81683 (589573), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

Код товару в УКТ ЗЕД десятизначний і складається таким чином:

• код групи - 2 знаки;

• код позиції - 4 знаки;

• код підпозиції – 6 знаків;

• код категорії – 8 знаків;

• код підкатегорії – 10 знаків.

Визначення коду кисломолочного сиру проходить поетапно.

Перший рівень, визначення розділу, до якого можна віднести товар. На даному етапі товари групуються за галузями промисловості. Відповідно, кисломолочний сир відноситься до розділу I "Живі тварини; продукти тваринного походження".

Наступний, другий рівень - визначення групи. Загальна кількість груп у товарній номенклатурі - 97. У них товари зібрані відповідно до таких ознак:

• за матеріалом виготовлення;

• за функціональним призначенням;

• за ступенем обробки.

Оскільки кисломолочний сир є молочним продуктом, то його відносять до групи 04 "Молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед; харчові продукти тваринного походження, в іншому місці непойменовані".

Третій рівень, визначення товарної позиції, яка деталізує товар за більш специфічним ознаками. Кисломолочний сир відносять до товарної позиції 0406 "Сири всіх видів та кисломолочний сир".

Четвертий рівень передбачає визначення підпозиції товару. Для кисломолочного сиру товарною підпозицією буде – 040610 "Свіжий сир (без визрівання), включаючи сир з молочної сироватки та кисломолочний сир".

Визначення товарної категорії – п’ятий рівень. Для вказаного товару класифікація на рівні товарної категорії не проводиться.

Визначення підкатегорії – завершальний етап визначення коду за УКТ ЗЕД. Для кисломолочного сиру підкатегорією є 0406102000 "З вмістом жирів не більш як 40 мас. %".

Отже код товару за УКТ ЗЕД 0406102000.

Класифікацію товару можна представити у вигляді таблиці 3.5.1.

Таблиця 3.5.1 - Код кисломолочного сиру за УКТ ЗЕД

3.6 Визначення країни-походження товару

Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньоекономіч­ної діяльності, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країна походження товару визначається на основі принципів міжнародної практики.

Питання визначення країни походження товару, що переміщу­ється через митний кордон України, на законодавчому рівні регла­ментується нормами Митного кодексу України та міжнародних дого­ворів, укладених в установленому законом порядку. У Кодексі питан­ня визначення країни походження товарів викладені у ст. 276-285 (розділ XII "Країна походження товару") та ст. 315-316 (розділ XVI "Верифікація сертифікатів про походження товарів з України").

Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень Митного кодек­су України. З цього питання Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження Порядку визначення країни похо­дження товару, що переміщується через митний кордон України" від 12.12.2002 № 1864. Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) зон, розта­шованих на території України, встановлюються законом.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв. При цьому під країною походження товару можуть розумі­тися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

До товарів, повністю вироблених у країні, належать:

1. корисні копалини, видобуті на її території або в її територі­альних водах, або на її континентальному шельфі та в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;

2. рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;

3. живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;

4. продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;

5. продукція мисливського, рибальського та морського про­мислів;

6. продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами, орендова­ними (зафрахтованими) нею;

7. вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;

8. продукція високих технологій, одержана у відкритому кос­мосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендують­ся нею;

9. товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазначе­ної у пунктах 1-8 цієї статті. Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої пе­реробки.

Критерій достатньої переробки визначається:

1. правилом, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2. або правилом адвалерної частки, яке полягає в зміні вартості товару в результаті його переробки, якщо при цьому додана вартість становить не менш як 50 % від вартості товару, одержаного в ре­зультаті переробки, або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50 % від вар­тості товару, одержаного в результаті переробки;

3. або переліком виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриман­ням певних умов визнаються достатніми.

Перелік таких виробничих та технологічних операцій визна­чається Кабінетом Міністрів України. З цього питання Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про перелік виробничих та технологічних операцій для визначення критерію достатньої пере­робки товару та порядок його встановлення та застосування при визначені країни походження товару" від 27.12.2002 № 2030.

Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки окремо не обумовлено, то застосо­вується правило зміни товарної позиції. Згідно з цим правилом то­вар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за Гармонізо­ваною системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки:

1. операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;

2. операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

3. прості складальні операції;

4. змішування товарів (компонентів) без надання одержаній про­дукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних скла­дових;

5. комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій;

6. забій тварин.

У визначенні країни походження товару не береться до уваги походження енергії, машин, обладнання та інструментів, що вико­ристовуються для його виробництва.

Для підтвердження походження товару може застосовуватися сертифікат про походження товару.

Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. У разі втрати сертифікат приймається його офіційно завірений дублікат.

Згідно із Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР сертифікати походження на то­вари з України видають Торгово-промислова палата України та ре­гіональні торгово-промислові палати.

Для підтвердження походження товарів з України торгово-про­мислові палати видають такі сертифікати.

1. Сертифікат походження загальної форми (англійською мо­вою) - звичайна форма сертифіката - видається на всі товари, які мають українське походження відповідно до національного законо­давства України, при експорті в країни, з якими не обумовлені правила визначення країни походження товарів; також видається у разі, коли товар не має преференційного доступу на ринок країни імпорту та у випадках відсутності або тимчасового припинення пільг на українські товари.

2. Сертифікат походження загальної форми (російською мо­вою) - звичайна форма сертифіката - видається при експорті у країни СНД в тих випадках, коли товар отримує українське похо­дження згідно з національним законодавством України, проте не виконується якась з умов Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 лис­топада 2000 р.

3. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми СТ-1 (російською мовою) - на товари, що експортуються до країн СНД та задовольняють умовам Правил визначення країни похо­дження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 листопада 2000 р. Для країн, які не підписали згадане Рішення, діють положення двосторонніх угод, що передбачають застосування Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 24 вересня 1993 р.

4. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми "А" (англійською мовою) в рамках Генеральної системи префе­ренцій - для товарів, які підпадають під преференційний режим при експорті на ринки країн-донорів (ЄС, Чехія, Словаччина, Япо­нія, США).

5. Сертифікат походження на текстильні товари (TEXTILE PRODUCTS) (англійською мовою), які експортуються тільки в краї­ни ЄС (Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція, Фінляндія, Швеція) відповідно до положень Угоди про торгівлю текстильною продукцією між Україною і ЄС.

6. Сертифікат походження на металопродукцію (англійською мовою), яка експортується тільки до країн ЄС відповідно до поло­жень двосторонньої Угоди між Кабінетом Міністрів України та Євро­пейським Співтовариством вугілля і сталі про торгівлю деякими ста­леливарними виробами.

7. Преференційний (пільговий) сертифікат походження фор­ми EUR-1 (англійською мовою) для експорту в країни Балтії. Для товарів, що експортуються в Латвію, Литву та Естонію згідно з по­ложеннями відповідних угод, укладених між Україною та цими країнами.

8. Преференційний (пільговий) сертифікат походження фор­ми EUR-1, серія М (англійською мовою) - для експорту в Респуб­ліку Македонія згідно з положеннями Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною.

9. Сертифікат походження форми У-1 (українською мовою) - видається згідно з чинним законодавством України і застосовується в межах митної території України у випадках, коли необхідно підтвердити українське походження товарів, які перебувають в обі­гу в межах митної території України під час здійснення підприєм­ницької діяльності іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Перевірка достовірності (верифікація) сертифікатів про похо­дження товарів з України здійснюється митними органами. Така пе­ревірка здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабіне­ту Міністрів України "Про затвердження Порядку верифікації серти­фікатів про походження товарів з України" від 12.12.2002 № 1861.

Кисломолочний сир виготовлений повністю з української сировини українським підприємством. Інші країни у виробництві кисломолочного сиру участі не приймали. Тому країною-походження товару є Україна. Для підтвердження країни-походження видається відповідний сертифікат.

3.7 Нарахування митних платежів

3.7.1 Визначення митної вартості

Більшість країн світу вирішили стягувати митні платежі як відсо­ток від вартості товару. Але для вартості товару суттєве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сум­ніву, вартість товару, який продавець передає покупцю безпосеред­ньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар - той самий, а вартість може дуже відрізняти­ся залежно від умов його передачі продавцем покупцю. Тому не­обхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо визначення митної вартості незалежно від умов поставки вимагає єдиного підхо­ду різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей.

Зазначений підхід повинен забезпечувати єдину митну оцінку для товарів, які постачаються на різних умовах поставки, незва­жаючи на те, хто насправді несе витрати (продавець чи покупець).

Розумний підхід держави до питання визначення митної вартості предметів, що переміщуються через її кордони, як до одного з основ­них елементів тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяль­ності забезпечує захист інтересів національних товаровиробників. Мито та інші митні платежі, що одночасно стягуються митними органами при митному оформленні, нараховуються на базі митної вартості.

Характеристики

Список файлов ВКР