шляхом ін'єкцій внутрішньо м’язово - за 5 хв. до початку можливого опромінення. Застосовувати препарати рекомендується і у випадках, якщо людина опроміненню вже піддавалася.[54]

Протирадіаційні препарати маються у спеціальних наборах, що розраховані на індивідуальне користування. Наприклад, в аптечку індивідуальну АІ-2 входять наступні препарати:

радіозахисний засіб №1 (гніздо №4, два пенали рожевого кольору), який приймають при загрозі радіоактивного опромінення по 6 таблеток відразу, запиваючи їх водою, а при опроміненні., що продовжується - через 4-5 годин ще 5 таблеток;

радіозахисний засіб №2 (гніздо №6, пенал білого кольору) приймається по одній таблетці щоденно протягом 10 днів після випадіння радіоактивних опадів за умови вживання неконсервованого молока;

протиблювальний засіб (гніздо №7, пенал голубого кольору) застосовується по 1 таблетці на прийом при появі первинної реакції на опромінення, а також при появі нудоти після удару голови;

протибактеріальний засіб №2 (гніздо №3, великий пенал без пофарбування) застосовується після опромінення при виникненні шлунково-кишкових розладів по 7 таблеток за один прийом у першу добу і по чотири таблетки у наступні дві доби.

Засіб, що використовується при отруєнні або загрозі отруєння ФОР, розміщується у гнізді №2 аптечки; протибольовий засіб, що використовується у цілях профілактики шоку у ураженого або при шоку, розміщується у гнізді №1 аптечки;

протибактеріальний засіб №1, що використовується при бактеріологічному нападі противника і в цілях попередження інфекції, розміщується у гнізді №5 аптечки.

З метою зменшення можливості ураження радіоактивними речовинами на території осередку ураження (в зонах зараження) забороняється приймати їжу, пити, палити. При виході із осередку ураження необхідно враховувати, що в результаті ядерних вибухів виникли руйнування будівель, мереж комунального господарства. При цьому окремі елементи будівель можуть зруйнуватися через деякий час після вибуху, зокрема від струсів при русі важкого транспорту, тому підходити до будівель треба з найменш небезпечної сторони (де немає елементів конструкцій, що загрожують падінням). Просуватися вперед треба посередині вулиці з урахуванням можливого швидкого відходу у безпечне місце. З метою виключення нещасних випадків не можна торкатися електропроводів, оскільки вони можуть виявитися під напругою; треба бути обережним у місцях можливого загазування. Одержавши повідомлення про евакуацію, необхідно зібрати необхідний запас продуктів, що не псуються, на 3-5 діб, медикаменти, найбільш цінні речі і гроші (загальна вага на одну людину не повинна перевищувати 50 кг). Упакувати все у поліетиленові мішки та чекати підходу автотранспорту. Таким чином розглянувши це важливе питання, як захист при радіаційному забрудненні місцевості, можемо зробити такі висновки, що завжди потрібно знати, як захистити себе в тій, чи іншій ситуації, особливо, коли це стосується людського життя і такої небезпеки, як радіація. Лише спільні, організовані та правильні дії населення і працівників цивільної оборони, зможуть зменшити кількість постраждалих та врятувати життя людям, які потрапили в надзвичайну ситуацію.

Висновок

Отже, в процесі рекламної діяльності підприємство може застосовувати рекламу для досягнення багатьох цілей як економічного, так і неекономічного характеру. Для цього розробляється програма рекламування, яка складається з 6 етапів. Стратегія рекламної кампанії фірми є складовою комплексу планування і включає в себе розробку текстової частини реклами та вибір носіїв реклами. Після того як реклама готова, складається графік рекламування. Саме від вибору правильної рекламної стратегії залежить успіх рекламної кампанії.

Аналіз використання рекламних заходів підприємства ДП "ХДЦЗ" показав, що у своїй комунікаційній політиці підприємство використовує усі основні засоби впливу на аудиторію, а саме, рекламу, стимулювання збуту, пропаганду, особистий продаж та комплексні засоби, такі як виставки та ярмарки. Участь підприємства у ярмарках дозволяє підвищити обсяги реалізації, продемонструвати товари у дії, визначити можливий попит на продукцію, укласти угоди. У структурі витрат на маркетингові комунікації найбільшу питому вагу має реклама – 53,43%, друге місце займають витрати на участь у виставках та ярмарках – 21,17%, значні витрати на пропаганду – 16,53%, найменшу питому вагу мають витрати на особистий продаж – 7,06%. Розробка заходів по формуванню попиту та стимулюванню збуту повинна бути пов`язана з етапом життєвого циклу товару на ринку та ступенем готовності споживача. Менеджер з маркетингу повинен проводити систематичну оцінку результатів проведення програми стимулювання. Для приваблення покупців потрібно запровадити ряд рекламних заходів, що були розглянуті вище, це впровадження реклами на радіо та телебаченні, проводження промо-акцій, що дозволить випередити основних конкурентів. Також підприємству необхідно вдосконалити фірмовий стиль та зовнішнє оформлення продукції, оскільки це дозволить підвищити імідж підприємства в очах споживачів та інвесторів. Основними напрямами вдосконалення рекламної діяльності ДП "ХДЦЗ" є: - вдосконалення організаційної структури управління підприємством, шляхом введення у торговий відділ посади менеджера з маркетингу, у обов’язки якого входитиме:

- управління рекламною діяльністю підприємства на сонові проведення досліджень ринку та ситуаційного аналізу положення підприємства;

- при плануванні рекламної кампанії підприємства враховувати фактор сезонності на окремі групи товарів та особливості основних сегментів споживачів. Тобто кінцевих споживачів та корпоративних клієнтів;

- введення нами запропонованої розробки рекламної кампанії для підприємства на 2009 рік, що включає комплекс засобів впливу на споживача, а саме, рекламу, стимулювання збуту, пропаганду та особистий продаж.

Отже саме ці заходи дозволять підприємству ДП "ХДЦЗ" не втрачати свої позиції на ринку будівельних матеріалів, а навпаки зміцнити їх.

Список джерел інформації

1. Закон України Про рекламу: Прийнятий 3 липня 1996р. №270/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №39. - Ст. 181.

2. Про заходи щодо запобігання недобросовісній рекламі та її припиненню: Указ від 5 грудня 1994р. // Голос України. - 1994. - 13 грудня. - С. 5.

3. Аникеев С. Н. Методика разработки плана маркетинга. Серия "Практика маркетинга". - М., 1995. – 248 с.

4. Артеменко О. Реклама: рушій торгівлі чи корупції?: (Київ) // Хрещатик. - 2000. - 25 грудня.

5. Ассэль Генри. Маркетинг: принципы и стратегия. - М., 1999. – 340 с.

6. Благоев В. Маркетинг в определениях и примерах. - С-Пб, 1993. – 544 с.

7. Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом. - М.: Экономика, 1997. – 432 с.

8. Бревнов А.А. Маркетинг малого предприятия. - К., 1998. – 286 с.

9. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент. - К., КНЕУ, 1998. – 234 с.

10. Волков О.М. Методическое пособие по изучению иностранных фирм. - М, 1998. – 186 с.

11. Все о маркетинге. Сборник для руководителей предприятий, экономических и коммерческих служб. - М., 1999. – 128 с.

12. Гаркавенко С.С. Маркетинг. - К., 1998. – 388 с.

13. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика. - К., 1994. – 356 с.

14. Гермогенова Л.Ю. Эффективная реклама в России. Практика и рекомендации. - М.: Рус-Партнер ЛТД, 1994. - 252 с. - Практика бизнеса Вып. 1. - А567200.

15. Гула Т.П., Маршук М.П. Економічні проблеми рекламознавства // Львівська політехніка. Вісник. - Львів, 2001. - №284: Проблеми економіки та управління. - С. 97-99

16. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. - К.:КНЕУ, 1997. – 292 с. 17. Карлоф Б. Деловая стратегия. - М., 1995. – 314 с.

17. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент. - СПб, 1998. – 816 с.

18. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М., 1999. – 642 с.

19. Кошелевський А. Економетричне моделювання в рекламі: так чи ні? // Розбудова держави: Духовність, екологія, бізнес: Зб. матеріалів другої Загальноукраїнської студентської наукової конференції. - К., 1996. - С. 248-249.

20. Кошелевський А. Реклама за умов формування ринкових відносин // Розбудова держави: Духовність, екологія, бізнес: Зб. матеріалів другої Загальноукраїнської студентської наукової конференції Фонду Т. Шевченка. - К., 1994. - С. 152-154

21. Кретов И.И. Маркетинг предприятия. - М., 1998. – 148 с.

22. Кузьмін О.Є., Барвінська Є.С., Гула Т.П. Рекламна діяльність на підприємстві як функція маркетингу // Вісник держ. ун-ту Львівська політехніка. - Львів, 1993. - №274. - С. 50-52.

23. Нечаева Е. Рекламная стратегия малого предприятия // Бизнес для всех. - 1995. - №1. - С. 12.

24. Ортинська В.В., Мельникович О.М. Торгова реклама у пресі: реальність та проблеми // Маркетинг: теорія і практика: Зб. наук. пр. - К., 1996. - С. 53-56.

25. Павленко А.Ф. Потреби та цінності в системі маркетингу. - К.:КНЕУ, 1996. – 186 с.

26. Павлова Н.Н. Стратегия и тактика маркетинга //Стандарты и качество. - 1997. - №3. – с. 35-36.

27. Перерва П.Г. Управление маркетингом на предприятии. - Харьков, 1993. – 88 с.

28. Прауде В.Р. Маркетинг. - К., 1994. – 340 с.

29. Рабинович И.А. Маркетинг в коммерческой деятельности. - Одесса., 1993. – 314 с.

30. Решетнікова І.Л. Створення ефективної організації маркетингу на підприємстві //Маркетинг в Україні. - 2000. - №1. – с. 46-48.

31. Ромат Е., Чегодаев А. Формирование рекламного бюджета // Бизнес Информ. - 1995. - №31-32.

32. Савельєв Є.В. Маркетинг нового продукту. - К., 1997. – 230 с.

33. Селиванов А. Расчёт эффективности рекламы // РИСК: Рынок, информация, снабжение, конкуренция. - 2001. - №5. - С. 25-29

34. Інформаційний бюлетень ДП "ХДЦЗ".

35. Закон України "Про охорону праці" від 21.11.2002.

36. ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введ. 01.01.76. Измен. 1978.

37. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Введ. 01.01.89.

38. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. – Київ, 2000.

39. СНиП 2.04.05-91. Строительные нормы и правила. Отопление. Вентиляция и кондиционирование воздуха. – М.: Стройиздат. – 1992.-110 с.

40. ДБН В.2.5.-28-2006. Державні будівельні норми. Природне і штучне освітлення. – К.: Мін буд України, 2006-80с.

41. ГОСТ 12.1.003-89*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введ. 01.01.90.

42. ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация. – Введ. 01.07.81.

43. ГОСТ 12.1.006-87*. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые кровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. – Введ. 01.01.85. – Измен. 1988 г.

44. ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. – Введ. 01.01.85.

45. ПУЭ – 87. Правила устройства электроустановок. – М.: Энергоатомиздат. – 1988.-648с.

46. ГОСТ 12.1.019-79*. ССБТ. Электробезопасность. Общин требования и номенклатура видов защиты. – Введ. 01.07.80. – Измен. 1986.

47. ГОСТ 12.1.030-81*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземлениею Зануление. – Введ. 01.07.82. Измен. 1987.

48. НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86). Нормативний акт пожежної безпеки. Визначення категорії будівель та споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою. – К.: Будіздат. – 1987.

49. ДБН В.1.1-7-2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – К.: Будіздат. – 2003. – 41с.

50. ГОСТ 12.1.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общин тредования. – Введ. 01.01.92,

51. РД 34.21.122-87. Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений. – М.: Энергоатомиздат. – 1988. – 56с.

52. Журнал "надзвичайна ситуація № 12 – 1999 р.

53. Закон України № 2974-ХІІ від 3 лютого 1993р. "Про цивільну оборону України" із змінами і доповненнями.

54. Стеблюк М. І. Цивільна оборона.Підручник. – К.: Знання,2006. – 430 с.

Додаток

Організаційна структура ДП "ХДЦЗ"

Размещено на Allbest.ru

Характеристики

Список файлов ВКР